Ухвала суду № 75582064, 30.07.2018, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 липня 2018 року

м. Тернопіль

Справа № 921/291/18

Суддя Стадник М.С. , ознайомившись з позовною заявою №б/н від 18.07.2018р. (вх. №348 від 24.07.2018) та доданими до неї матеріалами Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" до Приватного підприємства «ПРОМЕКОНОМСЕРВІС КВК» про стягнення 212 774,75 грн. за Договором від 05.04.2016р., з яких: 90 000,00 грн. – заборгованість за наданим кредитом; 76000,00 грн. – заборгованість по відсотках; 46 774,75 грн. – пеня, встановив, що позовна заява не містить інформації, передбаченої ст.ст. 162, 164 ГПК України, та доказів, які підтверджують викладені у ній обставини, а саме:

1/ докази підключення відповідача до системи дистанційного обслуговування та передачі йому електронних ключів для оформлення розрахунково-касових документів (такими доказами, відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", є договір щодо порядку та умов використання електронного платіжного засобу . Так, згідно п. 14.8 ст. 14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк та користувач укладають договір щодо порядку та умов використання електронного платіжного засобу. Банк перед укладенням договору зобов'язаний ознайомити користувача з умовами договору про використання електронного платіжного засобу, ознайомити з тарифами на обслуговування електронного платіжного засобу та правилами користування електронним платіжним засобом.

Відповідно до п. 14.9 ст. 14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний під час видачі електронного платіжного засобу надати користувачеві примірник договору, правил користування електронним платіжним засобом та тарифів банку на обслуговування електронного платіжного засобу.

Згідно з п. 18.3 ст. 18 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", відповідальність за достовірність інформації, що міститься в реквізитах електронного документа, несе особа, яка наклала на цей документ електронний цифровий підпис. В іншому разі відповідальність несе банк або інша установа - учасник платіжної системи.

Згідно п. 18.4 ст. 18 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", електронний документ на переказ, що не засвідчений електронним підписом, не приймається до виконання. Учасник платіжної системи має передбачити під час приймання електронних документів на переказ: - процедуру перевірки електронного підпису; - процедуру перевірки цілісності, достовірності та авторства електронного документа на переказ. У разі недотримання зазначених вимог банк або інша установа - учасник платіжної системи несуть відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу);

Згідно статті 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Особистий ключ - параметр криптографічного алгоритму формування електронного цифрового підпису, доступний тільки підписувачу; відкритий ключ - параметр криптографічного алгоритму перевірки електронного цифрового підпису, доступний суб'єктам відносин у сфері використання електронного цифрового підпису.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис", електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Частинами 1-3 ст. 4 Закону України "Про електронний цифровий підпис" передбачено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Згідно із ст. 6 Закону України "Про електронний цифровий підпис" сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

Позивачем не надано письмової згоди сторін на підписання договору від 05.04.2016р., за яким позивач просить стягнути заборгованість та заявок про надання послуги «Гарантований платіж» від 22.02.2017р. та від 23.02.2017р. шляхом використання електронно-цифрового підпису у системі "Приват 24", а ні відомостей про сертифікацію ключа ЕЦП відповідача, а також не надано відомостей про особистий ключ підписувача , який має відповідати відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті, станом на дату їх підписання (долучені позивачем до позовної заяви посилені сертифікати відкритого ключа дійсні з 19.12.2017р. до 19.12.2018р., тоді як договір за яким позивач просить стягнути заборгованість укладено 05.04.2016р., а заявки про надання послуги «Гарантований платіж» створені 22.02.2017р. та 23.02.2017р.); доказів звернення відповідача із заявою на виготовлення ключів та посиленого сертифіката підписувача, відповідно до п. 4.2 регламенту роботи Акредитованого центру сертифікації ключів Публічного акціонерного банку «Приватбанк» (аналогічна правова позиція щодо даних викладена у постанові Вищого господарського суду України від 09.11.2017р. №910/25277/15);

2/ не додано: - Договір від 05.04.2016р., за яким позивач просить стягнути заборгованість та обгрунтований розрахунок щодо суми одержаної за даним договором ; - виписки по рахунках позичальника, на яких обліковується кредит: по тілу кредиту (2063), простроченому тілу кредиту (2067) з моменту видачі кредиту і до дати звернення з позовом;

3/ до позовної заяви долучено нечітку копію Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 28.10.2015р., в долученій позивачем копії заяви не чіткі дані щодо клієнта та печатка підприємства (Частиною 2 статті 91ГПК України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено ГПК. Відповідно до п.5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 04.04.2003р. №55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа).

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч.ч. 2-4 ст. 174 ГПК України).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 162, 164, 174 ГПК України, суддя господарського суду, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву №б/н від 18.07.2018р. (вх. №348 від 24.07.2018) та доданими до неї матеріалами Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" до Приватного підприємства «ПРОМЕКОНОМСЕРВІС КВК» про стягнення 212 774,75 грн. за Договором від 05.04.2016р. – залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви – десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Копію ухвали направити заявнику.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя М.С. Стадник