Вирок № 75574686, 26.07.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/60/18 Справа № 709/796/15-к Категорія: ч.2 ст. 286 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Синецька Л. А. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі Поєдинка І. А. Соломки І. А.Соломки І. А., Торопенка М. В.Торопенка М. В. Бєлан О. В., Семчук А.В.з участю прокурора захисникаОСОБА_7 Хвостик О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 09.06.2017 року, яким

ОСОБА_7

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Велика Бурімка Чорнобаївського району Черкаської області, громадянина України, українця, працюючого на посаді помічника агронома СТОВ «Маяк» в с Велика Бурімка Чорнобаївського району Черкаської області, одруженого, на утриманні має малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

визнано невинуватим у зв'язку з відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і виправдано.

Процесуальні витрати на залучення експертів на суму 3247 грн. 12 коп.(на проведення судової автотехнічної експертизи № 4/334 від 07.10.2014 року - 491 грн. 92 коп.(Т.2 а.к.п. 64), транспортно-трасологічної експертизи № 20/15-23 від 05.02.2015 року - 1 968 грн. 00 коп.( Т.2 а.к.п. 78), судової автотехнічної експертизи № 103/15-23 від 18.02.2015 року- 787 грн. 20 коп.( Т.2 а.к.п. 98) - компенсовані за рахунок держави.

Вирішена доля речових доказів, відповідно до положень ст. 100 КПК України, -

в с т а н о в и л а :

Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що він 05.07.2014, близько 19 години 30 хвилин, керуючи автомобілем ВАЗ-2106, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись поблизу будинку №10 по вулиці Леніна в с Велика Бурімка Чорнобаївського району Черкаської області зі сторони с Михайлівка до с. Мала Бурімка, в порушення п. п. 13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху України, не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_9, 1958 року народження, який рухався попереду, в попутному напрямку руху. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя у вигляді сполученої травми голови та грудної клітки, від яких помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року в Чорнобаївській центральній районній лікарні.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля ВАЗ 2106 р.н.НОМЕР_1 ОСОБА_7, а саме вимог п.п. 13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху України, визнано таким, що знаходиться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілого ОСОБА_9

Вироком суду першої інстанції, ОСОБА_7 визнаний невинуватим у зв'язку з відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і виправдано.

Не погоджуючись з вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 09 червня 2017 року, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування вироку через невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження. Постановити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винними у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та засудити останнього до 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. Застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з зали суду. Стягнути з ОСОБА_7 в дохід Держави витрати на проведення експертних досліджень в сумі 3 247 грн. 12 коп. Провести судове слідство в частині, а саме: дослідити висновок комплексної судово-медичної транспортно-трасологічної експертизи від 21.12.2016 №04-01/36/5528/13594; висновок транспортно-трасологічної експертизи №20/15-23 від 05.02.2015; висновок судової автотехнічної експертизи від 18.02.2015 №103/15-23; висновок судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 27.11.2015 №17853/17854/21152/15-52; допитати експерта ХНД1СЕ Ольхова B.C.; допитати експерта КУ ЧОБСМЕ Сіденка О.А. При цьому вказує, що суд першої інстанції побудував своє рішення на суперечливих, не достатньо перевірених доказах, і зокрема, в своєму судовому рішенні не вказав конкретно чому взяв до уваги одні докази і відкинув інші, крім того викладені висновки суду містять істотні суперечності.

В запереченні на апеляційну скаргу, адвокат ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 вважає, що твердження прокурора у поданій апеляції є безпідставними і надуманими, так як судом 1-ої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 9, 348 - 363 КПК України ретельно перевірено всі обставини дорожньо - транспортної пригоди, допитано свідків та вивчено всі матеріали кримінального провадження, особливо висновки судово -автотехнічних, транспортно - трасологічних та медичних експертиз. Вирішено всі заявлені клопотання прокурора, обвинуваченого, потерпілої та захисту. Просив, вирок Чорнобаївського районного суду від 09 червня 2017 року про визнання ОСОБА_7 невинуватим у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та його виправданням залишити без змін. Апеляцію прокурора у кримінальному провадженні залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, доводи обвинуваченого ОСОБА_7, та його захисника, які заперечували проти апеляційної скарги прокурора, провівши за клопотанням учасників кримінального провадження часткове повторне дослідження доказів, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги прокурора виходячи з наступних підстав.

