Рішення № 7557462, 14.09.2009, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 2-2365/09

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2009 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Тарасенко Л.М.,

при секретарі Власовій Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії – Харківське обласне управління ОСОБА_1 акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки

встановив:

Позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” в особі філії – Харківське обласне управління ОСОБА_1 акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» звернулись до суду з позовною заявою, в якій просять стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 2604 від 18 вересня 2008 року в розмірі 382 710, 57 доларів США шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлові приміщення 4-го поверху №№ 4-1-:-4-4, 4-6-:-4-8, загальною площею 258,3 кв.м в літ. “Ж-8”, матеріал стін – залізо бетон, що розташовані в місті Харкові по проспекту Гагаріна, будинок № 181 (сто вісімдесят один); реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно: 24735937, які належать відповідачу на праві власності, у зв’язку з невиконанням ОСОБА_2 умов кредитного договору.

Представник позивача у судове засідання не з»явився, повідомлявся про час і місце розгляду справи належним чином. Надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності. Також надав суду письмову заяву зі згодою про розгляд справи, за можливості, у порядку заочного розгляду.

Суд за таких обставин вважає можливим розглянути справу у його відсутності за наявними у справі доказами.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать розписки про отримання судових повісток у матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив, заперечення проти позову не надав.

За таких обставин суд, вважає можливим ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч.1 ст.224 ЦПК України.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до кредитного договору № 2604 від 18 вересня 2008 року, укладеного між ОСОБА_3 акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” та ОСОБА_2 (далі – кредитний договір), останній отримав у філії – Харківське обласне управління ВАТ “Ощадбанк” (далі банк) грошові кошти у сумі 355 000, 00 США на споживчі потреби на строк 120 місяців, з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 17 вересня 2018 року з зобов’язанням сплачувати 16 % відсотків річних за користування кредитом.

Згідно п. 1.6. кредитного договору, відповідач ОСОБА_2 зобов’язався здійснювати погашення кредиту та сплату нарахованих процентів ануїтетними платежами в сумі 6 070, 00 доларів США не пізніше останнього робочого дня кожного місяця, починаючи з наступного місяця після видачі кредиту шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань. Останній платіж в рахунок погашення кредиту здійснити не пізніше 17 вересня 2018 року.

Відповідно до п.1.5. кредитного договору, ОСОБА_2 зобов’язався сплачувати банку відповідну плату (проценти) в порядку, розмірах та строки, визначені в цьому Договорі, зокрема при нарахуванні та сплаті відсотків сторони кредитного договору виходять із положень п.1.5.1. кредитного договору.

Також позивач зазначив, що відповідач ОСОБА_2 згідно п. 3.3.1. кредитного договору зобов’язався, зокрема: п.3.3.1. – точно в строки, обумовлені цим договором повернути кредит в сумі 355 000, 00 доларів США, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, комісійні винагороди за банківські послуги, та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов’язання за цим договором. У випадку неналежного виконання взятих на себе зобов’язань за цим договором на першу вимогу банку в порядку, передбаченому цим Договором, достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів нарахованих на фактичний залишок заборгованості за кредитом, а також сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі; п. 3.3.2. – відповідати всіма власними коштами та майном по своїх зобов’язаннях, що випливають з цього договору.

Також, позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що з метою забезпечення повернення отриманого ОСОБА_2 кредиту та процентів за його використання, між ним, як іпотекодавцем, та ОСОБА_3 акціонерним товариством “Державний ощадний банк України”, як іпотекодержателем, було укладено іпотечний договір № 3170 від 18 вересня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 6760 (далі – іпотечний договір). Позивач зареєстрував обтяження предмету іпотеки забороною та право іпотеки ВАТ “Ощадбанк” зареєстровано в Державному реєстрі іпотек.

Так, відповідно до п. 1.1. іпотечного договору іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов’язання, що випливає з договору про іпотечний кредит (кредитного договору від 18 вересня 2008 року № 2604), передав в іпотеку належний йому на праві власності предмет іпотеки.

Відповідно до п. 1.2. іпотечного договору предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 4-го поверху №№ 4-1-:-4-4, 4-6-:-4-8, загальною площею 258,3 кв.м в літ. “Ж-8”, матеріал стін – залізо бетон, що розташовані в місті Харкові по проспекту Гагаріна, будинок № 181.

