Ухвала суду № 75582185, 30.07.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"30" липня 2018 р.Справа № 922/2069/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

Без виклику представників сторін

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трест Укргазкомунбуд", м. Харків (61003, м. Харків, вул. Кооперативна, 18, код 33675367) до Фізичної особи - підприємця Мартіяна Артема Євгенійовича, м. Харків (61001, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) про стягнення 220177,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трест Укргазкомунбуд", (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Фізичної особи - підприємця Мартіяна Артема Євгенійовича, в якій позивач просить відшкодувати шкоду, завдану в результаті дорожньо - транспортної пригоди, що встановлена постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20.03.2018р. по справі №641/1335/18, а саме у розмірі 220177,45 грн., що складається з: різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням у розмірі 158844,10 грн.; втрат товарної вартості автомобіля у розмірі 61333,35 грн. Також, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортні засоби: YAMAHA AXIS PROTOOT, реєстраційний номер НОМЕР_2, свідоцтво НОМЕР_7 видане 28.10.2010р. ВРЕР №1 ГУМВСУ Харків; IVECO TURBO DAILY, реєстраційний номер НОМЕР_3, свідоцтво НОМЕР_8 видане 28.12.2011р. ВРЕР №1 ГУМВСУ Харків, IVECO S2, реєстраційний номер НОМЕР_4, свідоцтво НОМЕР_9 видане 09.09.2014р. ВРЕР №1 ГУМВСУ Харків, IVECO DAILY Н50С13, реєстраційний номер НОМЕР_5 видане 28.08.2015р. ВРЕР №1 ГУМВСУ Харків, ПГМФ 89212, реєстраційний номер НОМЕР_6, свідоцтво НОМЕР_10 видане 05.05.2017р.

Згідно ч.4 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Дослідивши подану позивачем заяву, враховуючи те, що доказів в обґрунтування поданої заяви до суду не надано, або будь- яких посилань на наявність таких доказів, суд вважає за необхідне розглянути подану позивачем заяву без виклику представників сторін.

Розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення позову, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

За змістом ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Як на підставу для забезпечення даного позову заявник вказує на ухилення відповідача від відшкодування завданої шкоди та неможливість зв'язатися із відповідачем через його водія та наявності підстав побоюватись, що відповідач може розпорядитися належними йому транспортними засобами на користь інших осіб, для ухилення від виконання рішення суду, що унеможливить його виконання.

За змістом п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно з п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Приписами статей 73, 74, 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

В той же час, позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, з якими приписи ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість вжиття заходів забезпечення позову.

Зокрема, доказів фактичного вчинення з боку відповідача дій по здійсненню відчудження вказаних у заяві позивачем транспортних засобів заявником до справи не надано.

Інших обґрунтувань з посиланням на докази в розумінні ст.ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, яким саме чином запропоновані в такій заяві заходи вплинуть на можливість виконання рішення у даній справі у випадку задоволення позовних вимог позивачем не зазначено.

Враховуючи вищенаведене та те, що заявником не було надано доказів на підтвердження того, що не забезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду та вчинення відповідачем конкретних дій, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні наданого до суду клопотання про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 137, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає після підписання суддею та може бути оскаржена згідно зі ст.256 ГПК України протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області.

Ухвалу підписано 30.07.2018р.

Суддя Ю.В. Светлічний