Рішення № 75588326, 23.07.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №813/2744/18

23 липня 2018 року

зал судових засідань № 9

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Магиревич Ю.Д.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Дяків Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: 79007, АДРЕСА_1) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії в сумі 106191,91грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у лютому 2018року відповідачем на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 (справа №876/10136/16) та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду про встановлення нового строку подання звіту від 14.12.2017 (справа №876/8357/17), було нараховано та виплачено пенсію в сумі 6176,09. На думку позивача, нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонерів мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Вважає, що у цьому разі частина суми недотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Проте, нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Також вважає за необхідне зазначити, що відповідач жодних перешкод для виконання судових рішень не мав, вся інформація про грошове забезпечення для нарахування та призначення позивачу пенсії у відповідача була. Позивач вважає, що оскільки тривале неперерахування та невиплата йому пенсії за минулі роки відбувалась з вини органу Пенсійного фонду України, внаслідок чого позивач своєчасно недоотримував частину грошових коштів та не міг ними вільно розпоряджатися на протязі тривалого часу, зазначене є підставою для стягнення з відповідача компенсації.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву. Відзив обґрунтований тим, що підстави для стягнення компенсації у розумінні положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати» відсутні, оскільки пенсія позивачу виплачується щомісячно, без порушення строків, а виплата сум перерахованої пенсії здійснена позивачу у січні 2018року.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, наведених у відзиві на позов, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши вступне слово сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково, з таких підстав.

Суд встановив, що позивач, ОСОБА_1 є пенсіонером МВС України, перебуває на обліку у відповідача, та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262).

Постановою Галицького районного суду м.Львова від 14.11.2016 у адміністративній справі №461/453/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління МВС України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, адміністративний позов задоволено частково та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату з 01.01.2015 ОСОБА_1 пенсії з урахуванням індексації пенсії відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017, у адміністративній справі № 876/10136/16 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Галицького районного суду м. Львова від 14.11.2016 у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління МВС України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, апеляційну скаргу задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в частині не включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1, з якого призначається пенсія, сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, одноразової грошової допомоги при звільненні починаючи з 31.12.2014.

16.06.2017 Вищий адміністративний суд України у справі № К7800/19884/17 у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зупинення виконання постанови Галицького районного суду м. Львова від 14.11.2016 та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 у даній справі відмовив.

27.06. 2017 позивач звернувся до Галицького районного суду м.Львова з клопотанням про встановлення нового строку подання звіту та накладення на керівника об'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу в розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат в порядку ст. 267 КАС України (у редакції, яка діяла до 15.12.2017), у зв'язку з невиконанням Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, постанови Галицького районного суду м. Львова від 14.11.2016 та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017.

19.07.2017 Галицький районний судом м.Львова у адміністративній справі №461/453/16-а у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення нового строку подання звіту та накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу в розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат в порядку ст. 267 КАС України (у редакції, яка діяла до 15.12.2017) відмовив.

24 .07.2017 позивачем було оскаржено ухвалу Галицького районного суду м. Львова у адміністративній справі №461/453/16-а до Львівського апеляційного адміністративного суду.

14.12.2017 ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду№ 876/8357/17 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 19.07.2017 у справі №461/453/16-а скасовано та винести нову ухвалу. Визначено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області новий строк подання звіту про виконання постанови Галицького районного суду м. Львова від 14.11.2016 та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 у адміністративній справі № 461/453/16-а до 15.01.2018. В задоволенні клопотання щодо накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання судових рішень у справі відмовити.

Позивачу було проведено перерахунок пенсії з 31.12.2014 по 31.12.2017 згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських, наданої Ліквідаційною комісією УМВС України в Львівській області та направленої до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області.

Зазначені обставини сторонами не заперечуються.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, вказаний вище перерахунок та виплата була проведена без нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, що знаходить своє відображення в розрахунках та протоколах відповідача.

Позивач вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повинне виплатити йому виплати компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії в сумі 106191,91грн., тому звернувся до суду з вказаним позовом.

Суд при вирішенні спору по суті виходив з такого.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 (далі - Порядок №159).

Згідно з ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Згідно з ст.ст.1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Суд вважає, що проведення виплат на виконання рішень суду не змінює правової природи та характеру тих правовідносин, у яких виник спір, як правовідносин з приводу виплати пенсії, тобто проведення регулярних, постійних та систематичних виплат коштів на користь фізичної особи - громадянина.

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі органом Пенсійного фонду) добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно з ст.3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Тобто, необхідною ознакою при вирішенні спору, є встановлення факту нарахування доходу, про що вказано в ст.3 цього Закону.

Також, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 18.11.2014 (справа № 21-518а14): «Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 Закону № 1058-IV, ст. 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом ПФУ) добровільно чи на виконання судового рішення».

Судом встановлено, що на виконання постанови Галицького районного суду м.Львова від 14.11.2016 у справі №461/453/16-а та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016 у справі №876/10136/16-а Головним управлінням Пенсійного фонду у Львівській області у січні 2018 року ОСОБА_1 перераховано кошти в сумі 85207,88грн.

Водначас, суд зазначає, що право на отримання такої суми пенсійних виплат ОСОБА_1 отримав у зв'язку із виходом на пенсію, тобто з 30.12.2017.

Оскільки пенсія позивачу виплачена не своєчасно, пенсійний орган повинен був при її виплаті нарахувати компенсацію втрати частини доходів за відповідний період, проте таких дій не вчинив.

Відповідно до п.5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі Федоренко проти України (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути існуючим майном або виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи законними сподіваннями отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі « Стреч проти Сполучного Королівства» (Stretch - United Kingdom № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини Фон Мальтцан та інші проти Німеччини). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність («Von Maltzan and Others v. Germany» №71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України, визначені повноваження суду при вирішенні справи. Так, зазначеною нормою законодавства передбачено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

За приписами ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень (п.1); визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (п. 2); визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (п. 3); визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (п. 4); встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень (п.5); прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (п.6); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (п. 10).

Приписами ч. 3 зазначеної норми передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Крім того, згідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Отже, суд може прийняти постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем.

Отже, з огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ, яка була нарахована та виплачена на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 №876/10136/16 та постанови Галицького районного суду м.Львова від 14.11.2016 №461/453/16-а.

Суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу, що згідно змісту ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статей 160, 245 КАС України, наявної правової позиції Верховного Суду України (справа № 21-87а13 від 21.05.2013), обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, відповідає вимогам закону. Відсутність у суб'єкта владних повноважень вибору на вчинення декількох юридично допустимих для позивача позитивних рішень свідчить про те, що винесення в даному випадку судом конкретного змісту рішення, яке виключає подальші можливі протиправні рішення, дії чи бездіяльність такого суб'єкта, не можна вважати втручанням в його дискреційні повноваження.

Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення, з посиланням на те, що він є заходом для забезпечення конституційного права громодян на судовий захист, шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати звіт у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд не вбачає підстав для відмови в задоволенні клопотання про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, тому суд встановлює строк 10 днів з дня набрання постановою законної сили.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень. Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст.19 Конституції України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

На підставі ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Відповідач не надав суду достатніх доказів щодо безпідставності заявлених позовних вимог, тому, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до ст.139 КАС України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії з 30.12.2014 по 31.01.2018.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили подати звіт про виконання судового рішення.

В решті позовних вимог відмовити.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 30.07.2018.

Суддя Лунь З.І.