Отже, відповідно до ст. 3 Закону України „Про іпотеку” та п. 4.1. іпотечного договору у ВАТ „Ощадбанк” виникло право іпотеки на нерухоме майно: нежитлові приміщення 4-го поверху №№ 4-1-:-4-4, 4-6-:-4-8, загальною площею 258,3 кв.м в літ. “Ж-8”, матеріал стін – залізо бетон, що розташовані в місті Харкові по проспекту Гагаріна, будинок № 181.

Відповідно до положень п. 4.2. іпотечного договору, у випадку невиконання чи неналежного виконання іпотекодавцем зобов’язання в цілому чи тієї або іншої його частини, а також у інших випадках, передбачених цим договором, іпотекодержатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, визначеному цим договором.

Так, на підставі п. 6.1. іпотечного договору, позивач набув право звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно п. 3.1.3. іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов’язання за договором про іпотечний кредит та/або цим договором, в тому числі: невиконання або неналежне виконання боржником зобов’язання за договором про іпотечний кредит в цілому або в будь-якій його частині, якщо прострочення строку будь-якого з платежів або його частини становить більше 2 місяців тощо.

Згідно з п. 2.2. кредитного договору банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення суми кредиту в цілому, або у визначеній банком частині, сплати процентів за його користування та інших платежів, що належать до сплати за цим договором у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником будь-яких зобов’язань за цим договором або за договором іпотеки, в тому числі, але не виключно, у випадку: затримання сплати частини кредиту та/або процентів за користування кредитом, інших платежів за цим договором на один календарний місяць.

Розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 23.04.2009 року підтверджується наявність простроченої заборгованості за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_2, більше двох місяців на загальну суму заборгованості за кредитним договором 382 710, 57 доларів США (що відповідно до офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого Національним банком України, станом на 23.04.2009 року становить 2 946 871, 36 гривень).

Протягом розгляду справи позивач уточнив свої вимоги щодо суми загальної заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню, та просить стягнути за рахунок предмета іпотеки заборгованість за кредитним договором, визначену позивачем станом на 03.07.2009 року, в сумі 394 689, 18 доларів США. На 14.09.2009 року загальна сума заборгованості за кредитним договором, визначена позивачем станом на 03.07.2009 року, в сумі 394 689, 18 доларів США, становить відповідно до офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого Національним банком України, – 3 156 487, 25 гривень.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовим розглядом було достовірно встановлено наступне, що дійсно між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 2604 від 18 вересня 2008 року, згідно умов якого, відповідач отримав у філії – Харківське обласне управління ВАТ “Ощадбанк” грошові кошти у сумі 355 000, 00 доларів США на споживчі потреби на строк 120 місяців, з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 17 вересня 2018 року з зобов’язанням сплачувати 16 % відсотків річних за користування кредитом.

Уклавши кредитний договір, згідно п. 1.6. кредитного договору, відповідач ОСОБА_2 зобов’язався здійснювати погашення кредиту та сплату нарахованих процентів ануїтетними платежами в сумі 6 070, 00 доларів США не пізніше останнього робочого дня кожного місяця, починаючи з наступного місяця після видачі кредиту шляхом внесення готівки до каси позивача або шляхом безготівкових перерахувань. Останній платіж в рахунок погашення кредиту здійснити не пізніше 17 вересня 2018 року.

Відповідно до п.1.5. кредитного договору ОСОБА_2 зобов’язався сплачувати позивачу відповідну плату (проценти) в порядку, розмірах та строки, визначені в цьому договорі, зокрема при нарахуванні та сплаті відсотків сторони кредитного договору виходять із положень пп. 1.5.1. кредитного договору.

Як вбачається зі змісту п. 1.9. кредитного договору, у випадку надання кредиту в іноземній валюті, ризики під час виконання зобов’язань за цим договором несе Відповідач.

Згідно взятих на себе за кредитним договором зобов’язань вбачається, що відповідач ОСОБА_2, згідно п. 3.3.1. кредитного договору зобов’язався, зокрема:

п. 3.3.1. – точно в строки, обумовлені цим договором повернути кредит в сумі 355 000, 00 доларів США, сплачувати проценти за користування кредитом, комісійні винагороди за банківські послуги та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов’язання за цим договором. У випадку неналежного виконання взятих на себе зобов’язань по цьому договору на першу вимогу банку в порядку, передбаченому цим договором, достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів нарахованих на фактичний залишок заборгованості за кредитом, а також сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі.

п. 3.3.2. – відповідати всіма власними коштами та майном по своїх зобов’язаннях, що випливають з цього договору.

Також судом встановлено, що з метою забезпечення повернення отриманого відповідачем ОСОБА_2 кредиту та процентів за його використання між ним, як іпотекодавцем, та ОСОБА_3 акціонерним товариством “Державний ощадний банк України”, як іпотеко держателем, було укладено іпотечний договір № 3170 від 18 вересня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 6760 (далі – іпотечний договір). Тоді ж, тим же нотаріусом було накладено заборону відчуження на предмет іпотеки по вказаному договору. Крім того, банком зареєстровано обтяження предмету іпотеки забороною, що підтверджується витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 18.09.2008 року за № 20864456, та право іпотеки ВАТ “Ощадбанк” зареєстровано в Державному реєстрі іпотек, що підтверджується витягом з державного реєстру іпотек від 18.09.2008 року за № 20864594.

Так, відповідно до п. 1.1. іпотечного договору, іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов’язання, що випливає з договору про іпотечний кредит (кредитного договору від 18 вересня 2008 року № 2604), передав в іпотеку належний йому на праві власності предмет іпотеки.

Відповідно до п. 1.2. іпотечного договору, предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 4-го поверху №№ 4-1-:-4-4, 4-6-:-4-8, загальною площею 258,3 кв.м в літ. “Ж-8”, матеріал стін – залізо бетон, що розташовані в місті Харкові по проспекту Гагаріна, будинок № 181.

Право власності відповідача ОСОБА_2 на предмет іпотеки підтверджується договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 16.09.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3160, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого 16.09.2008 року в Державному реєстрі правочинів за № 3138839. Право власності на предмет іпотеки зареєстровано Комунальному підприємстві «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 17.09.2008 року, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 20261808 від 17.09.2008 року.

Згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” від 17.09.2008 року за № 20262150, реєстраційний № 24735937, номер запису: 700 в книзі 1.

Отже, відповідно до ст. 3 Закону України „Про іпотеку” та п. 4.1. іпотечного договору у позивача ВАТ „Ощадбанк” виникло право іпотеки на нерухоме майно: нежитлові приміщення 4-го поверху №№ 4-1-:-4-4, 4-6-:-4-8, загальною площею 258,3 кв.м в літ. “Ж-8”, матеріал стін – залізо бетон, що розташовані в місті Харкові по проспекту Гагаріна, будинок № 181, що підтверджується укладеним між позивачем та відповідачем іпотечним договором.

Згідно п.1.4. на період дії цього договору предмет іпотеки залишається у володінні та користуванні іпотекодавця.

Відповідно до положень п. 4.2. іпотечного договору, у випадку невиконання чи неналежного виконання іпотекодавцем зобов’язання в цілому чи тієї або іншої його частини, а також у інших випадках, передбачених цим договором, іпотекодержатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки у порядку, визначеному цим договором.

Так, на підставі п. 6.1. іпотечного договору, іпотекодержатель (позивач) набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку платежу зобов’язання (або відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь – який час незалежно від настання строку платежу у випадку невиконання іпотекодавцем будь – якого з своїх обов’язків, передбачених цим договором або у випадку невиконання Боржником своїх обов’язків передбачених Договором про іпотечний кредит, а рівно у випадках, якщо будь – яка з гарантій або завірень, наданих іпотекодавцем у відповідності з цим договором, виявиться (стане) недійсною.

Згідно п. 3.1.3. іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов’язання за договором про іпотечний кредит та/або цим договором, в тому числі: невиконання або неналежне виконання боржником зобов’язання за договором про іпотечний кредит в цілому або в будь-якій його частині, якщо прострочення строку будь-якого з платежів або його частини становить більше двох місяців тощо.

