Рішення № 75581772, 30.07.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.07.2018

Справа № 910/7598/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали господарської справи

за позовом публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» Державного управління справами

про стягнення 1 987,63 грн.,

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» Державного управління справами про стягнення 1 987,63 грн., з яких: 1 860,76 грн. пені, 126,87 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконував умови договору № 2821/15-ТЕ (Т)-17 купівлі-продажу природного газу від 28.08.2015 щодо сплати за поставлений позивачем газ.

Суд своєю ухвалою від 13.06.2018 відкрив провадження у справі № 910/7598/18 та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач відзив на позов не подав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 165 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

28.08.2015 публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та комплекс відпочинку «Пуща-Водиця» Державного управління справами (покупець) уклали договір 2821/15-ТЕ(Т)-17 купівлі-продажу природного газу (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (далі - газ), на умовах цього Договору.

Згідно з п. 5.5. Договору, загальна вартість цього договору на дату його укладення становить 124 762,5 грн., крім того ПДВ- 24 952,50 грн., разом з ПДВ – 149 715,00 грн.

Відповідно до п. 6.1. Договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов Договору, позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 143 412,00 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.

Спір у справі виник у зв’язку з тим, що відповідача зобов’язаний сплатити за поставлений газ 17.11.2015 та 15.12.2015, а сплатив 17.12.2015 та 28.12.2015 відповідно.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт невчасного розрахунку відповідача з позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі невиконання відповідачем п. 6.1 Договору, відповідач сплачує позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 1 860,76 грн. пені (973,28 грн. за період з 17.11.2015 до 16.12.2015 + 887,48 грн. за період з 15.12.2015 до 27.12.2015).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов’язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 126,87 грн. трьох процентів річних (66,36 грн. за період з 17.11.2015 до 16.12.2015 + 60,51 грн. за період з 15.12.2015 до 27.12.2015).

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позов публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» Державного управління справами.

Стягнути з комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» Державного управління справами (вул. Вишгородська, 150, м. Київ, 04114, код 34477817) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, код 20077720) 1 860,76 грн. пені, 126,87 грн. 3% річних, 1 762 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України».

Суддя С. А. Ковтун