Вирок № 75572140, 27.07.2018, Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/89/18

Номер провадження 1-кп/556/33/2018

Володимирецький районний суд Рівненської області

м. смт. Володимирець Рівненська область Україна 34300

Справа № 556/89/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.07.2018м. смт. Володимирець

Володимирецький районний суд Рівненської області

в складі

головуючого судді Іванків О.В.,

секретаря судового засідання Кньовець Н.П.,

учасників судового провадження

прокурора Постоєва І.О.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3,

законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника Слободіна А.С.,

обвинуваченого ОСОБА_8,

захисника Невідомського О.А.,

представника Служби у справах дітей

Володимирецької районної державної адміністрації Босика В.М.,

представника Національної поліції Рак Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в смт.Володимирець об'єднане кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з середньою освітою, раніше не судимого,

за ч.1 ст.185; ч.3 ст.15, ч.3 ст.185; ч.2 ст.345 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з середньою освітою, раніше судимого вироком Кузнецовського міського суду від 06.06.2014 року за ст..ст.121 ч.2, 69, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,

за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185; ч.2 ст.289; 395 КК України,

неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця та мешканця АДРЕСА_3, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з середньою освітою, раніше не судимого, учня Сопачівського НВК,

за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_6 вчинив таємне викрадення чужого майна, замах на таємне викрадення чужого майна, а також заподіяв тілесні ушкодження працівнику правоохоронних органів при наступних обставинах.

Так, 27.11.2016 року біля 17 години, перебуваючи на подвір'ї господарства ОСОБА_13 по АДРЕСА_4, умисно наніс декілька ударів рукою в голову та один удар ногою в ногу інспектору СРПП Володимирецького ВП Варашського ВП ГУНП у Рівненській області ОСОБА_2, який перебував у форменому одязі на добовому чергуванні, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою м'яких тканин правої гомілки, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи відносяться до розряду легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

Своїми умисними діями, які виразились в умисному заподіянні працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.345 КК України,

Крім того, 20.02.2017 року біля 20 години ОСОБА_6, перебуваючи у будинку ОСОБА_1 по АДРЕСА_5, умисно таємно викрав бензопилу марки «Штіль-18» вартістю 1500 грн.

Своїми умисними діями, які виразились в умисному таємному викраденні чужого майна (крадіжці), ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України.

Також, 23.05.2017 року ОСОБА_6 за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_3 та ОСОБА_8, маючи намір вчинити крадіжку з магазину «Товари повсякденного попиту», що в с.Половлі по вул.Лесі Українки, 20, біля 00 год.30 хв., з допомогою металевого лому намагались відчинити тильні двері та проникнути до приміщення вказаного магазину, однак з причин, що не залежали від їх волі не вчинили всіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки були виявлені місцевими жителями, при цьому ОСОБА_6 втік з місця вчинення злочину, а ОСОБА_3 та ОСОБА_8 - затримані.

Своїми умисними діями, які виразились у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, повторно, з проникненням у приміщення, ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

ОСОБА_8 незаконно заволодів транспортним засобом, ухилився від встановленого адміністративного нагляду та вчинив замах на таємне викрадення чужого майна при таких обставинах.

Так, ОСОБА_8, відносно якого ухвалою Володимирецького районного суду від 30.03.2015 року було встановлено адміністративний нагляд, в т.ч. заборонено виїжджати за межі Володимирецького району без дозволу Кузнецовського МВ УМВС України, умисно, з метою ухилитись від адміністративного нагляду, залишив постійне місце проживання в АДРЕСА_6 та не з'являвся на відмітки до органу Національної поліції у встановлені дні.

Аналогічно, ОСОБА_8, відносно якого постановою Володимирецького районного суду від 16.02.2017 року було встановлено адміністративний нагляд, в т.ч. заборонено виїжджати за межі Володимирецького району без дозволу Володимирецького ВП Кузнецовського ВП ГУНП в Рівненській області, умисно, з метою ухилитись від адміністративного нагляду, залишив постійне місце проживання в АДРЕСА_6, не з'являвся на відмітки до органу Національної поліції у встановлені дні в період з 03.06.2017 року по 06.06.2017 року, а також в період з 25.07.2017 року по 19.09.2017 року, у зв'язку з чим оголошувався в розшук.

Своїми умисними діями, які виразились у самовільному залишенні місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, ОСОБА_8 вчинив злочин, передбачений ст.395 КК України.

Крім того, в ніч на 09.05.2016 року, точної години слідством не встановлено, ОСОБА_8 умисно, шляхом пошкодження віконного скла, проник у будинок гр.ОСОБА_14, що в АДРЕСА_7, де незаконно заволодів скутером марки «Навігатор» червоного кольору без номерних знаків, який належав потерпілому.

Своїми умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинене з проникненням у приміщення, ОСОБА_8 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.289 КК України.

Також, 23.05.2017 року ОСОБА_8 за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_3 та ОСОБА_6, маючи намір вчинити крадіжку з магазину «Товари повсякденного попиту», що в с.Половлі по вул.Лесі Українки, 20, біля 00 год.30 хв., з допомогою металевого лому намагались відчинити тильні двері та проникнути до приміщення вказаного магазину, однак з причин, що не залежали від їх волі не вчинили всіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки були виявлені місцевими жителями, при цьому ОСОБА_6 втік з місця вчинення злочину, а ОСОБА_3 та ОСОБА_8 - затримані.

Своїми умисними діями, які виразились у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, повторно, з проникненням у приміщення, ОСОБА_8 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

Неповнолітній ОСОБА_3 вчинив замах на таємне викрадення чужого майна при наступних обставинах.

Так, 23.05.2017 року ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_8, маючи намір вчинити крадіжку з магазину «Товари повсякденного попиту», що в с.Половлі по вул.Лесі Українки, 20, біля 00 год.30 хв., з допомогою металевого лому намагались відчинити тильні двері та проникнути до приміщення вказаного магазину, однак з причин, що не залежали від їх волі не вчинили всіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки були виявлені місцевими жителями, при цьому ОСОБА_6 втік з місця вчинення злочину, а ОСОБА_3 та ОСОБА_8 були затримані.

Своїми умисними діями, які виразились у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення, неповнолітній ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою вину у вчинених злочинах, відмовився від дачі показань, пояснив, що він щиро розкаюється у вчиненому, просить пробачення у потерпілих, також просить його суворо не карати. Запевнив, що будь-яких інших правопорушень ніколи не вчинить.

Обвинувачений ОСОБА_8 повністю визнав свою вину у вчиненні злочинів, пояснив суду, що після звільнення з місць позбавлення волі він проживає в с.Половлі разом з матір'ю, братами та сестрами, не працює. Йому було відомо про встановлений відносно нього адміністративний нагляд. Він дійсно ухилявся від адміністративного нагляду, деякий час ховався, оскільки побоювався працівників поліції. В травні 2016 року він через вікно заліз до житлового будинку родини ОСОБА_14 в с.Половлі, знав, що в будинку нікого немає, оскільки сім'я живе у м.Вараш. В будинку побачив скутер, який вирішив забрати, щоби покататись. Викрадений скутер заховав у лісі, добровільно видав його працівникам поліції, коли вони прийшли до нього додому та запитали про крадіжку. Також в травні 2017 року він разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ввечері вирішили вчинити крадіжку з сільського магазину, з допомогою лома намагались відкрити двері з тильної сторони, однак їх побачили люди, і вони припинили ламати двері. ОСОБА_6 втік, а його та ОСОБА_3 затримали місцеві мешканці, які викликали працівників поліції. У всьому вчиненому ОСОБА_8 щиро розкаюється, просить його не позбавляти волі.

Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненому, щиро розкаявся та пояснив суду, що ввечері 23 травня 2017 року він разом з односельчанами ОСОБА_6 та ОСОБА_8 відпочивали, розмовляли. В розмові виник намір обікрасти магазин «Товари повсякденного попиту». Для цього вони підійшли до задніх дверей магазину, намагались відкрити їх, а коли це не вдалось - ОСОБА_6 приніс ломик і з його допомогою вони хотіли зламати двері, однак їх побачили місцеві мешканці. ОСОБА_6 втік, а він та ОСОБА_8 не встигли втекти і їх зловили, після чого викликали поліцію. Також пояснив, що відшкодував частину заподіяної шкоди, запевнив, що більше не буде вчиняти жодних злочинів.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що він має у власності бензопилу «Штіль», користується нею сам, також давав у користування іншим особам, в т.ч. і ОСОБА_6, який завжди бензопилу повертав. Коли 20.02.2017 року він виявив відсутність бензопили, то припустив, що її міг взяти ОСОБА_6, який того вечора заходив до будинку. Будь-яких претензій до ОСОБА_6 він немає, вважає, що ОСОБА_6 розкаявся у вчиненому, зробив належні висновки і не потребує покарання.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні відмовився від дачі показань про обставини вчиненого відносно нього злочину, пояснив, що з часу вчинення злочину пройшов значний період часу, він пробачив ОСОБА_6 і не бажає, аби того позбавляли волі, має надію, що ОСОБА_6 зробив висновки і змінив свою поведінку.

Потерпілий ОСОБА_14 в судове засідання надав заяву про розгляд справи у його відсутності, міру покарання ОСОБА_8 просив обрати згідно із законом.

Представник Володимирецького споживчого товариства в письмовій заяві підтримав заявлений позов, клопотав про розгляд справи у його відсутності.

Проаналізувавши досліджені докази, суд приходить до висновку, що крім визнання вини всіма обвинуваченими, показань ОСОБА_8, ОСОБА_3, показань потерпілих, вина обвинувачених підтверджується також і іншими доказами, в т.ч. письмовими доказами та протоколами слідчих дій.

Зокрема, вина ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України підтверджується:

-Протоколом огляду місця події, проведеного 20.02.2017 року за згодою власника - житлового будинку ОСОБА_1 в с.Половлі Володимирецького району (т.4 а.с.8);

-Протоколом огляду автомобіля ВАЗ-2107, який проведено 21.02.2017 року з дозволу володільця ОСОБА_6, під час якого в багажнику автомобіля виявлено та вилучено бензопилу «Штіль МС-100» (т.4 а.с.14); при цьому суд не приймає до уваги доводи захисника ОСОБА_6 про незаконність такого огляду, оскільки у відповідності до вимог ст.ст.13, 233, 234, 237 КПК України проникнення до житла чи іншого володіння особи, а також проведення їх огляду можливе за згодою особи, яка таким майном володіє, а не лише за згодою власника, як стверджує адвокат;

-Довідкою про вартість бензопили «Штіль МС-100», яка станом на 20.02.2017 року становить 1500 грн. (т.4 а.с.18);

-Протоколом слідчого експерименту з ОСОБА_6, від 22.02.2017 року, в ході якого він показав, звідки викрав бензопилу (т.4 а.с.28-33);

-Постановою про прилучення бензопили до справи як речового доказу (т.4 а.с.36-37).

Доказами вини ОСОБА_6 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, є:

-Рапорти працівників поліції, з яких вбачається, що 27.11.2016 року біля 17 год. в с.Половлі Володимирецького району ОСОБА_6 умисно заподіяв тілесні ушкодження старшому лейтенанту поліції ОСОБА_2, який перебував на добовому чергуванні та виконував свої службові обов'язки (т.4 а.с.42-43);

-Висновок судово-медичної експертизи №320 від 24.12.2016 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою м'яких тканин правої гомілки, підшкірної гематоми правої гомілки. Вказані ушкодження могли утворитись від ударів руками та ногами в період 27.11.2016 року і відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я (т.4 а.с.56-57);

-Заявою ОСОБА_2 про залучення його до кримінального провадження як потерпілого (т.4 а.с.58);

-Матеріалами перевірки звернень ОСОБА_13 та ОСОБА_15, з яких вбачається, що 27.11.2016 року ОСОБА_2 в складі групи швидкого реагування виконував в с.Половлі Володимирецького району службові обов'язки по охороні громадського порядку (т.4 а.с.53-56);

-Витягом з наказу №104 о/с від 16.05.2016 року, з якого вбачається, що в період 27.11.2016 року ОСОБА_2 перебував на службі у Національній поліції України, та його функціональними обов'язками (т.4 а.с.62-65);

