Рішення № 75567920, 24.07.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №2/359/1383/2018

Справа №359/1504/18

РІШЕННЯ

Іменем України

24 липня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Борисполі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

Наприкінці лютого 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого вказала на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. За час свого життя ОСОБА_3 склав заповіт, яким все своє майно заповів ОСОБА_1 Позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 шляхом звернення до нотаріуса з відповідною заявою. При зверненні позивача до Бориспільської районної державної нотаріальної контори з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. У зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа, що посвідчує право власності спадкодавця на спадкове майно. Вказана обставина виникла у зв'язку з тим, що даний житловий будинок ОСОБА_3 отримав у спадщину від своєї матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Однак, за життя ОСОБА_3, не встиг належним чином оформити спадщину. Тому ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала пред'явлений позов та просила суд його задовольнити.

Сошниківський сільський голова ОСОБА_5 та ОСОБА_2 направили до суду заяви, в яких вказали, що позовні вимоги визнають та просять задовольнити позов, а розгляд справи проводити за їхньої відсутності.

Згідно з ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до положення ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Провівши підготовче судове засідання в порядку, передбаченому ст.197 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити за його результатами рішення, зважаючи на визнання відповідачем позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 належав житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_2. Згідно довідки про право приватної власності робітника або службовця на жилий будинок, що видається у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину від 08 лютого 2018 року (а.с.31).

За змістом характеристики будинку, господарських будівель та споруд, наявної в технічному паспорті на житловий будинок, житловий будинок АДРЕСА_2 був побудований у 1990 році (а.с.24).

Відповідно до абз.3 ч.2 ст.331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5 .

Відповідно до вказаних нормативних актів передбачалась державна реєстрація будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Таким чином, судом встановлено, що у відповідності до законодавства, яке діяло на момент закінчення будівництва житлового будинку та регулювало відносини пов'язані із виникненням права власності на споруджений будинок у ОСОБА_4 виникло право власності на вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого на її ім'я (а.с.34).

За час свого життя ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений секретарем Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області від 07 липня 1983 року, зареєстрований в реєстрі за №86, яким все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось і все те, що їй буде належати на день смерті та на що вона за законом матиме право заповіла своєму синові ОСОБА_3 (а.с.70).

За правилом, визначеним п.4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, норми ЦК України застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.549 ЦК УРСР (в редакції від 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

З копії спадкової справи №319/2001, заведеної Бориспільською районною державною нотаріальною конторою, вбачається, що ОСОБА_3 подав заяву про прийняття спадщини в межах встановленого шестимісячного строку (а.с.68). Таким чином він у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4

Зважаючи на це, ОСОБА_3 набув право власності на житловий будинок, який розташовується в с. Сошників по вул. Боженка, буд.3 Бориспільського району Київської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 також помер, згідно копії свідоцтва про смерть, виданого на його ім'я (а.с.9).

29 березня 2017 року ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Турчак С.М., зареєстрований в реєстрі за №1004 (а.с.90). За змістом якого ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті, і на що за законом він буде мати право заповів ОСОБА_1

У відповідності до ч.1 ст.1268, ч.1 ст.1269 та ч.1 ст.1270 ЦК України спадкоємець за заповітом має право прийняти спадщину. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи №33/2018, заведеної Сьомою київською державною нотаріальною конторою, щодо майна померлого ОСОБА_3, встановлено, що ОСОБА_1 у межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини прийняла спадщину про щодо подала нотаріусу відповідну заяву (а.с.79).

Проте, отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом позивач не може, у зв'язку з відсутністю державної реєстрації права власності на житловий будинок. Про що отримала від нотаріуса роз'яснення про необхідність звернення до суду за захистом своїх спадкових прав.

Відповідно до ч.1 ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Враховуючи те, що позивач у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3, проте оформити своє право на спадщину не може у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів. Тому суд, вважає за допустиме визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який розташовується в АДРЕСА_2.

Крім цього, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно з положенням ч.1 та ч.ч.2-4 ст.25 ЦК України цивільну правоздатність, тобто здатність мати цивільні права та обов'язки, мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність у фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.

З огляду на це, суд не вправі встановлювати за померлою особою будь-які факти, що мають юридичне значення.

Тому, у задоволенні позовних вимог про встановлення факту, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, прийняв спадщину у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого в АДРЕСА_3, після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ч.3 та ч.4 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ч.1 та ч.2 ст.549 ЦК УРСР (в редакції від 1963 року), ч.1 та ч.ч.2-4 ст.25, абз.3 ч.2 ст.331, ч.1 ст.392, ч.1 ст.1268, ч.1 ст.1269 та ч.1 ст.1270 ЦК України, ч.3 ст.200, ч.4 ст.206, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з відповідними господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_4 в порядку спадкування за заповітом після смерті чоловіка ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30 липня 2018 року.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський