Рішення № 75582303, 11.05.2018, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2018 року м. Черкаси справа № 925/1470/17

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Потапенко В.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників учасників справи :

від позивача: ОСОБА_1В - керівник,

від відповідача: ОСОБА_2 - адвокат,

від третьої особи: не з»явився,

розглянувши у судовому засіданні господарську справу

за позовом Відділу з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Умань Хліб Трейд",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3"

про повернення нежитлового приміщення та стягнення неустойки в сумі

61414 грн. 76 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов, у якому позивач просить зобовязати відповідача повернути орендоване майно комунальної власності територіальної громади міста Умань нежитлове приміщення загальною площею 48,9 кв.м, розміщене в будинку за адресою: Черкаська область, м.Умань, вул. Небесної сотні, 22 по акту балансоутримувачу комунального підприємства Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3 та стягнути з ТОВ Умань Хліб Трейд неустойку, нараховану за прострочення термінів повернення обєкта оренди за період з 11.01.2017 по 23.10.2017 в сумі 39034 грн. 24 коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступні обставини:

-21 листопада 2001 року між представництвом Фонду державного майна України в м.Умань та Закритим акціонерним товариством «Трудовий колектив «Уманьхліб» був укладений договір оренди № 207, згідно з пунктом 1.1. якого Орендодавець передає Орендарю нежитлове приміщення загальною площею 48,9 кв. м, розташоване за адресою: вул. Радянська (нині Небесної сотні), буд.22 для використання під магазин;

-протягом терміну дії договору (з 01.11.2001 по 31.12.2007) до договору оренди вносилися зміни та доповнення, які стосувалися розміру орендної плати та порядку її справляння;

-29 лютого 2008 року між Відділом комунального майна Уманської міської ради та ЗАТ «ТК «Уманьхліб» було укладено договір №4 про внесення змін та доповнень до договору оренди від 21.11.2001 №207, яким останній викладено у новій редакції, згідно з пунктом 1.1. якого «Майно передається для розміщення фірмового магазину «Хліб», при цьому, для розрахунку орендної плати застосована ставка 8% річних від ринкової вартості об'єкта оренди;

-пунктом 8.1. Договору визначено термін дії договору з 1 січня 2008 року до 29 грудня 2010 року. Надалі термін дії договору оренди №207 продовжувався шляхом внесення змін та доповнень: договором від 29.12.2010 №5 - з 30.12.2010 по 31.12.2012; договором від 17.05.2013 №7 -з 01.01.2013 по 31.12.2012; договором від 05.03.2014 №8 - з 01.01.2014 по 26.12.2016;

-18.05.2016 договором №9, внесено зміни та доповнення до договору оренди №207 від 21.11.2001, яким ТОВ «Умань Хліб Трейд» визначений орендарем як правонаступник ЗAT «TK «Уманьхліб», уточнені характеристики об'єкта оренди, змінено цільове використання;

-згідно інформації балансоутримувача - Комунального підприємства «Виробничо-житлове ремонтно-експлуатаційне управління №1» від 17.06.2014 №704, від 04.07.2014 №758, від 21.10.2014 №1069 від 12.11.2014 №1140, від 14.11.2014 №1141, від 26.11.2014 №1184 від 10.06.2015 №399 ЗАТ «ТК «Уманьхліб» мав заборгованість з орендної плати;

-02.03.2016 року комісією у складі представників орендодавця, балансоутримувача та депутата міської ради проведена контрольна перевірка дотримання умов договору оренди №207 від 21.11.2001 року (згідно пункту 7.1. договору) та складений відповідний акт. На підставі акту перевірки від 02.03.2016 року ТОВ «Уманьхліб» було направлено пропозицію від 04.03.2016 №69 щодо звільнення з користування комунального майна - нежитлові приміщення, загальною площею 48,9 кв. м., в будинку за адресою: Черкаська обл., м. Умань, вул. Небесної сотні, буд. 22 у зв'язку з недостатністю правових підстав на користування;

-09.06.2016 року відповідач надіслав на адресу позивача звернення про продовження договору оренди 3207 від 21.11.2001 року нежитлового приміщення загальною площею 48,9 кв.м в будинку за адресою: Черкаська область, місто Умань. Вулиця Небесної сотні, будинок 22, на новий строк 2 роки 360 днів з 27.12.2016 до 21.12.2019 року. 15.08.2016 листом №88 позивач повідомив відповідача про відмову від пропозиції щодо продовження договору оренди №207 від 21.11.2001, враховуючи рішення постійної комісії Уманської міської ради з питань управління комунальною власністю від 19.07.2016. 07.12.2016 року відповідач повторно звернувся до позивача про продовження договору оренди. 26.12.2016 року листом №342 позивач повідомив відповідача про відмову від пропозиції щодо продовження договору оренди з підстав, зазначених у листі від 15.08.2016 №88. Договір оренди №207 припинений 26.12.2016 у зв»язку із закінченням терміну, на який його було укладено і 18.09.2017 року відповідачу було направлено вимогу №347 про виконання зобов»язання щодо виконання зобов»язання звільнення з користування об»єктів оренди. Умовами договору оренди №207 (пункт 5.1.) визначено зобов»язання орендаря у разі припинення або розірвання договору в 15-денний термін звільнити об»єкт і повернути його в належному стані балансоутримувачу по акту та відшкодувати збитки або втрати (повної або часткової) останнього, в разі погіршення стану орендованого майна з вини орендаря. Строк договору оренди припинився 26.12.2016, а тому крайній строк звільнення об»єкта оренди 10.01.2017. На вимогу про звільнення об»єкта оренди відповідач не відреагував;

-згідно статті 785 Цивільного Кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Балансоутримувачем - КП «Уманське РЕУ №3» нарахована неустойка у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення зобов'язання щодо повернення об'єкту оренди (з 11.01.2017 по 30.10.2017) у сумі 39034,24 гривень.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20 листопада 2017 року порушено провадження у справі №925/1470/17, зобовязано позивача надати суду оригінали долучених до позову документів, відповідача - письмовий відзив на позовну заяву, третю особу письмове пояснення на позов.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07 грудня 2017 року розгляд справи у звязку з неявкою представника відповідача було відкладено.

09 січня 2018 року до суду надійшов відзив відповідача від 05 січня 2018 року на позовну заяву за підписом представника відповідача ОСОБА_2

В обґрунтування заперечень на позов відповідач посилається на наступні обставини:

-відповідач вважає, що на даний час між позивачем, як орендодавцем та відповідачем існують не припинені договірні відносини щодо оренди спірного нерухомого майна, які витікають із договору оренди, автоматична пролонгація якого відбулася у силу закону (ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»), а тому вимоги про звільнення орендованого приміщення та сплату неустойки є безпідставними.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Господарський процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII, чинної з 15.12.2017 року, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 статті 12 ГПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII, чинної з 15.12.2017 року, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Розглянувши матеріали справи №925/1470/17, суд дійшов висновку, що дану справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження, оскільки вона є складною з огляду на наявні в ній матеріали.

Ухвалою суду від 12 січня 2018 року було ухвалено справу 925/1553/17 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, призначено підготовче засідання на 24 січня 2018 року.

06 грудня 2017 року 2017 року до суду надійшло клопотання за підписом представника відповідача адвоката ОСОБА_2 від 06.12.2017 року про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 24 січня 2018 року клопотання про зупинення провадження у справі задоволено та зупинено провадження у справі №925/1470/17 до набрання законної сили судовим рішенням в справі №925/1320/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Умань Хліб Трейд до Відділу з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради, Уманської міської ради (треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Комунальне підприємство "Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3", Фізична особа-підприємець ОСОБА_3) про визнання недійсними результатів конкурсу на право оренди.

22 березня 2018 року до суду надійшло клопотання від 19.03.2018 року за №120 про поновлення провадження по справі за підписом начальника Відділу з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради ОСОБА_1 До клопотання було додано копію постанови Київського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2018 року по справі №925/1320/17, якою рішення Господарського суду Черкаської області від 29.11.2017 року у справі №925/1320/17 було скасовано частково та прийняте нове рішення. Дана постанова набрала законної сили.

Ухвалою суду від 26 березня 2018 року задоволено клопотання від 19.03.2018 року за №120 про поновлення провадження по справі та поновлено провадження у справі №925/1470/17 і призначено підготовче засідання на 12 квітня 2018 року.

11 квітня 2018 року до суду надійшло клопотання за підписом представника відповідача ОСОБА_2, в якому він просить відкласти підготовче засідання.

У підготовче засідання 12 квітня 2018 року зявився представник позивача, який не заперечував проти відкладення підготовчого засідання.

Також, 12 квітня 2018 року до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог від 10.04.2018 б/н за підписом керівника позивача ОСОБА_1, в якій вказано, що позивач збільшує розмір позовних вимог до 61414 грн. 76 коп. неустойки, нарахованої за прострочення термінів повернення обєкта оренди за період з 11.01.2017 по 30.03.2018.

Ухвалою суду від 12 квітня 2018 року дана заява не прийнята до судового розгляду у звязку з несплатою судового збору.

Ухвалою суду від 12 квітня 2018 року було зобовязано позивача надати суду докази сплати судового збору в розмірі 162 грн. за подання заяви про збільшення позовних вимог.

25 квітня 2018 року до суду разом із клопотанням про проведення підготовчого засідання за відсутності представника позивача останнім надано до суду і платіжне доручення №8 від 23 квітня 2018 року про сплату 162 грн. судового збору.

Ухвалою суду від 27 квітня 2018 року прийнято до судового розгляду заяву про збільшення позовних вимог від 10.04.2018 б/н за підписом керівника позивача ОСОБА_1 Закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті на 11 травня 2018 року.

У судовому засіданні 11 травня 2018 року представник позивача позов підтримала. Представник відповідача позов не визнав. Свої доводи представники сторін обґрунтовували викладеними у позові та відзиві обставинами і доданими до них доказами.

У судовому засіданні 11 травня 2018 року оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду на підставі статті 240 ГПК України.

Заслухавши доводи та пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що у позові необхідно відмовити повністю з наступних підстав:

21 листопада 2001 року між представництвом Фонду державного майна України в м. Умані та Закритим акціонерним товариством «Трудовий колектив «Уманьхліб» був укладений договір оренди нежитлового приміщення №207 (далі «Договір»), згідно з пунктами 1.1., 1.2. якого Орендодавець здає в оренду Орендареві приміщення загальною площею 48,9 кв. м, розташоване за адресою: вул. Радянська (нині Небесної сотні), буд.22 для використання під магазин.

Термін Договору встановлений в 6 років 2 місяці, починаючи з 01 листопада 2001 року і закінчуючи 31 грудня 2007 року (пункт 1.3. Договору).

Згідно пункту 5.3. Договору за згодою орендодавця після закінчення строку дії договору він може бути перезаключений.

29 лютого 2008 року між Відділом комунального майна Уманської міської ради та ЗАТ «Трудовий колектив «Уманьхліб» було укладено Договір №4 про зміни та доповнення до договору оренди №207 від 21.11.2001 (далі «Договір №4»), яким Договір викладено у новій редакції.

Згідно з пунктом 1.1. Договору №4 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно: нежитлові приміщення загальною площею 48,9 кв.м першого поверху будинку за адресою: м. Умань, вулиця Радянська, 22, який знаходиться на балансі Комунального підприємства «Виробничо-житлове ремонтно-експлуатаційне управління №1».

Пунктом 8.1. Договору №4 визначено термін дії договору з 1 січня 2008 року до 29 грудня 2010 року.

У пункті 5.2. Договору №4 сторони обумовили, що орендар має переважне право за інших рівних умов на продовження Договору оренди на новий термін при умові належного виконання своїх обов»язків.

Надалі термін дії Договору продовжувався шляхом внесення змін та доповнень: договором від 29.12.2010 №5 - з 30.12.2010 по 31.12.2012; договором від 17.05.2013 №7 -з 01.01.2013 по 31.12.2013; договором від 05.03.2014 №8 - з 01.01.2014 по 26.12.2016.

02.03.2016 року комісією у складі представників орендодавця, балансоутримувача та депутата міської ради паламарчука О.М. проведена контрольна перевірка дотримання умов договору оренди №207 від 21.11.2001 року та складений відповідний акт. На підставі акту перевірки від 02.03.2016 року ТОВ «Уманьхліб» було направлено пропозицію від 04.03.2016 №69 щодо звільнення з користування комунального майна - нежитлові приміщення, загальною площею 48,9 кв. м., в будинку за адресою: Черкаська обл., м. Умань, вул. Небесної сотні, буд. 22 у зв'язку з недостатністю правових підстав на користування ліквідацією юридичної особи, яка була орендарем.

18.05.2016 договором №9 про внесення змін та доповнень до договору оренди №207 від 21.11.2001 внесено зміни та доповнення до договору оренди №207 від 21.11.2001, яким ТОВ «Умань Хліб Трейд» визначений орендарем як правонаступник ЗAT «Трудовий колектив «Уманьхліб», уточнені характеристики об'єкта оренди, змінено цільове використання.

09.06.2016 року відповідач надіслав на адресу позивача звернення про продовження договору оренди №207 від 21.11.2001 року на новий строк 2 роки 360 днів з 27.12.2016 до 21.12.2019 року.

22.06.2016 року позивач направив відповідачу листа №33, в якому повідомив, що відповідно до пункту 11 розділу ІІІ Порядку передачі в оренду майна міської комунальної власності, затвердженого рішенням Уманської міської ради від 29.03.2016 №3.23-8/7, звернення відповідача про продовження Договору винесене 15.06.2016 року на розгляд постійної комісії Уманської міської ради з питань управління комунальною власністю, якою встановлено, що згідно частини третьої статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар втратив переважне право на продовження договору оренди в зв»язку з неналежним виконанням його умов.

29.06.2016 року позивач направив відповідачу листа за №42, в якому зазначив, що звернення лише буде винесено на розгляд постійної комісії Уманської міської ради з питань управління комунальною власністю.

15.08.2016 листом за №88 позивач повідомив відповідача про відмову від пропозиції щодо продовження договору оренди №207 від 21.11.2001, враховуючи рішення постійної комісії Уманської міської ради з питань управління комунальною власністю від 19.07.2016.

07.12.2016 року відповідач повторно звернувся до позивача про продовження договору оренди.

26.12.2016 року листом за №342 позивач повідомив відповідача про відмову від пропозиції щодо продовження договору оренди з підстав, зазначених у листі від 15.08.2016 №88.

Позивач вважає, що Договір оренди №207 припинений 26.12.2016 у зв»язку із закінченням терміну, на який його було укладено.

18.09.2017 року відповідачу було направлено вимогу за №347 «Про звільнення об»єктів з користування»

Посилаючись на приписи статей 777, 785, 836 Цивільного Кодексу України, позивач просить зобов»язати відповідача повернути орендоване майно балансоутримувачу - КП «Уманське РЕУ №3» та стягнути на користь балансоутримувача нараховану неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення зобов'язання щодо повернення об'єкту оренди (з 11.01.2017 по 30.10.2017) у сумі 39034,24 гривень.

Відповідач вважає, що на даний час між позивачем, як орендодавцем та відповідачем існують не припинені договірні відносини щодо оренди спірного нерухомого майна, які витікають із договору оренди, автоматична пролонгація якого відбулася у силу закону (ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»), а тому вимоги про звільнення орендованого приміщення та сплату неустойки є безпідставними.

Відповідно до частини 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 4 ст. 284 ГК України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідач заперечує отримання заперечення на пролонгацію Договору від позивача.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди встановлено ст. 764 ЦК України та опосередковано нормою частини 4 ст. 291 ГК України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Положення статті 777 ЦК України та статті 285 ГК України регулюють переважне право наймача на укладання договору на новий строк.

Так, наведеними нормами передбачено, що орендар (наймач), який належно виконує свої обов'язки за договором оренди (найму), після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення цього договору на новий строк.

Доказами порушень позивачем умов Договору позивач вважає акти контрольних перевірок та висновки постійної комісії з питань управління комунальною власністю Уманської міської ради, викладені у відповідних протоколах.

Із досліджених у судовому засіданні протоколів засідань постійної комісії з питань управління комунальною власністю Уманської міської ради № 16 від 19.07.2016 і № 26 від 21.12.2016, на які посилається позивач, як на підставу невизнання за відповідачем переважного права на оренду спірного об'єкта вбачається, що протоколи є невмотивованими, необґрунтованими, не містять необхідних відомостей про порушення відповідачем конкретної умови Договору чи Закону, і відповідно є неналежними доказами.

У постанові Київського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2018 року у справі №925/1320/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Умань Хліб Трейд" до Відділу з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради, Уманської міської ради, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Комунальне підприємство "Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3", Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 про визнання недійсними результатів конкурсу на право оренди зазначено, що «посилання Відповідачів на висновки Комісії викладені у наданих до суду протоколах є невмотивованими, необґрунтованими, не містять необхідних відомостей про порушення Орендарем конкретної умови Договору чи Закону, а самі протоколи по суті є неналежними доказами».

Згідно частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Беручи до уваги викладене, суд вважає недоведеними належними засобами доказування твердження позивача про неналежне виконання відповідачем умов Договору.

Суд, оцінюючи надані учасниками справи докази, вважає, що відповідач своєчасно та в належний спосіб повідомив позивача про намір продовжувати використовувати орендоване майно. Після настання дати закінчення дії спірного Договору, відповідач продовжує користуватись об'єктом оренди, що не заперечується і позивачем.

Оскільки спірне орендоване майно є комунальним, на відповідні правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна. Згідно ч. 3 ст. 17 вказаного закону після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника.

Договором №8 від 05.03.2014 про внесення змін та доповнення до договору оренди №207 від 21.11.2011 року пункт 8.1. Договору доповнено підпунктом 8.1.3. про те, що продовжено на новий строк 2 роки 360 днів і діє він з 01.01.2014 по 26.12.2016.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що відповідач після спливу строку Договору має переважне право перед іншими особами на укладення цього договору на новий строк. Доказів недосягнення сторонами домовленості щодо плати та інших умов договору позивачем суду не надано. Також не надано суду і доказів неналежного виконання відповідачем умов Договору.

Відповідно до вимог ст. ст. 73, 74, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд у визначеному порядку встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з нормами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Позивач не довів суду належними і допустимими доказами обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Суд виходить з поданих доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності і приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

На підставі ст. 129 ГПК України у разі відмови в позові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя В.В. Потапенко

Повне рішення складено 25 липня 2018 року.

Суддя В.В. Потапенко