Постанова № 75571267, 26.07.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11576/17

Провадження № 22-ц/779/711/2018

Категорія 47

Головуючий у 1 інстанції Островський Л. Є.

Суддя-доповідач Ясеновенко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Ясеновенко Л.В.,

суддів: Бойчука І.В., Горейко М.Д.,

секретаря Турів О.М.,

з участю ОСОБА_3 та представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду, постановлене у складі судді Островського Л.Є. 14 березня 2018 року в м. Івано-Франківську,

в с т а н о в и в:

08.09.2017 року Івано-Франківська міська рада звернулась з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди.

В заяві зазначено, що ОСОБА_3 належить на праві власності нерухоме майно (склад з рампою), розташоване на земельній ділянці площею 0,4269 га по АДРЕСА_1.

Рішенням Івано-Франківської міської ради від 20.01.2017 року №365-9 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передано вищезазначену земельну ділянку в оренду ОСОБА_3

23.08.2016 року інспекторами з самоврядного контролю управління земельних відносин МВК Івано-Франківської міської ради було проведено обстеження земельної ділянки щодо дотримання вимог земельного законодавства - наявності правовстановлюючих документів, та складено акт від 17.03.2017 року, яким визначено розмір збитків у сумі 179 000 грн.

Посилаючись на те, що з 27.08.2014 року, тобто з часу державної реєстрації земельної ділянки, до моменту укладення договору оренди ОСОБА_3 не проводила оплату за користування земельною ділянкою, крім оплати 6900 грн. у 2016 році, і у добровільному порядку відмовилась оплатити збитки згідно акту, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 179 000,57 грн. заподіяних збитків та 2685,01 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 14 березня 2018 року позов задоволено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь Івано-Франківської міської ради кошти в сумі 179 000,57 грн. та 2685,01 грн. витрат по оплаті судового збору.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на незаконність рішення суду.

Зазначає, що судом не було враховано того, що ні у серпні 2016 року, ні у травні 2017 року вона не отримувала повідомлень позивача щодо досудового врегулювання спору, як і не отримувала у серпні 2016 року вимоги укласти договір оренди.

Крім того, акт про визначення збитків складено 17.03.2017 року, тобто ще до надсилання пропозицій позивача щодо досудового врегулювання спору.

Не дав оцінки суд і тій обставині, що 20.01.2017 року була затверджена технічна документація на земельну ділянку по АДРЕСА_1 та укладено договір оренди.

Також зазначає, що вона не ухилялась від укладення договору оренди земельної ділянки чи сплати коштів за користування ділянкою, оскільки зверталась до міської ради із відповідними клопотаннями, а тому відсутні підстави для висновку про протиправність її поведінки.

Не погоджується апелянт із розрахунком розміру збитків, оскільки для його визначення відповідач використав лист відділу Держгеокадастру в м. Івано-Франківську від 23.03.2016 року, в якому зазначено орієнтовний, а не фактичний розмір нормативної грошової оцінки за 2013-2016 роки, та не врахував сплачений у 2016 році земельний податок в розмірі 6900 грн.

ОСОБА_3 також вказує на пропуск позовної давності, оскільки позов пред'явлений у вересні 2017 року про стягнення збитків з період з 17.03.2014 року по 20.01.2017 року.

Просить рішення суду скасувати на ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У відзиві на апеляційну скаргу Івано-Франківська міська рада зазначає, що при визначенні розміру збитків керувались інформацією, наданою відділом Держгеокадастру у м. Івано-Франківську (лист від 23.11.2016 року № 18-28-0.4-1772-16) та витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 2017 рік, згідно якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2014 рік становить 1 892 661,15 грн., за 2015 рік - 2 363 574,54 грн., за 2016 рік - 2 611 560,75 грн., за 2017 рік - 2 767 682, 33 грн.

Підставою для нарахування збитків було використання земельної ділянки без оформлення договору оренди.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

За змістом п.3 ст. 3 ЦПК України (в редакції Закону № 2147 - VІІІ від 3 жовтня 2017 року) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У зв'язку з цим суд застосовує норми ЦПК України від 18 березня 2004 року, які діяли на час ухвалення оскаржуваного рішення, а справу переглядає в порядку, передбаченому ЦПК України в редакції від 3 жовтня 2017 року.

ОСОБА_3 та її представник апеляційну скаргу підтримали з мотивів, наведених у ній.

Представник Івано-Франківської міської ради апеляційну скаргу не визнав.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_3 та представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 05.08.2008 року, укладеного між ТОВ «Ковчег-Плюс» та ОСОБА_3, останній належить на праві приватної власності нерухоме майно (склад з рампою) по АДРЕСА_1.

Земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,4269 га по АДРЕСА_1, на якій знаходиться належне ОСОБА_3 нежитлове приміщення, внесена в ДЗК на підставі технічної документації, розробленої ПП «Західземпроект», 27.08.2014 року. Форма власності комунальна.

08.08.2016 року Департаментом комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради відповідачці було направлено повідомлення № 603/34.3-02/35в про проведення з 17.08.2016 року по 27.08.2016 року обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, яке буде проводитись відповідно до вимог ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Положення про Департамент Комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради», затвердженого рішенням Івано-Франківської міської ради від 22.12.2015 № 42-2 та «Положення про здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель в м. Івано-Франківську», затвердженого рішенням Івано-Франківської міської ради від 28.08.2014 року № 1508-47 (а.с.6).

Актом №43 обстеження земельної ділянки від 23.08.2016 року встановлено, що земельна ділянка площею 0,4269 га по АДРЕСА_1, використовується для розміщення та експлуатації складу з рампою, що належить ОСОБА_4 на праві приватної власності.

На день проведення обстеження у Департаменті комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради відсутня інформація про наявність укладеного договору оренди земельної ділянки із землекористувачем.

Також у акті зазначено, що власник нерухомого майна зобов'язаний оформити право користування земельною ділянкою (а.с.8-9).

26.08.2016 року Департаментом комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради на адресу відповідача було надіслано клопотання з вимогою укласти договір оренди земельної ділянки та здійснити плату за користування земельною ділянкою за минулий період. (а.с.11).

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вищезазначену вимогу щодо укладення договору оренди та проведення оплати за користування земельною ділянкою ОСОБА_3 отримала 30.08.2016 року.(а.с.12)

Встановлено, що рішенням Івано-Франківської міської ради №365-9 від 20 січня 2017 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передано земельну ділянку по АДРЕСА_1 в оренду ОСОБА_3.

Листами Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради від 02.02.2017 року та від 03.03.2017 року відповідач була запрошена на засідання комісії з визначення та відшкодування територіальній громаді м. Івано-Франківська збитків, заподіяних внаслідок використання земельної ділянки комунальної власності з порушенням законодавства. (а.с.23,25).

03.05.2017 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради відповідачу було направлено повідомлення про результати розгляду 17.03.2017 року матеріалів про розрахунок збитків внаслідок використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 без правовстановлюючих документів, та запропоновано протягом десяти днів з дня надходження такого повідомлення у разі визнання вимог добровільно відшкодувати збитки, шляхом укладення договору про відшкодування територіальній громаді м. Івано-Франківська збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства.(а.с.27,28)

Відповідно до Акту про визначення збитків власнику землі від 17.03.2017 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 27.04.2017 року № 265, та розрахунку збитків, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок комунальної власності з порушенням законодавства, сума недоодержаного територіальною громадою м. Івано-Франківська доходу визначається збитками, які нанесені міській раді за час фактичного використання земельної ділянки ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 площею 0,4269 га та становить 179 000,57 грн.

Зокрема, з 17.03.2014 року по 31.12.2014 року - 45 112,75 грн.

З 01.01.2015 року по 25.10.2015 року - 57 891,39 грн.

З 01.01.2016 року про 31.12.2016 року - 71 446,82 грн.

З 01.01.2017 року по 20.01.2017 року - 4 549,61 грн. (а.с.29-31).

Згідно інформації ДПІ в м. Івано-Франківську щодо задекларованих та сплачених податкових зобов'язань по платі за землю за 2016-2017 роки у 2016 році ОСОБА_3 сплатила 6900 грн. за користування земельною ділянкою площею 0,4269 га по АДРЕСА_1.(а.с.19)

Листом відділу Держгеокадастру у м. Івано-Франківську від 23.11.2016 року, надісланому заступнику міського голови, надана інформація про орієнтовну вартість 1 кв.м. земельної ділянки станом на 2013-2016 роки, та додатково інформовано про те, що з набранням чинності затвердженої технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельних ділянок попередня втрачає чинність, що унеможливлює видати витяги про нормативну грошову оцінку за 2013-2015 роки.

Згідно витягу із технічної документації, наданого відділом Держгеокадастру в м. Івано-Франківську, нормативна грошова оцінка земельної ділянки по АДРЕСА_1 станом на 2017 рік становить 2 767 682,33 грн. (а.с.17)

Суб'єктами права на землі комунальної власності згідно статті 80 ЗК України є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

Статтями 125, 126 ЗК України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним.

Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

За приписами статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до частини 2 статті 120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, право на земельну ділянку в набувача будинку, будівлі або споруди виникає з моменту набуття права на будинок, будівлю або споруду незалежно від будь-яких подальших дій набувача щодо оформлення права на земельну ділянку. Таке оформлення може мати місце в подальшому, в тому числі шляхом підписання відповідного договору (оренди, емфітевзису, суперфіцію).

Встановлено, що після оформлення ОСОБА_3 права власності на будівлю, розташовану на земельній ділянці площею 0,4269 га по АДРЕСА_1, договір оренди вказаної земельної ділянки вона не укладала, плату за користування земельною ділянкою не сплачує, хоча земельна ділянка використовується для розміщення об'єкта нерухомого майна.

