Вирок № 75567257, 30.07.2018, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/3160/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2018 року Залізничний районний суд м.Львова в складі головуючої судді Румілової Н.М., при секретарі Кіптіла В.М., за участю прокурора Лободи І.І., потерпілого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м.Львова, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше судимого 6.02.2018 року Городоцьким районним судом м.Львова за ст. 186 ч.2, ст.75,76 КК України на 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, обвинувальний акт відносно якого скеровано 17.12.2014 р. до Шевченківського районного суду м.Льова за ознаками ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, 15.04.2017 приблизно о 12.00 год., діючи умисно, повторно , маючи намір на таємне викрадення чужого майна, з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності, скориставшись відсутністю стороннього нагляду, шляхом вільного доступу, знаходячись на подвір'ї будинку АДРЕСА_3 з корисливих мотивів вчинив крадіжку велосипеда марки «СOURUNNE», вартість якого становить 6 000 гривень, який належить ОСОБА_1, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на вищезазначену суму.

Допитаний обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненому визнав повністю, пояснив, що він 15.04.2017 р..приблизно о 12.00 год., проходив біля подвір'я будинку АДРЕСА_4 , побачив велосипед, вкрав його, ніхто не бачив скоєного. Велосипед в подальшому повернув потерпілому. Ускоєному кається.

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи і судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена повністю. Його дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування як умисні, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинені повторно, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, також особу обвинуваченого, його посередню характеристику за місцем проживання, також те, що він визнав свою вину, висловив щире каяття у скоєному, сприяв розкриттю злочину, що суд відносить до обставин, що пом'якшують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.

За таких обставин, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно з яким суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо, з метою перевиховання та виправлення обвинуваченого , попередження вчинення ним нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі та звільнити його від відбування призначеного покарання на підставі ст.75 КК України.

Крім того, суд вважає, що при призначенні остаточного покарання слід врахувати вирок Городоцького районного суду м.Львова від 6.02.2018 року та застосувати положення ч.4 ст.70 КК України.

Цивільний позов не заявлений.

Керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 / двох / років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання ОСОБА_2 звільнити з випробовуванням з іспитовим строком два роки та з покладенням на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі ст.70 ч.4 КПК України за сукупністю злочинів за вироком Городоцького районного суду м.Львова від 6.02.2018 року шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання ОСОБА_2 звільнити з випробовуванням з іспитовим строком три роки та з покладенням на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути зі ОСОБА_2 в рахунок бюджету вартість експертизи в сумі 684,50грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської бласті через Залізничний районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Румілова Н.М.