Рішення № 75576740, 30.07.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.07.2018 Справа №607/14237/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Багрія Т.Я., з участю секретаря судового засідання Заєць М.Ю., перекладача Моначин І.-А.В., представника позивача Гаврилюк З.Б., відповідача ОСОБА_4, представника відповідача адвоката ОСОБА_5 у м.Тернополі в залі суду у відкритому судовому засіданні, розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовною заявою Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області до ОСОБА_4 про примусове видворення за межі України, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області (далі - УДМС у Тернопільській області) звернулося до суду з позовом до громадянина Республіки Ірак ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 про примусове видворення за межі України та просить допустити рішення суду до негайного виконання. В обґрунтування вимог позивач вказує, що ОСОБА_4 в'їхав на територію України 23 квітня 2018 року через КПП „Львів" за паспортом серії НОМЕР_1 виданому 18 серпня 2011 року по візі типу С №Y06176784 терміном дії до 25 грудня 2018 року, з дозволеним строком перебування на території Україні 45 днів. Після в'їзду в Україну 23 квітня 2018 року відповідач її територію не покидав. На момент виявлення відповідача 19 червня 2018 року у нього закінчився строк дії візи, тобто він перебував в Україні понад дозволений строк, передбачений візою. Відповідач не звертався до територіальних органів та підрозділів ДМС України з клопотанням щодо продовження строку тимчасового перебування на території України, порушуючи вимоги законодавства, яке визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства.

За порушення правил перебування іноземців в Україні 19 червня 2018 року громадянина Республіки Ірак ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.203 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 1700 грн., який він сплатив.

Також, 20 червня 2018 року УДМС України в Тернопільській області прийнято рішення про примусове повернення з України громадянина Республіки Ірак ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яким зобов'язано останнього покинути територію України у термін до 19 липня 2018 року. Зазначене рішення особисто вручене відповідачу та останнім не оскаржувалось. Однак, вказане рішення відповідачем не виконано. Оскільки, він умисно ухиляється від виконання рішення про примусове повернення з України, жодних дій щодо повернення в країну походження у термін визначений у рішенні про примусове повернення з України не вживає, не має постійного місця проживання, належного фінансового забезпечення, законних джерел доходу, не працює, не навчається і не вживає будь-яких заходів щодо легалізації перебування в Україні є всі необхідні передумови для примусового його видворення за межі України.

Відповідач відзив на позов не подавав.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, посилаючись на вказані у ньому мотиви, відповідач позов визнав.

Судом встановлено, що громадянин Республіки Ірак ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в'їхав на територію України 23 квітня 2018 року через КПП „Львів" за паспортом серії НОМЕР_1 виданим 18 серпня 2011 року із терміном дії до 17 серпня 2019 року. З паспорта ОСОБА_4, серії НОМЕР_1 встановлено, що він в'їхав на територію України 23 квітня 2018 року по візі типу С № Y06176784 терміном дії до 25 грудня 2018 року, з дозволеним строком перебування на території Україні 45 днів. Відповідачем визнано позов, тобто, що після в'їзду в Україну 23 квітня 2018 року по даний час він її територію не покидав.

Відносно відповідача 19 червня 2018 року складено адміністративний протокол за ч.1 ст.203 КУпАП, зокрема про те, що ОСОБА_4 в'їхав на території України 23 квітня 2018 року, на підставі візи дійсної 45 днів і на момент виявлення продовжує перебувати на території України понад дозволений візою строк. Відповідач не звертався до територіальних органів та підрозділів ДМС України з клопотанням щодо продовження строку тимчасового перебування на території України, порушуючи вимоги законодавства, яке визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства. Постановою Державною міграційної служби України від 20 червня 2018 року ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1700 грн., який ним сплачено, що підтверджується квитанцією від 20.06.2018 року.

Управлінням державної міграційної служби України в Тернопільській області 20 червня 2018 року прийнято рішення про примусове повернення з України громадянина Республіки Ірак ОСОБА_4, яким зобов'язано його покинути територію України до 19 липня 2018 року. Зазначене рішення особисто вручено відповідачу 20 червня 2018 року, а також попереджено про наслідки невиконання рішення про примусове повернення з України, що підтверджується розпискою підписаною власноручно ОСОБА_4.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду справи, оцінивши в сукупності докази вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Згідно з вимогами ч.16 ст.4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закон), іноземці та особи без громадянства, які в'їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в'їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України.

