Рішення № 75589202, 30.07.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2018 року м. Київ справа №810/1983/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс" про стягнення штрафу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс" (далі - відповідач, ТОВ "Вартіс"), в якому просить стягнути штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі у розмірі 1700 грн. 00 коп., згідно рішення від 23.01.2018 №2, штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700 грн. 00 коп., згідно рішення від 23.01.2018 №3, штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700 грн. 00 коп., згідно рішення від 23.01.2018 №4, штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700 грн. 00 коп., згідно рішення від 23.01.2018 №5, штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700 грн. 00 коп., згідно рішення від 23.01.2018 №6, штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 2550 грн. 00 коп., згідно рішення від 23.01.2018 №7, штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 2550 грн. 00 коп., згідно рішення від 23.01.2018 №8, штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 850 грн. 00 коп., згідно рішення від 23.01.2018 №9. Разом 14450 грн. 00 коп.

На обґрунтування позову позивач послався на те, що листом виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області від 25.10.2017 №06-22/4807 щодо розповсюдження зовнішньої реклами (4 об'єкти) без відповідної дозвільної документації за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Тітова, 1-г, повідомлено про ознаки порушення відповідачем вимог частини першої статті 16 Закону України "Про рекламу", а саме: розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Позивач також вказує, що на вимогу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, на яке згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавець не надав документів необхідних для здійснення повноважень щодо контролю.

23 січня 2018 року, на підставі матеріалів справи та протоколів засідань стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 23.01.2018 та попередніх висновків, керуючись статтею 27 Закону України "Про рекламу", Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області були прийняті рішення №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Так, рішеннями від 23.01.2018 №2, №3, №4, №5 за порушення вимог законодавства України про рекламу, відносно чотирьох об'єктів, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, а саме: в частині не подання документів необхідних для здійснення повноважень щодо контролю, відносно розповсюдженої реклами, на ТОВ "Вартіс"накладено штраф за кожний об'єкт: рішенням №2 у розмірі 1700,00 грн.. рішенням №3 у розмірі 1700,00 грн., рішенням №4 у розмірі 1700,00 грн. та рішенням №5 у розмірі 1700,00 грн.

Рішеннями від 23.01.2018 №6, №7, №8, №9 за порушення вимог законодавства України про рекламу, відносно чотирьох об'єктів, враховуючи розмір об'єкта та вартість розповсюдження, а саме: в частині розповсюдження реклами без відповідного на те дозволу органу місцевого самоврядування, відносно розповсюдженої реклами на ТОВ "Вартіс" накладено штраф за кожний об'єкт: рішенням №6 у розмірі 1700,00 грн., рішенням №7 у розмірі 2550,00 грн., рішенням №8 у розмірі 2550,00 грн. та рішенням №9 у розмірі 850,00 грн.

До теперішнього часу вказані рішення в добровільному порядку не виконані.

Відповідно до пункту 20 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693, сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Ухвалою суду від 29 травня 2018 року у даній справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання. Вказаною ухвалою суду також запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

Відповідач проти позову заперечив, у відзиві на позовну заяву зазначив, що рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 23.01.2018 №6, №7, №8, №9 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу є необґрунтованими.

Вказує, що вивіски ТОВ "Вартіс" розташовані на заборі орендованого ТОВ "Вартіс" приміщення, на стіні біля входу безпосередньо до орендованого ТОВ "Вартіс" приміщення, - тобто безпосередньо на території, будинках та спорудах орендодавця, й прилеглих до них територій.

На думку відповідача, ТОВ "Вартіс" не повинно отримувати окремих дозволів на розміщення вивісок, зазначених у рішеннях від 23.01.2018 №6, №7, №8, №9, у відповідних виконавчих органах Фастівської міської ради. Для їх розміщення достатньо згоди Орендодавця, яка й була отримана ТОВ "Вартіс", у відповідності до положень Договору оренди №01/09/2016-2 від 01.09.2016.

Окрім того, відповідач зазначає, що розміщена інформація на вивісках не містить жодної індивідуалізації щодо пропонованого ТОВ "Вартіс" товару, закликів до придбання конкретного товаручи отримання послуг, інформація не формує та не підтримує обізнаність споживачів реклами та їх інтересу щодо ТОВ "Вартіс" чи конкретного товару послуг, що поставляється/надається ТОВ "Вартіс", а тому не є рекламою і не потребує спеціального дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Відповідач також звертає увагу на те, що позивачем у спірних рішеннях взагалі не наведено розрахунку щодо визначення розміру штрафних санкцій. Позивачем не було здійснено жодного заміру площі оспорюваних рекламних вивісок та висоти їх розміщення, ураховуючи, що саме таке значення покладено в основу визначення розміру санкції.

Крім того, зазначає про те, що із долученої копій фотофіксації - фото рекламних носіїв, взагалі неможливо встановити коли, і де такі фото були зроблені, й їх справжність, що ставить під сумнів належності й допустимості таких доказів.

Щодо строків прийняття позивачем рішень від 23.01.2018 №6, №7, №8, №9 відповідач вказує, що пунктом 12 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 №693 встановлено, що справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці.

Натомість, з моменту прийняття рішення про початок провадження у справі про порушення законодавства про рекламу - 15.12.2017 до моменту прийняття рішення про накладення штрафу - 23.01.2018 пройшло значно більш як 1 місяць. В той же час, з копій документів, доданих позивачем до матеріалів позовної заяви, в обґрунтування правомірності прийнятого рішення, взагалі відсутні будь-які копії рішення, у відповідності до пункту 12 вказаного Порядку, начальника територіального органу Держпродспоживслужби або його заступника про продовження строку розгляду справи більш як на 1 місяць, але до 3-х місяців.

Протокольною ухвалою від 10.07.2018 суд вирішив здійснювати розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, оцінивши письмові докази, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вартіс" (ідентифікаційний код 34350636), зареєстроване в якості юридичної особи 13.04.2006 за адресою: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 21, корпус В, 1 поверх, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.05.2018 №1004024902 (том 1, а.с. 111-114).

15 листопада 2017 року на адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області надійшов лист від 25.10.2017 за вих. №06-22/4807 з інформацією щодо порушення розповсюджувачами реклами вимог Типових правил розміщення зовнішньої реклами та Закону України "Про рекламу". В листі повідомлялось про розповсюдження ТОВ "Вартіс" зовнішньої реклами без дозволів за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Тітова, 1-г. До листа додано копію акту про незаконне розміщення об'єктів зовнішньої реклами від 05.07.2017 та фотоматеріали на 4 арк. (том 1, а.с. 13-15).

За наслідками розгляду даного листа, 20 листопада 2017 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області складено чотири протоколи про порушення законодавства про рекламу, а саме: про розповсюдження ТОВ "Вартіс" зовнішньої реклами щодо 4 об'єктів за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Тітова, 1-г, із ознаками порушення вимог частини першої статті 16 Закону України "Про рекламу" - розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (том 1, а.с. 19-22).

Тому, керуючись частиною другою статті 26 Закону України "Про рекламу", Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області було направлено вимогу від 20.11.2017 №10-01-21/7773 на адресу відповідача в якій зазначено про необхідність з'явитися уповноваженому представнику відповідача до 15.12.2017 та надати наступні документи: письмові пояснення, макети розміщеної зовнішньої реклами, виписку з єдиного державного реєстру, дозвіл на розміщення зовнішньої реклами, документальне підтвердження вартості розповсюдження реклами (договір з розповсюджувачем реклами, договір з виробником реклами, акти виконаних робіт, квитанції про сплату, платіжні доручення про сплату розміщення рекламних засобів та виготовлення реклами тощо), а також іншу іншої інформацію, що може мати істотне значення для прийняття Головним управлінням рішення.

Крім того, даною вимогою відповідача було додатково повідомлено, що відповідно до частин шостої, сьомої, восьмої статті 27 Закону України "Про рекламу" та пункту 2 Порядку накладання штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №693 від 26.05.2004, за неподання або подання свідомо неправдивої інформації щодо вартості розповсюдженої реклами на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої за порушення вимог законодавства про рекламу, на рекламодавців і розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, крім того, повторне вчинення порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.

Відповідно до частини другої статті 26 Закону України "Про рекламу", на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю (том 1, а.с. 17-18).

Однак, відповідачем дану вимогу проігноровано, факт її отримання відповідачем не заперечується.

На підставі протоколів від 20.11.2017 позивачем були прийняті рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 15.12.2017 (том 1, а.с. 21-26).

15 грудня 2017 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області було складено чотири протоколи про порушення ТОВ "Вартіс" законодавства про рекламу, а саме: вимог частини другої статті 26 Закону України "Про рекламу" - не подання на вимогу органу державної влади, на який згідно із законом покладено контроль за дотримання вимог законодавства про рекламу, документів, усних та/або письмових пояснень, відео - та звукозаписів, а також інформації щодо вартості розповсюдження зовнішньої реклами (том 1, а.с. 27-30).

Також, на підставі протоколів від 15.12.2017 позивачем були прийняті рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 26.12.2017 (том 1, а.с. 31-34).

В подальшому, позивачем в порядку частини другої статті 26 Закону України "Про рекламу" було направлено повторну вимогу від 26.12.2017 №10-01-21/8951, якою зобов'язано уповноваженого представника відповідача в термін до 19.01.2018 надати витребувану раніше інформацію та повідомлено, що розгляд справи по вказаним порушенням відбудеться 23.01.2018 о 12 год. 00 хв.

Також, в повторній вимозі зазначено, що у разі неприбуття уповноваженого представника відповідача, справу буде розглянуто без його участі (том 1, а.с. 35-36).

Факт отримання повторної вимоги відповідачем не заперечується. Повторну вимогу відповідачем також не виконано.

23 січня 2018 року за результатами розгляду справи про порушення ТОВ "Вартіс" законодавства про рекламу, складено протоколи, в яких зафіксовано наступне: "ТОВ "Вартіс" порушено вимоги частини першої статті 16 Закону України "Про рекламу" при розповсюдженні зовнішньої реклами за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Тітова, 1-г. "ТОВ "Вартіс" Головним управлінням не притягалося до відповідальності за аналогічне порушення законодавства про рекламу. Представниками ТОВ "Вартіс" не було надано ні пояснення ні жодного документу по суті розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, вимоги від 20.11.2017 №10-01-21/7773 та від 26.12.2017 №10-01-21/895 суб'єктом господарської діяльності проігноровано. Станом на 23.01.2018 ТОВ "Вартіс" не пред'явлено дозвіл відповідного органу виконавчої влади на розміщення зовнішньої реклами. Представнику "ТОВ "Вартіс" була надана можливість подати інформацію, що має істотне значення для прийняття Головним управлінням рішення" (том 1, а.с. 37-44).

Керуючись статтею 27 Закону України "Про рекламу" Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області були прийняті рішення від 23.01.2018 №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Так, рішенням від 23.01.2018 №2 за порушення вимог законодавства України про рекламу, а саме: частини другої статті 26 Закону України "Про рекламу", за неподання інформації щодо вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист споживачів, необхідної для здійснення повноважень накладено на "ТОВ "Вартіс" штраф у розмірі 1700,00 грн. Зобов'язано ТОВ "Вартіс" сплатити в установленому порядку штраф у зазначеному розмірі до державного бюджету у п'ятнадцятиденний термін (том 1, а.с. 53).

Рішенням від 23.01.2018 №3 за порушення вимог законодавства України про рекламу, а саме: частини другої статті 26 Закону України "Про рекламу", за неподання інформації щодо вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист споживачів, необхідної для здійснення повноважень накладено на "ТОВ "Вартіс" штраф у розмірі 1700,00 грн. Зобов'язано ТОВ "Вартіс" сплатити в установленому порядку штраф у зазначеному розмірі до державного бюджету у п'ятнадцятиденний термін (том 1, а.с. 54).

Рішенням від 23.01.2018 №4 за порушення вимог законодавства України про рекламу, а саме: частини другої статті 26 Закону України "Про рекламу", за неподання інформації щодо вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист споживачів, необхідної для здійснення повноважень накладено на "ТОВ "Вартіс" штраф у розмірі 1700,00 грн. Зобов'язано ТОВ "Вартіс" сплатити в установленому порядку штраф у зазначеному розмірі до державного бюджету у п'ятнадцятиденний термін (том 1, а.с. 55).

