Вирок № 75572965, 30.07.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1839/18

Номер провадження 1-кп/623/214/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2018 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді: Одарюка М.П.,

за участю секретаря судового засідання: Соломки В.В.,

за участю прокурора: Квітчатого К.В.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018220320000543 від 05 червня 2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП відсутній, уродженця міста Ізюм, Харківської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, інваліда ІІІ групи, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

04 червня 2018 року, приблизно об 11 годині, ОСОБА_1, перебуваючи у лісосмузі поблизу села Сніжківка, Ізюмського району, Харківської області, маючи умисел на крадіжку чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не слідкує, шляхом вільного доступу, діючи із корисливих мотивів, таємно викрав 25 метрів сейсмічного кабелю STPL 55, вартість якого складає 1729 гривень 00 копійок, та шеєру FM 4, вартістю 305 гривень 52 копійки, із лінії проведення геофізичних досліджень № 2010, розташованої у вищевказаній лісосмузі поблизу села Сніжківка, Ізюмського району, Харківської області, які належать ТОВ «Вікоіл ЛТД», чим спричинив ТОВ «Вікоіл ЛТД» матеріальну шкоду на загальну суму 2034 гривні 52 копійки.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні - злочині, передбаченому частиною першою статті 185 КК України, вину свою визнав повністю, у скоєному розкаявся.

Представник потерпілого ОСОБА_2 надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді 1 року позбавлення волі, відповідно до статті 75 КК України звільнити від призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік, запобіжний захід до набрання вироком законної сили обвинуваченому не обирати.

На підставі частини третьої статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 та прокурор Квітчатий К.В. правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом було досліджено письмові докази, надані прокурором, що стосуються речових доказів, а саме ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 07 червня 2018 року по справі №623/1571/18 про накладення арешту на сейсмічний кабель STPL 55 довжиною 21 метр із шеєром FM 4 та сейсмічний кабель STPL 55 довжиною 4 метри.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, письмові докази, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за частиною першою статті 185 КК України як крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 інвалід ІІІ групи, не працює, не одружений, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, перебуває на обліку в Ізюмському ОМВК, проходив військову службу, раніше не судимий, характеризується за місцем проживання формально нейтрально, про що свідчать: довідки лікарів, довідка Ізюмського ОМВК, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та його свідчення, довідка до акту огляду медико - соціальною експертною комісією.

Згідно висновків органу пробації ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінено як середній.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Злочин, який вчинив обвинувачений ОСОБА_1, передбачений частиною першою статті 185 КК України, відповідно до статті 12 КК України, віднесений до злочину середньої тяжкості.

Обставини, які згідно статті 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, не встановлено.

В пункті першому Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачений визнав свою провину, щиро розкаявся, у представника потерпілого відсутні вимоги до нього, враховуючи стан його здоров'я (є інвалідом ІІІ групи), те, що він не працює, не одружений, не має дітей, характеризується за місцем проживання посередньо, враховуючи доповідь органу пробації яким визначено на середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, то суд вважає, що ОСОБА_1 має бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі, однак ближче до мінімальної санкції частини статті.

На думку суду інші альтернативні види покарань не стануть дієвими для досягнення мети щодо виправлення обвинуваченого.

Враховуючи щире каяття, відсутність судимостей, вік обвинуваченого, інвалідність, відсутність вимог потерпілого до обвинуваченого, в цілому позитивна посткримінальна поведінка обвинуваченого, який визнав себе винним на досудовому розслідуванні і в подальшому сприяв органам досудового розслідування, з урахуванням наведених вище обставин справи, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливо без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити покарання з застосуванням ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирати.

Цивільний позов у кримінальному провадженні - відсутній.

Судові витрати згідно частини другої статті 124 КПК України, а саме витрати, пов'язані із залученням експертів для проведенням судової товарознавчої експертизи в сумі 300 гривень 00 копійок, що проводилась ОСОБА_3, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Арешт, накладений згідно ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 07 червня 2018 року по справі №623/1571/18 у відповідності до частини четвертої статті 174 КПК України підлягає скасуванню, а відповідні речові докази після набрання вироком законної сили слід повернути потерпілому - ТОВ «Вікоіл ЛТД».

Керуючись статтями 50, 65-67, 75, 76, частиною першою статті 185 КК України, статтями 100, 124, 126, 349, 368-370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого за частиною першою статті 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк - 1 (ОДИН) рік.

Застосувати до ОСОБА_1 вимоги статті 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк - 1 (ОДИН) рік.

На підставі статті 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №1715/18 від 08 червня 2018 року в розмірі 300 гривень 00 копійок, які підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок ОСОБА_3 (рахунок НОМЕР_2), номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 07 червня 2018 року на сейсмічні кабелі STPL 55 довжиною 21 метр та 4 метра із шеєром FM 4.

Речові докази - сейсмічні кабелі STPL 55 довжиною 21 метр та 4 метри із шеєром FM 4 повернути потерпілому - Товариству з обмеженою відповідальністю «Вікоіл ЛТД».

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Направити копію вироку не пізніше наступного дня учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Головуючий суддя: М.П. Одарюк