Між Україною та Республікою Ірак діє візовий порядок в'їзду.

Положення ст.9 вищевказаного Закону встановлено, що строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Вимогами підпункту 1 пункту 2 «Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012р. №150 (далі - Порядок), зазначено, що Іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території протягом наданого візою дозволу в межах строку дії візи в разі в'їзду осіб без громадянства чи іноземців, які є громадянами держав з візовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначений міжнародними договорами України.

Згідно з вимогами ст. 26 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідної для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. Рішення пре примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених в частині першій цієї статті, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в'їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони щодо подальшого в'їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішенню Порядок виконання рішення про заборону щодо подальшого в'їзду в Україну визначає Кабінет Міністрів України.

В силу вимог ст.26 цього Закону, іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України строк, зазначений у рішенні про примусове повернення. Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства здійснюється органом, що його прийняв.

Відповідно до роз'яснень викладених у п.29 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 25.06.2009року №1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця і особи, яка потреб додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні», примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове повернення; ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

Згідно з вимогами ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, може лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

Судом встановлено, що громадянин Республіки Ірак ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в'їхав на територію України 23 квітня 2018 року по візі з терміном дії 45 днів. Після в'їзду в Україну 23 квітня 2018 року по даний час він території України не покидав, чим порушив встановлені правила перебування іноземців та осіб без громадянства на території України понад строки встановленні візою. Управлінням Державної міграційної служби України в Тернопільській області 20 червня 2018 року прийнято рішення про примусове повернення з України, яким відповідача зобов'язано покинути територію України у термін до 19 липня 2018 року. У встановлений строк без поважних причин відповідач не виконав рішення про примусове повернення з України. Відповідач жодних заходів щодо виїзду за межі України у строк вказаний у рішенні про примусове повернення з України не вживав. Зазначені обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухиляється від добровільного виїзду за межі України на законних підставах. Тому, суд прийшов до висновку про порушення громадянином Республіки Ірак ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 законодавства України, яке визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні, що виражається в знаходженні на території України понад встановлений візою строк.

Відповідач не звертався із клопотанням про продовження строку перебування, не виконав в добровільному порядку рішення уповноваженого органу від 20 червня 2018 року про залишення території України у встановлений термін та не оскаржував такого рішення.

Судом не встановлено обставин, які вказані в статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та унеможливлюють примусове видворення за межі України. Також не встановлено обставин, відповідно до яких на відповідача поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту». Крім того, відповідач не звертався до Управління Державної міграційної служби у Тернопільській області з заявою про надання йому статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту.

Відповідно до вимог ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Відповідачем не представлено суду жодних доказів на спростування доводів позивача та безпідставність позовних вимог.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 2 ст.371 КАС України суд, який ухвалив рішення за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

Приймаючи до уваги клопотання позивача про звернення рішення суду до негайного виконання і те, що відповідачем порушуються правила перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, враховуючи особу відповідача, який тривалий час ухиляється від виконання рішення про примусове повернення з України, продовжує знаходитись на території України без законних на те підстав, визнання відповідачем позову, з метою забезпечення виконання судового рішення суд вважає за можливе звернути рішення суду до негайного виконання.

Керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 255, 288 371 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області (бул.Шевченка, 10 м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 37839038, електронна адреса - te@dmsu.gov.ua) до громадянина Республіки Ірак ОСОБА_4 (ОСОБА_4), ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_1 від 18 серпня 2011 року (АДРЕСА_1) про примусове видворення за межі України задовольнити.

Примусово видворити за межі України громадянина Республіки Ірак ОСОБА_4 (ОСОБА_4), ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 від 18 серпня 2011 року).

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення суду звернути до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному п.15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції у 10 - денний строк з дня проголошення рішення суду .

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Т.Я.Багрій