Ухвала суду № 75582183, 20.07.2018, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

УХВАЛА

20 липня 2018 року м. Херсон Справа № 923/1311/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі судового засідання Джафаровій М.Б. (помічник судді за дорученням судді), розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України у справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б, код ЄДРПОУ 34047020)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея" (75023, Херсонська обл., Білозерський р-н, с. Музиківка, вул. Карла В, буд. 1-в, код ЄДРПОУ 21298452)

про стягнення 3 144 099 доларів США, що еквівалентно 36 842 778,46 грн.

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув

в с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 14.05.2015 позовні вимоги задоволено частково, присуджено до стягнення з ТОВ "Амалтея" на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитом у сумі 2 000 000 доларів США, що еквівалентно 23 436 144,00 грн., заборгованість по відсотках за кредитом у сумі 332 720,14 доларів США, що еквівалентно 3 898 838,56 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 8 873,06 доларів США, що еквівалентно 103 975,16 грн., штраф у сумі 3 000 доларів США, та 54495,76 грн. компенсації по сплаті судового збору. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено. Надано ТОВ "Амалтея" відстрочку виконання рішення суду від 14.05.2015 у даній справі строком на 2 роки, а саме до 14.05.2017.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 вказане рішення господарського суду змінено частково в частині відстрочення виконання рішення; надано ТОВ "Амалтея" відстрочку виконання рішення Господарського суду Херсонської області до 14.05.2016. В іншій частині рішення залишено без змін.

14.12.2015 Господарським судом Херсонської області позивачу видано наказ №923/1311/14 про примусове виконання судового рішення.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.08.2016 касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Дельта Банк" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 та рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2015 припинено. Касаційну скаргу ТОВ "Амалтея" залишено без задоволення. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 та рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2015 залишено без змін. Поновлено виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 та рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2015.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 20.09.2016 у справі №923/1311/14 частково задоволено заяву ТОВ "Амалтея", відстрочено виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2015 у справі № 923/1311/14 до 20 вересня 2017 року.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 ухвалу Господарського суду Херсонської області від 20.09.2016 у справі №923/1311/14 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2017 ухвалу Господарського суду Херсонської області від 20.09.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 у справі №923/1311/14 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 25.09.2017 по справі №923/1311/14 заяву ТОВ "Амалтея" про розстрочку виконання рішення суду, що подана до суду 29.08.2017, задоволено та надано розстрочку на 2 (два) роки виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2015 по справі №923/1311/14 в частині стягнення заборгованості за кредитом у сумі 2000000,00 доларів США, що еквівалентно 23436144,00 грн., заборгованість по відсотках за кредитом у сумі 332720,14 доларів США, що еквівалентно 3898 838,56 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 8873,06 доларів США, що еквівалентно 103975,16 грн. штраф у сумі 3000,00 доларів США, що еквівалентно 35154,22 грн., за наступним графіком:

- з 01.10.2017 по 01.10.2018 щомісячно рівними частинами в сумі 42669,14 доларів США, що еквівалентно 500000,00 грн. за курсом НБУ - 11,718072 грн. за 1 дол. США станом на 16.07.2014;

- з 01.10.2018 по 01.07.2019 щомісячно рівними частинами в сумі 85338,27 доларів США, що еквівалентно 1000000,00 грн. за курсом НБУ - 11,718072 грн. за 1 дол. США станом на 16.07.2014;

-з 01.07.2019 по 01.10.2019 щомісячно рівними частинами в сумі 354839,71 доларів США, що еквівалентно 4158037,31 грн. за курсом НБУ - 11,718072 грн. за 1 дол. США станом на 16.07.2014.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 ухвалу Господарського суду Херсонської області від 25.09.2017 у справі №923/1311/14 залишено без змін.

04.07.2018 до Господарського суду Херсонської області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, якою скаржник просить:

- визнати неправомірною постанову заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 від 01.06.2018 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №51340813;

- зобовязати заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 скасувати постанову від 01.06..2018 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №51340813.

В ході розгляду скарги заявник уточнив вимоги в цій частині та просив скасувати постанову від 01.06.2018 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №51340813.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 06.07.2018 прийнято скаргу на дії органу державної виконавчої служби до розгляду та призначено її розгляд на 20.07.2018 на 11:00.

Позивач, відповідач, ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення відповідачу ухвали від 06.07.2018, копією витягу з реєстру вихідної поштової кореспонденції канцелярії Господарського суду Херсонської області від 06.07.2018, копією списку згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих в Кур'єрська доставка від 09.07.2018, але явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили.

На день розгляду скарги ухвали суду від 06.07.2018, надіслані на адреси позивача та ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, підприємством зв'язку до суду не повернуті.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (зі змінами і доповненнями) сформульована правова позиція відповідно до якої за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Відповідно до ст.342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний термін у судовому засіданні. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

У зв'язку з цим, з метою дотримання процесуального строку суд розглядає скаргу по суті в засіданні 20.07.2018.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на положення ст.ст. 8, 9 ОСОБА_2 України, ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 р. № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961 р., ч. 1 ст. 1, ч. 6 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», ч. 5 ст. 97, ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю, ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 339-345 Господарського процесуального кодексу України.

19.07.2018 до суду надійшов відзив ПАТ "Дельта Банк" на скаргу ТОВ "Амалтея" з доказами направлення його копії на адресу божника та органу виконання судових рішень.

Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, явку уповноваженого представника в судове засідання 20.07.2018 не забезпечив, відзив на скаргу не надав.

Судом встановлено, що 21.05.2018 ТОВ "Амалетя" направило до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вимогу про виконання ухвалу суду господарського суду Херсонської області від 16.04.2018

Постановою від 01.06.2018 про скасування процесуального документу у ВП № 51340813 заступник директора Департаменту -начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 скасував постанову про накладення арешту на кошти боржника від 29.01.2018

Судом встановлено, що натомість, 01.06.2018 у виконавчому провадженні № 51340813, при примусовому виконанні наказу №923/1312/14, виданого 30.12.2015 Господарським судом Херсонської області, та наказу №923/1311/14, виданого 14.12.2015 Господарським судом Херсонської області, заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 винесено постанову про арешт коштів боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Амалтея», що містяться на усіх відкритих рахунках в банкових установах, перерахованих у спірній постанові та кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови та належать боржнику в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 4400000 грн. та 375488,43 дол. США (т. 12 арк. 88).

Постанова від 01.06.2018 про арешт коштів боржника мотивована тим, що боржником - ТОВ "Амалтея" не виконується розстрочка виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2015, що надавалась ухвалою суду від 25.09.2017 у справі № 923/1311/14 та розстрочка виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 21.10.2014, що надавалась ухвалою суду від 25.09.2017 у справі № 923/1312/14.

ТОВ "Амалтея" не погодилося з винесеною постановою відділу примусового виконання рішень та оскаржило до господарського суду в межах судового провадження у справі № 923/1311/14 в порядку ст. 339- 345 ГПК України.

Заявник доводить, що в межах виконавчого провадження ВП №51340813 заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 було накладено арешт на усі рахунки боржника, у зв'язку з чим він позбавлений можливості використовувати їх для забезпеченнягосподарської діяльності.

Рахунок №2600301194235 в ПАТ «Кредобанк» використовується ТОВ «Амалтея» для виплати заробітної плати трудовому колективу підприємства, сплати податків та зборів, оплати електроенергії, для розрахунків за сировину. Тобто, використання цього рахунку спрямовано на збереження виробництва поліпропіленової мішкотари - основного виду діяльності ТОВ «Амалтея».

Заявник пояснив, що законність накладення на зазначений рахунок уже досліджувалось господарськими судами при розгляду подібної скарги у межах даної справи та це відображено в ухвалі Господарського суду Херсонської області від 16.04.2018, постанові Одеського апеляційного господарського суду від 05.07.2018.

Із огляду на встановлені факти та надані письмові пояснення учасників в ході розгляду скарги по суті та у сукупності із аналізом норм чинного законодавства, суд прийшов до наступного.

Згідно із ст. 326 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, ще спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), як провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем в т.ч. шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Під час прийняття державним виконавцем постанови про арешт майна боржника арешт поширюється на усі поточні рахунки боржника, у тому числі ті, що будуть відкриті боржником після винесення державним виконавцем постанови про арешт майна.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, ще спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), як провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч.1 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частиною першою статті 6 Закону визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно зі статтею 43 ОСОБА_2 України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтями 8, 9 ОСОБА_2 України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_2 України має найвищу юридичну силу. Закони та інших нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_2 України і повинні відповідати їй ОСОБА_2 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захист) конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_2 України гарантується. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надане Верховною ОСОБА_3 України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.

Частиною пятою статті 97 Кодексу законів про працю встановлено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Згідно із ч.1 ст. 115 Кодексу законів про працю заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частиною шостою статті 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Отже, держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

Оскаржуваною постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 01.06.2018р. у виконавчому провадженні №351340813 з примусового виконання наказу Господарського суду Херсонської області від 14.12.2015 у справі №923/1311/14 був накладений арешт на кошти у межах суми 2 200 261 грн. 30 коп., що належать боржнику та містяться на рахунку 2600301194235 в Публічному акціонерному товаристві "Кредобанк" та належать боржнику.

Судом встановлено, що чисельність працівників боржника становить 385 чоловік, для виплати заробітної плати яким використовується поточний рахунок № 2600301194235 в Публічному акціонерному товаристві "Кредобанк", МФО 325365, що підтверджується , поясненнями боржника та не спростовується стягувачем і органом ДВС.

Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів.

Згідно із ч.1 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Отже, держава гарантувала та захистила законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Мінюсту України не мав законних підстав для накладення арешту на кошти, призначені для оплати праці працівників боржника, а тому суд визнає неправомірною постанову заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 від 01.06.2018 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 51340813 та скасовує зазначену постанову, оскільки у разі встановлення обґрунтованості скарги суд не має права зобов'язувати державного виконавця до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, зокрема, скасувати постанову про арешт коштів боржника, а робить це самостійно.

Аналогічні висновки викладені у постанові Вищого господарського суду України від 16.04.2014 у справі № 915/321/13-г та п.7 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 28.01.2016 № 01-06/131/16 " Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням господарськими судами Закону України " Про виконавче провадження".

На підставі викладеного, суд дійшов до висновків про задоволення скарги ТОВ "Амалтея" на постанову про арешт коштів боржника від 01.06.2018 в повному обсязі.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 233, 234, 339-345 ГПК України, суд

п о с т а н о в и в :

1.Скаргу ТОВ "Амалтея" на постанову про арешт коштів Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 від 01.06.2018 задовольнити.

2.Визнати неправомірною постанову заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 від 01.06.2018 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №51340813 в частині накладення арешту на грошові кошти, що належить ТОВ "Амалтея" на рахунку № 2600301194235 в ПАТ " Кредобанк", МФО 325365

3.Скасувати постанову від 01.06.2018 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №51340813 в частині накладення арешту на грошові кошти, що належить ТОВ "Амалтея" на рахунку № 2600301194235 в ПАТ " Кредобанк", МФО 325365 прийняту заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 .

4.Копію ухвали надіслати сторонам по справі та відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 255, 256 ГПК України.

Повний текст ухвали оформлено і підписано 26.07.2018

Суддя Л.М. Немченко