Рішення № 75588971, 24.07.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/1572/18

РІШЕННЯ

іменем України

24 липня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І.

за участю:секретаря судового засідання Яворської І.Ю., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Файчука А.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області , Начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Віконського В.В. про визнання відмови протиправною та скасування п.6 наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовною заявою від 25.04.2018, в якій просить: 1) визнати протиправною відмову начальника ГУНП в Хмельницькій області Віконського Василя Васильовича в затвердженні Висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 від 09.02.2018 року; 2) скасувати п.6 Наказу Головного Управління національної поліції в Хмельницькій області №262 від 15 лютого 2018 року про скасування в п.1 наказу ГУНП в Хмельницькій області від 31.10.2017 року №1850 «Про виплату одноразової грошової допомоги» абзацу щодо виплати одноразової грошової допомоги «ОСОБА_3, інваліду II групи, одноразову грошову допомогу у сумі 144000,00 (сто сорок чотири тисячі гривень 00 копійок)».

В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що відповідно до висновку медико - соціальної експертної комісії, який є чинним та не скасованим, отримав другу групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із проходженням служби в поліції. Наказом №1850 від 31.10.2017 Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області було вирішено виплатити йому грошову допомогу згідно з п.4 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію». Однак, в березні 2018 року він отримав лист Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області №165/121/29/04 від 16.02.2018, яким його повідомлено, що його матеріали на виплату ОГД переглянуті та встановлено, що одержана ним інвалідність 25.09.2017 передує даті звільнення з поліції 30.09.2017, і зроблено висновок про відсутність правових підстав для виплати допомоги передбаченої Законом України «Про Національну поліцію».

Ухвалою від 27.04.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (арк.спр.2-3).

18.05.2018 відповідачем було подано до суду Відзив на позов, згідно якого просить розглянути справу в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, та відмовити в задоволенні позову. Зазначає, зокрема, що встановлення позивачу II групи інвалідності відбулось до звільнення, а не протягом шести місяців після звільнення, як того вимагає п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», тому керівництвом ГУНП в Хмельницькій області 09.02.2018 року прийнято висновок про відмову в затверджені матеріалів на виплату йому одноразової грошової допомоги. Про недопущення прийняття рішень щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги поліцейським, яким була встановлена інвалідність під час проходження служби, вказується також в листі, котрий надійшов 05.03.2018 до управління (арк. спр.45-47).

Ухвалою від 21.05.2018 вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, та призначено судове засідання на 14.06.2018 (арк. спр.51-52).

Відповідно до ухвали від 14.06.2018 відкладено розгляд справи на 25.06.2018 (арк. спр.60), а згідно з ухвалою від 25.06.2018 відкладено розгляд справи на 24.07.2018 (арк. спр.71).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з тих же підстав, що вказані в позовній заяві.

Представник відповідача в задоволенні позову просив відмовити з вказаних у відзиві підстав.

З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Позивач 20.09.2017 подав Рапорт, в якому просив звільнити його зі служби в Національній поліції за станом здоров'я з 30.09.2018, що підтверджено Свідоцтвом про хворобу №288 (арк. спр.73).

Свідоцтвом про хворобу №288 від 15.09.2017 стверджено, що у позивача захворювання, яке пов'язане з проходженням служби в поліції, та зроблено висновок про непридатність до служби в поліції (арк.спр.13-14).

Наказом Голови Національної поліції України від 25.09.2017 №329о/с ОСОБА_3 з 30.09.2017 звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу) (арк.спр.12).

Згідно Довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №1003716 від 25.09.2017, позивачу з 22.09.2017 встановлено ІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в поліції (арк.спр.15).

20.10.2017 позивач звернувся до начальника ГУНП в Хмельницькій області із заявою (рапортом) про проведення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з одержанням ІІ групи інвалідності від захворювання, пов'язаного із проходженням служби в ОВС (арк. спр.31).

