Постанова № 75571061, 24.07.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/8992/17 Номер провадження 22-ц/786/1496/18Головуючий у 1-й інстанції Блажко І. О. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах :

головуючого - судді Пилипчук Л.І.,

суддів Бутенко С.Б., Чумак О.В.,

секретар Рибак О.О.,

з участю позивача ОСОБА_2, його представника - адвоката ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5, третьої особи - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 20 квітня 2018 року, постановленого суддею Блажко І.В, повний текст виготовлено 26.04.2018 року,

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_7, ОСОБА_6, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_8, про визнання права власності на спадкове майно,

за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_7 про визнання права власності на майно,

в с т а н о в и в:

15.11.2017 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про визнання за ним права власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після батька ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. В обгрунтування позову зазначав, що вказана квартира належала покійному на підставі договору міни від 14.10.2002 року, яка перейшла у власність спадкодавця взамін належного йому ж незакінченого будівництвом житлового будинку, готовність якого становила 82%, з надвірними будівлями, що знаходиться у АДРЕСА_3, який був отриманий ним у 1996 році у спадщину, а тому є його особистою власністю. Оскільки спірна квартира набута ОСОБА_10 в результаті реалізації свого особистого майна шляхом укладення договору міни, тому також є його особистою власністю, а отже з урахуванням трьох спадкоємців за законом, він має право успадкувати 1/3 частину квартири.

12.01.2018 року ОСОБА_4 пред'явила в суд зустрічний позов до ОСОБА_2 і ОСОБА_7 про визнання за нею права власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_2. В обгрунутвання позову зазначала, що вказана квартира набута в період шлюбу із спадкодавцем ОСОБА_10, а тому є спільною сумісною власність та їй належить ? частина квартири, як подружжю, а інша половина квартира підлягає спадкуванню в рівних частках, тобто по 1/6 частині кожному із спадкоємців.

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 20 квітня 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено частково, зустрічний позов ОСОБА_4 - задоволено повністю.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_2, яка складається з кімнати 6 пл.13,6 кв.м., кімнати 5 пл.15,4 кв.м., кухні 4 пл.5,4 кв.м., вбиральні 2 пл.0,9 кв.м., ванної кімнати 3 пл.2,2 кв.м.. коридору 1 пл.5.3 кв.м., коридору 7 пл.1.3 кв.м., вбудованої шафи 8 пл.1,0 кв.м., балкону пл.0,8 кв.м., загальною площею 45,9 кв.м., житловою площею 29,0 кв.м., в порядку спадкування після ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

В іншій частині первісного позову відмовлено.

Визнано право власності ОСОБА_4 на 2/3 частини квартири АДРЕСА_2, яка складається з кімнати 6 пл.13,6 кв.м., кімнати 5 пл.15,4 кв.м., кухні 4 пл.5,4 кв.м., вбиральні 2 пл.0,9 кв.м., ванної кімнати 3 пл.2,2 кв.м., коридору 1 пл.5.3 кв.м., коридору 7 пл.1.3 кв.м., вбудованої шафи 8 пл.1,0 кв.м., балкону пл.0,8 кв.м., загальною площею 45,9 кв.м., житловою площею 29,0 кв.м.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 по 1072грн. судового збору.

Позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на вказане рішення. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків фактичним обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким його позов задовольнити повністю, а у зустрічному позові відмовити.

Наполягає, що спірна квартира є особистою власністю спадкодавця, оскільки була ним отримана за договором міни особистого майна - незавершеного будівництвом житлового будинку. Тому заперечує висновок районного суду, що це майно стало спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідач ОСОБА_4 у відзиві на апеляційну скаргу заперечує доводи позивача. Зазначає, що вартість успадкованого померлим майна, яке стало предметом обміну, за час їхнього шлюбу значно збільшилося у вартості, а отже є об'єктом спільної сумісної власності. Третя особа ОСОБА_6 у своєму відзиві на апеляційну скаргу також заперечує доводи апеляційної скарги. Зазначає, що істотне збільшення вартості незакінченого будівництвом житлового будинку під час перебування ОСОБА_10 і ОСОБА_4 у шлюбі на час проведення обміну на спірну квартиру є підставою вважати вказані об'єкти нерухомості спільним сумісним майном, в якому 1/2 частина належить ОСОБА_4

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін та їх представників, третьої особи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_4 перебував у шлюбі з ОСОБА_10 з 09.01.1981 року по день його смерті 03.11.2016 року./а.с.5,67/

Відповідно до свідоцтва про право власності на спадщину за законом, виданого 13.06.1996 року Другою полтавською державною нотаріальною конторою, р.№4-2973, ОСОБА_10 успадкував незакінчений будівництвом житловий будинок, готовністю 53%, який знаходиться у АДРЕСА_3/а.с.144/

Згідно договору міни від 14.10.2002 року, посвідченого державним нотаріусом Другої полтавської державної нотаріальної контори по р.№2-3028, вказаний незакінчений будівництвом житловий будинок, готовість якого становила 82%, ОСОБА_10 обміняв на квартиру АДРЕСА_1. /а.с.135/

Відповідно до довідки КП «Інвентаризатор» №812 від 17.09.2002 року готовність незавершеного будівництва об'єкта нерухомого майна, що знаходиться в АДРЕСА_3 складає 82%./а.с.140/

Висновком судової будівельно-технічної експертизи №110 віл 29.12.2017 року встановлено, що вартість вказаного незавершеного будівництвом будинку за період з 13.09.1996 року (набуття у власність в порядку спадкування) по 14.02.2002 року (відчуження в порядку обміну) збільшилася на 54,7%./а.с.92-96/

Враховуючи, що за час шлюбу вартість об'єкта за адресою АДРЕСА_3, збільшилася на 54,7%, що є істотним збільшенням, тому з урахуванням положень ст.25 КпШтС України районний суд дійшов висновку, що незавершений будівництвом будинок є спільним сумісним майном подружжя, який обміняно на квартиру АДРЕСА_1, що також належить до спільного майна подружжя. Тому частка ОСОБА_4 у праві спільної власності подружжя становить 1/2 частину, а на 1/2 частину ОСОБА_10 після його смерті відкрилася спадщина та кожен із спадкоємців ( дружина ОСОБА_4, син ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_7.) мають право на 1/6 частину спірної квартири. На підставі викладених обставин суд першої інстанції частково задовольнив позов ОСОБА_2, визнавши за ним право власності в порядку спадкування на 1/6 частину спадкової квартири, а за ОСОБА_11 - право власності на 2/3 квартири (1/2ч. квартири, як частка подружжя, та 1/6 ч. квартири, як спадщина).

Апеляційний суд погоджується з такими висновком суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги правильність висновків районного суду не спростовують, зводяться до заперечення рішення суду та хибного тлумачення норм права.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).

Доводи апеляційної скарги про те, що спірна квартира є особистою власністю спадкодавця, оскільки була ним отримана за договором міни, відповідно до якого він обміняв належне йому особисте майно на інше особисте майно, не заслуговують на увагу, оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів, які б спростували факт, що за час перебування ОСОБА_10 і ОСОБА_4 у шлюбі процент готовності незакінченого будівництвом житлового будинку, успадкованого ОСОБА_10, зріс з 53% до 82 %, тобто на 29%, що є істотним збільшенням вартості майна.

Згідно ст.25 КпШтС України (який діяв на час набуття права власності на вказаний об'єкт), якщо майно, що є власністю одного із подружжя, за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок трудових і грошових затрат другого з подружжя або їх обох, воно може бути визнано судом спільною сумісною власністю подружжя.

Збільшення майже на третину відсотку готовності незавершеного будівництвом житлового будинку під час перебування ОСОБА_10 та ОСОБА_4 у шлюбі свідчить про їх значні спільні затрати у вказане будівництво та таким чином створення спільного майна.

Позивач, заперечуючи участь відповідачки у продовженні будівництва вказаного будинку, жодного належного доказу заявлених обставин не надав та не спростував об'єктивно встановленого зростання об'єкту незавершеного будівництва у вартості під час шлюбу ОСОБА_10 і ОСОБА_4.

Спірна квартира придбана ОСОБА_10 під час шлюбу на підставі договору міни, а тому, з урахуванням викладених обставин щодо перетворення особистої власності на незавершений об'єкт нерухомості у спільну власність подружжя, також є спільною власністю подружжя.

Відповідно до ст.22 КпШтС України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю та відповідно до ст.27 КпШтС України їх частки є рівними.

Отже, ОСОБА_4 має право на 1/2 частину спірної квартири як дружина, а інша половина квартири підлягає спадкуванню.

Зважаючи, що після смерті ОСОБА_10 спадщину в передбачений законом строк та порядку прийняли син ОСОБА_2, дочка ОСОБА_7 та дружина ОСОБА_4, частка кожного з них у спадщині становить 1/6 частину.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, повно з'ясувавши фактичні обставини справи, дав їм відповідну правову оцінку та прийняв законне і обгрунтоване рішення, частково задовольнивши позов ОСОБА_2 та задовольнивши позов ОСОБА_11

Тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст.367,368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 20 квітня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 30 липня 2018 року.

Головуючий - суддя Л.І.Пилипчук

Судді: /підписи/ С.Б.Бутенко

О.В.Чумак

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області Л.І. Пилипчук