Ухвала суду № 75579303, 27.06.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/31435/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - Соколов О.М., при секретарі - Сліпець К.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання сторони кримінального провадження №42018100000000052 від 22.01.2018 року - прокурора відділу прокуратури м. Києва юриста 1 класу Безкоровайного Б.В. про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

27.06.2018 року у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Соколова О.М. надійшло клопотання сторони кримінального провадження №42018100000000052 від 22.01.2018 року - прокурора відділу прокуратури м. Києва юриста 1 класу Безкоровайного Б.В. про арешт майна.

В обгрунтування клопотання зазначив, що ТОВ «Ваго-Рев» (код ЄДРПОУ - 36623607), ТОВ «Системи прогресивної очистки» (код ЄДРПОУ - 37365048) та ТОВ «Спеціалізований проектно-будівний монтажний поїзд - 753» (код ЄДРПОУ - 36000108) використовуються для вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, а грошові кошти, що перебувають на вище вказаних рахунках набуті кримінально-протиправним шляхом та є джерелом погашення збитків завданих державі, внаслідок скоєння кримінального правопорушення, що розслідуються по даному кримінальному провадженні.

Прокурор в судове засідання не з'явився, проте подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Дослідивши матеріали провадження за клопотанням та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

У своєму клопотанні прокурор вказує, що у ході досудового розслідування встановлено, що грошові кошти на вказаних розрахункових рахунках використовуються для вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, набуті кримінально-протиправним шляхом та є джерелом погашення збитків завданих державі, внаслідок скоєння кримінального правопорушення, що розслідуються по даному кримінальному провадженні.

Постановою старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві майора податкової поліції Мельника Д.А. грошові кошти, які знаходяться на вказаних розрахункових рахунках визнано речовими доказами.

Разом з тим, доказів на підтвердження необхідності накладення арешту прокурором не надано.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено, зокрема, підставу та мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадках передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь - якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Так, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані і мають міститись і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки у відповідності до п.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Враховуючи, що прокурором не доведено необхідність такого арешту, та не надано доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, а відсутність вказаних доказів позбавляє слідчого суддю можливості перевірити факти викладені у клопотанні, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора про арешт майна задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання сторони кримінального провадження №42018100000000052 від 22.01.2018 року - прокурора відділу прокуратури м. Києва юриста 1 класу Безкоровайного Б.В. про арешт майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.М. Соколов