Ухвала суду № 75582023, 24.07.2018, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

м. Суми

24.07.2018 Справа № 920/1960/13

Господарський суд Сумської області у складі судді Коваленка О.В., розглянувши скаргу № б/н від 07.06.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська компанія насосного обладнання» на бездіяльність державного виконавця Ковпаківського відділу Державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області по справі №920/1960/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Пермська компанія насосного обладнання», м. Пермь, Російська Федерація

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська компанія насосного обладнання», м. Суми,

про стягнення 551892,00 руб. РФ, що по курсу НБУ станом на 15.11.2013 становить 134954,16 грн.

за участю представників сторін:

Від позивача: не зявився;

Від відповідача (заявника): ОСОБА_1, адвокат, ордер СМ №0706/18/01 від 07.06.2018, договір про надання правової допомоги від 30.05.2018;

Від ДВС: ОСОБА_2

при секретарі судового засідання Молодецькій В.О.

Суть скарги: відповідач просить суд визнати протиправною бездіяльність Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області щодо невжиття заходів з припинення (реєстрації припинення в ДРРП) обтяжень за №8927749 (спеціальний розділ) та №4392029 (спеціальний розділ); зобовязати Ковпаківський відділ державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області здійснити припинення (реєстрації припинення в ДРРП) обтяжень за №8927749 (спеціальний розділ) та №4392029 (спеціальний розділ), судові витрати витрати на правову допомогу покласти на Ковпаківський відділ державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у сумській області.

Представник позивача в судове засідання не зявився.

Представник відповідача (заявника) в судовому засіданні вимоги, викладені в скарзі підтримав у повному обсязі. Подав на виконання вимог суду інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна станом на 02.07.2018.

Від державного виконавця надійшли письмові пояснення №16 від 24.05.2018, в яких ним зазначено про те, що згідно з Правилами ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями виконавче провадження ВП №42531933 було знищене за закінченням терміну зберігання. Крім того, повідомив, що чинність арешту майна боржника була припинена та інші заходи примусового виконання рішення скасовано в постанові про закінчення виконавчого провадження від 12.06.2015, тому просить відмовити в задоволенні вимог заявника.

Згідно ч.2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача і державного виконавця, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 12.12.2013 року у справі № 920/1960/13 було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська компанія насосного обладнання» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пермська компанія насосного обладнання» заборгованість в сумі 137654,16 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2014 року вказане рішення було залишене без змін.

12.03.2014 року був виданий відповідний наказ на виконання рішення Господарського суду Сумської області у справі №920/1960/13.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Судом встановлено, що відповідач звернувся зі скаргою на бездіяльність державного виконавця 08.06.2018, ним також заявлене клопотання про поновлення строку для подання скарги у звязку з наявними поважними причинами такого строку, а саме:

Під час перевірки даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна 27.03.2018 відповідачу стало відомо, що на даний час наявні актуальні записи про обтяження за №№ 8927749 (спеціальний розділ), 4392029 (спеціальний розділ). 16.04.2018 відповідач звернувся з заявою на імя начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції про виключення з Державних реєстрів записів про обтяження нерухомого майна записи за №8927749 (спеціальний розділ) та №4392029 (спеціальний розділ) на підставі постанови про закінчення виконавчого провадження (ВП №42531933) від 12.06.2015. Проте до цього часу відповідачем жодної відповіді від ДВС не отримано, обтяження не знято.

Враховуючи відсутність доказів вчинення державним виконавцем дій по розгляду заяви відповідача, суд приходить до висновку про доцільність поновлення строку звернення зі скаргою на дії державного виконавця.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумська компанія насосного обладнання» обґрунтовує свої вимог за скаргою № б/н від 07.06.2018 тим, що за результатами проведення виконавчих дій та повної сплати боргу відповідачем виконавче провадження ВП №42531933 було закінчене згідно постанови від 12.06.2015. Цією ж постановою припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення, вилучено обтяження №№ 8927749 (спеціальний розділ), 4392029 (спеціальний розділ), проте під час перевірки даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна відповідачу стало відомо, що на даний час наявні актуальні записи про обтяження за №№ 8927749 (спеціальний розділ), 4392029 (спеціальний розділ), у звязку з чим вважає, що державним виконавцем не було здійснено дії, повязані з реєстрацією припинення обтяжень, які зареєстровані в ДРПП, чим порушено права відповідача.

З письмових пояснень державного виконавця від 24.05.2018 вбачається, що у 2014 році матеріали виконавчого провадження ВП 42531933 були знищені за закінченням терміну зберігання. Таким чином, судом можуть бути досліджені виключно письмові пояснення, надіслані державним виконавцем, та копії документів, надані заявником в обґрунтування своїх вимог по скарзі, оскільки державним виконавцем копії документів виконавчого провадження не надано.

Так, судом встановлено, що на підставі постанов державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП 42531933 від 10.01.2014 та від 12.01.2015 до Державного реєстру речових прав було внесено записи про реєстрацію обтяження нерухомого майна ТОВ «Сумська компанія насосного обладнання» №8927749 (спеціальний розділ), №4392029 (спеціальний розділ).

Згідно постанови державного виконавця від 12.06.2015 ВП №42531933 про закінчення виконавчого провадження виконавче провадження з примусового виконання наказу 12.03.2014 року Господарського суду Сумської області №920/1960/13, а також припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення, вилучено обтяження №8927749 (спеціальний розділ), №4392029 (спеціальний розділ).

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 06.06.2015, чинній на момент закінчення виконавчого провадження) виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у випадку фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно вимог ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 06.06.2015, чинній на момент закінчення виконавчого провадження) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду,

винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші

дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Згідно сформованої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна станом на 02.07.2018 за відповідачем обліковується обтяження за реєстраційним номером №8927749 (спеціальний розділ) та №4392029 (спеціальний розділ).

16.04.2018 відповідач звернувся до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області з заявою від 16.04.2018 /а.с. 44/ про виключення записів про обтяження №8927749 (спеціальний розділ) та №4392029 (спеціальний розділ) з Державного реєстру речових прав у звязку з закінченням виконавчого провадження ВП №42531933 згідно постанови державного виконавця від 12.06.2015.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі за текстом «Закон»), обтяження це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про обєкти та субєктів таких прав.

Відповідно до ст. 4 Закону заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, а також інші обтяження, підлягають державній реєстрації.

Обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Обтяження речових прав на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обовязкової реєстрації. З цього слідує, що обтяження, які підлягають державній реєстрації, вважаються припиненими з моменту державної реєстрації їх припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Законом до обтяжень віднесені: заборона відчуження, арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, а також інші обтяження.

Відповідно до ст. 10 Закону державним реєстратором є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з субєктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у звязку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

Згідно ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі:

1) рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили;

2) рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно;

3) визначеного законодавством документа, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна;

4) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення обєктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду;

5) договору, укладеного в порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дубліката;

6) закону, яким встановлено заборону користування та/або розпорядження нерухомим майном;

7) інших актів органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

Припиняються обтяження на підставі відповідних документів, які свідчать про припинення причини/обставини/підстави існування обтяження.

Таким чином, документ, який є підставою для державної реєстрації припинення обтяження нерухомого майна має бути виданий органом, який ініціював виникнення/ реєстрацію такого обтяження. Отже, реєстрація припинення обтяжень, які зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі процесуальних документів державних виконавців, винесених згідно Закону України «Про виконавче провадження», проводиться державними виконавцями.

Згідно п. 35. Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141, державна реєстрація обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, державна реєстрація припинення іпотеки у звязку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки, а також державна реєстрація прав на підставі рішень судів проводиться виключно державним реєстратором, визначеним законом, без подання заяви заявником.

Враховуючи те, що державним виконавцем не подано належних доказів вчинення відповідних дій щодо виключення Державного реєстру речових прав записів про обтяження №8927749 (спеціальний розділ) та №4392029 (спеціальний розділ), суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог заявника та вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області щодо невжиття заходів з припинення (реєстрації припинення в ДРРП) обтяжень за №8927749 (спеціальний розділ) та №4392029 (спеціальний розділ) та зобовязати Ковпаківський відділ державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області здійснити припинення (реєстрації припинення в ДРРП) обтяжень за №8927749 (спеціальний розділ) та №4392029 (спеціальний розділ).

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Розподіл витрат, пов'язаних з розглядом скарги в порядку ст. 344 ГПК України не здійснюється, оскільки нормами Закону України «Про судовий збір» не встановлено розміру ставки судового збору за звернення до суду зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.

В той же час відповідач просить суд покласти судові витрати - витрати на правову допомогу в розмірі 3 000 грн. 00 коп. на Ковпаківський відділ державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області. В обґрунтування своїх вимог представник відповідача подав суду договір про надання правової допомоги від 30.05.2018 та ордер серії СМ №0706/18/01.

Згідно п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Враховуючи те, що відповідачем не подано платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг адвоката, суд дійшов до висновку про необгрунтованість вимог заявника про покладення судових витрат в розмірі 3 000 грн. 00 коп. на правову допомогу на Ковпаківський відділ державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області та відмовляє в їх задоволенні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 234, 235, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Сумська компанія насосного обладнання» пропущений строк для звернення зі скаргою на бездіяльність державного виконавця.

2.Скаргу № б/н від 07.06.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська компанія насосного обладнання» на бездіяльність державного виконавця Ковпаківського відділу Державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області по справі №920/1960/13 задовольнити.

3.Визнати протиправною бездіяльність Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області щодо невжиття заходів з припинення (реєстрації припинення в ДРРП) обтяжень за №8927749 (спеціальний розділ) та №4392029 (спеціальний розділ).

4.Зобовязати Ковпаківський відділ державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області здійснити припинення (реєстрації припинення в ДРРП) обтяжень за №8927749 (спеціальний розділ) та №4392029 (спеціальний розділ).

5.В задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська компанія насосного обладнання» про покладення судових витрат (витрат на правову допомогу) на Ковпаківський відділ державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області відмовити.

6. Ухвалу надіслати сторонам по справі, двс.

Відповідно до ст. 345 ГПК України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку, встановленому статтями 255-257 ГПК України.

Повний текст ухвали підписано 31.07.2018.

СУДДЯ О.В. КОВАЛЕНКО