Провівши у кримінальній справі відносно ОСОБА_7 за клопотанням учасників процесу часткове повторне дослідження доказів, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції незаконне та необґрунтоване, а ОСОБА_7 скоїв злочин при наступних обставинах.

ОСОБА_7 05.07.2014, близько 19 години 30 хвилин, керуючи автомобілем ВАЗ-2106, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись поблизу будинку №10 по вулиці Леніна в с Велика Бурімка Чорнобаївського району Черкаської області зі сторони с Михайлівка до с. Мала Бурімка, в порушення п. п. 13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху України, не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_9, 1958 року народження, який рухався попереду, в попутному напрямку руху. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя у вигляді сполученої травми голови та грудної клітки, від яких помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року в Чорнобаївській центральній районній лікарні.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля ВАЗ 2106 р.н.НОМЕР_1 ОСОБА_7, а саме вимог п.п. 13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху України знаходиться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілого ОСОБА_9

Допитаний в судовому засіданні в суді першої та апеляційної інстанції, ОСОБА_7 свою вину у вчиненні злочину не визнав та пояснив, що 05 липня 2014 року близько 19 год. 30 хв., керуючи автомобілем ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1, він рухався в особистих справах зі сторони с. Михайлівка до с. Велика Бурімка Чорнобаївського району зі швидкістю близько 60 км на годину. Навпроти магазину "Чайка" назустріч рухався вантажний автомобіль, в попутному напрямку ОСОБА_7 рухався велосипедист. Як тільки проїхала вантажна машина, несподівано велосипедист, який рухався біля правого узбіччя, не подаючи ніякого сигналу повороту, повернув зправа наліво, створюючи перешкоду для руху автомобіля. ОСОБА_7 почав гальмувати, а велосипедист, не доїхавши до середини проїзної частини дороги різко повернув вправо, внаслідок чого відбулось зіткнення передньою частиною лівого крила машини із правою педаллю велосипеда. Можливості зупинити автомобіль до лінії руху велосипедиста в нього не було. Після зіткнення автомобіль зупинився на правій обочині, а велосипед і велосипедист лишились на проїзній частині дороги. ОСОБА_7 об'єктивно не зміг запобігти наїзду на велосипедиста, тому вважає, що саме дії потерпілого ОСОБА_9 є причиною виникнення ДТП. В своїх діях порушень ПДР України обвинувачений не вбачає, шкодує, що сталась ДТП за його участю, в якій загинула людина, просить прийняти законне та обгрунтоване рішення.

Недивлячись на невизнання вини ОСОБА_7, його вина у вчиненні ним злочину передбачених ч.2 ст.286 КК України підтверджується:

- даними протоколу огляду автомобіля ВАЗ 2106, реєстраційний номер НОМЕР_1 з якого вбачається, що автомобіль має пошкодження лівої передньої частини, а саме лівого переднього покажчика повороту. Рульове управління знаходиться в справному стані, люфт відсутній (Т.2 а.к.п.46-50);

- даними протоколу огляду велосипеда марки "Ardis Либідь" червоно-сірого кольору На передній лівій частині рами даного велосипеда маються подряпини, які також імовірніше за все виникли від дії фізичного тіла на неї із лівої сторони. На лівій гумовій ручці з керма даного велосипеда маються подряпини, які не виключають контакту із асфальтовою поверхнею автодороги. Ланцюг даного велосипеда зміщений із зірочок (Т.2 а.к.п.51-53);

- даними протоколу слідчого експерименту за участю за участі потерпілої ОСОБА_12, спеціаліста - автотехніка ОСОБА_13, водія ОСОБА_7, статиста ОСОБА_14 проведено слідчий експеримент для встановлення обставин ДТП, складено план-схему, нанесено виміри та проведено фотографування (Т.2 а.к.п.58-60);

- даними протоколу огляду місця події від 05.07.2014 року план-схемою та фототаблицею до нього з якого вбачається, що в присутності понятих проведено огляд місця події та встановлено, що огляд почато о 21 год 20 хв., закінчено о 22 год. 00 хв., місце вчинення ДТП - с. Велика Бурімка по вул. Леніна, в вечірню пору доби, вид покриття асфальтобетонне, стан покриття - сухе, дорога пряма, без заокруглень, для двох напрямків, температура повітря + 25, вид пригоди - наїзд на велдосипедиста, дорожнє покриття для двох напрямків, число смуг в напрямку огляду 2, оглядовість із кабіни водія на смузі руху автомобіля: праворуч - 5 м, ліворуч - 7 м, видимість конкретної перешкоди - 50 м, зафіксовано два сліди гальмування автомобіля, місце зіткнення автомобіля та велосипеда, ліворуч від автомобіля на відстані 1 метра наявний осколок від покажчика лівого повороту (Т.2 а.п. 10-18).,

- даними висновку судово-медичної експертизи від 06.07.2014 року № 500 відповідно до якої причиною смерті ОСОБА_9 є сполучена травма голови та грудної клітки, що ускладнилась розвитком шоку;

- даними висновку транспортно-трасологічної експертизи № 20/15-23 від 05.02.2015 року, відповідно до якого у момент наїзду автомобіль ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 первинно контактував передньою лівою частиною в місці розташування переднього лівого покажчика повороту, з правою педаллю велосипеда під керуванням ОСОБА_9 У момент первинного контакту, кут між повздовжніми вісями автомобіля ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 та велосипеда під керуванням ОСОБА_9 складав приблизно 0 градусів(т.2 а.к.п. 79-88);

- даними висновку авто - технічної експертизи від 18.02.2015 року №103/15-23 з якого вбачається, що водій автомобіля ВАЗ-2106, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_7 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 13.1,13.3,12.4 ПДР України, та в дорожній обстановці, яка склалась у водія ОСОБА_7 вбачається невідповідність вимогам п.п. 13.1,13.3 ПДР України та з технічної точки зору знаходилось у причинному зв'язку з виникненням ДТП (т.2 а.к.п.99-100).

- даними висновку додаткової судово-медичної експертизи №03-01/500/2 від 13.03.2015 року, відповідно до якої причиною смерті ОСОБА_9 є сполучена травма голови та грудної клітки, що ускладнилась розвитком шоку. Зазначені тілесні ушкодження перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті (т.2а.к.п.121);

- даними висновку комплексної судово-медичної експертизи та транспортно-трасологічної експертизи № 04-01/36/5529/13594 від 21.12.2016 року відповідно до якого розташування місця зіткнення автомобіля ВАЗ-2106 та велосипеда відносно меж проїзної частини експертним шляхом не уявляється можливим. Враховуючи локалізацію та характер ушкоджень на автомобілі ВАЗ-2106 та велосипеді, а саме пошкодження лівої передньої частини автомобіля ВАЗ-2106, деформації шатуна та правої педалі велосипеда, а також враховуючи наявність черепно-мозкової травми з місцем прикладання травмуючої дії в лівій лобно-скронево-тімяній ділянці, можливо дійти висновку про те, що в момент первинного контакту кут між поздовжніми осями автомобіля ВАЗ та велосипеда становив величину близьку до 0. Показання водія ОСОБА_7, які були встановлені під час проведення слідчого експерименту за його участю від 31.07.2014 року з технічної точки зору є неспроможними, так як не узгоджуються з механічними пошкодженнями на транспортних засобах, які виникли під час ДТП;

Вказана комплексна судово-медична та транспортно-трасологічна експертиза складена кваліфікованими експертами, у відповідності до вимог закону, на підставі висновку експерта №500 судово-медичної експертизи та висновку експерта №03-01/500/2 додаткової судово-медичної експертизи за фактом смерті ОСОБА_9, з проведенням експертного огляду автомобіля ВАЗ-2106 та велосипеда «Либідь».