Згідно зі статтею 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

ЗК України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

Згідно із частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт «д» частини першої статті 156 ЗК України).

За змістом статті 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З аналізу наведених норм вбачається, що користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 (з наступними змінами), власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи згідно пунктом 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Отже, системний аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє зробити висновок, що у випадку неукладення договору оренди, суперфіцію або інших правочинів як правових підстав для користування земельною ділянкою з вини користувача настають правові наслідки, передбачені статтею 157 ЗК України та Порядком.

При таких обставинах справи суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Посилання ОСОБА_3 у апеляційній скарзі на те, що ні у серпні 2016 року, ні у травні 2017 року вона не отримувала повідомлень позивача щодо досудового врегулювання спору, як і не отримувала у серпні 2016 року вимоги укласти договір оренди, не заслуговують на увагу, оскільки, як було зазначено вище, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вимогу щодо укладення договору оренди та проведення оплати за користування земельною ділянкою ОСОБА_3 отримала 30.08.2016 року (а.с.12), а листами Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради від 02.02.2017 року та від 03.03.2017 року, відповідач була запрошена на засідання комісії з визначення та відшкодування територіальній громаді м. Івано-Франківська збитків, заподіяних внаслідок використання земельної ділянки комунальної власності з порушенням законодавства. (а.с.23,25).

Доводи ОСОБА_3 про те, що судом не враховано того, що вона зверталась до міської ради із клопотанням про укладення договору оренди, також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки є голослівними і не підтверджені належними доказами.

Твердження відповідача про те, що суд не дав оцінки тій обставині, що 20.01.2017 року була затверджена технічна документація на земельну ділянку по АДРЕСА_1 та укладено договір оренди, також не заслуговують на увагу, оскільки розрахунок збитків був проведений саме з врахуванням укладеного 20.01.2017 року договору оренди, зокрема, розмір збитків був визначений у 2017 році за період з 01 січня по 20 січня.

Посилання ОСОБА_3 на те, що позивач безпідставно визначив розмір відшкодування, оскільки виходив з орієнтовного, а не фактичного розміру нормативної грошової оцінки за 2013-2016 роки, та не врахував сплачений у 2016 році земельний податок в розмірі 6900 грн., також не можуть бути прийняті до уваги, враховуючи наступне.

У частинах 1,2 ст. 120 ЗК України встановлено, що до особи, яка набула право власності на будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналогічним чином встановлено перехід права користування на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на будівлі або споруди, унормовують положення статті 377 ЦК України. Згідно зі ст. 7 Закону України «Про оренду землі», до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права користування на нерухоме майно у відповідача виникає обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під нерухомим майном.

У даній справі ОСОБА_3, набувши право власності на об'єкт нерухомості, розташований на спірній земельній ділянці, належним чином не оформила правовідносин щодо користування земельною ділянкою.

Оскільки ОСОБА_3 уклала договір оренди лише у 2017 році, а у зв'язку з набранням чинності затвердженої технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельних ділянок (2017 рік) попередня втратила чинність, що унеможливило видати витяги про нормативну грошову оцінку за 2013-2015 роки (Лист відділу Держгеокадастру у м. Івано-Франківську від 23.11.2016 року) позивачем правильно нарахована сума на відшкодування збитків, виходячи з орієнтовного розміру нормативної грошової оцінки за 2013-2016 роки.

Разом з тим, суд визначив розмір відшкодування за період з 17.03.2014 року по 20.01.2017 року, не врахувавши того, що позов пред'явлений 08.09.2017 року і ОСОБА_3 у запереченні на позовну заяву вказувала на пропуск позовної давності.

Отже, розмір відшкодування слід визначити за період з 08.09.2014 року по 20.01.2017 року, що становитиме 151 777,36 грн., зокрема:

з 08.09.2014 року по 31.12.2014 року - 17 889,54 грн.

з 01.01.2015 року по 25.10.2015 року - 57 891,39 грн.

з 01.01.2016 року про 31.12.2016 року - 71 446,82 грн.

з 01.01.2017 року по 20.01.2017 року - 4 549,61 грн.

У зазначеному розрахунку врахована сума 6900 грн., сплачена ОСОБА_3 у 2016 році.

Враховуючи вищенаведене, рішення суду слід змінити, зменшивши розмір відшкодування шкоди з 179 000,57 грн. до 151 777,36 грн. Відповідно підлягає зменшенню і сума сплаченого судового збору з 2685,01 грн. до 2276,70 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 376 ЦПК однією з підстав для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 14 березня 2018 року змінити, зменшивши розмір відшкодування шкоди до 151 777,36 грн. (сто п'ятдесят одна тисяча сімсот сімдесят сім грн. 36 коп.), а розмір судового збору - до 2276,70 грн. (дві тисячі двісті сімдесят шість грн. 70 коп.)

Постанова суду набирає законної сили з дня її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Л.В. Ясеновенко

Судді: І.В. Бойчук

М.Д. Горейко