Ухвала суду № 75585466, 30.07.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 243/6187/18

Кримінальне провадження № 1-кс/243/1617/2018

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

30 липня 2018 року м. Слов'янськ

Слідчий суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Воронков Д.В., при секретарі Мірошниченко В.В., за участю прокурора - Левічева Д.П., слідчого - Літвиненко Н.О., підозрюваного - ОСОБА_1, захисника Самохіна В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Слов'янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції Літвиненко Н.О., у кримінальному провадженні № 12018050510001315 від 21 червня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бердичів Житомирської області, громадянина України, не працевлаштованого, не одруженого, який неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2018 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, в межах якого здійснюється досудове розслідування, слідчим СВ Слов'янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області подано клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Свої вимоги слідчий обґрунтував тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України, скоєного за наступних обставин: 20 червня 2018 року, в період часу з 09 години 00 хвилин по 18 годину 00 хвилин, ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, скориставшись тим, що на території домоволодіння АДРЕСА_3 нікого не було, як і інших перехожих громадян, та за його діями ніхто не спостерігає, проник на територію вищезазначеного домоволодіння, де через вікно будинку проник до кухні, звідки викрав шубу норкову з капюшоном, довжиною 127 см, коричневого кольору, вартістю 40000 грн. 00 коп., що належить ОСОБА_4, чим спричинив потерпілій шкоди на вказану суму, після чого з місця події зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

26.07.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Обґрунтовуючи своє клопотання слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1, будучи особою, яка підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень та заздалегідь знаючи, що за вчинене ним злочинне діяння передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 6 років, може вчинити дії, спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду. Цей ризик підтверджує і той факт, що ОСОБА_1 раніше вчинив корисливе кримінальне правопорушення, на шлях виправлення не став, оскільки ним вчинено аналогічний корисливий злочин. Крім того, потерпілим від правопорушення є ОСОБА_4 та, знаючи місце мешкання останньої і перебуваючи на свободі, ОСОБА_1 може впливати на неї шляхом умовляння чи погроз з метою схилення до дачі неправдивих показань та викривлення істини по справі, спонукаючи до зміни наданих небажаних для неї свідчень.

Слідчий у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання, просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні.

У судовому засіданні прокурор Слов'янської місцевої прокуратури заявлене слідчим клопотання підтримав, просив задовольнити його у повному обсязі. Звернув увагу суду на той факт, що 24.07.2018 року слідчим СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області повідомлено ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінально правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, під час вчинення якого потерпілій було завдано шкоди на велику суму.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вважав, що слідчим не доведено причетності ОСОБА_1 до вчинення даного кримінального правопорушення. Звернув увагу суду, що Краматорським міським судом у відношення ОСОБА_1 обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з під якої останній звільнився через внесення суми застави, а тому, ОСОБА_1 не має наміру скриватися від слідства.

У судовому засіданні підозрюваний заперечував проти задоволення даного клопотання, вказавши, що усе обвинувачення ґрунтується на недостовірних показаннях свідків, крадіжки він не скоював, а речі, у тому числі і шубу, отримав для перепродажу.

Заслухавши думку осіб, що беруть участь у розгляді даного клопотання, дослідивши надані матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, приходжу до переконання, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Пунктом "с" частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), нікого не може бути позбавлено волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігання вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.

При вирішенні питання щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює сукупність всіх обставин, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1ст. 177 КПК.

Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Як зазначено у ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;

За положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року №4 запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають норм КПК України, і його належної поведінки.

При цьому, Верховним Судом України роз'яснено, що обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного внаслідок відсутності у останнього постійного місця проживання, зловживання спиртними напоями чи вживання наркотичних засобів, продовження вчинення злочинів, підтримання соціальних зв'язків негативного характеру, порушення умов запобіжного характеру, не пов'язаного з позбавленням волі.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під-вартою, суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Запобіжні заходи - це заходи забезпечення кримінального провадження, застосування яких супроводжується обмеженням конституційних прав і свобод осіб, які підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень. Ці обмеження стосуються свободи пересування та вільного вибору місця перебування. Система запобіжних заходів закріплена у ч.1 ст. 176 КПК України.

У відповідності до вимог ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

- витягом з ЄРДР, номер кримінального провадження 120180050510001315 від 21.06.2018 року (а.с. 5);

- протоколом огляду місця події від 20.06.2018 за адресою: м. Слов'янськ, вул. Підгірна, б.118А (а.с. 7);

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4, яка пояснила про обставини скоєного відносно неї кримінального правопорушення (а.с. 9-11);

- протоколом огляду предмету від 26.07.2018 - норкової шуби коричневого кольору довжиною 127 см., проведеного за участі потерпілої ОСОБА_4, яка заявила, що вказана шуба належить саме їй, вона придбала її у 2013 році в м. Харків, зберігала за місцем мешкання, ремонтувала її гачки (а.с 13-15).