Разом з тим, в суді апеляційної інстанції були допитані експерти: Ольхов та Сіденко, які показали про те, що к моменту зіткнення кут між повздовжними вісями автомобіля ВАЗ-2106 та велосипеда значно відрізнався б від 0°. Тому слід прийти до висновку, що показання водія ОСОБА_7, які були встановлені під час проведення слідчого експерименту за його участю від 31.07.2014, з технічної точки зору, є неспроможними, так як не узгоджуються з механічними пошкодженнями на транспортних засобах, які виникли під час ДТП. Враховуючи локалізацію та характер ушкоджень на автомобілі ВАЗ-2106 та велосипеді, а саме пошкодження лівої передньої частини автомобіля ВАЗ-2106, деформації шатуна та правої педалі велосипеда, а також,враховуючи наявність черепно-мозкової мозкової травми з місцем прикладання травмуючої дії в лівій лобно-скронево-тімяній ділянці, можливо дійти висновку про те, що в момент первинного контакту кут між поздовжніми осями автомобіля ВАЗ та велосипеда становив величину близько до 0°. Показання водія ОСОБА_7,, які були встановлені під час проведення слідчого експерименту за його участю від 31.07.2014 року з технічної точки зору, є неспроможними, так як не узгоджуються з механічними пошкодженнями на транспортних засобах, які виникли під час ДТП.

Водночас, експерт ОСОБА_15 показав, що має вищу технічну освіту, другий клас судового експерта та стаж експертної роботи з 2005 року. Строк дії свідоцтва його повноважень продовжено на 5 років з 2015 року по 2020 рік, тому в матеріалах кримінального провадження, а саме у висновку експерта №04-01/36/5529/13594 допущена описка щодо строку його повноважень.

Колегія суддів вважає, що при проведенні транспортно-трасологічної експертизи №20/15-23 від 05.02.2015 року, вірно встановлено, що у момент наїзду автомобіль ОСОБА_7 первинно контактував передньою лівою частиною, в місці розташування переднього лівого покажчика повороту, з правою педаллю велосипеда під керуванням ОСОБА_9 У момент первинного контакту, кут між повздовжніми вісями автомобіля та велосипеда складав близько 0 градусів та висновку судової автотехнічної експертизи від 18.02.2015 №103/15-23, у даній дорожній обстановці невідповідності вимогам п.п. 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України в діях водія ОСОБА_7 з технічної точки зору, знаходились у причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

При проведені вищевказаних експертиз, які покладені в основу обвинувачення визнаного судом доведеним, додержані всі вимоги закону, дотримані права учасників процесу при призначенні і проведенні експертизи і висновки експертів достатньо мотивовані. Тому колегія суддів не може ставити під сумнів достовірність та обєктивність висновків даних експертиз.

Оцінюючи зібрані в справі докази, в їх сукупності, суд вважає, що обвинувачення пред'явлене ОСОБА_7 доведене.

Колегія суддів кваліфікує дії ОСОБА_7 за ч.2 ст. 286 КК України, як порущення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд 1 інстанції невірно оцінив докази досліджені в судовому засіданні з точки зору достовірності, допустимості та належності, а в ході проведення дослідження доказів при апеляційному розгляді встановлено, що досліджені докази на які посилається орган досудового розслідування, отримані у встановленому законом порядку та об'єктивно в сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_7 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Суд, який здійснює розгляд справи, керуючись законом, оцінює висновок експерта за своїм внутрішнім переконанням, заснованим на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності. Висновок експерта не є особливим доказом, немає наперед встановленої сили і оцінюється за загальними правилами оцінки доказів.

