Постанова № 75589995, 26.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 липня 2018 року

справа № 808/581/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Малиш Н.І.

судді: Баранник Н.П., Чередниченко В.Є.,

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року (суддя 1-ї інстанції Калашник Ю.В) у справі № 808/581/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Петра" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.11.2017 №0017671202.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками перевіряючи щодо заниження задекларованих показників податкового зобов’язання з ПДВ на суму 49217грн, що призвело до порушення пункту 198.5 статті 198 та пункту 1991.1 статті 199 ПК України, оскільки такі доводи відповідача спростовуються первинними документами позивача, які були надані до перевірки, а також і суду.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року позов задоволено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки акту перевірки є обґрунтованими. Скарга обґрунтована зокрема тим, що позивачем в порушення вимог п.198.5 ст.198, п.199.1, ст.199 ПК України завищено від’ємне значення різниці, між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за липень 2017р., до такого порушення призвело використання товару в неоподаткованих операціях не пов’язаних з господарською діяльністю.

Представники сторін до суду апеляційної інстанції не з’явились, повідомлені про день та час розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що в період з 26.09.2017 по 02.10.2017 відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ “ТД ПЕТРА” з питання достовірності нарахування від’ємного значення податку на додану вартість за липень 2017р., за результатами якої складено Акт №560/08-01-12-02/39081147 від 09.10.2017 (а.с.143-162).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПК України, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за липень 2017 року, яке включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.21), на суму 49217 грн.

Висновки перевіряючих ґрунтуються на тому, що за операціями, що оподатковуються за основною ставкою” (рядок 4.1), на підставі даних бухгалтерського обліку; договорів; податкових та видаткових накладних; розрахункових документів; даних оборотно-сальдових відомостей та журналів-ордерів по рахункам 361 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”, картки бухгалтерського рахунку 281 “Товари на складі”, комп’ютерних автоматизованих інформаційних систем та АРМів: ІС “Податковий Блок”, Архіву електронної звітності, Єдиного реєстру податкових накладних та інших баз даних Державної фіскальної служби, даних декларацій з податку на додану вартість встановлено заниження задекларованих суб’єктом господарювання показників у рядку 4.1 Декларацій «Нараховано податкових зобов'язань», та не встановлено оприбуткування повернутих товарів за собівартістю. Отже, повернуті ТОВ “ТД ПЕТРА” товари (продукцію) від покупців, були використані в неоподатковуваних операціях платника податків не пов’язаних з господарською діяльністю.

За результатами перевірки 30.11.2017р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0017671202, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість №9165627269 за липень 2017р. на суму 49217 грн. без застосування штрафної (фінансової) санкції (а.с.166-167).

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення відповідача прийнято необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідач визначаючи порушення позивачем пп.14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПК України, прийшов до висновку, що позивачем не було здійснено оприбуткування повернутих товарів за собівартістю. Отже, повернуті ТОВ “ТД ПЕТРА” товари (продукцію) від покупців, були використані в неоподатковуваних операціях платника податків не пов’язаних з господарською діяльністю. А отже встановлено заниження задекларованих суб’єктом господарювання показників рядку 4.1 декларацій на суму ПДВ 49217грн.

Пункт 198.5. ст. 198 ПК України, визначає підстави, з яких платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися.

Одна з яких - в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу) (пп. г), п. 198.5 ст. 198и ПК України).

Відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПК України, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Перевіркою було встановлено та не спростовується позивачем, що в період квітень-липень ТОВ “ТД ПЕТРА” (як постачальнику) було повернуто продукцію від покупців на загальну суму 49216,80грн.

Судом першої інстанції були досліджені надані позивачем докази оприбуткування повернутого товару в бухгалтерському обліку по рахунку – Кт 281 “Товари на складі” з метою використання у господарській діяльності або списання та надав інформацію по рахунку 6432.

Судом досліджено документи з господарських правовідносин, оподаткування яких становить предмет спору по справі (а.с.62-142).

Спростувань щодо наданих доказів відповідач не надав. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, такі докази позивачем подавались до податкового органу і під час адміністративного оскарження рішення, висновків щодо їх невідповідності або суперечності у рішенні податкового органу відсутні (а.с. 168-171).

Отже посилання відповідача про відсутність оприбуткування повернутого товару є помилковими та не спростованими.

Також, відповідно матеріалам справи, як передбачено п.8 “Порядку заповнення податкової накладної”, затвердженого 31.12.2015 наказом Міністерства фінансів України №1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267: “ 8. При складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини: … 13 - Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності; …”, позивачем були складені зведені податкові накладні (а.с.129-142).

Враховуючи зазначене, та надані позивачем докази до матеріалів справи, висновки відповідача, що позивачем не було здійснено оприбуткування повернутих товарів за собівартістю, як слідство, повернуті ТОВ “ТД ПЕТРА” товари (продукцію) від покупців, були використані в неоподатковуваних операціях платника податків не пов’язаних з господарською діяльністю, що призвело на думку відповідача до заниження задекларованих суб’єктом господарювання показників рядку 4.1 декларацій на суму ПДВ 49217грн., є недоведеними та спростовані позивачем.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим відповідач зазначеного обов’язку не виконав.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року у справі № 808/581/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Петра" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.

Повний текст постанови складено 27 липня 2018року.

Головуючий суддя: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: В.Є. Чередниченко