30.10.2017 начальником ГУНП в Хмельницькій області затверджено Висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги на підставі п.4 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію" (арк. спр.38).

Відповідно до витягу з Наказу №1850 від 31.10.2017 "Про виплату одноразової грошової допомоги" було вирішено виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу згідно з п.4 ч.1 ст.99 Закону України "Про Національну поліцію" ( арк. спр.39).

09.02.2018 начальником ГУНП в Хмельницькій області був затверджений Висновок про відмову у призначенні ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги (арк.спр.41).

Також, відповідно до пункту 6 Наказу начальника ГУНП в Хмельницькій області від 15.02.2018 №262 "Про скасування окремих пунктів наказів ГУНП щодо виплати одноразової грошової допомоги", скасовано у пункті 1 наказу ГУНП в Хмельницькій області від 31.10.2017 №1850 "Про виплату одноразової грошової допомоги", зокрема, абзац щодо виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги (арк. спр.42).

Про скасування наказу в частині виплати одноразової грошової допомоги, та про складення 09.02.2018 висновку про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги позивач був повідомлений листом ГУНП в Хмельницькій області від 16.02.2018 за №195/121/29/04 (арк. спр.43).

Отже, відповідачем було скасовано наказ від 31.10.2017 №1850 в частині виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, проте висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, затверджений 30.10.2017, скасований не був. Таким чином, відносно позивача було затверджено два висновки: 30.10.2017 - про призначення одноразової грошової допомоги, та 09.02.2018 - про відмову у призначенні такої.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" №580-VІІІ (в редакції на час звернення позивача за призначенням одноразової грошової допомоги, далі - Закон №580-VІІІ) одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Частиною 2 статті 97 Закону №580-VІІІ передбачено, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №163/28293 (далі - Порядок №4).

Згідно п.п.4 п.4 розділу І Порядку №4 передбачено призначення поліцейському одноразової грошової допомоги у випадку, пов'язаному з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 4 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту.

Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Порядку №4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності є дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати, з якої встановлено інвалідність, - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.

Отже позивач набув права на отримання одноразової грошової допомоги згідно Довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №1003716 від 25.09.2017 з 22.09.2017.

Стосовно доводів відповідача про те, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з набуттям інвалідності під час проходження служби, оскільки призначення допомоги можливе лише у разі визначення інвалідності протягом шести місяців після звільнення, суд зазначає наступне.

Інвалідність у позивача виникла внаслідок захворювання, яке було пов'язано з проходженням служби в поліції, і звільнений з поліції він був саме внаслідок цього захворювання.

При цьому наказ щодо звільнення позивача з поліції, та Довідка МСЕК про визначення інвалідності складені однією датою - 25.09.2017, а набув він права на ОГД з 22.09.2017 (звільнено 30.09.2017). Суд вважає, що визначальним є причина звільнення - внаслідок захворювання, яке було пов'язано з проходженням служби в поліції, а не факт такого звільнення через один тиждень після визначення інвалідності, проте під час проходження служби (а не протягом шести місяців після звільнення з поліції), на що покликається відповідач.

Потрібно враховувати, що Європейський суд з прав людини у п.70 рішення у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

При цьому, відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Концепція «майна» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у національному праві: певні інші права та інтереси, які становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном». Таким чином, за Конвенцією майном визнається й право грошової вимоги до держави про виплату коштів соціального забезпечення.

Європейським Судом вказується про три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: 1) чи є втручання законним; 2) чи переслідує воно легітимну мету (суспільний інтерес); 3) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде дотримано.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» не означає обов'язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Таким чином, особа не повинна нести індивідуальний і надмірний тягар за ситуацію, що склалася внаслідок присвоєння їй інвалідності внаслідок захворювання, котре в подальшому було причиною її звільнення з поліції, раніше за таке звільнення.

Отже, втручання держави, в даному випадку, у право власності позивача на отримання соціальної виплати не свідчить про наявність «справедливої рівноваги» між інтересами держави, пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Враховуючи зазначене, рішення відповідача про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги порушує принцип пропорційності.

