Рішення № 75572557, 27.07.2018, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/1248/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2018 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Венгерчук А.О.

секретар - Мельниченко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Острозі цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

в Острозький районний суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 30802 грн. 83 коп. звернулось АТ КБ «ПриватБанк».

АТ КБ «ПриватБанк» зазначає, що 06.11.2006 між ним та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 9600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення що відповідає строку дії картки.

ПАТ КБ «ПриватБанк» є правонаступником прав та обов'язків ЗАТ КБ «ПриватБанк», у зв'язку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року змінено найменування позивача з ЗАТ КБ «Приват Банк» на ПАТ КБ «ПриватБанк», про що зазначено в п.1.1. Статуту ПАТ КБ «ПриватБанк». 17.07.2009 року було проведено державну реєстрацію вказаних змін. Відповідно до листа АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 07.07.2018 року № Е.65.0.0/3-365676 21.05.2018 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» змінило назву на АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Щодо змін кредитного ліміту Банк керується п.3.2., п. 3.3. Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.3.3 Умов та Правил надання банківських послуг.

Вказує, що відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70, з розрахунку 360 днів в рік, відповідно до п.5.5 «Правил користування платіжною карткою».

Одночасно п.5.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої заміни тарифів та інших невід'ємних частин договору.

При укладенні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому і друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Зазначає, що відповідно до п.6.5 Умов та правил надання банківських послуг, відповідачка зобов'язалась погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Окрім того вказує, що відповідно до кредитного договору, при порушенні позичальником строків платежів по кожному кредиту з грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором більш ніж 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Зазначаючи про те, що відповідачка порушила умови договору по поверненню коштів та ст. 509,526, 1054 ЦК України, просить стягнути з неї заборгованість за кредитним договором станом на 30.09.2017 року на суму 30802 грн. 83 коп., яка складається: 4645 грн. 50 коп. - заборгованість за кредитом; 18315 грн. 55 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5898 грн. 79 коп. - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 1442 грн. 99 коп. - штраф (процентна складова) та судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 20.12.2017 року було відкрито провадження у справі.

В судове засідання представник позивача не з'явився, в поданій до суду заяві позов підтримав та просив розглянути справу без його присутності.

Відповідачка ОСОБА_2 подала до суду відзив на позов в якому зазначила, що позов визнає частково та просила суд застосувати строки позовної давності до вимог про стягнення неустойки (штрафу та пені). Вказала, що позивач звернувся до суду із позовом 19.10.2017 року, тобто після спливу строку позовної давності щодо стягнення штрафу та пені. Оскільки останньою її дією по даному кредитному рахунку була дата 03.04.2015 року, а тому строк позовної давності про стягнення штрафу закінчився 03.04.2016 року. Тому просить у задоволенні позову в частині стягнення пені та штрафу у розмірі 5898,79 грн., заборгованості за пенею та комісією, також штрафи 500 грн. фіксована частина та 1442,99 грн. процентна складова відмовити у зв'язку з пропущенням строку спеціальної позовної давності. Вподальшому відповідачка в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку,

Представником позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до суду подано відповідь на відзив, посилаючись на ст.1048 ЦПК України вказав, що факт повернення суми позики до звернення позивача до суду, але з порушенням встановленого договором позики строку, не звільняє боржника від відповідальності. Вказав, що за положеннями ст. 1050 ЦПК України позичальник своєчасно не повернула суму позики. Вказав, що основними вимогами банку за кредитним договором до боржника є повернення наданих кредитних коштів та отримання відсотків за їх користування, і ця умова є істотним фактором при наданні кредитних коштів, враховуючи те, що важливою ознакою кредитної операції є те, що вона надається за рахунок залучених грошових коштів. Зазначив, що за умовами договору щомісячні платежі нараховуються до моменту погашення кредиту, який не погашений, а отже є всі підстави стягнути несплачені, але нараховані суми щомісячних платежів у межах трирічного строку позовної давності.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 06.11.2006 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до якого остання отримала кредит в розмірі 9600 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, а ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання погашати зазначений кредит та проценти по ньому щомісячно від суми заборгованості.

Відповідно до п.3.2, п.3.3 Умов та правил надання банківських послуг, кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, який може збільшити або зменшити його в будь-який момент.

З анкети-заяви ОСОБА_2 вбачається, що вона була ознайомлена та згідна з умовами надання банківських послуг і тарифами банку.

Вказаний договір відповідає вимогам ст.634 ЦК України.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

За договором між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 остання взяла на себе зобов'язання погашати зазначений кредит та проценти по ньому щомісячно в розмірі 36% на рік від суми заборгованості, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

При вирішенні спору судом береться до уваги, що, відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором ОСОБА_2 хоча і вносила кошти для погашення кредитної заборгованості, проте дані платежі вносилися не у повному розмірі та несли несистематичний характер.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Кредитним договором визначено, що ОСОБА_2 отримала кредит зі сплатою 36,00 відсотків на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Пунктом 5.3 умов і правил надання банківських послуг визначено, що банк має право змінювати тарифи, а також інші умови обслуговування рахунків та при цьому банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта в виписці по картрахунку і якщо протягом 7 днів банк не отримає повідомлення клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт прийняв нові умови. Водночас, зазначеним пунктом визначено, що право зміни розміру наданого на платіжну картку кредитного ліміту банк залишає за собою в односторонньому порядку, по власному рішенню та без попереднього повідомлення клієнта.

