
Справа № 761/23472/16-ц
Провадження № 4-с/761/221/2018
У Х В А Л А
Іменем України
23 липня 2018 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Савицький О.А., вивчивши матеріали скарги стягувача ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Байрамова Талята Рефатовича від 27 грудня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу,
в с т а н о в и в :
16.05.2018 року на адресу Шевченківського районного суду м.Києва надійшла скарга стягувача ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Байрамова Талята Рефатовича від 27 грудня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу.
Ухвалою суду від 18.05.2018 року вказану скаргу було залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків терміном 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали.
У зазначеній ухвалі, серед іншого, вказувалось, що матеріали поданої позовної заяви, не відповідають вимогам, встановленим ч.1 ст. 177, ст. 450 ЦПК України, а саме: заявником не зазначено у скарзі боржника у виконавчому провадженні, його місцезнаходження; до скарги не додано її копії та копій доданих до неї документів для надіслання боржнику.
Копію ухвали від 18.05.2018 року заявник отримав 12.06.2018 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Однак, враховуючи строки доставки кореспонденції в межах міста Києва, заявник у встановлений строк не усунув вищенаведених в ухвалі недоліків.
При цьому, будь-яких повідомлень щодо неможливості виконання ухвали суду від 18.05.2018 року у строки, встановлені судом, від позивача також не надходило.
Так, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Між тим, згідно позиції Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України», нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції.
Як передбачено вимогами ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
При цьому, як неодноразово наголошував в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Таким чином, враховуючи вищенаведені положення законодавства та беручи до уваги ті обставини, що заявник не реалізував своїх процесуальних обов'язків належним чином, в той час як суд здійснив всі можливі спроби для його повідомлення про наявність відповідної ухвали про залишення позовної заяви без руху, приходжу до висновку, що заявником у встановлений строк не усунуто недоліків, вказаних в ухвалі від 18.05.2018 року.
В свою чергу, Згідно роз'яснень, які містяться в п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07 лютого 2014 року № 6, скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України.
В свою чергу, за змістом положень ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху..
Враховуючи викладене та керуючись ст. 6 Конвенції захист прав і основоположних свобод людини, ст.ст. 44, 185, 259-261,353, 354 ЦПК України, суддя
у х в а л и в :
Скаргу стягувача ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Байрамова Талята Рефатовича від 27 грудня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу - вважати неподаною та повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя:
Судове рішення № 75579112, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 23.07.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 761/23472/16-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: