Ухвала суду № 75587408, 30.07.2018, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/998/16-ц

2/0187/89/18

У Х В А Л А

"30" липня 2018 р. смт. Петриківка

30 липня 2018 р. Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Караула О.А., за участі секретаря судового засідання Дудка В.В., представника позивача ОСОБА_1, представників відповідачів за первісним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання договору позики недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшли заяви від відповідача за первісним позовом ОСОБА_5 про залишення без розгляду зустрічної позовної заяви про визнання договору позики недійсним, про прийняття до спільного провадження зустрічної позовної заяви ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, а також заява від представника співвідповідача ОСОБА_3 про прийняття до спільного провадження зустрічної позовної заяви ОСОБА_6 про визнання зобов’язання припиненими.

ОСОБА_5, обґрунтовуючи доцільність прийняття судом до спільного провадження нової зустрічної позовної заяви ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя сторона ОСОБА_6 про стягнення боргу, зокрема зазначив, що 03.09.2015 року ОСОБА_4 був власником квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Право власності на зазначену квартиру ОСОБА_4 було набуто на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ним та ОСОБА_7 від 03.09.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_8, Київського міського нотаріального округу м. Києва.

Цього ж дня - 03.09.2015 року, довірена особа ОСОБА_4 - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, що діяв на підставі довіреності виданої ОСОБА_4, яка посвідчена нотаріусом у м. Празі 21.08.2015 року, -склав письмову власноруч написану розписку, щодо наступного:

«... цією розпискою підтверджую, що ОСОБА_5, паспорт серія АЕ №320999, виданий Боглійським РВ в м. Дніпродзержинську УМВС України 23.10.1996 року, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. 50/38, кв. 75-76 має першочергове право на покупку квартири, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Заньковецької, б. 3/1, кв. 39а до 15.10.2016 року.

Після цієї дати (тобто з 16.10.2016 року) продаж даної квартири повинен бути узгоджено з ОСОБА_5, а всі кошти з продажу даної квартири повинні піти на погашення загальної заборгованості з відсотками перед ОСОБА_4. якщо сума перевищить суму заборгованості то всі інші кошти повинні бути повернені ОСОБА_5...».

Надалі, 08.09.2015 року особисто ОСОБА_4 власноруч склав письмову розписку з аналогічним текстом, в якій фактично підтвердив, що ОСОБА_5 має першочергове право на покупку квартири №39а що розташована за адресою м. Київ, вул. Заньковецької в буд. №3/1, та після 16.10.2016 року - продаж квартири повинен бути погоджений з ОСОБА_5, а всі кошти з продажу даної квартири повинні літи на погашення загальної заборгованості з відсотками перед ОСОБА_4, якщо сума перевищить суму заборгованості то всі інші кошти повинні бути повернуті ОСОБА_5.

Однак, 14.06.2018 року, під час огляду відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_5 було виявлено, що зазначена квартира була відчужена ОСОБА_4 на користь ОСОБА_10 на підставі Договору купівлі-продажу, серія та номер: 196, виданий 24.04.2018 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11, про що внесено відповідні відомості в реєстр прав власності.

Позивач вважає, що в момент укладення та підписання Договору купівлі-продажу були порушенні зобов'язання ОСОБА_4 перед ОСОБА_5 та в порушення прав і інтересів ОСОБА_5, продаж квартири відбувся без попереднього погодження істотних умов продажу та власне aакту продажу, й зокрема в порушення умов, якими визначалось, шо надлишок від суми продажу квартири, за вирахуванням сум спрямованих на погашення заборгованості Позивача перед ОСОБА_4 на час укладання такого Договору, грошові кошти від продажу не повернуті ОСОБА_5

ОСОБА_4 під час укладання та підписання договору купівлі продажу спірної квартири приховав від покупця - ОСОБА_10, а також і від приватного нотаріуса інформацію про існування двох розписок датованих 03.09.2015 року та 08.09.2015 року в яких вбачається, щодо на момент здійснення продажу нерухомості ОСОБА_4 повинен був отримати письмове погодження від ОСОБА_5 в тому числі погодити вартість такого об'єкта, та отримані кошти від продажу зарахувати в рахунок погашення можливої заборгованості ОСОБА_5 перед ОСОБА_4

Отже, з наведеного вбачається, що Договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 з порушенням вимог чинного законодавства, а також шляхом введення в оману сторони покупця щодо дійсних обставин, які мають істотне значення для укладення Договору купівлі-продажу.