Оскільки станом на 30.09.2017 року борг по процентам за користування кредитом становив 18315 грн. 55 коп. і на даний час він не сплачений, то в цій частині позовні вимоги слід задовольнити.

При цьому судом береться до уваги і те, що розрахунок заборгованості відповідачем не оспорювався.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6.5. Умов та правил надання банківських послуг-позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.6.6 Умов надання банківських послуг - у разі невиконання зобов'язань за договором на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту ( у тому числі простроченого кредиту за Овердрафту), оплати винагороди банку.

Оскільки ОСОБА_2 зобов'язання перед банком порушила, то відповідно до умови кредитування та вимог ст.549 ЦК України з неї на користь АТ КБ "ПриватБанк" підлягає стягненню пеня в розмірі 5898,79 грн.

При укладенні кредитного договору від 01.11.2006 року сторони домовились, що за порушення взятих зобов'язань по поверненню коштів більш ніж на 30 днів ОСОБА_2 зобов'язалася сплатити на користь банку штраф в фіксованій частині в розмірі 500 грн. та в розмірі 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з врахуванням нарахованих і прострочених процентів та комісій (п.8.6 умов та правил надання банківських послуг).

Вирішуючи позов в частині необхідності стягнення з ОСОБА_2 штрафів, суд виходить з наступного.

Цивільно-правова відповідальністі - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

За положеннями ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами укладеного між сторонами кредитного договору встановлена відповідальність позичальника за порушення строків платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором більш ніж на 30 днів у вигляді сплати штрафу у розмірі 500 грн.+5% від суми позову.

Враховуючи викладене вище та відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Таким чином, в задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» штрафу слід відмовити.

Позиція відповідачки щодо застосування строку позовної давності спростовується наступним.

Як установлено судом, останній платіж по кредитному договору ОСОБА_2 здійснила 03.04.2015 року, а кредитор з вимогами про стягнення заборгованості за кредитними договорами звернувся до суду 30.10.2017 року.

Згідно з довідкою про карти клієнта ОСОБА_2 (ПІН НОМЕР_1) згідно кредитного договору б/н від 06.11.2006 року отримала картку НОМЕР_2 яка мала термін дії до останнього дня 11.2009 року.

Керуючись правовими позиціями ВСУ які викладені в постановах від 19 березня 2014 року №6-14цс14 та від 18 червня 2014 року №6-61цс14 слід прийти до висновку, що перебіг позовної давності щодо повернення кредиту у повному обсязі починається зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦКУ), тобто з 31.11.2009 року.

23.02.2015 ОСОБА_2 приєдналась до Умов та Правил надання Банківських послуг затверджених наказом Банку від 06.03.2010 шляхом підписання Анкети Заяви. Копію наказу від 06.03.2010 р., анкети заяви, умов та Правил додано банком до матеріалів справи.

Відповідно до умов договору, а саме: п. 1.7.31 строк позовної давності за кредитним договором, щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) був збільшений до 50 років, що не суперечить нормам закону, адже згідно ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін

Банком подано позовну заяву до суду 25.10.2017, тобто в межах збільшеного строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою правомочною особою.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно з умовами кредитного договору п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг, договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Отже, позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені графіком повернення кредиту та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлено відповідальність за порушення графіку повернення кредиту та процентів за користування ним.

Аналізуючи норми статей 261, 530, 631 ЦК України, слід дійти висновку про те, що в разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу до закінчення строку виконання останнього зобов'язання має право заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими відсотками, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом щомісячні платежі (з відсотками) в межах позовної давності.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність боргових правовідносин між сторонами. Відповідач належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість за відсотками, яка підлягає стягненню, оскільки дії та наміри відповідачки не свідчать про виконання договірних зобов'язань з повернення кредиту.

Отже, основними вимогами банку за кредитним договором до боржника є повернення наданих кредитних коштів та отримання відсотків за їх користування. Умовами договору встановлені самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, право кредитора вважається порушеним з моменту недоотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Як вбачається із розрахунку заборгованості нарахування відсотків проводилось щомісячно, але дані платежі відповідач не сплачувала, а тому право банку про отримання щомісячних платежів порушувалось, що надавало банку можливість звернутись до суду з позовом про стягнення даних нарахувань. Таким чином щомісячні платежі нараховуються до моменту погашення кредиту, який не погашений, відтак у позивача є всі законні підстави стягнути несплачені, але нараховані суми щомісячних платежів у межах трирічного строку позовної давності.

Надавши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві та відповіді на відзив та відповідачем у її відзиві про застосування строків позовної давності, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про існування правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.

Окрім того, з ОСОБА_2 на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" слід стягнути витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі ст.61 Конституції України, ст. ст. 256, 261, 530, 549, 1048,631,1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 76, 83, 89, 92, 141, 263- 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.11.2006 року в сумі 28859 (двадцять вісім тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 84 коп., яка складається: 4645 (чотири тисячі шістсот сорок п'ять) грн. 50 коп. - заборгованість за кредитом; 18315 (вісімнадцять тисяч триста п'ятнадцять) грн. 55 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5898 (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн. 79 коп. - заборгованість за пенею.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот ) грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27 липня 2018 року.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.