-Протоколом слідчого експерименту від 18.04.2017 року з ОСОБА_2, в ході якого потерпілий пояснив, при яких обставинах він отримав тілесні ушкодження (т.4 а.с.66-72);

Зазначені докази є логічними, послідовними, належними, допустимими та достатніми, і в своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Дії ОСОБА_6 щодо крадіжки майна ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, а щодо заподіяння тілесних ушкоджень працівнику поліції - за ч.2 ст.345 КК України, і така кваліфікація повністю підтверджена в ході судового розгляду кримінального провадження

Вина ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ст.395 КК України, крім його власних показань, підтверджується такими доказами:

-Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 30.03.2015 року та постановою Володимирецького районного суду від 16.02.2017року, якими встановлено адміністративний нагляд відносно ОСОБА_8 та визначено обмеження (т.1 а.с.33, т.3 а.с.44);

-Рапортами працівників поліції, з яких вбачається, що ОСОБА_8 залишив місце постійного проживання в АДРЕСА_6 (т.1 а.с.6, 36, т.3 а.с.40, 41);

-Ухвалою Володимирецького районного суду від 25.07.2017 року про дозвіл на затримання та оголошення в розшук ОСОБА_8, з якої вбачається, що останній в період дії адміністративного нагляду залишив місце свого постійного проживання (т.3 а.с.45)

Доказами вини ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України є:

-Заявою ОСОБА_14, якою він повідомив про викрадення з житлового будинку в с.Половлі Володимирецького району належного йому моторолера (т.3 а.с.63) та його заявою про залучення до провадження як потерпілого (т.3 а.с.73);

-Протоколом огляду місця події, проведеного 09.05.2016 року з дозволу власника будівлі, яким встановлено факт проникнення до житлового будинку через вікно - вийнята частина скла, а також розкидані речі (т.3 а.с.63-64);

-Протоколом огляду місця події - ділянки лісового масиву поблизу с.Половлі Володимирецького району, який проведено 09.05.2016 року і в ході якого виявлено належний ОСОБА_14 моторолер (скутер) (т.3 а.с.67-69);

-Протоколом слідчого експерименту від 28.10.2016 року, в ході якого ОСОБА_8 показав, яким способом він проник до будинку ОСОБА_14 та заволодів моторолером (т.3 а.с.94-99).

Зазначені докази є логічними, послідовними, належними, допустимими та достатніми, і в своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Дії ОСОБА_8 щодо порушення правил адміністративного нагляду правильно кваліфіковані за ст.395 КК України, а щодо незаконного заволодіння транспортним засобом потерпілого ОСОБА_14 з проникненням у приміщення - за ч.2 ст.289 КК України, і така кваліфікація повністю підтверджена в ході судового розгляду кримінального провадження. При цьому суд вважає, що доводи захисника ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 про необхідність перекваліфікації дій обвинуваченого з ч.2 ст.289 КК на ч.1 цієї ж статті у зв'язку з відсутністю незаконного проникнення до приміщення не підтверджені доказами.

Зокрема, в судовому засіданні та під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_8 пояснив, що проникав до будинку ОСОБА_14, «щоби подивитись, що там є», тобто маючи неконкретизований умисел на незаконне заволодіння чужим майном, яке зберігалось в цьому будинку. Такі пояснення обвинуваченого в сукупності з іншими доказами, на думку суду, підтверджують правильність кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч.2 ст.289 КК України за ознакою проникнення до приміщення.

Вина ОСОБА_8, ОСОБА_6 та неповнолітнього ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України підтверджується:

-Рапортом про виявлення кримінального правопорушення (т.2 а.с.2,3, т.3 а.с.10-11);

-Листом Володимирецького споживчого товариства про вчинення спроби крадіжки з магазину в с.Половлі 23.05.2017 року (т.2 а.с.18, т.3 а.с.18);

-Протоколом огляду місця події, проведеного 23.05.2017 року, яким виявлено сліди злому дверей з тильної сторони магазину «Товари повсякденного попиту» в с.Половлі, та вилучено металевий лом (т.2 а.с.16-17);

-Протоколами слідчих експериментів, проведених 07.11.2017 року та 18.01.2017 року, під час яких обвинувачені ОСОБА_8, ОСОБА_6 та неповнолітній ОСОБА_3 вказали, при яких обставинах вони вчинили замах на крадіжку майна з магазину (т.2 а.с.34-37, а.с.54-58, т.3 а.с.35-38).

