Ухвала суду № 75581845, 26.07.2018, Господарський суд Луганської області

УХВАЛА

26 липня 2018 року Справа №29/5014/381/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м. Луганськ

до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків “Лисичанськводоканал”, м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 14347277 грн 78 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Шеліхіна Р.М., розглянувши скаргу Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал", м.Лисичанськ Луганської області від 11.07.2018 №01/1966 на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ

Орган виконання судових рішень – Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України, м.Київ

Секретар судового засідання – Бикова К.А.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю від 01.01.2018 №05;

від відповідача: представник не прибув;

від органу виконання рішення: представник не прибув,

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Луганської області від 22.03.2012 у справі №29/5014/381/2012 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання” до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків “Лисичанськводоканал” про стягнення 14347277 грн 78 коп. задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто борг за активну електроенергію у сумі 13007607 грн 18 коп., борг за наданні послуги з компенсації перетікань реактивної електричної енергії у сумі 80643 грн. 98 коп., пеню у сумі 689221 грн. 43 коп., інфляційні нарахування у сумі 37347 грн. 26 коп., 3 % річних у сумі 237077 грн. 32 коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 64380,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання зазначеного рішення позивачеві 17.04.2012 виданий наказ від 09.04.2012 №29/5014/381/2012.

До господарського суду Луганської області 17.07.2018 звернувся відповідач (боржник) - Лисичанське комунальне спеціалізоване підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал" зі скаргою від 11.07.2018 №01/1966 на дії органу державної виконавчої служби, в якій викладено вимоги:

-визнати дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України незаконними та такими, що порушують права та законні інтереси працівників Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків “Лисичанськводоканал”;

-зобов’язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скасувати постанову про арешт грошових коштів боржника від 25.06.2018 ВП№33994118 в частині коштів, необхідних для оплати праці працівників, здійснення нарахувань на заробітну плату працівників підприємства, сплати єдиного внеску та інших обов’язкових зборів та платежів, здійснення платежів за постачання хлору.

В обґрунтування скарги, відповідач зазначає, що державним виконавцем неправомірно винесено постанову про арешт грошових коштів боржника від 25.06.2018 ВП№33994118, яким накладено арешт на рахунки, призначені для оплати праці працівників підприємства, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб, а також здійснюється оплата за постачання хлору.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.07.2018 відновлено судове провадження в частині та скаргу призначено до розгляду на 26.07.2018.

Суд зобов’язував заявника скарги надати докази отримання 03.07.2018 оскаржуваної постанови від 25.06.2018 ВП№33994118 до матеріалів справи.

У судове засідання 26.07.2018 прибув повноважний представник позивача.

Від позивача надійшли пояснення на скаргу від 24.07.2018 №б/н, в якому позивач заперечує проти скарги та вважає, що відповідач не надав державному виконавцю доказів повного виконання рішення господарського суду Луганської області від 23.02.2012 у даній справі, і виконавча служба правомірно розпочала примусове виконання рішення та 25.06.2018 винесла постанову про арешт коштів боржника.

Позивач стверджує, що банком не було повернуто державному виконавцю оскаржувану постанову, відтак рахунки на які накладено арешт, - не є зі спеціальним режимом використання, або такими, звернення стягнення на які заборонено.

Від заявника скарги через канцелярію суду за супровідним листом від 18.07.2018 №01/2063 надійшла завірена копія журналу реєстрації вхідної документації підприємства боржника, яка судом оцінена як неналежний доказ дотримання заявником строків встановлених для оскарження постанови відділу виконавчої служби. Так, оглянувши копію журналу вхідної кореспонденції підприємства відповідача, неможливо зробити висновок про отримання відповідачем оскаржуваного документу саме 03.07.2018 - тобто в останній десятий день, встановлений законом для подання скарги, як стверджує у скарзі заявник. Між строчками тексту журналу вписано дату і номер постанови, яка оскаржується. Дату отримання постанови ДВС взагалі неможливо встановити.

Вочевидь, інформацію про отримання оскаржуваної постанови внесено не 3 липня 2018 року, а пізніше, у зв'язку з чим довелось "вписувати" текст між строками з вхідним номером, який не відповідає порядковому номеру.

Таким чином, у суду відсутні підстави для висновку про оскарження документа у встановлений законом десятиденний строк.

З клопотанням про відновлення строку та зазначенням у ньому поважності причин пропуску такого строку, заявник скарги не звертався.

Згідно зі ст.339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Строк для звернення зі скаргою визначений законодавцем у ст. 341 ГПК України в десять днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

За таких обставин, у задоволенні скарги слід відмовити, у зв'язку з пропущенням строку, встановленого законом для оскарження.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 341, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

1.У задоволенні скарги Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал від 11.07.2018 №01/1966 на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення суддею і підлягає оскарженню.

Суддя Р.М. Шеліхіна