Рішенням від 23.01.2018 №5 за порушення вимог законодавства України про рекламу, а саме: частини другої статті 26 Закону України "Про рекламу", за неподання інформації щодо вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист споживачів, необхідної для здійснення повноважень накладено на "ТОВ "Вартіс" штраф у розмірі 1700,00 грн. Зобов'язано ТОВ "Вартіс" сплатити в установленому порядку штраф у зазначеному розмірі до державного бюджету у п'ятнадцятиденний термін (том 1, а.с. 56).

Рішенням від 23.01.2018 №6 за порушення вимог законодавства України про рекламу, а саме: частини першої статті 16 Закону України "Про рекламу", за порушення порядку розповсюдження реклами без відповідного на те дозволу органу місцевого самоврядування накладено на "ТОВ "Вартіс" штраф у розмірі 1700,00 грн. Зобов'язано ТОВ "Вартіс" сплатити в установленому порядку штраф у зазначеному розмірі до державного бюджету у п'ятнадцятиденний термін (том 1, а.с. 57).

Рішенням від 23.01.2018 №7 за порушення вимог законодавства України про рекламу, а саме: частини першої статті 16 Закону України "Про рекламу", за порушення порядку розповсюдження реклами без відповідного на те дозволу органу місцевого самоврядування накладено на "ТОВ "Вартіс" штраф у розмірі 2550,00 грн. Зобов'язано ТОВ "Вартіс" сплатити в установленому порядку штраф у зазначеному розмірі до державного бюджету у п'ятнадцятиденний термін (том 1, а.с. 58)

Рішенням від 23.01.2018 №8 за порушення вимог законодавства України про рекламу, а саме: частини першої статті 16 Закону України "Про рекламу", за порушення порядку розповсюдження реклами без відповідного на те дозволу органу місцевого самоврядування накладено на "ТОВ "Вартіс" штраф у розмірі 2550,00 грн. Зобов'язано ТОВ "Вартіс" сплатити в установленому порядку штраф у зазначеному розмірі до державного бюджету у п'ятнадцятиденний термін (том 1, а.с. 59)

Рішенням від 23.01.2018 №9 за порушення вимог законодавства України про рекламу, а саме: частини першої статті 16 Закону України "Про рекламу", за порушення порядку розповсюдження реклами без відповідного на те дозволу органу місцевого самоврядування накладено на "ТОВ "Вартіс" штраф у розмірі 850,00 грн. Зобов'язано ТОВ "Вартіс" сплатити в установленому порядку штраф у зазначеному розмірі до державного бюджету у п'ятнадцятиденний термін (том 1, а.с. 60).

Вказані рішення надіслані відповідачу поштою та отримано останнім 01.02.2018 (том 1, а.с. 61).

Разом з тим, відповідачем дані штрафи в добровільному порядку не сплачено, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667 (далі - Положення №667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Згідно з пунктом 3 Положення №667, основними завданнями Держпродспоживслужби є, зокрема, реалізація державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і реклами в цій сфері.

Підпунктом 17 пункту 6 Положення №667 передбачено, що Держпродспоживслужба для виконання покладених на неї завдань, зокрема, має право складати в установлених законом випадках протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення і приймати за результатами розгляду рішення про накладення штрафів та застосовування інших санкцій, передбачених законом.

Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи (пункт 7 Положення №667).

Відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України регулює Закон України "Про рекламу" від 03.07.1996 №270/96-ВР (далі - Закон №270/96-ВР, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною першою статті 16 Закону №270/96-ВР, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до цього Закону на підставі зазначених дозволів, які оформляються за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власників та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху.

Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Стягнення плати за видачу дозволів забороняється.

Отже, як видно розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах, здійснюється лише на підставі відповідних дозволів, виданих серед іншого міськими радами.

Окрім того, відповідно до частини другої статті 26 Закону №270/96-ВР, на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.

У силу положень частини першої статті 27 Закону №270/96-ВР, особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 27 Закону №270/96-ВР, відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

За неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.6 ст. 27 Закону №270/96-ВР).

У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.7 ст. 27 Закону №270/96-ВР).

Водночас, питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693 (далі - Порядок №693).