Зазначені докази є логічними, послідовними, належними, допустимими та достатніми, і в своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їм злочину. Дії обвинувачених, які вчинили незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна з проникненням у приміщення правильно кваліфіковані за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, і така кваліфікація повністю підтверджена в ході судового розгляду кримінального провадження.

При обранні розміру та виду покарання щодо кожного з обвинувачених суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує тяжкість вчинених ним злочинів, ступінь участі кожного із співучасників у спільному вчиненні злочину, відомості, що характеризують особу, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Так, ОСОБА_6 посередньо характеризується за місцем проживання, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, не перебуває на обліку в лікаря-нарколога та психіатра, не працює.

Обставинами, що пом'якшують його покарання, у відповідності до п.1) ч.1 ст.66 КК України є часткове відшкодування заподіяної шкоди та щире розкаяння у вчиненому, активне сприяння розкриттю та розслідуванню злочинів. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

ОСОБА_8 посередньо характеризується за місцем проживання, раніше судими й вироком Кузнецовського міського суду від 06.06.2014 року за ст.ст.121 ч.2, 69, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, не працює. ОСОБА_8 не перебуває на обліку в лікаря-нарколога, перебуває на обліку у лікаря-психіатра, однак у відповідності до висновків судово-психіатричної експертизи в період вчинення інкримінованих йому діянь усвідомлював значення вчинених дій та міг керувати ними, не потребує лікування (т.3 а.с.59-62, т.6 а.с.105-108).

Обставинами, що пом'якшують його покарання, у відповідності до п.1) ч.1 ст.66 КК України є часткове відшкодування заподіяної шкоди та щире розкаяння у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочинів, обставиною, що обтяжує покарання у відповідності до п.1) ч.1 ст.67 КК України є рецидив злочину.

Неповнолітній ОСОБА_3 позитивно характеризується за місцем проживання, до вчинення злочинів, що інкримінуються йому в даному кримінальному провадженні, до кримінальної відповідальності, навчається. Обставинами, що пом'якшують покарання неповнолітнього обвинуваченого, у відповідності до пп.1, 2, 3) ч.1 ст.66 КК України є щире розкаяння, активне сприяння розкриттю та розслідуванню злочинів, відшкодування заподіяної злочином шкоди, вчинення злочину у віці до 18 років. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

На підставі звіту про неповнолітнього обвинуваченого у кримінальному провадженні, складеного службою в справах дітей Володимирецької РДА, пояснень законного представника неповнолітнього, судом встановлено, що ОСОБА_3 виховується у повній, багатодітній сім'ї, батьки цікавляться вихованням та розвитком сина, контролюють його поведінку, відносини в сім'ї є доброзичливими, матеріальні та побутові умови - задовільними. ОСОБА_3 є фізично та психічно здоровим, щиро розкаюється у вчиненому, має намір змінити поведінку, немає асоціальних зв'язків. Найбільш доцільними заходами щодо неповнолітнього ОСОБА_3 є призначення покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.

Враховуючи вищевикладені обставини, а також відомості про соціально-психологічні характеристики обвинувачених, викладені у досудових доповідях, тяжкість злочинів, особи обвинувачених, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинувачених можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку із чим вважає за необхідне обрати їм міру покарання в межах санкцій відповідних статей, із звільненням їх від покарання за правилами ст.ст.75, 104 КК України, із встановленням іспитового строку.

Що стосується цивільного позову, пред'явленого Володимирецьким споживчим товариством до ОСОБА_8, то вказаний позов повністю визнаний обвинуваченим і підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається зі ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

У відповідності до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Позивачем надано належні та допустимі докази розміру заподіяної підприємству шкоди, в т.ч. товарний чек на придбання вхідних дверей та прибутковий касовий ордер на суму 1500 грн. (т.7 а.с.27, 28).

