Рішення № 75573061, 30.07.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1713/18

Номер провадження 2/623/789/2018

РІШЕННЯ

іменем України

30 липня 2018 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді: Одарюка М.П.

за участю секретаря судового засідання: Соломки В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу № 623/1713/18 за позовом ОСОБА_1 до Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області, третя особа : Ізюмська районна державна адміністрація Харківської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа та визнання права на право на земельну частку ( пай) в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

15 червня 2018 року позивачка звернулась до суду з позовом до Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області, третя особа: Ізюмська районна державна адміністрація Харківської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа та визнання права на право на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом. В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла її мати ОСОБА_2 Після смерті матері відкрилась спадщина, а саме: право на право на земельну частку ( пай), згідно сертифіката серії НОМЕР_2 т, розміром 7,91 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі ( на місцевості) із земель КСП « Жовтень» Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів за № 612 від 14 лютого 1997 року, надано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказаний вище сертифікат був втрачений та в ньому невірно було вказане прізвище матері «ОСОБА_2» замість правильного «ОСОБА_2». Ізюмська державна нотаріальна контора відмовила у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом, так як у позивачки відсутній оригінал правовстановлюючого документа.

Позивачка та її представник надали суду письмову заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представник відповідача надав суду письмову заяву про розгляд справи без участі їх представника , проти позову не заперечують.

Представник третьої особи третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином про що свідчить розписка про отримання повідомлення суду, відзиву на позов суду не надавав, заяви про розгляд справи за відсутності їх представника суду не надсилав.

Суд, дослідивши надані докази, вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, виходячи за наступного.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлючих документів особі прізвище, ім'я , по - батькові, місце і час народження якої, вказані в документі, не збігаються з прізвищем, іменем, по-батькові, місцем і часом народження цієї особи, вказаними в свідоцтві про народження або в паспорті.

У ході судового розгляду встановлено, що згідно копії Державного акту на право колективної власності на землю серія НОМЕР_3та списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства « Жовтень» за № 173 зазначене прізвище, ім'я та по батькові - ОСОБА_2 ( російською мовою) ( а.с.16-19).

Згідно копії архівної довідки від 11.08.2017 року за вих. № 01-54/179 Архівного відділу Ізюмської районної державної адміністрації вбачається, що ОСОБА_2,1936 року народження була членом колгоспу « Жовтень» та працювала дояркою з 1968 року по 1977 рік, рядовою з 1978 року по 1981 рік. В березні 1993 року колгосп « Жовтень» перейменований в Колективне сільськогосподарське підприємство « ( КСП) « Жовтень» ( а.с.21).

Із копії листа Міськрайонного управління в Ізюмському району та м. Ізюмі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 12.07.2017 року за № 29-20-0.23,021-487/122-17 вбачається, що відповідно до книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку ( пай) до КСП « Жовтень» на території Куньєвської сільської ради Ізюмського району за ОСОБА_2 зареєстрований сертифікат на право на земельну частку ( пай) серії НОМЕР_2 ( запис від 14 лютого 1997 року за № 612).В казаний сертифікат на право на земельну частку ( пай) серії НОМЕР_2 на іншого власника не переоформлювався. В зв'язку з тим, що даний вид правових документів виготовляється в одному примірнику , надати його копію не має можливості. Уточнена площа угідь по сертифікату на території цієї сільської ради складає 7,91 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі ( на місцевості).( а.с.15).

В зазначеному сертифікаті на право на земельну частку ( пай) помилково зазначено, щ він виданий на ім'я «ОСОБА_2», у той час як вбачається з копії свідоцтва про смерть прізвище померло зазначено «ОСОБА_2» ( а.с.14).

Таким чином під час оформлення сертифікату на право на земельну частку ( пай) серії НОМЕР_2, запис від 14 лютого 1997 року за № 612 була допущена описка в написанні прізвища, замість «ОСОБА_2» помилково зазначено «ОСОБА_2».

Крім того, згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, на збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, в тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Міськрайонне управління в Ізюмському районі та м. Ізюмі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у своїй відповіді від 20.10.2017 року 29-20-0.23,021-889/122-17 вказало, що відповідно до «Положення про Міськрайонне управління в Ізюмському районі та м. Ізюмі головного управління Держгеокадастру у Харківській області», затвердженого наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 04.01.2017 року № 3, не передбачено виправлення помилок в сертифікатах на право на земельну частку ( пай) в частині прізвища, ім'я та по батькові ( а.с.28).

Ізюмська районна державна адміністрація Харківської області та Куньєвська сільська рада надали позивачці відповідь , що внесення виправлення щодо прізвища, ім'я та по батькові у сертифікатах на право на земельну частку ( пай) не відноситься до їх компетенції ( а.с.27,29).

Встановлення даного факту має для позивачки юридичне значення для подальшого оформлення спадщини після смерті матері.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в цій частині позовні вимоги підлягає задоволенню.

Стосовно позовних вимог про визнання права на право на земельну частку ( пай) в порядку спадкування за законом суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини)від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Згідно до п. 2 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до п. 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність. Позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів.

Згідно пунктів 1, 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року і застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Аналогічні роз'яснення містить пункт 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13, правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 18 грудня 2013 року у справі № 6-138 цс13, згідно яких відносини спадкування регулюються правилами ЦК України 2003 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року N 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Згідно з п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та відповідні норми ЦК УРСР.

Згідно ст. 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10 листопада 1994 року № 666/94, право на земельну частку (пай) може бути об'єктом спадщини.

Згідно ст. 529 ЦК України (1963р.) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти, дружина і батьки померлого.

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_4 від 02.02.1989 року, ОСОБА_1 ( російською мовою) народилась ІНФОРМАЦІЯ_2, її батьками є ОСОБА_6 ( російською мовою) та ОСОБА_2 ( російською мовою) ( а.с.22).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища ОСОБА_1.,ІНФОРМАЦІЯ_2, 10.10.1992 року уклала шлюб з ОСОБА_8 та після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_1 ( а.с.24). 11 лютого 1997 року шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу ( а.с.23).

ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Куньє, Ізюмського району, Харківської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_5 від 15 червня 2017. ( а.с.14).

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17 жовтня 2017 року встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 є рідною матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.34-35).

Із копії довідки Куньєвської сільської ради Ізюмського району, Харківської області вбачається, що ОСОБА_2 дійсно була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 з 01.02.1972 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5. Разом з нею проживала та була зареєстрована : ОСОБА_1 з 18.11.1993 року і по теперішній час. ( а.с.26).

Із копії листа Міськрайонного управління в Ізюмському району та м. Ізюмі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 12.07.2017 року за № 29-20-0.23,021-487/122-17 вбачається, що відповідно до книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку ( пай) до КСП « Жовтень» на території Куньєвської сільської ради Ізюмського району за ОСОБА_2 зареєстрований сертифікат на право на земельну частку ( пай) серії НОМЕР_2 ( запис від 14 лютого 1997 року за № 612).В казаний сертифікат на право на земельну частку ( пай) серії НОМЕР_2 на іншого власника не переоформлювався. В зв'язку з тим, що даний вид правових документів виготовляється в одному примірнику , надати його копію не має можливості. Уточнена площа угідь по сертифікату на території цієї сільської ради складає 7,91 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі ( на місцевості).( а.с.15).

У газеті «Обрії Ізюмщини» міститься оголошення про те, що Сертифікат на право на земельну частку ( пай) серія НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2, виданий КСП «Жовтень», вважати недійсним ( а.с.37).

У зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на ім'я спадкодавця ОСОБА_2, на право на земельну частку (пай), позивач позбавлена можливості в іншому порядку, ніж шляхом ухвалення судового рішення про визнання за нею права на спадкове майно, реалізувати своє право на спадщину після смерті матері.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову та визнання за позивачем права на право на вищезазначену земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

Керуючись ст.ст. 12-13, 76, 141, 258-265 ЦПК України суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області, третя особа: Ізюмська районна державна адміністрація Харківської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа та визнання права на право на земельну частку ( пай) в порядку спадкування за законом задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення , а саме: сертифікат на право на земельну частку ( пай) серії НОМЕР_2, розміром 7,91 умовних кадастрових гектарів, без визначення меж цієї частки в натурі ( на місцевості) із земель реформованого КСП « Жовтень» на території Куньєвської сільської ради Ізюмського району, Харківської області, запис від 14 лютого 1997 року за № 612 виданого на ім'я ОСОБА_2, дійсно належить «ОСОБА_2».

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1 право на право на земельну частку (пай) у розмірі 7,91 умовних кадастрових гектарів відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_2, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації сертифікатів на право на земельну частку ( пай) 14 лютого 1997 року за № 612, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Куньє, Ізюмського району, Харківської області.

Вважати таким, що втратив силу правовстановлючий документ, а саме: сертифікат на право на земельну частку пай ( пай) серії НОМЕР_2, виданий на ім'я ОСОБА_2.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області або безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду М.П. Одарюк