Пунктом 2 Порядку №693 визначено, що штрафи відповідно до статті 27 Закону України "Про рекламу" (далі - Закон) накладаються у таких розмірах: п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами - на рекламодавців, винних у: замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; наданні виробнику реклами недостовірної інформації, необхідної для її виготовлення; замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо вона розповсюджується ними самостійно; п'ятикратної вартості виготовлення реклами - на виробників реклами, винних у порушенні прав третіх осіб під час її виготовлення; п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами - на розповсюджувачів реклами, винних у порушенні порядку її розповсюдження та розміщення; сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за неподання або подання свідомо неправдивої інформації щодо вартості розповсюдженої реклами її виготовлення та/або розповсюдження.

Повторне вчинення порушень, передбачених у цьому пункті, протягом року тягне за собою накладення штрафу в подвійному розмірі.

У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог законодавства про рекламу, на рекламодавців і розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 8 Порядку №693, накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники. Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно уповноваженою посадовою особою Держспоживінспекції.

Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів (п.9 Порядку №693).

Відповідно до пункту 10 Порядку №693, протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення.

Протокол розглядається у місячний строк.

Згідно з пунктом 11 Порядку №693, за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Пунктом 12 Порядку №693 передбачено, що справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду.

До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи.

Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці.

Відповідно до пункту 16 Порядку №693, справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку (п.18 Порядку №693).

Згідно з пунктом 19 Порядку №693, рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку.

Сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства (п.20 Порядку №693).

Як зазначалось вище, позивачем встановлено, що ТОВ "Вартіс" розміщено зовнішню рекламу на 4 об'єктів за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Тітова, 1-г, без відповідного на те дозволу виконавчого комітету міської ради. Окрім того, останньому двічі направлялись вимоги про надання письмових документів, а саме: письмові пояснення, макети розміщеної зовнішньої реклами, виписку з єдиного державного реєстру, дозвіл на розміщення зовнішньої реклами, документальне підтвердження вартості розповсюдження реклами (договір з розповсюджувачем реклами, договір з виробником реклами, акти виконаних робіт, квитанції про сплату, платіжні доручення про сплату розміщення рекламних засобів та виготовлення реклами тощо), а також іншу іншої інформацію, що може мати істотне значення для прийняття Головним управлінням рішення. Однак, дані документи не були надані позивачу.

У зв'язку із чим, прийнято ряд рішень, якими застосовано до ТОВ "Вартіс" штрафи за порушення законодавства про рекламу на загальну суму 14450 грн. 00 коп. Однак, такі в добровільному порядку не сплачено.

Ураховуючи, що позивачем пред'явлено вимогу про стягнення штрафних санкцій на підставі рішень, які не оскаржено відповідачем і є діючими на сьогоднішній день, то суд перевіряє правомірність стягнення вказаних у них штрафних санкцій з відповідача на підставі наявних матеріалів справи.

Відповідач, заперечуючи правомірність прийняття позивачем вказаних рішень, вказує на те, що інформація на вивісках не містить жодної індивідуалізації щодо пропонованого ТОВ "Вартіс" товару, закликів до придбання конкретного товаручи отримання послуг, інформація не формує та не підтримує обізнаність споживачів реклами та їх інтересу щодо ТОВ "Вартіс" чи конкретного товару/послуг, що поставляється/надається ТОВ "Вартіс", а тому не є рекламою і не потребує спеціального дозволу на розміщення зовнішньої реклами. При цьому, вивіски ТОВ "Вартіс" розташовані на заборі орендованого ТОВ "Вартіс" приміщення, на стіні біля входу безпосередньо до орендованого ТОВ "Вартіс" приміщення - тобто безпосередньо на території, будинках та спорудах Орендодавця, й прилеглих до нього територіях.

Судом встановлено, що 01.09.2016 між Фастівським районним споживчим товариством та ТОВ "Вартіс" було укладено договір оренди №01/09/2016-2 щодо приміщення загальною площею 300,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Фастів, вул. Тітова, 1-г (том 1, а.с. 131-133).

Згідно із частиною першою статті 9 Закону №270/96-ВР, реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.

Розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою (ч. 7 ст. 8 Закону №270/96-ВР).

Вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою (ч. 6 ст. 9 Закону №270/96-ВР).

Статтею 1 Закону №270/96-ВР передбачено, що реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.10.1992 №2657-XII "Про інформацію", інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Виходячи із системного аналізу наведених вище норм, суд зазначає, що Законом №270/96-ВР вичерпно регламентовано, яка саме інформація не вважається рекламою.

Зокрема, до такої інформації віднесено інформацію: про виробника товару та/або товар, зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи) та час роботи підприємства, якщо такі розміщені, зокрема на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення де реалізується відповідний товар, або ж біля входу у таке приміщення.

Окрім того, законодавцем було чітко встановлено умову за якої вказана вище інформація, не буде вважатися рекламою, а саме така не повинна містити закликів до придбання такого товару чи надання послуги, або бути покликаною сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару (послуги).

Зі змісту наданих позивачем фотографій (том 1, а.с. 15, 15 зворотній бік) убачається, що на внутрішній поверхні приміщення відповідача, окрім інформації про зареєстроване найменування юридичної особи, вид її діяльності, зазначено також її адреса, засоби зв'язку та написи "Арматура-Круг-Квадрат-Труба", "Балка-Швеллер-та багато інш.", а також зображені товари, які не відносяться до зареєстрованих знаків товарів і послуг відповідача, які містять індивідуалізацію конкретного товару, формують обізнаність споживачів реклами та інтерес щодо юридичної особи та конкретного товару, що реалізується відповідачем, відтак є зовнішньою рекламою, на розміщення якої, відповідно до статті 16 Закону №270/96-ВР, необхідний дозвіл виконавчого комітету міської ради.

Зі змісту наданої позивачем фотографій (том 1, а.с. 16 зворотній бік) убачається, що рекламна конструкція відповідача розміщена на певній відстані від входу до приміщення та на ній розміщено вказівник на магазин із зазначенням його телефону та наведено зображення товарів, які не відносяться до зареєстрованих знаків товарів і послуг відповідача. Суд вважає, що вказана конструкція були розміщена відповідачем саме з метою сформування або підтримання обізнаності потенційних покупців та їх інтересу щодо місцезнаходження складу відповідача та про товари, що продаються відповідачем. Отже, вказані відомості за своїм змістом є рекламою, а розміщена відповідачем конструкція - зовнішньою рекламою, на розміщення якої, відповідно до статті 16 Закону №270/96-ВР, необхідний дозвіл виконавчого комітету міської ради.

Посилання відповідача на положення частини сьомої статі 8 Закону №270/96-ВР та частини шостої статті 9 Закону №270/96-ВР в цих випадків є помилковою, оскільки розміщена відповідачем реклама на 3 об'єктів за сукупністю ознак не відповідає цим положенням Закону №270/96-ВР.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 23.01.2018 №7, від 23.01.2018 №8, від 23.01.2018 №9, є правомірними.

Разом з тим, щодо розміщення конструкції із зображенням вказівника з написом "Металобаза" (том 1, а.с. 16), суд зазначає, що позивачем не зазначено, яким чином ним визначено, та якими документами підтверджено, що вказаний об'єкт зовнішньої реклами або належить або встановлений саме відповідачем.

Тому, у даному випадку не доведено позивачем факту самовільного розміщення об'єкту зовнішньої реклами відповідачем.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 23.01.2018 №6 є протиправним.

При цьому, щодо посилання відповідача на відсутність у рішеннях від 23.01.2018 №6, №7, №8, №9 розрахунку щодо визначення розміру штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини сьомої статті 27 Закону №270/96-ВР, у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що відповідач не надав Головному управлінню Держпродспоживслужби в Київській області інформацію щодо підтвердження вартості розміщення зовнішньої реклами.

Судом встановлено, що об'єкти зовнішньої реклами, вартість яких ТОВ "Вартіс" не підтвердило, визначались позивачем із розрахунку 100, 150 та 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З наведено убачається, що рішеннями від 23.01.2018 №6, №7, №8, №9 на відповідача накладено штраф у передбаченому частиною сьомою статті 27 Закону №270/96-ВР розмірі.

Стосовно порушення строків прийняття позивачем рішень від 23.01.2018 №6, №7, №8, №9, суд зазначає наступне.

Рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу були прийняті Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області 15.12.2017. Відповідач вказує, що з моменту прийняття рішень про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу до моменту прийняття рішення про накладення штрафу - 23.01.2018, пройшло значно більш як 1 місяць.

