Вирок № 75568893, 30.07.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/4073/18

кримінальне провадження

№1-кп/489/574/18

30 липня 2018 р.

В И Р О К

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

30 липня 2018 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого Захарченка Д.В.

при секретарі Куцовій Д.І.

за участю прокурора Зеленюк Т.В.

захисника Завгороднього Є.Г.

обвинуваченої ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акту з угодою про визнання винуватості за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Миколаєва, громадянки України, з незакінченою вищою освітою, заміжньої, не працюючої, не судимої, проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.309 ч.1, 311 ч. 1, 317 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 при невстановлених обставинах, незаконно придбала без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований масою 0,0477 г. та прекурсор - ангідрид оцтової кислоти, масою 1,152 г., з метою використання для виготовлення наркотичних засобів, які зберігала за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2, до проведення 26.04.2018 р., обшуку.

Крім того, 26.04.2018 р. в період часу з 14.25 до 15.00 год., знаходячись за місцем проживання, надала ОСОБА_3 та ОСОБА_4, приміщення кухні для незаконного вживання особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого, шляхом внутрішньовенних ін'єкцій.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ст.309 ч.1 КК України, як незаконне придбання, зберіганні наркотичного засобу без мети збуту; за ст. 311 ч.1 КК України, як незаконне придбання та зберіганні прекурсорів, з метою їх використання для виготовлення наркотичних засобів; за ст.317 ч.1 КК України, як надання приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів.

Обвинувачена та прокурор, під час досудового розслідування уклали угоду про визнання винуватості, у якій в зв'язку з беззастережним визнанням ОСОБА_2 винуватості у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, узгодили покарання, яке має бути призначене обвинуваченій за ст.309 ч.1 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі; за ст.311 ч.1 КК України у вигляді 1 року обмеження волі; за ст.317 ч.1 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі, з визначенням на підставі ч.1 ст.70 КК України покарання у вигляді 3 років позбавлення волі та звільненням обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Суд, виконавши вимоги ст.474 КПК України, вислухавши думку прокурора та обвинуваченої, вирішуючи питання щодо можливості затвердження угоди, приходить до висновку, що є підстави для затвердження угоди.

Так, умови угоди не суперечать вимогам цього Кодексу та Закону, оскільки ст.469 КПК України допускає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо чи злочинів середньої тяжкості, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, якими є злочини, передбачені ст.309 ч.1, 311 ч.1, 317 ч.1 КК України, за якими кримінальні правопорушення правильно кваліфіковані, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди є добровільним, є фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченою.

Крім того, обвинувачена згодна на призначення узгодженого виду і міри покарання.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним затвердити угоду про визнання винуватості між обвинуваченою та прокурором, на підставі якої ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.309 ч.1, 311 ч.1, 317 ч.1 КК України, та відповідно до вимог ч.5 ст.65 КК України, призначити узгоджене сторонами покарання, зі звільненням обвинуваченої від призначеного покарання на підставі ст.75 КК України.

Керуючись ст.374, 375, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою - затвердити.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.309 ч.1, 311 ч.1, 317 ч.1 КК України та призначити покарання:

за ст.309 ч.1 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі,

за ст.311 ч.1 КК України у вигляді 1 року обмеження волі,

за ст.317 ч.1 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засуджену від відбування покарання з випробуванням на строк 2 роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на засуджену обов'язки повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо їй буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Речові докази: ополонник, фрагмент пляшки, ковпачок, чотири медичні шприці, залишки змивів загорнуті у фольгу, залишки рідини в двох шприцах, паперовий згорток з насінням та 10 кущів рослин, - знищити.

Стягнути з засудженої процесуальні витрати на проведення експертиз в сумі 3146 грн. на користь держави в особі ГУ ДКСУ в Миколаївській області (р/р № 31118115700005 в ГУДК у Миколаївській області, МФО 826013, код ЗКПО 37992781, КБК 24060300).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України.

Головуючий: