Рішення № 75582242, 31.07.2018, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" липня 2018 р. Справа № 924/527/18

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Пасічник Б.О., розглянувши матеріали справи

за позовом фермерського господарства АСВ Довжок-05, с. Струга Новоушицького району Хмельницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю Сварог-Дністер, с. Куча Новоушицького району Хмельницької області

про стягнення 134703,87 грн., з яких 110312,87 грн. заборгованості, 24390,95 грн. пені

представники сторін не з'явилися

встановив: фермерське господарство АСВ Довжок-05 звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Сварог Дністер про стягнення 134703,87 грн., з яких 110312,87 грн. заборгованості по оплаті за послуги по перевезенню вантажів згідно із договором №08/09 від 01.09.2016р. про перевезення вантажів автомобільним транспортом, 24390,95 грн. пені.

В обґрунтування позову посилається на невиконання відповідачем встановленого договором від 01.09.2016 р. №08/09 обовязку з оплати вартості наданих послуг перевезення, положення ст. ст. 15, 16, 526, 530, 908, 909, 920 ЦК України.

Позивач представника у судове засідання не направив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень від 27.06.2018 р., 24.07.2018 р.

Відповідач представника у судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву не надав, причини неподання відзиву не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень від 27.06.2018 р., 24.07.2018 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

01.09.2018 р. між товариством з обмеженою відповідальністю Сварог Дністер (замовник) та фермерським господарством АСВ Довжок-05 (перевізник) укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом,№08/09 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого перевізник бере на себе зобов'язання отримувати та доставляти ввірені йому для перевезення вантажі (згідно товаро-транспортних накладних) до пункту призначення і видавати їх уповноваженій на одержання вантажів особі, а замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажів встановлену цим договором плату.

Перевізник надає послуги по перевезенню вантажів за цим договором такими вантажними автомобілями: НОМЕР_1, причіп марки BODEX державний номер НОМЕР_2 (п. 1.2 договору).

У п. 1.3 договору визначені вантажі, що підлягають перевезенню за цим договором - зернові та технічні культури урожаю 2016 року (за домовленістю сторін також інші сипучі товари).

Пункти відправлення вантажів: поля, що вказуються замовником. Пункти призначення вантажів: ХПП, вказані замовником (п. п. 1.4, 1.5 договору).

Згідно з п. 1.6 договору перевізник надає послуги по перевезенню вантажів за цим договором із використанням власного або орендованого автомобільного транспорту.

Замовник зобов'язується: перед кожною поїздкою (рейсом) надавати перевізнику всю необхідну інформацію (відомості) щодо перевезень, які йому необхідно виконувати, повідомляти перевізника (працівників останнього) про пункт відправлення та призначення вантажу, маршрут, по якому має здійснюватися доставка, дані повідомлення здійснюються диспетчерською службою замовника (пп. 2.1.2 договору); забезпечити своєчасне та повне оформлення у встановленому порядку транспортних документів, подорожній листів (пп. 2.1.5 договору); оплатити вартість перевезення вантажів на умовах, встановлених цим договором на підставі акту звірки (пп. 2.1.7 договору); виконувати інші зобов'язання, що випливають з умов цього договору (пп. 2.1.8 договору).

Перевізник зобов'язується: здійснювати перевезення вантажів за цим договором тільки з місць навантаження, що вказуються замовником (пп. 2.2.2 договору); забезпечити своєчасну доставку вантажів до пункту призначення відповідно до вказаних замовником маршрутів (пп. 2.2.8 договору); за власний рахунок здійснювати заправку вантажних автомобілів ПММ (дизельним пальним) (пп. 2.2.9 договору); виконувати інші зобов'язання, що випливають з умов цього договору (пп. 2.2.15 договору).

Сторони у п. 3.1 договору погодили, що вартість перевезення вантажу розраховується сторонами з урахуванням тарифів (розцінок) перевізника (узгоджених обома сторонами та чинних на протязі всього строку дії даного договору), визначених у додатку №1, що є невід'ємною частиною цього договору.

Загальна вартість перевезення вантажів за цим договором встановлюється сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг по закінченню сезону збирання замовником зернових та технічних культур урожаю 2016 року (та їх приймання елеваторами), що підписується сторонами на підставі наступних відомостей: тарифу (розцінок, вказаних в п. 3.1 цього договору), відстаней між пунктами відправлення вантажів та призначення (вказаних замовником) та товаро-транспортних накладних (з урахуванням показників GPS-трекера) (п. 3.2 договору).

Пунктом 3.3 договору передбачений порядок розрахунків: оплата загальної вартості перевезення вантажів, встановленої в акті приймання-передачі наданих послуг, здійснюється замовником шляхом сплати перевізнику грошових коштів на поточний рахунок останнього, за реквізитами, вказаними в рахунку-фактурі, що надається перевізником.

Термін оплати послуг перевізника згідно з п. 3.4 договору: протягом 30 банківських днів з моменту проведення сторонами звірки розрахунків по перевезенню та встановленню загальної його вартості (п. 3.2 договору).

За порушення термінів оплати замовник виплачує перевізнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, від вартості несвоєчасно виконаного зобов'язання (п. 4.2 договору).

За умовами п. 6.2 договору він набирає чинності з моменту його підписання представниками сторін, скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Всі зміни та доповнення до цього договору вчиняються в письмовій формі за підписом уповноважених представників сторін (п. 6.3 договору).

Відповідно до п. 6.6 договору сторони встановили, що всі додатки до цього договору складають його невід'ємну частину.

Сторонами договору 01.09.2016 р. складено додаток №1 до договору, де вони погодили наступні розцінки (тарифи) по перевезенню вантажів на період збирання замовником зернових та технічних культур (урожаю 2016 року), а саме: на відстані перевезень до 15, 16-20, 21-30, 31-40, 41-50, 51-75, 76-100, 101-150, понад 150 км розцінки для пшениці, сої, кукурудзи, льону, гороху, квасолі, жита, ріпаку становлять відповідно 7,08; 4,10; 3,80; 2,85; 2,35; 2,05; 1,70; 1,42; 1,20 без ПДВ/т-км, а для соняшника, спельти відповідно 7,08; 5,30; 3,81; 3,68; 2,92; 2,60; 2,15; 1,80; 1,65 без ПДВ/т-км.

У п. 2 додатку зазначено, що вартість перевезення вираховується на підставі підписаних сторонами товаро-транспортних накладних і даних встановленого GPS-трекера.

Договір та додаток №1 до нього підписаний сторонами, скріплений відтисками їхніх печаток.

У матеріали справи надано товарно-транспортні накладні на перевезення соняшника, в яких в якості автотранспортного підприємства зазначено ФГ АСВ Довжок-05, замовника, вантажовідправника та вантажоодержувача - ТОВ Сварог-Дністер, та в яких міститься відтиск штампу ТОВ Сварог-Дністер та підпис у графі про прийняття (№007764 від 09.09.2016 р., №007772 від 10.09.2016 р., №00783 та №007811 від 11.009.2016 р., №007860 та №007966 від 12.09.2016 р., №004143 від 13.09.2016 р., №003377 від 14.09.2016 р., №003499 від 21.09.2018 р., №003624 та №003613 від 22.09.2016 р., №003642 від 23.09.2016 р., №003656 від 24.09.2016 р., №003667 та №003513 від 25.09.2016 р., №003514 та №003554 та №003537 від 27.09.2016 р., №003571 та №003562 від 28.09.2016 р., №003873 та №003887 від 29.09.2016 р., №003967 від 03.10.2016 р., №003978 від 06.10.2016 р., №003996 від 08.10.2016 р.).

Також сторонами підписано, скріплено відтисками печаток загальний акт виконаних робіт від 21.11.2016 р. за договором №08/09 про надання послуг по перевезенню вантажів від 01.09.2016 р., в якому встановили, що перевізник надав послуги по перевезенню сільськогосподарських культур (урожай 2016) вантажним автомобілем: сідловий тягач DAF FT XF 105.480 ВХ5387ВС. Загальний об'єм послуг перевізника становить 145038,92 грн. В акті зазначено, що надані перевізником послуги приймаються замовником в повному обсязі без застережень. Замовник не має претензій до перевізника щодо строків та якості виконаних робіт, а також інших умов надання послуг.

Позивач звернувся до відповідача з листом-претензією від 13.10.2017 р., в якому просив вирішити питання про погашення існуючої заборгованості у сумі 145038,92 грн.

Сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків за період липень 2016 р. - грудень 2017 р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.12.2017 р. становить 110312,92 грн. (відображена оплата 18.10.2017 р. в сумі 34726,00 грн.).

У подальшому позивач звернувся до відповідача з претензією №1, в якій просив перерахувати заборгованість за договором від 01.09.2016 р. №08/09 в сумі 110312,92 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 110312,87 грн. за надані на підставі договору від 01.09.2016 р. №09/09 послуги з перевезення вантажу, а також 24390,95 грн. пені, нарахованої у зв'язку із невиконанням обов'язку з оплати вартості послуг перевезення.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору, за своїм характером є господарськими, виходячи зі змісту ст. ст. 1, 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як убачається із матеріалів справи, між відповідачем та позивачем укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом №08/09 від 01.09.2016 р., за умовами якого позивач бере на себе зобов'язання отримувати та доставляти ввірені йому для перевезення вантажі (згідно товаро-транспортних накладних) до пункту призначення і видавати їх уповноваженій на одержання вантажів особі, а відповідач зобов'язується сплатити за перевезення вантажів встановлену цим договором плату.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Статтями 526 ЦК України та ст. 193 ГК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На виконання договору позивачем надано відповідачу послуги з перевезення вантажу (соняшника), в підтвердження чого надано товарно-транспортні накладні №007764 від 09.09.2016 р., №007772 від 10.09.2016 р., №00783 та №007811 від 11.009.2016 р., №007860 та №007966 від 12.09.2016 р., №004143 від 13.09.2016 р., №003377 від 14.09.2016 р., №003499 від 21.09.2018 р., №003624 та №003613 від 22.09.2016 р., №003642 від 23.09.2016 р., №003656 від 24.09.2016 р., №003667 та №003513 від 25.09.2016 р., №003514 та №003554 та №003537 від 27.09.2016 р., №003571 та №003562 від 28.09.2016 р., №003873 та №003887 від 29.09.2016 р., №003967 від 03.10.2016 р., №003978 від 06.10.2016 р., №003996 від 08.10.2016 р., загальний акт виконаних робіт від 21.11.2016 р. на суму 145038,92 грн. (в якому погоджено загальну суму наданих перевізником послуг та прийняття їх замовником в повному обсязі без застережень та претензій), а також акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2017 р. на суму 110312,92 грн.

Судом враховується, що відповідно до пп. 2.1.7 укладеного між сторонами договору відповідач зобов'язався оплатити вартість перевезення вантажів на умовах, встановлених цим договором на підставі акту звірки, а відповідно до п. 3.4 договору термін оплати послуг позивача: протягом 30 банківських днів з моменту проведення сторонами звірки розрахунків по перевезенню та встановленню загальної його вартості (п. 3.2 договору).

Доказів про оплату вартості послуг з перевезення, належних і допустимих доказів, які би спростовують позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 110312,87 грн., суду не подано.

З огляду на зазначене позовні вимоги про стягнення з відповідача 110312,87 грн. заборгованості заявлені правомірно та в можливих межах.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 24390,95 грн. пені згідно з поданим розрахунком.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У п. 4.2 договору сторони погодили, що за порушення термінів оплати замовник виплачує перевізнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, від вартості несвоєчасно виконаного зобов'язання.

При цьому судом враховуються положення ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, враховуючи момент настання обов'язку з оплати вартості наданих послуг (п. п. 3.2, 3.4 договору), положення ч. 6 ст. 232 ГК України, умови п. 4.2 укладеного між сторонами договору, аналізуючи поданий позивачем розрахунок пені, вважає, що правильним та обґрунтованим буде нарахування та стягнення з відповідача пені в сумі 9719,59 грн. за період з 04.01.2017 р. по 04.07.2017 р. на суму заборгованості 145028,92 грн. При цьому звертається увага на те, що, враховуючи визначений п. 3.4 термін оплати послуг протягом 30 банківських днів, положення ч. 5 ст. 254 ЦК України та те, що 02.01.2017 р. є вихідним днем, тридцятий банківський день припадає на 03.01.2017 р.

З огляду на зазначене, в решті позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 14671,36 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи у сукупності вищезазначені обставини справи та положення законодавства, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: в частині стягнення 110312,87 грн. заборгованості, 9719,59 грн. пені. У позові в частині стягнення з відповідача 14671,36 грн. пені слід відмовити.

У зв'язку із частковим задоволенням позову витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.

Разом з тим позивач просить розподілити понесені судові витрати, до яких включає 1000,00 грн. на професійну правничу допомогу, у підтвердження понесення яких посилається, зокрема на договір про надання правової допомоги №67 від 31.03.2018 р. Договором передбачена суть порушеного клієнтом правового питання: між клієнтом та ТОВ «Сварог-Дністер» було укладено договір перевезення вантажів. За даним договором фг «АСВ Довжок 05» власним транспортним засобом мало здійснити перевезення урожаю 2016 року ТОВ «Сварог Дністер». За даним договором забезпечено перевезення вантажів, проте останній не провів повного розрахунку за даним договором (п. 1.1 договору про надання правової допомоги. У п. п. 1.3, 5.1 цього договору зазначено, що адвокат бере на себе зобов'язання надавати юридичні консультації, готувати процесуальні документи та подавати їх до суду, в тому числі позовну заяву про стягнення коштів за договором про перевезення вантажу, представляти позивача у судових засіданнях у суді першої інстанції, отримувати копії рішень, збирати докази; розмір оплати праці адвоката (гонорар) при наданні правової допомоги сплачується при поданні позовної заяви до суду.

Також у матеріали справи надано акт від 15.05.2018 р. приймання-передачі виконаної роботи по договору №67 від 31.03.2018 р., в якому вказано, що зобов'язання за пунктами 1.3, 5.1 договору сторонами виконані; адвокатом надано послуги: вивчено матеріали справи та надано консультацію, підготовка претензії, підготовка позовної заяви. Послуги згідно з договором надано своєчасно та у повному обсязі. За виконану роботу клієнт сплачує гонорар адвокату у сумі 1000,00 грн.

Крім того, у матеріалах справи наявний розрахунок розміру адвокатського гонорару та витрат при наданні адвокатом правової допомоги за договором №67 від 31.03.2018 р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 11.09.2012 р. №829, квитанція від 16.05.2018 р. про оплату послуг в сумі 1000,00 грн.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких відносяться, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Беручи до уваги зазначені положення законодавства, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, зокрема, необґрунтованим включенням до вартості витрат на правничу допомогу послуг з підготовки претензії, що є послугами з досудового врегулювання спору та не відносяться до розгляду справи в суді, а також часткове задоволення позову, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 700,00 грн. понесених на правничу допомогу адвоката витрат.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов фермерського господарства АСВ Довжок-05, с. Струга Новоушицького району Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю Сварог-Дністер, с. Куча Новоушицького району Хмельницької області про стягнення 134703,87 грн., з яких 110312,87 грн. заборгованості, 24390,95 грн. пені задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Сварог-Дністер, Хмельницька область, Новоушицький район, с. Куча, вул. Центральна, буд. 7 (код 35289018) на користь фермерського господарства АСВ Довжок-05, Хмельницька область, Новоушицький район, с. Струга (код 33522567) 110312,87 грн. (сто десять тисяч триста дванадцять гривень 87 коп.) заборгованості, 9719,59 грн. (дев'ять тисяч сімсот дев'ятнадцять грн. 59 коп.) пені, 700,00 грн. (сімсот гривень 00 коп.) витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, 1800,49 грн. (одну тисячу вісімсот гривень 49 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 31.07.2018 р.

СуддяВ.В. Виноградова

Віддрук. 3 прим.: 1 до справи, 2 позивачу (32632, Хмельницька область, Новоушицький район, с. Струга), 3 відповідачу (32645, Хмельницька область, Новоушицький район, с. Куча, вул. Центральна, 7). Всім рек. з пов. про вруч.