Ухвала суду № 75575388, 25.07.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/11896/18

Провадження № 1-кс/ 522/13424/18

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

25 липня 2018 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., розглянувши клопотання старшого слідчого з ОВС 2 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області Бабятинського О.П., про надання дозволу на проведення обшуку, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий з ОВС 2 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області Бабятинського О.П., звернувся до суду з клопотанням, погодженим із прокурором, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні № 32017160000000100 від 17.10.2017 року, за ч.3 ст.212 КК України, про проведення обшуку.

Дослідивши надані матеріали, якими обґрунтовано доводи клопотання, приходжу до висновку, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Згідно ч. 5 ст. 234 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:

1)було вчинено кримінальне правопорушення;

2)відшукані речі і документи мають значення для досудового розслідування;

3)відомості які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;

4)відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи та мають значення для досудового розслідування;

Стаття 30 Конституції України гарантує кожному недоторканність житла чи володіння особи. Так, згідно із цією статтею не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Зазначені міжнародні гарантії прав людини на недоторканість житла, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя, недоторканість прав власності нормативно визначені в Конституції України та є, відповідно до положень ст.2 КПК України, загальними засадами кримінального провадження.

Для досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України, орган досудового розслідування в даному кримінальному проваджені вправі з метою досягнення його дієвості застосувати інші заходи забезпечення кримінального провадження (тимчасовий доступ до речей і документів, виклик слідчим, привід, залучення експерта).

При цьому, для оцінки потреб досудового розслідування, згідно ч.4 ст. 132 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний врахувати можливість без застосовуваного заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Однак, вказаних вимог слідчим при зверненні з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку до слідчого судді при розгляді вказаного клопотання, дотримано не було.

Також слідчим суддею було встановлено, що слідчим в клопотанні не було дотримано вимог п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, оскільки під час складання клопотання слідчий, як суб'єкт, який безпосередньо здійснює досудове розслідування, повинен не лише констатувати наявність необхідності застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а як суб'єкт, який найбільш обізнаний стосовно фактичних підстав їх застосування, навести суду відповідні аргументи, що підтверджують таку необхідність, переконати суд прийняти відповідне процесуальне рішення, а суд, ґрунтуючись на власному переконанні щодо наявності для цього достатніх підстав, постановляє рішення, яким задовольняє таке клопотання, так як матеріалами подання прокурора не підтверджуються обставини вказані в клопотанні слідчого.

Відповідно до ч.4 ст.234 КПК України, клопотання про обшук розглядається у суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора, проте всупереч вимог закону, ані прокурор, ані слідчий в судове засідання для розгляду клопотання про обшук не з'явились.

Відповідно ст.234 КПК України, клопотання про обшук має обов'язково містити ряд відомості, які зазначені у вказаній статті цього Кодексу.

Окрім того, у вступній частині клопотання слідчого містить посилання на проведення обшуку, одна в резолютивній частині клопотання вказані вимоги тимчасового доступу до речей та документів.

Таким чином, у зв'язку з тим, що клопотання слідчого не відповідає вимога статті 243 КПК України, слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання слідчого необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 233, 234, 235 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС 2 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області Бабятинського О.П. про надання дозволу на проведення обшуку - відмовити з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали слідчого судді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: В.В. Іванов

25.07.2018