Постанова № 75590078, 30.07.2018, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/1260/18

Провадження №3/283/399/2018

П О С Т А Н О В А

30 липня 2018 року м. Малин

Суддя Малинського районного суду Житомирської області Саланда О.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого на посаді голови Малинської районної державної адміністрації,-

-за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ :

06 червня 2018 року о 17 год. 00 хв. на 88 км автодороги Київ – Ковель – Ягодин, ОСОБА_1 керував автомобілем DAEWOО LANOS, державний номерний знак НОМЕР_2, від проходження освідування для встановлення стану алкогольного сп’яніння за допомогою приладу Alcotest-6810 та огляду на стан алкогольного сп’яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_1, своїми діями порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до п.2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ОСОБА_1 в судове засідання з’явився. Свою вину у вчиненному правопорушенні не визнав. По суті вчиненного правопорушення пояснив, що з протоколом про адміністративне правопорушення не згоден, виходячи з наступного. Зазначив, що дії працівників поліції були неправомірними, оскільки останні не пояснили причину зупинки автомобіля ОСОБА_1 А саме, сказали, що зупинили його через розмову по телефону за кермом, але протокол склали за непристебнутий пасок безпеки. Окрім цього, вважає пояснення свідків неналежним доказом, оскільки свідки до нього не підходили та не були присутні при розмові між ним та поліцейським. Також ОСОБА_1 зазначив, що проходити огляд на стан спяніння працівники поліції йому не пропонували.

Адвокат ОСОБА_1 ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що формулювання звинувачення в протоколі про адмінправопорушення від 06.06.2018 року є незрозумілим та таким, що не передбачено диспозицією ст.130 КУпАП, адже відповідальність за даною статтею настає у разі керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння; відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння, а не за керування автомобілем з явними ознаками алкогольного сп’яніння, як це відображено інспектором в протоколі про адмінправопорушення. Крім того, в протоколі не сформульовано який саме огляд ОСОБА_1 повинен був пройти на вимогу поліцейського (на стан алкогольного сп’яніння чи наркотичного) та у який спосіб (на місці із застосуванням спеціальних засобів чи в найближчому закладі охорони здоров’я), а тому правопорушник позбавлений можливості надати однозначну відповідь (погоджується він з цим чи відмовляється). Невірне і нечітке формулювання суті правопорушення позбавляє ОСОБА_1 права на захист, оскільки обвинувачення йому незрозуміле. Що ж до письмових пояснень свідків, в яких останні стверджують, що в їхній присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння за допомогою приладу «Драгер» Алкотестер 6810, а також відмовився пройти огляд в медичному закладі охорони здоров’я. Однак дані твердження не можуть вважатися правдивими, оскільки пояснення свідків повністю спростовуються відеозаписом події від 06.06.2018р., з якого вбачається, що останні не були присутні при висловленні поліцейським пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння. Також, у матеріалах справи відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан сп’яніння, що свідчить про порушення процедури і спростовує факт вимоги поліцейського пройти такий огляд у закладі охорони здоров’я. Крім того, водія не відстороняли від керування транспортним засобом.

В судове засідання на 02.07.2018 року та 30.07.2018 року викликались свідки ОСОБА_2 (м. Київ, вул. Бажова, буд.7/2 кв.37) та ОСОБА_3 (Рівненська обл., Сарненський район, с.Калинівка, вул. Лугова, буд.4), до суду не з’явились, належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду.

Також в судове засідання викликався інспектор роти №4 Управління патрульної поліції в Житомирській області, лейтенант поліції ОСОБА_5 Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, однак до суду не з’явився.

Згідно з ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначено у п. 1 Постанові пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», своєчасний і правильний розгляд справ про злочини, передбачені статтями 286 - 289, 415 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) (далі - КК), а також справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 та 6 ст. 121, ч. 3 та 4 ст. 122, статтями 122-2, 122-4, 122-5, ч. 3 ст. 123, ст. 124, ч. 4 ст. 127, ч. 2 ст. 127-1, ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( 80731-10 ) (далі - КпАП), має важливе значення для забезпечення безпеки дорожнього руху й експлуатації транспорту, захисту життя та здоров'я людей, майнових прав фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 27 Постанови пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Стаття 130 КУпАП передбачає відповідальність особи не лише, якщо вона керує транспортними засобами в стані алкогольного сп’яніння, але і якщо водій відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Тобто, законодавством встановлено, що для наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП достатньо підтвердженого факту відмови особи від огляду на стан сп’яніння.

Факт відмови ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 (а.с.6), письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 (а.с.7), відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції .

Посилання адвоката та ОСОБА_1В на те, що у справі відсутні дані про відсторонення останнього від керування транспортним засобом, що може свідчити про незаконність дій поліцейських по складанню протоколу про адміністративне правопорушення, не можуть бути взятими до уваги, оскільки щодо ОСОБА_1В складено протокол за невиконання вимог п. 2.5 ПДР України щодо обов'язку проведення огляду на стан сп'яніння, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а не за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння.

Неприйнятними є і доводи адвоката ОСОБА_4, про порушення поліцейськими вимог закону при проведенні огляду, з огляду на наступне. Форма направлення на огляд, яка наведена в додатку 1 до Інструкції, заповнюється у випадку направлення водія на огляд до закладу охорони здоров'я. Оскільки ОСОБА_1В відмовився проходити огляд у закладі охорони здоров'я, до якого законом не передбачене його примусове доставляння, то підстав для складання направлення у поліцейських не було.

Щодо поясненнь адвоката ОСОБА_4, що пояснення свідків не є належним доказом, оскільки свідок підписався на пустому бланку, суд зазначає, що відібрання пояснень свідків на бланку, який заповнюється поліцейським і підписується свідком, не суперечить вимогам закону.

Окрім цього,суд звертає увагу, що ОСОБА_1 у своїх поясненнях не заперечував, що відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння приладом «Драгер», а лише мотивував свою відмову тим, що поліцейським не було надано свідоцтва про повірку «Драгера».

Обов’язок водія пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння не лише передбачений нормами національного законодавства, а й підтверджений практикою Європейського суду з прав людини.

Так у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки.

Отже, винність правопорушника підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 (а.с.6), письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 (а.с.7), відеозаписом нагрудної камери.

Вище наведені докази на переконання суду є належними, допустимими та достовірними.

Обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність під час розгляду справи не виявлено.

Вивчивши матеріали справи в їх сукупності та давши їм оцінку, заслухавши пояснення правопорушника, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме - відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, та вважає за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у межах санкції статті 130 у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Керуючись ч.1 ст.130, п.1 ч.1 ст. 284, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд-

ПОСТАНОВИВ :

Визнати винним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого на посаді голови Малинської районної державної адміністрації, у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Штраф належить стягнути на наступний рахунок:

призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки руху; отримувач коштів: ГУ ДКУ в Житомирській області; КОД ЗКПО: 37976485; код банку отримувача (МФО):811039; рахунок отримувача: 31117149700001.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого на посаді голови Малинської районної державної адміністрації,на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок. Судовий збір належить стягнути на наступний рахунок:

отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ 22030106; код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783,банк отримувача:Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО):899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету:22030106, призначення платежу: надходження від стягнення судового збору на користь держави.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред’явлення постанови до виконання три місяці з моменту її винесення.

Суддя: ОСОБА_6