Рішення № 75576364, 27.07.2018, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/557/18

№ провадження 2/588/344/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2018 року Тростянецький районний суд Сумської області у складі головуючої судді Щербаченко М.В., за участю секретарів судових засідань Горлянд С.В., Ноздріної В.О., позивача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Тростянець цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Тростянецька районна державна адміністрація Сумської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

У С Т А Н О В И В:

Позивач у квітні 2018 року звернулася до суду з указаним позовом, який мотивує тим, що вона перебуває у шлюбі, має чоловіка та трьох повнолітніх дітей.Старші двоє синів працюють та проживають окремо, а менша донька ОСОБА_4 зареєстрована за її адресою, але не проживає позивачем, є одинокою матір'ю, має чотирьохрічну дитину- сина ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач вже тривалий час в сім'ї не проживає, вона фактично виїхала з помешкання своїх батьків, ніде не працює, не має постійного місця проживання, місце її перебування невідоме.

Позивач її чоловік та онук проживають однією сім'єю, утримують, доглядають, виховують, піклуюся за ним, забезпечую всім необхідним дня його повноцінного життя, освіти та всебічного розвитку. Кожного дня позивач супроводжує онука до дитячого навчального закладу «Казка». Житлові умови сім'ї позивача задовільні, вони мають власний будинок з присадибною земельною ділянкою. Дитина постійно забезпечуються ними повсякденною турботою, повноцінним харчуванням, одягом, взуттям, іграшками, канцелярським приладдям та іншими необхідними речами для свого розвитку, навчання та виховання. Помешкання позивача та її чоловікає для дитини є рідним будинком, він живе тут з самого народження, та дитина має щире бажання проживати тільки разом з ними, бо його тут його люблять, піклуються про нього та добре до нього ставляться. Дитина виховуються в умовах турботи, добра, любові та справедливості.

Відповідач мати онука позивача, ніяких материнських почуттів до свого сина не має, вона його фактично покинула. Дитиною не цікавиться, не утримує її та не проживає з нею, не доглядає її та не опікується нею, не приймає ніякої участі у її вихованні та розвитку. Веде вільний та аморальний спосіб свого особистого життя, місця постійного проживання не має, її місце перебування наразі невідомо. Вона не має ні житла, ні матеріальних доходів, які б забезпечили утримання та виховання дитини, ні бажання його утримувати та виховувати, зловживає спиртними напоями, місяцями взагалі не навідується до помешкання, навіть не телефонує, не працює, кошти на утримання сина не надає.

Відповідач вже дев'ять місяців не з'являється в сім'ю. Раніше, під час дуже рідких та нетривалих відвідувань сім'ї поводила себе агресивно, вчиняла сварки чим морально травмувала свого малолітнього сина. Такі дії та спосіб життя відповідача, як матері малолітньої дитини, є суспільно неприйнятними, несумісними з загальноприйнятими засадами і нормами моралі та здорового глузду,бо вони травмують дитячу психіку, вибивають їх з колії нормального, спокійного і впорядкованого життя.

Позивач та її чоловік мають всі необхідні умови для утримання свого малолітнього онука, для надання йому належного виховання, освіти та всебічного розвитку. Мають задовільний стан здоров'я та матеріально забезпечені. Мали та мають позитивний імідж в суспільному житті, добрі стосунки на роботі, з сусідами, з своїми дітьми та малолітнім онуком, щиро його люблять, повсякденно його доглядають та виховують, піклуюсь за стан його здоров'я і за те, щоб йому нічого не бракувало, за його успіхи у навчанні в дошкільному навчальному закладі. Дитина задоволена та щаслива проживати з ними у родині, бо вони є для нього його рідною родиною і він бажає жити саме з ними.

Позивач, вважає, що для попередження негативних наслідків для життя, здоров'я, виховання, розвитку мого малолітнього онука потрібно в судовому порядку позбавити відповідача батьківських прав, оскільки так буде набагато краще для дитини.Весь час, з самого народження онука і по цей час, на його утримання позивач не отримувала ніякої державної допомоги. Дитина повністю знаходилась та знаходяться на утриманні позивача.

Позивач зверталася з питанням позбавлення відповідача батьківських прав до органу опіки та піклування Тростянецької райдержадміністрації за наданням висновку.Дослідивши умови проживання дитини та інші відомості, що мають значення для прави, 21.03.2018 орган опіки та піклування надав висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Посилаючись на указані обставини позивач просила: 1) позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно малолітньої дитини - сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1; 2) стягнути з ОСОБА_4 аліменти на користь бабусі ОСОБА_3 для утримання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі не меншому ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з для подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою суду від 18.04.2018 року було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання. Ухвалою суду від 15.06.2018 року закрито підготовче провадження у вказаній справі та призначено до судового розгляду.

За заявою позивача ухвалою суду від 27.07.2018 року позов в частині вимог про стягнення аліментів з відповідача було залишено без розгляду, і позовна заява розглядалась лише в частині вимоги про позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав.

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. ОСОБА_3 відповідач покинула дитину, позбавлення її батьківських прав відповідатиме інтересами дитини, оскільки їй потрібен законний представник. Позивач має намір оформлювати опікунство над дитиною.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, повідомлялася належним чином про час і місце судового розгляду. Від відповідача не надійшло заяви про розгляд справи за її відсутності, поважних причин неможливості явки в судове засідання суду останній не повідомила. За таких обставин, враховуючи згоду позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України (а.с.34,51).

Представник Органу опіки та піклування Тростянецької районної державної адміністрації Сумської областіу судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, заперечень проти позову не подано, надіслано заяву про розгляд справи без участі представника районної адміністрації.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи з таких мотивів.

Судом установлено, що ОСОБА_4 є донькою позивача та матір'ю малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відомості про батька дитини внесено відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України зі слів матері (а.с.9,10,17).

Дитина відповідача зареєстрована та фактично проживає разом з позивачем ОСОБА_3 та ОСОБА_7 (а.с.11).

Вирішуючи питання про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (статті 51 Конституції України).

Згідно з принципом 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на проживання у сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Статтею 12 вищезгаданого Закону визначено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків щодо виховання дітей, захищає права сім'ї, сприяє розвитку мережі дитячих закладів. Відповідно до статті 14 указаного Закону, діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Згідно з вимогами статті 150 Сімейного кодексу України на батьків покладено обов'язок виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Згідно з частинами 4 - 6 статті 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Згідно з висновком органу опіки та піклування Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області від 21.03.2018 року визнано за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_4 відносно її малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1,беручи до уваги той факт, що ОСОБА_4 не піклується про розвиток, виховання та здоров'я дитини (а.с.22).

Оцінюючи обґрунтованість указаного висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав та оцінюючи відповідність такого висновку інтересам дитини відповідача, суд враховує роз'яснення, викладені у пунктах 15 та 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» за змістом яких, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів тощо), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідно до довідки-характеристики від 08.02.2018 року наданої Тростянецьким відділення поліції Охтирського відділу поліції ГУ НП в Сумській області ОСОБА_4 ніде не працює, за місцем мешкання характеризується негативно, участі в громадському житті міста не приймає також зловживає алкогольними напоями. Негативна характеристика та репутації відповідача також підтверджується довідками наданими головою вуличного комітету Голубничим В.І. (а.с.18,21).

Відповідно до довідки Тростянецького відділення поліції Охтирського відділу поліції ГУ НП в Сумській області ОСОБА_3 неодноразово зверталася до Тростянецького відділення поліції з приводу вчинення її донькою ОСОБА_4 сварок (а.с.20).

Згідно з довідкою Тростянецького дошкільного навчального закладу (ясла-садок) «Казка» ОСОБА_3 постійно піклується вихованням свого онука, приводить і забирає дитину з дошкільного навчального закладу, забирає квитанцію для оплати та оплачує її, відвідує батьківські збори, бере участь у заходах, що проводяться у дошкільному закладі. За час перебування ОСОБА_5 у дитячому садку з вересня 2016 року його мати ОСОБА_4 жодного разу не з'явилась на батьківські збори, заходи які проводились з батьками, не відвідує дитину (а.с.13).

Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_3 про АДРЕСА_1 в її родині створені усі умови для повноцінного розвитку дитини.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_8 суду показала, що добре знає родину позивача. Відповідач не має материнських почуттів до сина, фактично покинула його і наразі невідомо де перебуває, веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, не здатна справити позитивний вплив на дитину, жодних батьківських обов'язків не виконує. Мати для ОСОБА_5 замінила позивач, вона з народження забезпечує його всім необхідним, водить до садочка, піклується про здоров'я, лежала з ним у лікарні. ОСОБА_4 свідомо бросила дитину, їй ніхто не перешкоджає жити у позивача, піклуватись про дитину, вона цього просто не бажає, а тому позбавлення її батьківських прав буде в інтересах дитини.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_9 суду показала, що з 1992 року проживає по-сусідству з родиною позивача, відповідача знає з її дитинства. Вона до народження дитина проживала у м.Харків, потім повернулась з чоловіком до м.Тростянця жити у батьків, народила сина ОСОБА_5. Коли щойно дитина народилась часто були випадки, що син дуже плакав у дворі, що чули сусіди, а матері немає, і її позивач шукає, виявлялось, що мати, то у стані сп'яніння, то займалась своїми справами. Потім коли дитині було близько 1 року, ОСОБА_4 поїхала з дитиною до м.Харкова, але через деякий час позивач забрала ОСОБА_4 з дитиною до себе, дитина була у поганому стані. З того часу ОСОБА_6 постійно проживає у будинку бабусі та дідуся, які повністю за ним піклуються, позивач завжди з дитиною перебуває, водить у садочок, гуляє, буває з ним у лікарні, возила його на відпочинок на море. У свою чергу ОСОБА_4 зловживає спиртними напоями і відсутні у м.Тростянець вже рік, їй ніхто не перешкоджає бути з дитиною, це її свідомий вибір, на неї негативно впливає співмешканець і алкогольна залежність.

З урахуванням викладеного та на підставі досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що відповідач, будучи матір'ю малолітнього сина, не цікавиться життям та його розвитком, не бере участь у його вихованні, що свідчить про самоусунення останньої від виконання батьківських обов'язків.

Судом не установлено, що відповідачеві будь-хто чинить перешкоди у належному виконанні батьківських обов'язків, що вказує на свідоме ухилення батька від їх виконання. Така поведінка матері не змінюється тривалий час.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону, і на переконання суду відповідає інтересам дитини.

Суд розцінює поведінку відповідача як свідоме ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків, а тому висновок органу опіки та піклування Тростянецької районної державної адміністрації суд вважає обґрунтованим та таким, що відповідає інтересам ОСОБА_6 узгоджується з дослідженими під час судового розгляду доказами і не суперечить закону.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про позбавлення відповідача батьківських прав.

Вирішуючи питання про судові витрати в справі, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до обсягу задоволених вимог. Ураховуючи, що позовні вимоги задоволено, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений нею судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 батьківських прав відносно її сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 30.07.2018 року.

Суддя М.В. Щербаченко