Згідно з п. 2.2. кредитного договору, позивач має право вимагати від відповідача дострокового повернення суми кредиту в цілому, або у визначеній позивачем частині, сплати процентів за його користування та інших платежів, що належать до сплати за цим договором у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем будь-яких зобов’язань за цим договором або за договором іпотеки, в тому числі, але не виключно, у випадку: затримання сплати частини кредиту та/або процентів за користування кредитом, інших платежів за цим договором на один календарний місяць.

Розрахунками заборгованості за кредитним договором станом на 23.04.2009 року та станом на 03.07.2009 року, які містяться в матеріалах справи, підтверджується наявність простроченої заборгованості за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_2, більше двох місяців.

Відповідно до ст. 33 „Про іпотеку”, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України, наслідками порушення відповідачем зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Отже, на підставі викладеного вище, позивач набув право звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором та дострокового стягнення суми отриманого кредиту за кредитним договором.

Згідно п.5.1. та п.5.2. кредитного договору, за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов’язань по цьому договору, сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, обумовлених в цьому договорі та чинним законодавством України, крім того, за порушення взятих на себе зобов’язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасної сплаті відсотків за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим договором, відповідач зобов’язався сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,04%, від суми несплаченого платежу, за кожний день прострочення.

Зважаючи на викладене, загальна сума заборгованості по кредиту ОСОБА_2 з врахуванням уточненої позовної заяви, станом на 03.07.2009 року, складає 394 689, 18 доларів США, що відповідно до курсу купівлі-продажу долара США, встановленого Національним банком України на 14.09.2009 року, за 1 долар США – 7, 9974 грн., є еквівалентом 3 156 487, 25 гривень, з яких: строкова заборгованість по погашенню кредиту – 339 012, 03 доларів США; прострочена заборгованість по кредиту – 11 935, 46 доларів США; строкова заборгованість по погашенню відсотків – 10 922, 63 доларів США; прострочена заборгованість по відсоткам – 30 797, 84 доларів США; нарахована сума пені за прострочення терміну повернення кредиту та відсотків – 2 021, 22 доларів США.

Також обґрунтовані вимоги позивача про стягнення за рахунок предмета іпотеки судових витрат у справі, тобто витрат пов’язаних з реалізацією права позивача на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як вбачається зі змісту п. 4.3. іпотечного договору, позивач вправі задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої позовні вимоги з врахуванням їх уточнень у повному обсязі, який визначений позивачем. Зміст позовних вимог також відповідає положенням ст. 7 Закону України „Про іпотеку” щодо вимог, які забезпечуються іпотекою.

Згідно п.8.1 кредитного договору, договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань по цьому договору. Таким чином, іпотечний договір є чинним на момент винесення рішення судом.

Крім того, позивач надав (вручив особисто під підпис) відповідачу письмове попередження № 11/1-21-179 від 22.01.2009 року про намір стягнути заборгованість у судовому порядку у випадку непогашення її позичальником добровільно. Відповідачем отримано вказане повідомлення, але заборгованість за кредитним договором ним не була погашена.

На підставі наявних доказів в матеріалах справи, досліджених в судовому засіданні, судом встановлено факт невиконання ОСОБА_2 обов’язків, встановлених кредитним договором № 2604 від 18 вересня 2008 року та іпотечним договором № 3170 від 18 вересня 2008 року. Та, виходячи зі змісту ст. 7 та ст. 33 Закону України „Про іпотеку” та умов іпотечного договору № 3170 від 18 вересня 2008 року, позивач набув право звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить відповідачу на праві власності: нежитлові приміщення 4-го поверху №№ 4-1-:-4-4, 4-6-:-4-8, загальною площею 258,3 кв.м в літ. “Ж-8”, матеріал стін – залізо бетон, що розташовані в місті Харкові по проспекту Гагаріна, будинок № 181.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, направлена на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони вільні в укладенні договору, обранні контрагенту та визначенні умов договору з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту та вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору складають умови (пункти), визначені на розсуд сторін узгоджені ними, та умови, що є обов’язковими у відповідності з актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

У відповідності зі ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору. Частиною ст. 192 ЦК України, визначено, що іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановленому законом. Згідно ч. 3 ст. 533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Так згідно ЗУ „Про банки і банківську діяльність”, ст. 47, 49, банки мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті. А ст. 1049 ЦК України встановлює зобов’язання позикодавця повернути грошові кошти у такій самій сумі.

