Ухвала суду № 75587683, 31.07.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/11895/18

Провадження № 1-кс/161/6315/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 31 липня 2018 року

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Квятковський М.С., за участі: секретаря судових засідань Грабовської Г.О., прокурора Галяна А.М., слідчого Хазанюка В.Б., представника володільця майна на яке накладено арешт ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3, розглянувши клопотання про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В :

Представник володільця, майна на яке накладено арешт, ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3, звернувся до слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про скасування арешту на майно, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області, від 27.07.2016 року, а саме на:

коробку до сім - карти № НОМЕР_1; коробку до сім - карти № НОМЕР_2; коробку до сім - карти № НОМЕР_3; коробку до сім - карти № НОМЕР_4; пластикову картку до сім - карти № НОМЕР_5; мобільний телефон "Nokia" 6500i IМЕІ НОМЕР_6 без задньої кришки; магазин до вогнепальної зброї з № НОМЕР_7; сім - карта № НОМЕР_8; купюри Республіки Бєларусь номіналом сто рублів - одна, тисяча рублів - 8 грошових купюр, п'ять тисяч рублів - одна, десять тисяч рублів - одна, двадцять тисяч рублів - одна, п'ятдесят тисяч рублів - одна. Всього: дев'яносто три тисячі сто рублів; мобільний телефон "Самсунг" ІМЕІ НОМЕР_9; мобільний телефон "Нокіа" ІМЕІ 1:НОМЕР_10, ІМЕІ 2:НОМЕР_11; мобільний телефон "Нокіа" ІМЕІ НОМЕР_12; коробку до сім - карти № НОМЕР_13; коробку до сім - карти № НОМЕР_14; коробку до сім - карти № НОМЕР_15; коробку до сім -карти № НОМЕР_16; коробку до сім - карти № НОМЕР_17; пластикову карту до сім - карти НОМЕР_18; пластикову карту до сім - карти № НОМЕР_19; пластикову карту до сім - карти № НОМЕР_20; пластикову карту до сім - карти НОМЕР_21; пластикову карту до сім - карти № НОМЕР_22; пластикову карту до сім - карти № НОМЕР_15; пластикову карту до сім - карти № НОМЕР_23; пластикову карту до сім - карти № НОМЕР_24; пластикову карту до сім - карти № НОМЕР_25; пластикову карту до сім - карти № НОМЕР_26; юсб - накопичувач № RWA125 B1A, S/N: PVOT3C5003297; коробку з - під набоїв "MESKO", в якій знаходяться набої калібру 7.62*39 з позначеннями 21 та 14 жовтого кольору в кількості 17 штук та набої калібру 7.62*39 з позначкою MFS6П3 сірого кольору в кількості 3 штуки; мобільний телефон ІМЕІ НОМЕР_27 марки "Nokia"; мобільний телефон ІМЕІ НОМЕР_28 марки "Самсунг "; купюру номіналом сто доларів США № АН 181414 53 А; пристрій ультрафіолетового випромінювання без маркувань та без номеру синього кольору; механізм, апарат для рахування купюр № 201401020 26 49 модель 2 108 D VV/MG; предмет, ззовні схожий на вогнепальну зброю - пістолет без номера, чорного кольору з магазином та кобурою коричневого кольору; купюри номіналом сто доларів США в кількості 54 штуки, серійні номери яких: АВ 37861436G, КG 05611609 В, DА 06238061 А, КВ 98000155 F, КВ 68120400 В, КВ 21268139 J, KL 43835629 F, КВ 67827573 J, HD 39603980 А, HL 71069789 D, КН 19265920 А, КІ 18425548 А, НВ 34709462 Q, LL 70217105 А, КL 72753100 D, НВ 06594984 R, КВ 28905088 К, НS 52583005 В, КВ 84517697 G, DН 35100663 А, КВ 42442232 Р, DН 35100632 А, НВ 03798804 S, КD 14581524 В, НВ 60644187 Н, КН 36266900 А, НВ 60644186 Н, КL 96235708 S, FF 41452245 B, КL 50429809 S, АВ 61783876 S, КG 28942775 В, НL 58818920 G, SL 69466811 А, FL 05812118 В, НК 17421519 В, FН 40365342 А, НS 55066078 А, КК 92473400 А, FВ 32497324 А, КВ 16581467 К, АВ 23595577 Y, FВ 51278173 А, КG 4625597 В, КА 45555779 А, КL 43244257 D, КB 24876735 J, НS 56237527 А, КК 23680201 S, НН 75932419 А, АН 74266355 А, НF 62753663 D, КВ 85785130 К, КВ 35410566 Е; алюмінієву ємкість для зберігання паливно- мастильних матеріалів з рідиною всередині, фургон, марки «Фольцваген».

Своє клопотання мотивує тим, що вищевказане майно не є прямим доказом злочину та не відповідає характеристиці речових доказів, оскільки воно не являється знаряддям злочину та на даний час органом досудового розслідування не доведено те, що ці речі є предметом злочину. Крім цього, зазначає, що під час розслідування кримінального провадження, в рамках якого було накладено арешт, на даний час підозри ОСОБА_4, чи ОСОБА_2, який є власником арештованого майна, у вчиненні злочину, не оголошувалось, а тому з метою забезпечення законних прав на володіння, користування та розпоряджання майном, просить слідчого суддю клопотання задовольнити, скасувавши накладений арешт.

Заслухавши думку прокурора Галяна А.М., слідчого Хазанюка В.Б., які клопотання заперечували, вважаючи його безпідставним, оскільки вилучене майно має значення у справі речового доказу, на даний час проводяться відповідні слідчі дії, зокрема судові експертизи, які мають важливе значення для встановлення обставин кримінального провадження, адвоката ОСОБА_3, який підтримав клопотання та просив скасувати накладений арешт на майно, оглянувши та дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання до задоволення не підлягає, оскільки:

Судом встановлено, що:

В СВ Ковельського ВП ГУНП у Волинській області здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження, що внесено до ЄРДР за №42010301110000015, від 03 травня 2017 року, яке в подальшому виділено у кримінальне провадження, що внесено до ЄРДР за № 42017030110001425, від 16 квітня 2017 року.

10.07.2017 року, підслідність у кримінальному провадженні за №42017030110001425, визначено за слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Волинській області, після чого дане кримінальне провадження, приєднано до кримінального провадження, що внесено до ЄРДР за № 12016030050001054, від 05 серпня 2016 року, за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.199 та ч.1 ст.204 КК України.

Ухвалами слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області, від 27 липня 2016 року, задоволено клопотання прокурора Ковельської місцевої прокуратури Дикун І.В. та накладено арешт на вищезазначене майно, яке вилучено в ході проведення обшуку в житлі та володінні, яким фактично користується ОСОБА_4, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та фактично користувачем якого він і є, оскільки, є достатні підстави вважати, є що вилучені під час обшуку вищеописані, речі та предмети є тими матеріальними об'єктами, які є також предметом розслідуваного кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також для запобігання можливості їх пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Так, згідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При цьому, за змістом ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Таким чином, оскільки арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення, з метою збереження вказаного майна від подальшого його відчуження, знищення або втрати, а тому на думку слідчого судді, на даний час відсутні підстави для скасування арешту майна, який слідчим суддею накладено обґрунтовано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170, 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника володільця майна ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 про скасування арешту на майно, відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ: М.С. Квятковський