Рішення № 75589356, 20.07.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2018 року ЛуцькСправа № 803/666/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф. А.,

при секретарі судового засідання Литвиненко І. П.,

за участі представника позивача Кондратюка В. В.,

представника позивача Баранова В. В.,

представника відповідача Федорчук І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом приватної фірми «Ельф» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватна фірма «Ельф» (надалі - «Ельф», позивач) звернулася з позовом до Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС України, відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови у реєстрації податкових накладних №192 від 14.11.2017 року, №221 та № 230 від 15.11.2017 року, №239 від 16.11.2017 року, №259 від 20.11.2017 року та скасування рішень комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №391784/21744590 від 11.12.2017 року, №380120/21744590 від 08.12.2017 року, №417620/21744590 від 14.12.2017 року, №380118/21744590 від 08.12.2017 року, №43784/21744590 від 18.12.2017 року, зобов'язання внести до єдиного реєстру податкових накладних відомості щодо реєстрації податкових накладних №192 від 14.11.2017 року, №221 та № 230 від 15.11.2017 року, №239 від 16.11.2017 року, №259 від 20.11.2017 року датою їх фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме 23.11.2017 року.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд адміністративної справи в порядку загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваними рішеннями комісії ДФС України №391784/21744590 від 11.12.2017 року, №380120/21744590 від 08.12.2017 року, №417620/21744590 від 14.12.2017 року, №380118/21744590 від 08.12.2017 року, №43784/21744590 від 18.12.2017 року було відмовлено у реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН) поданих «Ельф» податкових накладних №192 від 14.11.2017 року, №221 та № 230 від 15.11.2017 року, №239 від 16.11.2017 року, №259 від 20.11.2017 року з підстави надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної вказаних у пункті 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (надалі - Порядок №117).

Позивач не погоджується із вказаними рішеннями Комісії ДФС України №391784/21744590 від 11.12.2017 року, №380120/21744590 від 08.12.2017 року, №417620/21744590 від 14.12.2017 року, №380118/21744590 від 08.12.2017 року, №43784/21744590 від 18.12.2017 року, вважає їх незаконним та необґрунтованим, оскільки у рішеннях чітко не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних, а подані платником пояснення та документи підтверджують факт здійснення господарської операції, по яких були складені податкові накладні №192 від 14.11.2017 року, №221 та № 230 від 15.11.2017 року, №239 від 16.11.2017 року, №259 від 20.11.2017 року, у реєстрації в ЄРПН яких безпідставно відмовлено оскаржуваними рішеннями.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що позивачем не було надано копій всіх необхідних документів, що підтверджують реальність вчинення господарських операцій, визначених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567. Відтак, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

11.06.2018 року позивачем подано відповідь на відзив, де вказано, що на підтвердження відповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД комісії ДФС були представлені пояснення та документи бухгалтерського обліку, якими підтверджено походження та наявність у підприємства станом на 01.01.2017 року товарів зазначених в податкових накладних.

18.06.2018 року відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, у яких представник відповідача стверджує про те, що у наказі Кабінету Міністрів України №190 від 29.03.2017 року чітко зазначені підстави для прийняття комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Затверджена форма рішення передбачає лише проставлення відмітки на відповідному пункті і не передбачає перерахування документів, яких недостатньо або які складені з порушенням чинного законодавства.

20.07.2018 року представником позивача було надано пояснення щодо висновків контролюючого органу щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН та про відмову в такій реєстрації, які були витребувані судом. Представник позивача спростовує висновки Головного управління ДФС у Волинській області з пропозиціями щодо відмови в реєстрації податкових накладних.

Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовільнити частково з огляду на наступне.

Судом встановлено, що приватна фірма «Ельф» зареєстроване як юридична особа 26.06.1996 року за №1 198 120 0000 000950, основним видом діяльності за КВЕД-2010 є «46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами та устаткуванням», що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.07.2018 року (т.2, а. с. 165-166).

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, між «Ельф» (продавець) та ТОВ НВФ «Техагро» (покупець) укладено договір поставки №152 від 14.04.2015 року, предметом якого є передача продавцем у власність покупця запасних частин до тракторної техніки, з наступним його прийняттям та оплатою покупцем відповідно до видаткових накладних, в яких визначається номенклатура, кількість та вартість товару, і які є невід'ємною частиною даного договору (т. 1, а. с. 34-35).