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги визнання позову відповідачем, кошти в сумі 2000 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_8

Крім того, з обвинуваченого ОСОБА_8 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у справі, з огляду на таке.

Як вбачається з ч.5 ст.128 ЦПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Оскільки питання стягнення судового збору не врегульовані чинним КПК України, застосуванню до даних правовідносин підлягають норми ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».

Так, у відповідності до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що позивач у даному провадженні звільнений від сплати судового збору, керуючись п.1.1 ч.2 ст.4, п.6) ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», суд приходить до висновку, що з ОСОБА_8 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 704,8 грн.

У відповідності до вимог ст.100 КПК України, питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

З урахуванням викладеного, речовий доказ у даному кримінальному провадженні - бензопила «Штиль МС-100» - підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_1

Як вбачається з п.2) ч.4 ст.374 КПК України, в резолютивній частині обвинувального вироку зазначається рішення суду з приводу заходів забезпечення кримінального провадження.

У даному провадженні ухвалою Володимирецького районного суду від 07.08.2017 року до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту із можливістю внесення застави в розмірі 32000 грн. (т.5 а.с.69-71). ОСОБА_6 10.08.2017 року внесено заставу у визначеному судом розмірі, що підтверджується листом ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» (т.5 а.с.80).

У відповідності до ч.11 ст.182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Враховуючи викладене, після набрання вироком законної сили, застава в розмірі 32000 грн. підлягає поверненню ОСОБА_6

Керуючись ст.ст.373-374 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком 1 (один) рік.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком 2 (два) роки.

Остаточну міру покарання за сукупністю злочинів ОСОБА_6 призначити у відповідності до ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворих мір покарання більш суворою у вигляді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, із двохрічним іспитовим строком.

Покласти на ОСОБА_6 такі обов"язки, згідно ч.1, 2 ст.76 КК України:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з"являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 - заставу - до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_6 заставу в сумі 32000 (тридцять дві тисячі) грн., внесені ним на підставі ухвали Володимирецького районного суду Рівненської області від 07.08.2017 року.

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.395 КК України та призначити йому покарання у вигляді арешту строком 6 (шість) місяців.

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років.

Остаточну міру покарання за сукупністю злочинів ОСОБА_8 призначити у відповідності до ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворих мір покарання більш суворою у вигляді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням, із трирічним іспитовим строком.

Покласти на ОСОБА_8 такі обов"язки, згідно ч.1, 2 ст.76 КК України:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з"являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_8 негайно звільнити з-під варти в залі судового засідання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили змінити з тримання під вартою на домашній арешт.

В період дії домашнього арешту:

1) з 20 години до 06 годинизаборонити ОСОБА_8 залишати місце постійного проживання - будинок АДРЕСА_8 та прилеглу до будинку присадибну ділянку, крім випадків виклику до правоохоронних органів, слідчого або суду, а також у невідкладних випадках для отримання медичної допомоги;

2) про всі випадки залишення місця проживання невідкладно повідомляти уповноваженого працівника Володимирецького ВП Варашського ВП ГУНП у Рівненській області;

3) заборонити ОСОБА_8 виїжджати за межі с.Половлі Володимирецького району Рівненської області

Неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

На підставі ст.75, 104 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, із однорічним іспитовим строком.

Покласти на ОСОБА_3 такі обов"язки, згідно ч.1, 2 ст.76 КК України:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з"являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_8 в користь Володимирецького споживчого товариства, код 01765176, р/р 26009060752361 в АТ КБ «Приватбанк» м.Рівне, МФО 333391, кошти в сумі 2000 (дві тисячі) грн. в рахунок відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_8 в дохід держави судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн.. 80 коп.

Речовий доказ - бензопилу «Штиль МС-100» (т.4 а.с.36-37) повернути потерпілому ОСОБА_1.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Рівненської області через Володимирецький районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Після проголошення, копію вироку невідкладно вручити прокурору, обвинуваченим та законному представнику неповнолітнього обвинуваченого. Роз'яснити іншим учасникам провадження їх право отримати копію вироку в суді Направити копію вироку потерпілому ОСОБА_14 та представнику потерпілого Володимирецького споживчого товариства.

Суддя Іванків О.В.