Висновки експертів №4/334 від 07.10.2014 року та №17853/17854/21152/15-52 від 27.11.2015 року, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки дані висновки протерічать висновкам експертів та іншим доказам в їх сукупності, які покладені в основу обвинувачення визнаного судом доведеним.

Колегія суддів приймає до уваги те, що при проведенні даних експертиз враховані процесуальні документи складені слідчим Чорнобаївського РВ Ніцак А.Ю., який не мав повноважень розслідувать справи такої категорії, оскільки відповідно до наказу МВС України подібні справи розслідуються слідчим спеціального відділу по розгляду кримінальних справ пов'язаних з ДТП.

Покази обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що відсутня його вина у скоєнні ДТП, колегія суддів до уваги не приймає та розцінює як намагання уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.

Покази свідка ОСОБА_16 колегія суддів також до уваги не приймає, оскільки даний свідок є дружиною обвинуваченого, її покази у даному випадку сне можна вважати об'єктивними та правдивими.

Призначаючи покарання ОСОБА_7, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відносяться до категорії тяжких, при цьому вчинений з необережності, обставини справи, особу ОСОБА_7, який характеризується позитивно, раніше не судимий, відсутність обтяжуючих та пом'якшуючих покарання обставин, враховуючи те, що порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_7, знаходяться в причинному звязку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди, від яких настали тяжкі наслідки у вигляді спричинення смерті потерпілого ОСОБА_9, вину не визнав, вищевикладені обставини справи, дані про особу ОСОБА_7, колегія суддів вважає, що останньому слід призначити покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Враховуючи, що ОСОБА_7 вину не визнав, що свідчить про його відношення до скоєного та його наслідків, а також те, що внаслідок дій ОСОБА_7 настала смерть потерпілого, завдану шкоду не відшкодував, відсутність пом'якшуючих обставин покарання та позиції потерпілої, яка просила покарати ОСОБА_7 згідно закону, колегія суддів вважає, що ОСОБА_7, слід призначити покарання у виді реального позбавлення волі без застосування ст.75 КК України.

Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_7, раніше не судимий, вчинив один епізод злочинної діяльності, позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітню дитину, відсутність обтяжуючих обставин, колегія суддів вважає можливим призначити мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.286 КК України.

Долю речових доказів по справі слід вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Колегія суддів вважає, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_12 слід залишити без розгляду, роз'яснивши її право звернутись до суду з позовом в порядку цивільного судочинства. При цьому колегія суддів враховує ту обставину, що суд першої інстанції по суті не вирішив позовні вимоги та згідно резолютивної частини вироку з цього приводу ніяке рішення не приймав. Крім того, потерпіла, в судове засідання апеляційного суду неодноразово не з'являлась, що також унеможливлює прийняття рішення з приводу розв'язання цивільного позову.

Згідно ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового вироку, тому апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 409, 420 КПК України, колегія суддів, -

з а с у д и л а :

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції - задовольнити частково.

Вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 09.06.2017 року щодо ОСОБА_7 - скасувати.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Призначити ОСОБА_7 покарання за ч.2 ст.286 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Речові докази: автомобіль ВАЗ 2106, р.н. НОМЕР_1 та велосипед «Ардіз Либідь», які зберігаються на території господарського двору Чорнобаївського відділення поліції повернути ОСОБА_7 (автомобіль) та ОСОБА_12.( велосипед).

Стягнути з ОСОБА_7 на користь Держави витрати на проведення експертних досліджень в сумі 3 247 грн.12 коп.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_12 залишити без розгляду, роз'яснивши її право звернутись до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.

Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду на протязі трьох місяців з моменту проголошення.

Головуючий :

Судді :