Таким чином, пункт 6 Наказу начальника ГУНП в Хмельницькій області від 15.02.2018 №262 "Про скасування окремих пунктів наказів ГУНП щодо виплати одноразової грошової допомоги" в частині скасування у пункті 1 наказу ГУНП в Хмельницькій області від 31.10.2017 №1850 "Про виплату одноразової грошової допомоги" абзацу щодо виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно іншої позовної вимоги - визнання протиправною відмови начальника ГУНП в Хмельницькій області Віконського Василя Васильовича в затвердженні Висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 від 09.02.2018 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 розділу IV Порядку №4, висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

Отже, відповідні дії (зокрема, відмова у затвердженні висновку) є частиною процесу реалізації повноважень, наданих керівнику відповідного органу чинним законодавством. Результатом реалізації цих повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки.

Таким чином, в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною відмови начальника ГУНП в Хмельницькій області Віконського В.В. в затвердженні висновку про призначення одноразової грошової допомоги слід відмовити. Крім цього, потрібно враховувати, що начальник ГУНП в Хмельницькій області Віконський В.В. 30.10.2017 вже затвердив Висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 у розмірі 144000 гривень, після чого прийшов до протилежного висновку, відмовивши 09.02.2018 у затвердженні ще одного Висновку при розгляді однієї і тієї заяви позивача від 20.10.2017.

Отже, виключно результат реалізації повноваження керівника ГУНП в Хмельницькій області (відповідний Висновок), а не процес реалізації його повноважень, мав би бути предметом судового оскарження.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог, оскільки належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є скасування відповідного рішення - Висновку про відмову у призначенні ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, який затверджений 09.02.2018 начальником ГУНП в Хмельницькій області. Правильність цього висновку підтверджується і тим, що затверджений 30.10.2017 висновок не був скасований та залишився чинним. При цьому суд також звертає увагу на те, що Порядком №4 не передбачено можливості існування двох протилежних та чинних висновків стосовно призначення одноразової грошової допомоги, та, як наслідок, пріоритету якогось з них (зокрема, по такому критерію, як дата його затвердження).

Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, адже судом встановлено відсутність протиправності дій, вчинених начальником ГУНП у Хмельницькій області щодо відмови у затвердженні висновку про призначення одноразової грошової допомоги. Належним захистом прав позивача буде визнання протиправним та скасування Висновку про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги. При цьому відповідачем не доведено правомірності такого Висновку та оскаржуваного в частині Наказу від 15.02.2018 №262.

Також суд звертає увагу на те, що позивач є інвалідом ІІ групи, та, як наслідок, був звільнений від сплати судового збору відповідно до ст.5 Закону України "Про судовий збір", а тому судових витрат, які визначені ст.132 КАС України і підлягають розподілу, немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 29001, код НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29017, код 40108824), начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Віконського В.В. (вул. Зарічанська, 7, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29017, код 40108824), про визнання відмови протиправною та скасування п.6 наказу, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Висновок про відмову у призначенні ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, затверджений 09.02.2018 начальником ГУНП в Хмельницькій області.

Визнати протиправним та скасувати пункт 6 Наказу начальника ГУНП в Хмельницькій області від 15.02.2018 №262 "Про скасування окремих пунктів наказів ГУНП щодо виплати одноразової грошової допомоги" в частині скасування у пункті 1 наказу ГУНП в Хмельницькій області від 31.10.2017 №1850 "Про виплату одноразової грошової допомоги" абзацу щодо виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги.

В задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною відмови начальника ГУНП в Хмельницькій області Віконського В.В. в затвердженні висновку про призначення одноразової грошової допомоги - відмовити.

Судових витрат, які визначені ст.132 КАС України і підлягають розподілу, немає.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 30 липня 2018 року

Головуючий суддя А.І. Петричкович