При здійсненні операції з поставки за умовами договору №152 від 14.04.2015 року, позивач склав ПН №192 від 14.11.2017 року на суму 2 813,94 грн. (в т. ч. ПДВ 468,99 грн.) (т. 1, а. с. 25-26), яка була надіслана для реєстрації в ЄРПН 23.11.2017 року (т. 1, а. с. 24).

Як вбачається із квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.11.2017 року, реєстрація податкової накладної №192 від 14.11.2017 року була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки вказана ПН відповідає критеріям оцінки ступеня ризику, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567, за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 4016, 7009, 7318, 8483, 8708, 9025, та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу. (т. 1, а. с. 24).

05.12.2017 року позивачем подано повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН, реєстрація якої зупинена (т. 1, а. с. 29-30).

07.12.2017 року ГУ ДФС у Волинській області подало комісії ДФС висновок з пропозицією щодо реєстрації ПН в ЄРПН, та зазначило, що платником надано достатній перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН (договір, видаткову накладну, товаро-транспортну накладну, банківську виписку) (т. 2, а. с. 147).

Проте, 11.12.2017 року комісією ДФС України прийнято рішення №391784/21744590, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної в ЄРПН з підстави надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної (т. 1, а. с. 27-28).

01.11.2017 року між «Ельф» (продавець) та ТОВ «Галагропостач» (покупець) укладено договір поставки №278, предметом якого є передача продавцем у власність покупця запасних частин до тракторної техніки, з наступним його прийняттям та оплатою покупцем відповідно до видаткових накладних, в яких визначається номенклатура, кількість та вартість товару, і які є невід'ємною частиною даного договору (т. 1, а. с. 77-78).

При здійсненні операції з поставки за умовами договору №278 від 01.11.2017 року, позивач склав ПН №221 від 15.11.2017 року на суму 700,32 грн. (в т. ч. ПДВ 116,72 грн.) (т. 1, а. с. 68-69), яка була надіслана для реєстрації в ЄРПН 23.11.2017 року (т. 1, а. с. 67).

Як вбачається із квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.11.2017 року, реєстрація податкової накладної №221 від 15.11.2017 року була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки вказана ПН відповідає критеріям оцінки ступеня ризику, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567, за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 8708, та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу. (т. 1, а. с. 67).

04.12.2017 року позивачем подано повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН, реєстрація якої зупинена (т. 1, а. с. 72-73).

06.12.2017 року ГУ ДФС у Волинській області подало комісії ДФС висновок з пропозицією щодо відмови у реєстрації ПН в ЄРПН, та зазначило, що платником не надано достатній перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН (відсутні документи складського обліку: інвентаризаційні описи, товарний баланс) (т. 2, а. с. 149).

На спростування даного висновку, представник позивача надав пояснення 20.07.2018 року, де стверджує, що на підтвердження походження товару надано докази до позовної заяви та про їх залишок на підприємстві (т. 2, а. с. 156-162).

08.12.2017 року комісією ДФС України прийнято рішення №380120/21744590, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної в ЄРПН з підстави надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної (т. 1, а. с. 70-71).

01.06.2017 року між «Ельф» (продавець) та ТОВ «АЛЬЯНС-АГРО 2006» (покупець) укладено договір поставки №352, предметом якого є передача продавцем у власність покупця запасних частин до тракторної техніки, з наступним його прийняттям та оплатою покупцем відповідно до видаткових накладних, в яких визначається номенклатура, кількість та вартість товару, і які є невід'ємною частиною даного договору (т. 1, а. с. 101-103).

При здійсненні операції з поставки за умовами договору №352 від 01.06.2017 року, позивач склав ПН №230 від 15.11.2017 року на суму 5 304,00 грн. (в т. ч. ПДВ 884,00 грн.) (т. 1, а. с. 92-93), яка була надіслана для реєстрації в ЄРПН 23.11.2017 року (т. 1, а. с. 91).

Як вбачається із квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.11.2017 року, реєстрація податкової накладної №230 від 15.11.2017 року була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки вказана ПН відповідає критеріям оцінки ступеня ризику, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567, за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 7318, 8708, та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу. (т. 1, а. с. 91).

08.12.2017 року позивачем подано повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН, реєстрація якої зупинена (т. 1, а. с. 97-98).

12.12.2017 року ГУ ДФС у Волинській області подало комісії ДФС висновок з пропозицією щодо відмови у реєстрації ПН в ЄРПН, та зазначило, що платником не надано достатній перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН (відсутні документи на оплату: платіжне доручення/банківська накладна) (т. 2, а. с. 148).

На спростування даного висновку, представник позивача надав пояснення 20.07.2018 року, до яких долучив копію банківської виписки, де встановлено, що за поставлений товар ТОВ «АЛЬЯНС-АГРО 2006» сплатило кошти у повній сумі 04.12.2017 року (т. 2, а. с. 156-162).

14.12.2017 року комісією ДФС України прийнято рішення №417620/21744590, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної в ЄРПН з підстави надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної (т. 1, а. с. 95-96).

14.04.2015 року між «Ельф» (продавець) та ПП ОСОБА_4 (покупець) укладено договір поставки №101, предметом якого є передача продавцем у власність покупця запасних частин до тракторної техніки, з наступним його прийняттям та оплатою покупцем відповідно до видаткових накладних, в яких визначається номенклатура, кількість та вартість товару, і які є невід'ємною частиною даного договору (т. 1, а. с. 134-135).

При здійсненні операції з поставки за умовами договору №101 від 14.04.2015 року, позивач склав ПН №239 від 16.11.2017 року на суму 338,64 грн. (в т. ч. ПДВ 56,44 грн.) (т. 1, а. с. 127-128), яка була надіслана для реєстрації в ЄРПН 23.11.2017 року (т. 1, а. с. 129).

Як вбачається із квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.11.2017 року, реєстрація податкової накладної №230 від 15.11.2017 року була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки вказана ПН відповідає критеріям оцінки ступеня ризику, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567, за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 8484, та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу. (т. 1, а. с. 129).

04.12.2017 року позивачем подано повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН, реєстрація якої зупинена.

06.12.2017 року ГУ ДФС у Волинській області подало комісії ДФС висновок з пропозицією щодо відмови у реєстрації ПН в ЄРПН, та зазначило, що платником не надано достатній перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН (відсутні документи складського обліку: інвентаризаційний опис, товарний баланс) (т. 2, а. с. 150).

На спростування даного висновку, представник позивача надав пояснення 20.07.2018 року, де стверджує, що на підтвердження походження товару надано докази до позовної заяви та про їх залишок на підприємстві (т. 2, а. с. 156-162).

08.12.2017 року комісією ДФС України прийнято рішення №380118/21744590, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної в ЄРПН з підстави надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної (т. 1, а. с. 130-131).

08.04.2015 року між «Ельф» (продавець) та ОВ ПКФ «Лаір» (покупець) укладено договір поставки №31, предметом якого є передача продавцем у власність покупця запасних частин до тракторної техніки, з наступним його прийняттям та оплатою покупцем відповідно до видаткових накладних, в яких визначається номенклатура, кількість та вартість товару, і які є невід'ємною частиною даного договору (т. 1, а. с. 160-161).

При здійсненні операції з поставки за умовами договору №31 від 08.04.2015 року, позивач склав ПН №259 від 20.11.2017 року на суму 1 276,80 грн. (в т. ч. ПДВ 212,80 грн.) (т. 1, а. с. 154-155), яка була надіслана для реєстрації в ЄРПН 05.12.2017 року (т. 1, а. с. 153).

Як вбачається із квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.11.2017 року, реєстрація податкової накладної №230 від 15.11.2017 року була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки вказана ПН відповідає критеріям оцінки ступеня ризику, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567, за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 8483, та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу. (т. 1, а. с. 153).

11.12.2017 року позивачем подано повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН, реєстрація якої зупинена (т. 1, а. с. 158-159).

14.12.2017 року ГУ ДФС у Волинській області подало комісії ДФС висновок з пропозицією щодо відмови у реєстрації ПН в ЄРПН, та зазначило, що платником не надано достатній перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН (відсутні документи на оплату: платіжне доручення/банківська виписка) (т. 2, а. с. 151).

На спростування даного висновку, представник позивача надав пояснення 20.07.2018 року, де стверджує, що на підтвердження походження товару надано докази до позовної заяви та про їх залишок на підприємстві (т. 2, а. с. 156-162).