Оскільки відповідно до п. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої речі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Враховуючи, що до відносин за кредитним договором застосовуються ті ж положення, що і за договором позики ( ч. 2 ст. 1054 ЦК України), позичальник зобов’язаний повернути кредит в тій самій валюті, в якій ним отримано кредит.

Таким чином, право позивача здійснювати кредитування в іноземній валюті та, відповідно, обов’язок відповідача повернути кошти в такій самій валюті встановлені діючим законодавством України та умовами укладеного між позивачем та відповідачем кредитного договору.

Як вбачається зі змісту ст. 41 ЗУ „Про іпотеку”, за загальним правилом реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах виконавчого провадження.

Згідно платіжного доручення № 23053 від 22.09.2009 року, позивачем при пред’явленні позову до суду був сплачений судовий збір у розмірі 1 700,00 гривень.

Згідно платіжного доручення № 23052 від 22.09.2009 року, позивачем були сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30, 00 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, а саме з відповідача на користь позивача стягуються витрати по оплаті судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року N 1258.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 527, 530, 610, 611, 626, 627, 628, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст. 3, 7, 33 Закону України „Про іпотеку”, ЗУ „Про банки і банківську діяльність”,

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії – Харківське обласне управління ОСОБА_1 акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії – Харківське обласне управління ОСОБА_1 акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (МФО 351823, ЄДРПОУ 09351600, р/р 3739005) заборгованість за Кредитним договором № 2604 від 18.09.2008 року у розмірі 394 689, 18 доларів США (триста дев’яносто чотири тисячі шістсот вісімдесят дев’ять доларів 18 центів США), що відповідно до офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого Національним банком України на 14.09.2009 року, за 1 долар США – 7, 9974 грн., становить 3 156 487, 25 гривень (три мільйони сто п»ятдесят шість тисяч чотириста вісімдесят сім гривень 25 копійок) шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 3170 від 18 вересня 2008 року - нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 4-го поверху №№ 4-1-:-4-4, 4-6-:-4-8, загальною площею 258, 3 кв.м в літ. “Ж-8”, матеріал стін – залізо бетон, що розташовані в місті Харкові по проспекту Гагаріна, будинок № 181 (сто вісімдесят один), реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно: 24735937, які належать відповідачу ОСОБА_2 на праві власності, шляхом проведення прилюдних торгів для сплати Позивачу ОСОБА_1 акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» в особі філії – Харківське обласне управління ОСОБА_1 акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (МФО 351823, ЄДРПОУ 09351600, р/р 3739005) з вартості предмета іпотеки заборгованості за Кредитним договором № 2604 від 18.09.2008 року у розмірі 394 689, 18 доларів США (триста дев’яносто чотири тисячі шістсот вісімдесят дев’ять доларів 18 центів США), що відповідно до офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого Національним банком України на 14.09.2009 року, за 1 долар США – 7, 9974 грн., становить 3 156 487, 25 гривень (три мільйони сто п»ятдесят шість тисяч чотириста вісімдесят сім гривень 25 копійок), з яких: строкова заборгованість по погашенню кредиту – 339 012, 03 доларів США (триста тридцять дев»ять тисяч дванадцять доларів 03 центи США) ; прострочена заборгованість по кредиту – 11 935, 46 доларів США (одинадцять тисяч дев»ятсот тридцять п»ять доларів 46 центів США); строкова заборгованість по погашенню відсотків – 10 922, 63 доларів США (десять тисяч дев»ятсот двадцять два долари 63 центи США); прострочена заборгованість по відсоткам – 30 797, 84 доларів США (тридцять тисяч сімсот дев»яносто сім доларів 84 центи США); нарахована сума пені за прострочення терміну повернення кредиту та відсотків – 2 021, 22 доларів США (дві тисячі двадцять один долар 22 центи США) та судових витрат, понесених позивачем по справі, у зв’язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки у розмірі 1 730, 00 гривень (одна тисяча сімсот тридцять гривень 00 копійок), з яких: витрати по сплаті судового збору 1700, 00 гривень (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок), витрати по сплаті витрат на інформаційно-техніче забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 30,00 гривень (тридцять гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачами, які не приймали участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано.

Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті.

Головуючий суддя: