Постанова № 75582682, 26.07.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2018 р. Справа № 922/1186/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.

при секретарі Довбиш А.Ю.

за участю представників:

позивач ОСОБА_1;

відповідач ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Акціонерної компанії Харківобленерго (вх. №993Х/1-35) на рішення господарського суду Харківської області від 25 квітня 2018 року (повний текст підписано 05.05.18, суддя Калантай М.В.) у справі №922/1186/17

за позовом Акціонерної компанії Харківобленерго, м. Харків

до Комунального підприємства Харківводоканал, м. Харків

про внесення змін до договору, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Харківводоканал" про внесення змін до договору про постачання електричної енергії №1,01 від 03.01.2008 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору в редакції, викладеній у позовній заяві.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25 квітня 2018 року у справі №922/1186/17 в позові відмовлено.

Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати, прийняти нове, яким позов задовольнити.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30.03.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АК "Харківобленерго". КП "Харківводоканал" встановлено строк до 14.06.2018 для надання відзиву на апеляційну скаргу в порядку, визначеному ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, з наданням доказів надсилання (надання) відповідачу копії відзиву та доданих до нього документів.

Через канцелярію суду 14.06.2018 року КП "Харківводоканал" надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з тих підстав, що оскаржуване рішення прийняте при повному та всебічному зясуванні обставин справи, а також відповідає вимогам чинного законодавства. На цій підставі просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. До відзиву на апеляційну скаргу відповідачем додано докази надсилання копії відзиву АК "Харківобленерго".

У судовому засіданні позивач підтримав вимоги апеляційної скарги.

У свою чергу, відповідач проти її задоволення заперечував, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи, перевіривши та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 січня 2008 року між позивачем, як постачальником, та Комунальним підприємством Виробничо-технологічне підприємство "Вода" (правонаступником якого є відповідач), як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії №1,01 (далі за текстом - Договір).

За умовами Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію" до цього Договору, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невідємними частинами.

Відповідно до пункту 9.4 Договору він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2008. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Заяви про припинення дії Договору у матеріалах справи відсутні та сторонами не заперечується факт пролонгації Договору до даного часу.

Відповідно до пункту п.2.3.3 Договору споживач зобов'язався своєчасно сплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку №2 "Порядок розрахунків" (ч.2 п.10.2 ПКЕЕ).

Згідно з пунктом 4.5 Додатку №2 "Порядок розрахунків (для споживачів, які живляться від мереж класу напруги 35-110-154 кВ та 330 кВ)" до Договору розрахунки за електричну енергію здійснюються щоденно рівними частинами протягом розрахункового періоду шляхом перерахування споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання попередньої оплати обсягу очікуваного споживання електричної енергії, заявленого на розрахунковий період, включаючи ПДВ.

У разі виникнення заборгованості за спожиту електричну енергію сторони за взаємною згодою та порядку, передбаченому законодавством України, укладають додаткову угоду щодо реструктуризації заборгованості, яка є невідємною частиною цього договору (пункт 4.6 Додатку №2).

У разі, якщо за підсумками розрахункового періоду вартість спожитої електроенергії менше, ніж сума оплати, що надійшла за такий календарний місяць, залишок коштів зараховується як попередня оплата споживача на наступні розрахункові періоди. Зазначений пункт діє виключно за умови відсутності заборгованості споживача за попередні розрахункові періоди (пункт 4.8 Додатку №2).

Таким чином, Договором передбачено здійснення планових (щоденних) платежів з наступним перерахунком.

Під час дії Договору, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 29.10.2015 №2684 були внесені зміни до пункту 6.6 Правил користування електричною енергією. Зокрема, було включено норму про те, що у разі систематичного (тричі впродовж календарного року) порушення споживачем, який застосовує порядок оплати авансовими та/або плановими платежами, умов договору про постачання електричної енергії в частині своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії авансовими та/або плановими платежами постачальник електричної енергії має право ініціювати внесення змін до договору в частині переведення споживача на попередню оплату заявлених обсягів споживання електричної енергії.

Позивач стверджує, що відповідач протягом 2016 року систематично не виконував умови договору та допустив виникнення заборгованості за спожиту електроенергію, розмір якої станом на 01.03.2017 складає 1 010 858 107,38грн.

З урахуванням даної обставини, а також вищевказаних змін до Правил користування електричною енергією, які надали позивачу право ініціювати внесення змін до договору в частині переведення споживача на попередню оплату заявлених обсягів споживання електричної енергії, АК "Харківобленерго" своїм листом від 13.02.2017 №46е-01/16юр-4318 звернулося до відповідача з пропозицією про укладення додаткової угоди, якою передбачалося внесення змін до абзацу 1 пункту 4.5 додатка 2 "Порядок розрахунків (для споживачів, які живляться від мереж класу напруги 35-110-154 кВ та 330 кВ)" шляхом викладення його в новій редакції, а саме:

"Розрахунки за електричну енергію здійснюються Споживачем до початку розрахункового періоду на підставі виставленого Постачальником електричної енергії рахунка.

Розрахунок суми попередньої оплати здійснюється шляхом множення чинного у розрахунковому періоді тарифу на обсяг електричної енергії, заявленої на розрахунковий період, що настає за наступним розрахунковим періодом".

Відповідач своїм листом №01.01-14/1165-17 від 28.02.2017 відмовився від прийняття пропозиції про внесення змін до договору з посиланням на те, що КП "Харківводоканал" надаються житлово-комунальні послуги населенню. При цьому, відповідач посилався на позицію Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, викладеної у листі від 29.11.2016 №12856/20.2/7-16. Так, НКРЕКП у даному листі вказувала, що з метою забезпечення стабільних умов життєдіяльності населення, які забезпечують вказані підприємства, установи та організації було розроблено проект постанови НКРЕКП "Про затвердження Зміни до Правил користування електричною енергією", яким передбачено для підприємств житлово-комунального господарства та підприємств, які надають послуги щодо забезпечення комунально-побутових потреб населення, в межах наданих населенню послуг, установ та організацій, які фінансуються з державного та/або місцевого бюджету, та/або які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення здійснення повної оплати вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання або купівлю-продаж електричної енергії.

Позивач, вважаючи необґрунтованою відмову відповідача від прийняття його пропозиції щодо укладення додаткової угоди протиправною, керуючись положеннями частини 4 статті 188 ГК України та частини 2 статті 651 ЦК України звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з наступного.

Згідно зі статтею 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі частиною 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 7 статті 276 ГК України передбачено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до пункту 1.2 Правил користування електричною енергією, планові платежі - перерахування коштів частинами з певною періодичністю (плановий період) протягом розрахункових періодів (розрахункового періоду).

Як зазначалося вище, аналіз пунктів 4.5, 4.6, 4.8 Додатку №2 "Порядок розрахунків (для споживачів, які живляться від мереж класу напруги 35-110-154 кВ та 330 кВ)" до Договору свідчить про те, що Договором передбачено здійснення планових (щоденних) платежів з наступним перерахунком.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюються Правилами користування електричною енергією.

Зокрема, абзацами 1, 3 пункту 6.6 Правил користування електричною енергією визначено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.

У разі систематичного (тричі впродовж календарного року) порушення споживачем, який застосовує порядок оплати авансовими та/або плановими платежами, умов договору про постачання електричної енергії в частині своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії авансовими та/або плановими платежами постачальник електричної енергії має право ініціювати внесення змін до договору в частині переведення споживача на попередню оплату заявлених обсягів споживання електричної енергії.

З наведених норм вбачається, що постачальник електроенергії має можливість порушувати питання про внесення змін до договору шляхом переведення споживача на попередню оплату у випадку систематичного порушення ним умов договору щодо своєчасної оплати спожитої електроенергії.

При цьому, слід зауважити, що за висновком судової комплексної комісійної електротехнічної та економічної експертизи №15683/15684 у справі №922/1186/17: "в обсязі наданих документів, визначити відповідність проведених оплат умовам договору №1.01 від 03.01.2008 про постачання електричної енергії в частині проведення розрахунків за електричну енергію щоденно рівними частинами протягом розрахункового періоду шляхом перерахування КП "Харківводоканал" на поточний рахунок із спеціальним режимом використання попередньої оплати обсягу очікуваного споживання електричної енергії, заявленого на розрахунковий період, включаючи ПДВ у 2016 році не надається можливим, в звязку з встановленими розбіжностями у АК "Харківобленерго" в сумах проведених оплат та сумах заборгованості за звітні періоди".

У дослідницькій частині висновку судові експерти звернули увагу на те, що в матеріалах справи відсутні додаткові угоди щодо реструктуризації заборгованості КП "Харківводоканал" за 2016 рік, укладення яких передбачено пунктом 4.6 Додатку №2 до Договору у разі виникнення заборгованості за спожиту електричну енергію, а також відсутні документальні підтвердження первинними бухгалтерськими документами та регістрами обліку щоденних оплат КП "Харківводоканал" протягом розрахункових періодів за 2016 рік.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що між сторонами існують господарські спори щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором за 2016 рік (справи №922/490/16 та №922/3888/16). Однак, ані станом на момент звернення позивача з пропозицією про внесення змін до договору, ані на момент розгляду даної справи №922/1186/17, у вказаних справах не були прийняті рішення по суті спору, які б набрали законної сили та підтверджували факт систематичного порушення відповідачем умов Договору.

Отже, твердження позивача про систематичні порушення відповідачем зобов'язань за Договором є необґрунтованими.

Абзацом 3 пункту 6.6 Правил користування електричною енергією визначено окремий спеціальний порядок оплати для певної категорії споживачів, а саме для субєктів господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню.

Так, вказані суб'єкти, у межах наданих населенню послуг, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання або купівлю-продаж електричної енергії.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Виконавець комунальної послуги - субєкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

Статтею 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до пункту 3.1 Статуту КП "Харківводоканал" метою діяльності підприємства є здійснення виробничої, науково-дослідної та комерційної діяльності для повного та якісного задоволення потреб населення, суб'єктів господарювання в комунальних послугах, забезпечення групового, індивідуального водопостачання, водовідведення м.Харкова та населених пунктів Харківської області, здійснення заходів для поліпшення екологічної обстановки України, підвищення рівня доходів працівників Підприємства, посилення зацікавленості та відповідальності за кінцеві результати діяльності з метою отримання відповідного прибутку.

Згідно з довідкою головного управління статистики у Харківської області від 27.01.2012 відповідач може виконувати роботи, зокрема, з таких видів економічної діяльності:

- 36.00Забір, очищення та постачання води;

- 37.00Каналізація, відведення й очищення стічних вод.

Тобто, відповідач є суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є у тому числі й надання житлово-комунальних послуг населенню.

За наслідками судової комплексної комісійної електротехнічної та економічної експертизи №15683/15684 у справі №922/1186/17, судовими експертами не було встановлено який саме обсяг електричної енергії, що надходив за договором №1,01 про постачання електричної енергії від 03.01.2008, було використано КП "Харківводоканал" для надання житлово-комунальних послуг населенню по відношенню до загального обсягу спожитої відповідачем електричної енергії за вказаним договором у 2016 році.

Однак, як вбачається з дослідницької частини висновку судової експертизи, за оціночним розрахунком судових експертів, обсяг централізованого водопостачання за категорією "населення" кількісно становить менше 50% від обсягу води поданої в мережу, на який і витрачається електрична енергія по Договору, а не 85,3%, як вважає відповідач.

Отже, в силу приписів абзацу 3 пункту 6.6 Правил користування електричною енергією КП "Харківводоканал", у межах наданих населенню послуг, має право здійснювати повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання або купівлю-продаж електричної енергії.

За таких обставин, переведення розрахунків за Договором на повну попередню оплату, як це передбачено запропонованою позивачем редакцією додаткової угоди до Договору, суд вважає необґрунтованим.

На підставі наведеного, колегія суддів підтримує висновок господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову про внесення змін до Договору шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору в редакції, викладеній у позовній заяві.

Посилання позивача на висновок науково-правової експертизи від 26.09.2016 №126/98-е, виконаної на запит АК "Харківобленерго", судом були відхилені, виходячи з наступного.

Так, згідно статті 108 ГПК України учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо:

1) застосування аналогії закону, аналогії права;

2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.

Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.

Однак, наданий позивачем висновок вказаним процесуальним вимогам не відповідає, оскільки не стосується питань застосування аналогії закону, аналогії права, або змісту норм іноземного права. Даний висновок фактично містить власну правову оцінку доводів позивача в контексті спірних правовідносин, однак надання такої оцінки при розгляді господарського спору є завданням саме суду.

Доводи позивача про те, що на надання житлово-комунальних послуг населенню відповідачем використовується лише менше ніж 50% спожитої електроенергії, не впливає на обов'язковість врахування абзацу 3 пункту 6.6 Правил користування електричною енергією.

Щодо доводів відповідача про втрату чинності постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28 "Про затвердження Правил користування електричною енергією" слід зазначити наступне.

Пунктами 1, 12 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" передбачено затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії; визнано такою, що втратила чинність, постанову Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28 "Про затвердження Правил користування електричною енергією" (із змінами).

Однак, відповідно до пункту 13 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 пункти 1 та 12 цієї постанови набирають чинності з 11 червня 2018 року.

Отже, на час прийняття рішення у даній справі постанова Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28 "Про затвердження Правил користування електричною енергією" є чинною та підлягає застосуванню при вирішенні даного спору.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги щодо належності доказів. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Частина 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у звязку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення має бути залишене без змін.

Керуючись статтями 269, п.1, ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача Акціонерної компанії Харківобленерго залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 25 квітня 2018 року у справі №922/1186/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 31.07.2018 року

Головуючий суддя Ільїн О.В.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Россолов В.В.