18.12.2017 року комісією ДФС України прийнято рішення №437384/21744590, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної в ЄРПН з підстави надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної (т. 1, а. с. 155-156).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29/12/2010 року (з наступними змінами та доповненнями, надалі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Як передбачено пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу

Згідно із пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 13.06.2017 року №567, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року за №573/30621 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - наказ №567), передбачено, що моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI ПК України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

За приписами підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 1 Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 (надалі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до підпунктів 201.16.2, 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту. Форма таких рішень встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з абзацом першим постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» №190 від 29.03.2017 року (надалі - Постанова КМУ №190) встановлено, що комісія Державної фіскальної служби (надалі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №566, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року за №752/30620 (далі - Порядок №566), цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (надалі - Комісія), а також права та обов'язки її членів. Комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 розділу V ПК України та Постановою КМУ №190.

Згідно із пунктом 16 Порядку №566 Комісією розглядаються письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 розділу V ПК України, а також висновок контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації.

За приписами пункту 19 Порядку №566 розгляд питання на засіданні Комісії включає такі етапи: 1) доповідь секретаря Комісії; 2) доповідь члена Комісії, співдоповіді (у разі потреби); 3) внесення пропозицій членами Комісії, їх обговорення; 4) оголошення головою Комісії рішення про припинення обговорення питання; 5) голосування; 6) оголошення головою Комісії результатів голосування; 7) оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання. Протокол засідання Комісії повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядались на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті Комісією рішення.

Як передбачено пунктами 20, 21 Порядку №566, рішення з питань, що розглядаються на засіданнях Комісії, приймаються шляхом голосування простою більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу голосів голос голови Комісії є ухвальним. Рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації складається за формою згідно з додатком до цього Порядку, підписується, реєструється та надсилається платнику податку на додану вартість у порядку, встановленому статтею 42 розділу II Кодексу, протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів вбачається, що рішеннями ДФС України №391784/21744590 від 11.12.2017 року, №380120/21744590 від 08.12.2017 року, №417620/21744590 від 14.12.2017 року, №380118/21744590 від 08.12.2017 року, №43784/21744590 від 18.12.2017 року відмовлено позивачу у реєстрації податкових накладних №192 від 14.11.2017 року, №221 та № 230 від 15.11.2017 року, №239 від 16.11.2017 року, №259 від 20.11.2017 року в ЄРПН з підстави: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної.

Проте, зазначений висновок контролюючого органу спростовується наявними у справі письмовими доказами, а саме податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, виписками банку, договорами поставки, митними деклараціями, специфікаціями, контрактами, міжнародними товаро-транспортними накладними, які безпосередньо вказують на здійснення господарської діяльності Приватною фірмою «Ельф» в межах договорів поставки №152 від 14.04.2015 року, №278 від 01.11.2017 року, №352 від 01.06.2017 року, №101 від 14.04.2015 року та №31 від 08.04.2015 року, під час виконання яких позивачем і були складені податкові накладні №192 від 14.11.2017 року, №221 та № 230 від 15.11.2017 року, №239 від 16.11.2017 року, №259 від 20.11.2017 року.

Одночасно, суд акцентує увагу на тому, що рішення ДФС України №391784/21744590 від 11.12.2017 року, №380120/21744590 від 08.12.2017 року, №417620/21744590 від 14.12.2017 року, №380118/21744590 від 08.12.2017 року, №43784/21744590 від 18.12.2017 року про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН формально містять підставу для їх прийняття, що зазначена у Постанові КМУ №190, а саме: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, водночас, у зазначених рішеннях не зазначено, які саме надані платником податків копії документів складені з порушенням законодавства та якими мотивами керувалася Комісія ДФС України, вважаючи, що надані документи не є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію спірних податкових накладних.

Суд приходить висновку, що відповідачем мало місце порушення вимог підпункту 201.16.1 пункту 201 статті 201 ПК України, оскільки в квитанціях про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних чітко не вказано, на підставі якого саме критерію оцінки ступеня ризиків було здійснено зупинення реєстрації податкових накладних №192 від 14.11.2017 року, №221 та № 230 від 15.11.2017 року, №239 від 16.11.2017 року, №259 від 20.11.2017 року в ЄРПН, та не зазначено, які саме копії документів (за вичерпним переліком) пропонується надати позивачу, які були б достатніми для прийняття контролюючим органом рішень про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В свою чергу, подані позивачем разом з повідомленнями щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено копії документів, які доставлені до ДФС України, підтверджують реальність здійснення господарських операцій, по яких складено податкові накладні №192 від 14.11.2017 року, №221 та № 230 від 15.11.2017 року, №239 від 16.11.2017 року, №259 від 20.11.2017 року, ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення вони не містять та є достатніми для прийняття Комісією ДФС України рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наданих сторонами доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, підтверджують відповідність суті укладених позивачем правочину змісту фактичної господарської операції та відповідають вимогам чинного законодавства України до спірних правовідносин, а відтак податкові накладні №192 від 14.11.2017 року, №221 та № 230 від 15.11.2017 року, №239 від 16.11.2017 року, №259 від 20.11.2017 року підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до приписів частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що оскаржувані №391784/21744590 від 11.12.2017 року, №380120/21744590 від 08.12.2017 року, №417620/21744590 від 14.12.2017 року, №380118/21744590 від 08.12.2017 року, №43784/21744590 від 18.12.2017 року прийнято необґрунтовано з порушенням вимог зазначених вище нормативно-правових актів, без зазначення у них мотивів їх прийняття, відтак, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішень підлягає до задоволення.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних рішень №391784/21744590 від 11.12.2017 року, №380120/21744590 від 08.12.2017 року, №417620/21744590 від 14.12.2017 року, №380118/21744590 від 08.12.2017 року, №43784/21744590 від 18.12.2017 року про відмову в реєстрації в ЄРПН податкових накладних №192 від 14.11.2017 року, №221 та № 230 від 15.11.2017 року, №239 від 16.11.2017 року, №259 від 20.11.2017 року, а подані позивачем копії документів підтверджують здійснення господарських операцій, по яких складені зазначені податкові накладні, ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення вони не містять та є достатніми для прийняття комісією ДФС України рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних. Відтак позовна вимога про зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН подані приватною фірмою «Ельф» податкові накладні №192 від 14.11.2017 року, №221 та № 230 від 15.11.2017 року, №239 від 16.11.2017 року, №259 від 20.11.2017 року також підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про визнання дій Державної фіскальної служби протиправними, то відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Відтак, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством є підставою для прийняття судового рішення про відмову в задоволенні цієї позовної вимоги на підставі положень частини 1 статті 245 КАС України.

Тобто, вимога позивача щодо визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України не підлягає задоволенню, так як судом задоволено дві наступні вимоги, які в повній мірі відновлюють його порушене право.

Також не підлягає до задоволення позовна вимога щодо зобов'язання внести до єдиного реєстру податкових накладних відомості щодо реєстрації податкових накладних №192 від 14.11.2017 року, №221 та № 230 від 15.11.2017 року, №239 від 16.11.2017 року, №259 від 20.11.2017 року датою їх фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме 23.11.2017 року з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 29.12.2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 341) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних).

Так як позивачем в позовній заяві не наведено доводів щодо реєстрації податкових накладних датою їх фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме 23.11.2017 року, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної позовної вимоги.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь приватного фірми «Ельф» необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України судовий збір у розмірі 8 810 (вісім тисяч вісімсот десять) гривень, сплачений частинами згідно платіжного доручення №339 від 02.04.2018 року (т. 1, а. с. 2) та платіжного доручення №417 від 19.04.2018 року (т. 1, а. с. 183).

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №391784/21744590 від 11 грудня 2017 року.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних внесену приватною фірмою «Ельф» податкову накладну №192 від 14 листопада 2017 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №380120/21744590 від 08 грудня 2017 року.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних внесену приватною фірмою «Ельф» податкову накладну №221 від 15 листопада 2017 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №417620/21744590 від 14 грудня 2017 року.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних внесену приватною фірмою «Ельф» податкову накладну №230 від 15 листопада 2017 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №380118/21744590 від 08 грудня 2017 року.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних внесену приватною фірмою «Ельф» податкову накладну №239 від 16 листопада 2017 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №43784/21744590 від 18 грудня 2017 року.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних внесену приватною фірмою «Ельф» податкову накладну №259 від 20 листопада 2017 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь приватної фірми «Ельф» (43016, вул. Ковельська, буд. 68 А, м. Луцьк, Волинська обл., код ЄДРПОУ 21744590) за рахунок бюджетних асигнувань за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 21744590) судовий збір в розмірі 8 810 (вісім тисяч вісімсот десять) гривень.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф. А. Волдінер

Повний текст рішення виготовлено 30.07.2018 року