Відповідно до Договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 ціна квартири (у центрі м. Києва) складає - 10 972 732 (десять мільйонів дев'ятсот сімдесят дві тисячі сімсот тридцять дві гривні) 68 копійок (та є відверто заниженою).

Таким чином, оскільки квартиру за адресою: АДРЕСА_1 було продано ОСОБА_4 за 10 972 732 (десять мільйонів дев'ятсот сімдесят дві тисячі сімсот тридцять дві гривні) 68 гривень, а заборгованість ОСОБА_5 перед ОСОБА_4 складає 382 000 гривні (триста вісімдесят дві тисячі гривень) 00 копійки, сума, яку ОСОБА_4 повинен повернути ОСОБА_5 складає (різниця сум боргу) - 10 590 732 (десять мільйонів п'ятсот дев'яносто тисяч сімсот тридцять дві гривні) 68 копійок.

Позивач вважає, що спільний розгляд вказаних позовів є доцільним в межах однієї справи №187/998/16-ц, оскільки спірні правовідносини мають однакову правову природу виникнення, а можливе задоволення зустрічного позову матиме своїм правовим наслідком виключення в повному/ частковому обсязі вимог за первісним позовом.

У зв’язку зі зміною предмета та підстави нової зустрічної позовної заяви ОСОБА_5 просить суд попередню зустрічну позовну заяву про визнання договору позики недійсним залишити без розгляду.

В зустрічній позовній заяві ОСОБА_6 поданій представником співвідповідача ОСОБА_3 про визнання зобов’язання припиненими, остання, посилаючись на ті ж підстави, на які посилався в своїй зустрічній позовній заяві ОСОБА_5 просить суд визнати грошові зобов’язання, які виникли на підставі розписки від 03.09.2015 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за згодою ОСОБА_6 припиненими.

В судовому засіданні представники відповідачів за первісним позовом вищезазначені клопотання підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник позивача за первісним позовом вищезазначені клопотання просив вирішити на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про задоволення клопотань, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Згідно ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред’явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов’язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Ухвалою суду від 03.07.2018 було відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_6 про стягнення заборгованості.

Мотивуючи таке рішення, суд посилався зокрема на розумність стоків проведення підготовчого судового розгляду, а також на те, що позивач, наводячи аргументи та посилаючись на відповідні правові норми, посилався на недійсність договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_10, однак при цьому просив суд стягнути кошти з ОСОБА_4 за даним договором на його користь.

Враховуючи, що в новій зустрічній позовній заяві ОСОБА_5 дійсність вищезазначеного договору не оспорює, а також приймаючи до уваги те, що ухвалою суду від 13.07.2018 за клопотанням представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 підготовче судове засідання по даній справі розпочате спочатку, суд вважає за необхідне прийняти до спільного розгляду разом з первісним позовом зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, а крім того згідно п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України задовольнити клопотання ОСОБА_5 про залишення без розгляду первісної зустрічної позовної заяви про визнання договору позики недійсним.

Крім того враховуючи, що ухвалою суду ОСОБА_6 залучена в справу в якості співвідповідача та її представником ОСОБА_3 до початку розгляду справи по суті подано зустрічну позовну заяву з підстав, що є аналогічними зустрічної позовної заяви ОСОБА_5, суд вважає за необхідне прийняти до спільного розгляду разом з первісним позовом зустрічну позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про визнання зобов’язання припиненим.

Керуючись ст. ст.. 193, 257-260 ЦПК України,суд –

УХВАЛИВ:

Заяви відповідача за первісним позовом ОСОБА_5 про залишення без розгляду зустрічної позовної заяви про визнання договору позики недійсним, про прийняття до спільного провадження зустрічної позовної заяви ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, а також заяву від представника співвідповідача ОСОБА_3 про прийняття до спільного провадження зустрічної позовної заяви ОСОБА_6 про визнання зобов’язання припиненими – задовольнити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання договору позики недійсним залишити без розгляду.

Прийняти зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, та зустрічну позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про визнання зобов’язання припиненим до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики.

Ухвала не може бути оскарженою окремо від рішення суду, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду в порядку передбаченому п.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень розділу ХІІІ ЦПК України.

Суддя:ОСОБА_12