Разом з тим, суд звертає увагу, що позивачем в порядку частини другої статті 26 Закону України "Про рекламу" було направлено повторну вимогу від 26.12.2017 №10-01-21/8951, якою зобов'язано відповідача або уповноваженого представника в термін до 19.01.2018 надати витребувану раніше інформацію.

Відповідно до положень пункту 12 Порядку №693, до строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи.

У зв'язку з чим, суд вважає, що строк розгляду справи позивачем не порушений.

Щодо посилання відповідача на те, що прийняті рішення від 23.01.2018 №6, №7, №8, №9 ґрунтуються на недопустимих доказах, зокрема, відсутні будь-які інші докази підтвердження дійсності порушення порядку розміщення спірної реклами положенням діючому законодавству України, окрім фото рекламних сюжетів, які зроблені невідомою особою без протоколу фіксації, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення убачається наявність фотофіксації правопорушення. Вказані фото рекламної продукції були зроблені виконавчим комітетом Фастівської міської ради Київською області під час встановлення факту незаконного розміщення об'єкту зовнішньої реклами за адресою: м. Фастів, вул. Тітова, 1-г.

Жодних доказів підробки фотознімків відповідачем суду не надано.

Посилання відповідача на правову позицію викладену в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 по справі №323/1767/17 та від 11.04.2018 по справі №323/1766/17, суд відхиляє, оскільки фактичні обставини у даній справі та у справах №323/1766/17 та №323/1767/17 є різними. Так, Верховним Судом у справах №323/1766/17 та №323/1767/17 були досліджені конструкції зі словосполученням "фирменный магазин" та "Вина Мира" із зображенням мапи світу і Ейфелевої вежі.

Стосовно твердження відповідача, що додана до позовної заяви довіреність від 28.11.2017 №10-01-21/8123 не є документом, що посвідчує повноваження ОСОБА_1 діяти від імені Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, суд зазначає наступне.

До позовної заяви долучена копія довіреності Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 28.11.2017 №10-01-21/8123, видана на ім'я ОСОБА_1, яка посвідчена 13.04.2018 провідним документознавцем ОСОБА_2 та на якій міститься мокра печатка позивача.

При цьому, під час встановлення особи представника позивача ОСОБА_1 суду була надано оригінал довіреності від 28.11.2017 №10-01-21/8123, копія якої засвідчено суддею та додано до матеріалів справи.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд, згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі системного аналізу норм законодавства та матеріалів справи, суд вважає, що рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 23.01.2018 №7 у розмірі 2550,00 грн., від 23.01.2018 №8 у розмірі 2550,00 грн., від 23.01.2018 №9 у розмірі 850,00 грн., є такими, що прийняті Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідачем жодних документів, які вимагалися Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області для здійснення повноважень щодо контролю за дотримання вимог законодавства про рекламу надано не було, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про правомірність прийняття Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області рішень про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 23.01.2018 №2 у розмірі 1700,00 грн., від 23.01.2018 №3 у розмірі 1700,00 грн., від 23.01.2018 №4 у розмірі 1700,00 грн., від 23.01.2018 №5 у розмірі 1700,00 грн.

Суд зазначає, що вказані штрафи у загальному розмірі 12750,00 грн. ТОВ "Вартіс" на час розгляду справи не сплачені, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми штрафу у загальному розмірі 12750,00 грн. підлягають задоволенню.

Натомість, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення з ТОВ "Вартіс" штрафу у розмірі 1700,00 грн., згідно рішення від 23.01.2018 №6.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Ураховуючи відсутність витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 21, корпус В, 1 поверх, ідентифікаційний код: 34350636) на користь Державного бюджету України штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі у розмірі 1700 грн. 00 коп., згідно рішення від 23.01.2018 №2, штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700 грн. 00 коп., згідно рішення від 23.01.2018 №3, штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700 грн. 00 коп., згідно рішення від 23.01.2018 №4, штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700 грн. 00 коп., згідно рішення від 23.01.2018 №5, штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 2550 грн. 00 коп., згідно рішення від 23.01.2018 №7, штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 2550 грн. 00 коп., згідно рішення від 23.01.2018 №8, штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 850 грн. 00 коп., згідно рішення від 23.01.2018 №9.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.