Ухвала суду № 75575886, 19.07.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3407/18

Номер справи місцевого суду: 520/8991/17

Головуючий у першій інстанції Куриленко О. М.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.07.2018 року м. Одеса

Справа № 520/8991/17

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Калараш А.А., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря - Томашевської К.В.,

учасники справи:

- заявник - ОСОБА_4,

- заінтересована особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Коваль Наталія Вікторівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської міської ради на рішення Київського районного суду м. Одеси, ухвалене під головуванням судді Куриленко О.М. 04 вересня 2017 року о 10 годині 59 хвилинів м. Одесі, у цивільній справі за заявою ОСОБА_4, заінтересована особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Коваль Наталія Вікторівна, про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

У серпні 2016 р. ОСОБА_4 звернулася до суду з вищезазначеною заявою, у якій просить встановити факт її проживання однією сім'єю з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, більш ніж п'ять років до часу відкриття спадщини, а саме - з 2007 року по день смерті ОСОБА_6, тобто до - ІНФОРМАЦІЯ_3., і є спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті останнього.

ОСОБА_4 обґрунтовує свої вимоги тим, що з ІНФОРМАЦІЯ_3. помер ОСОБА_6. Після його смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1

У встановлений строк вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Нотаріус відмовив їй в оформлені спадщини через відсутність документів, які підтверджують її родинні стосунки з померлим.

Вона з померлим ОСОБА_6 більш ніж п'ять років проживала однією сім'єю. Вони вели спільне господарство, вирішували повсякденні питання, мали спільний бюджет. ОСОБА_6 родичів не мав, ніколи не був одружений, не мав своїх дітей, відносився до неї як рідний батько. Після смерті вона поховала його.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 04.09.2017 р. вищевказаназаява ОСОБА_4 задоволена.

Встановлено факт, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживала однією сім'єю з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлим ІНФОРМАЦІЯ_3., більш ніж п'ять років до часу відкриття спадщини, а саме - з 2007 року по день смерті ОСОБА_6, тобто до - ІНФОРМАЦІЯ_3. і є спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_6.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, щоІНФОРМАЦІЯ_3. помер ОСОБА_6, про що Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області було складено відповідний актовий запис за № 1822, та видано Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1

Після його смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1, яка належала померлому на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого 24.09.2007 р. Управлінням житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради.

ОСОБА_4 у визначений строк звернулась до приватного нотаріуса Коваль Н.В. із заявою про прийняття спадщини, у зв'язку з чим останньою було заведено спадкову справу за № 2/2017.

Однак, нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, через те, що необхідно встановити юридичний факт проживання однією сім`єю зі спадкодавцем протягом п'яти років до часу відкриття спадщини, у зв'язку з чим було рекомендовано звернутись до суду.

Позивачка стверджує, що вона та ОСОБА_6 на протязі 10 років мешкали однією сім'єю, мали спільний сімейний бюджет і вели спільне господарство, турбувались один про одного. ОСОБА_6 ніколи не був одружений, не мав своїх дітей, а тому відносився до заявниці як рідний батько. Після його смерті вона несла всі витрати по його похованню. Вказане, зокрема, підтверджується наступними доказами: договором - замовлення на організацію та проведення поховання № 027515 від 15.02.2017 р., що був укладений між КП «Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування» та ОСОБА_4; рахунком-фактурою № б/н від 15.02.2017 р., замовником якого є позивачка; фіскальним чеком; лікарським свідоцтвом про смерть № 488 від 13.02.2017 р.; Свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1

Наявність у заявника оригіналів вищевказаних документів безумовно підтверджують її доводи щодо проживання з померлим однією сім`єю, а саме як доньки та батька.

Окрім того, у судовому засіданні в якості свідків були допитані ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які підтвердили факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_6 як батька та доньки в квартирі АДРЕСА_1 в період з 2007 року і по день смерті спадкодавця, що дає підстави суду для задоволення заяви та встановлення вказаного факту (а. с. 45 - 47).

Одеська міська рада, як особа, яка не приймала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права та обов'язки, в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати. Постановити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Апелянт вказує, що міська рада повинна бути залучена до участі у справі, оскільки є універсальним правонаступником померлого ОСОБА_6. Існує спір про право на спадщину. Відсутні докази проживання позивачки однією сім'єю з померлим.

Представник Одеської міської ради у судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце розгляду справи міська рада сповіщена належним чином. Від міської ради надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю належної підготовки до судового засідання та ознайомлення з матеріалами справи.

ОСОБА_4 відзиву на апеляційну скаргу не надала. У судовому засіданні вважала необхідним скаргу залишити без задоволення, рішення - без змін. Посилалася на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Додатково надала довідку щодо місця її проживання та реєстрації, копію свідоцтва про смерть ОСОБА_6, документи щодо проведення нею поховання, лікарське свідоцтво про смерть, квитанції про сплату комунальних платежів.

Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Коваль Н.В. надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у її розгляді, думку осіб, які прийняли участь у розгляді справи про можливість розгляду справи за відсутності інших осіб, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності учасників, які не з'явилися у судове засідання.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України, чинних на час ухвалення рішення судом першої інстанції, передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України, чинного на час апеляційного перегляду, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене не підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що погодитися з вищевказаними висновками суду першої інстанції не можна. Цих висновків суд першої інстанції дійшов при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального (ст. 1277 ЦК України), вищевказаних та нищезазначених норм процесуального права.

Відповідно до ст. ст. 234, 235, 256, 258, 259 ЦПК України, чинних на час розгляду справи судом першої інстанції, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити особам, які беруть участь у справі їх права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходи щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.

З метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

У заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрацій актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Аналогічні положення містяться у ст. ст. 293, 294 ЦПК України.

Встановлено, що ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення (а. с. 2 - 4).

Суд першої інстанції 04.09.2017 р. (а. с. 23 - 24) відкрив провадження у справі за заявою ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвалюючи рішення про задоволення заяви ОСОБА_4, суд першої інстанції у рішенні вказав, що воно ухвалене за результатами розгляду позову останньої. Матеріали справи позову не містять. Процесуального рішення суду першої інстанції про розгляд заяви у позовному провадженні матеріали справи не містять.

Із заяви ОСОБА_4 вбачається, що встановлення факту проживання однією сім'єю з померлим їй необхідно для оформлення спадщини. У заяві вона вказує, що померлий родичів не мав.

Виникли правовідносини щодо спадкування.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 5 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою відповідно до ст. 1238 цього Кодексу.

Згідно із ч. 6 ст. 235 ЦПК України, чинного на час розгляду справи, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Аналогічні положення містяться у ч. 6 ст. 294 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 256 ЦПК України, чинного на час розгляду справи, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. Аналогічні положення містяться у ч. 4 ст. 315 ЦПК України.

Відповідні роз'яснення містяться у ч. 3 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», з подальшими змінами та доповненнями.

У зв'язку з відсутністю спадкоємців померлого, наявністю спору про право на спадщину, участь у справі, яка повинна розглядатися в порядку позовного провадження, Одеської міської ради, як відповідача, є обов'язковою.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про можливість розгляду заяви ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення та її задоволення за участю приватного нотаріуса.

Доводи апелянта про наявність спору, обов'язкову участь при встановленні факту проживання ОСОБА_4 з померлим ОСОБА_6 Одеської міської ради, є обґрунтованими.

Доводи та вимоги апелянта про ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні заяви у зв'язку з відсутністю доказів щодо проживання сторін однією сім'єю, колегія суддів не приймає до уваги і не надає їм оцінки, щоб не створити преюдиційність висновків суду, оскільки рішення по даній справі підлягає скасуванню тільки у зв'язку із незалученням Одеської міської ради до участі у справі, наявністю спору про право.

Таким чином, апеляційна скарга є частково обґрунтованою, підлягає частковому задоволенню.

За правилами, передбаченими ч. 6 294, ч. 4 ст. 315 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Оскільки суд першої інстанції допустився порушень вищевказаних норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи щодо задоволення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, колегія суддів приходить до висновку, що необхідно постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції та залишення заяви ОСОБА_4 без розгляду.

ОСОБА_4 необхідно роз'яснити, що вона має право подати відповідний позов до суду на загальних підставах.

Керуючись ст. ст. 294, 315, 367, 368, 390 ЦПК України апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

ухвалив:

Апеляційну скаргу Одеської міської ради - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси 04 вересня 2017 року - скасувати.

Заяву ОСОБА_4, заінтересована особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Коваль Наталія Вікторівна, про встановлення фактупроживання із спадкодавцем однією сім'єю з 2007 року до 06 лютого 2017 року - залишити без розгляду.

Роз'яснити ОСОБА_4, що вона має право подати відповідний позов до суду на загальних підставах.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали.

Повна ухвала складена 30 липня 2018 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: А. А. Калараш

О. М. Таварткіладзе