- протоколом допиту свідка ОСОБА_5, який пояснив, що він приблизно 15.06.2018 спілкувався зі своїм знайомим ОСОБА_1, під час спілкування з яким дізнався про те, що ОСОБА_1 збирається здійснити крадіжку чужого майна з приватного домоволодіння в м. Слов'янськ Донецької області, у зв'язку з чим йому знадобиться допомога. 20.06.2018 року, приблизно о 18.00 год., ОСОБА_1 приїхав до ОСОБА_5 за місцем мешкання та привіз із собою пакет та сумку з речами, серед яких були дві норкові шуби, а також золоті вироби. ОСОБА_1 пояснив, що вказані речі він самостійно викрав в домоволодінні по АДРЕСА_3 (а.с. 16-18);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, за участі свідка ОСОБА_5, який впізнав на фотознімку ОСОБА_1 як особу, який пропонував йому вчинити спільно крадіжку чужого майна з будинку в АДРЕСА_3, та який 20.06.2018 приніс викрадене майно (а.с. 19-20);

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6, який пояснив, що 20.06.2018 він возив свого знайомого ОСОБА_1 у м. Слов'янськ, нібито переговорити з приводу роботи. Дорогу вказував сам ОСОБА_1, зупинилися на перехресті вулиць Святогірської та Барвінківської, після чого ОСОБА_1 покинув автомобіль та через півгодини повернувся з двома пакетами, які були щільно запаковані. ОСОБА_1 сказав, що вказані пакети необхідно відвезти до м. Краматорськ (а.с. 21-23);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, за участі свідка ОСОБА_6, який впізнав на фотознімку ОСОБА_1 як особу, яку він возив 20.06.2018 до м. Слов'янськ з м. Краматорськ. (а.с.24-25)

- протоколом пред'явлення речей для впізнання, згідно якого ОСОБА_5 впізнав норкову шубу, яку разом з іншими речами, приніс йому на зберігання ОСОБА_1( а.с. 26-27);

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7, яка пояснила, що приблизно в кінці червня - початку липня 2018 року до неї до дому приїхав її знайомий на ім'я ОСОБА_1 та привіз пакунки з речами, серед яких була норкова коричнева шуба. (а.с. 28-29);

- протоколом пред'явлення речей для впізнання, згідно якого ОСОБА_7 впізнала норкову шубу, яку разом з іншими речами приніс їй на зберігання ОСОБА_1 (а.с. 30-31);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, за участі свідка ОСОБА_7, яка впізнала на фотознімку ОСОБА_1 як свого знайомого, який привіз до неї пакунки з речами, серед яких була норкова коричнева шуба. (а.с. 32-33)

При вирішенні питання щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює сукупність всіх обставин, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Слідчий суддя звертає увагу, що 24.07.2018 року слідчим СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінально правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, провадження № 120180050390001270 ( а.с. 42-44)

Отже існують ризики, що ОСОБА_1 може продовжити вчиняти корисливі злочини, а також, розуміючи невідворотність покарання, з метою уникнення відповідальності, підозрюваний може переховуватись як від органів досудового розслідування, так і від суду.

Окрім того, ОСОБА_1 не працює, не має офіційного заробітку, тобто не має джерела доходу для забезпечення свого проживання, що може його спонукати на повторне вчинення корисливих злочинів, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, якими потерпілим завдана значна матеріальна шкода.

Суд вважає необґрунтованим посилання захисника про те, що Краматорським міським судом у відношення ОСОБА_1 обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з під якою останній звільнився через внесення суми застави, а тому, ОСОБА_1 не має наміру скриватися від слідства.

Набуваючи такого висновку суд виходить з того, що сума застави була внесення у якості запобіжного заходу по кримінальному провадженню № 120180050390001270, а отже, не виключає існуючи ризики по даному кримінальному провадженню № 12018050510001315.

У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне, об'єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під ватрою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 5 років. В зазначеному випадку санкція ч. 3 ст. 185 КК України передбачає позбавлення волі на строк до 6 років.

Враховуючи вищезазначені ризики і наявність обґрунтованої підозри, застосування до запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним.

На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, є всі підстави для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Між тим, відповідно до ч.3ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Частинами 4,5ст.182 КПК України визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

При вирішенні питання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчим суддею визначається розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України в сумі 73 640 грн., що складає 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762 грн. х 40).

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч.5ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю щотижнево; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора.

Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст.176-178,182-184,186,187,193-194,196,197,202,205,395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Слов'янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції Літвиненко Н.О. у кримінальному провадженні № 12018050510001315 від 21 червня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутській УВП № 6» УДПтСУ в Донецькій області на строк 60 (шістдесят) днів.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк дії ухвали до 28.09.2018 року.

Встановити ОСОБА_1 заставу 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 73 640 (сімдесят три шістсот сорок ) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області. (отримувач ТУ ДСА України в Донецькій області; р/р 37311047011792; банк Державна казначейська служба України м. Київ; код банку 820172; ЄРДПОУ 26288796).

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- не відлучатись з постійного місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- прибувати до слідчого СВ Слов'янського відділу поліції в Донецькій області та до Слов'янського міськрайонного суду, за першою вимогою судді.

Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному ОСОБА_1

Оголошення повного тексту ухвали відбудеться 31.07.2018 року о 13 -00 год.

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області, підозрюваним протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, а іншими учасниками судового розгляду в той же строк з дня її проголошення.

Слідчий суддя

Слов'янського міськрайонного суду Д.В. Воронков