Постанова № 75566290, 12.04.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2023/18 Справа № 199/1374/17 Головуючий у 1 й інстанції - Скрипник О. Г. Доповідач - Пономарь З.М.

Категорія 30

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року м. Дніпро

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Пономарь З.М., суддів Баранніка О.П., Посунся Н.Є., при секретарі Сахарові Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу за апеляційними скаргами Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 11 грудня 2017 року за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (третя особа: ОСОБА_3) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

в с т а н о в и в :

У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з позовом про стягнення 41 293грн.49коп. на відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням його автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія відповідача, 12 000грн. морального відшкодування, а також на повернення понесених ним витрат: 2240грн. - на сплату судового збору, 1100грн. - на оплату автотоварознавчого дослідження, 8 000грн. витрат на правову допомогу.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 11.2.2017р. позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, на його користь з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області стягнуто 41 293грн.49коп. на відшкодування майнової шкоди, 2240грн. на повернення витрат на сплату судового збору та 1100грн. на повернення витрат на оплату автотоварознавчого дослідження. У задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди та повернення 8 000грн. витрат на правову допомогу - відмовлено.

В апеляційній скарзі Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області просило скасувати вказане рішення в частині задоволених вимог ОСОБА_2, посилаючись на не врахування судом відповідальності за спричинення шкоди винною особою - ОСОБА_3, безпідставності стягнення витрат на оплату послуг автотоварознавця та неналежність доказу висновку останнього у зв'язку з не зазначенням внаслідок якої дорожньо-транспортної пригоди спричинено пошкодження та не повідомлення управління про проведення оцінки. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 посилався на її безпідставність, заподіяння шкоди працівником під час виконання службових обов'язків, проведення огляду пошкодженого автомобіля, який фактично після аварії був не на ходу, у присутності ОСОБА_3

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив скасувати вказане рішення суду в частині відмови у поверненні йому 8 000грн. у якості понесених витрат на правову допомогу, посилаючись на неможливість своєчасного надання акту приймання виконаних робіт за наданими послугами у зв'язку з відрядженням адвоката Барабаша Г.В. У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області посилалося на її необгрунтованість та відсутність належних доказів про надання правової допомоги по справі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню за такими підставами.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 04.06.2007р. вантажно-пасажирський автомобіль «CITROEN BERLINGO», НОМЕР_1, належить ОСОБА_2

За свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 16.09.2014р. спеціальний вантажний фургон малотоннажний оперативний-8 «ТК-АZU1», НОМЕР_2, зареєстрований за ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області (а.с.75).

30.10.2016р. об 11год.40хв. ОСОБА_3, керуючи службовим автомобілем «ТК-АZU1», НОМЕР_2 на перехресті вулиць Каруни та Луговської у м.Дніпро, у порушення вимог п.п.1.3., 1.5., 13.1. Правил дорожнього руху України не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з належним ОСОБА_2 автомобілем «CITROEN BERLINGO», НОМЕР_1, який від удару продовжив некерований рух та, у свою чергу, скоїв зіткнення з автомобілем «ГАЗ», НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_5 У результаті зіткнення автомобілі, зокрема належний ОСОБА_2 автомобіль «CITROEN BERLINGO», НОМЕР_1, отримали механічні пошкодження.

За висновком експертного дослідження автотоварознавця від 30.11.2016р. вартість заданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди належному ОСОБА_2 «CITROEN BERLINGO», НОМЕР_1, шкоди склала 41 293грн.49коп. (а.с.13-15,26-58).

Постановою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 30.11.2016р. ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного порушення, передбаченого ст.124 КУпАП (а.с.6). За довідкою Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 станом на 31.10.2016р. проходив службу на посаді поліцейського Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (а.с.74).

Враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції обґрунтовано відповідно до вимог ч.1 ст.1172, п.1 ч.1 ст.1188, ст.1192 ЦК України ухвалив рішення про стягнення з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_2 41 293грн.49коп. на відшкодування майнової шкоди, 2240грн. на повернення витрат на сплату судового збору та 1100грн. на повернення витрат на оплату автотоварознавчого дослідження.

Посилання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в апеляційній скарзі на не врахування судом відповідальності за спричинення шкоди винною особою - ОСОБА_3 суперечать вимогам ч.1 ст.1172 ЦК України, згідно якої саме на юридичну особу покладається відповідальність відшкодувати шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. На час дорожньо-транспортної пригоди та спричинення ОСОБА_2 шкоди 30.10.2016р. поліцейський ОСОБА_3 виконував свої службові обов'язки та керував службовим оперативним автомобілем. У зв'язку з цим шкоду, завдану ОСОБА_3 має відшкодовувати саме Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області. Доводи управління в апеляційній скарзі на безпідставність стягнення з нього витрат на оплату послуг автотоварознавця не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказані витрати відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи та підлягають відшкодуванню разом з відшкодуванням основної шкоди. Посилання управління в апеляційній скарзі на неналежність у якості доказу висновку автотоварознавця у зв'язку з не зазначенням внаслідок якої дорожньо-транспортної пригоди спричинено пошкодження та не повідомлення управління про проведення оцінки також не можуть бути прийняті до уваги. З протоколу огляду автотоварознавцем пошкодженого автомобіля ОСОБА_2 від 10.11.2016р. вбачається, що вказаний огляд здійснено за участю поліцейського ОСОБА_3 і будь-яких зауважень щодо переліку виявлених пошкоджень не заявлено ні ним (а.с.41), ні управлінням в апеляційній скарзі. Не містить апеляційна скарга і доказів тому, що автомобіль ОСОБА_2 після дорожньо-транспортної пригоди 30.10.2016р. знову потрапляв в аварію, а тому посилання на це в апеляційній скарзі є його безпідставними припущеннями.

За таких обставин рішення суду першої інстанції за доводами апеляційної скарги Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області скасуванню не підлягає.

Відмовляючи у стягненні на користь ОСОБА_2 витрат на правову допомогу, суд першої інстанції посилався на відсутність відомостей про те, скільки часу витратив адвокат на надання правової дороги по даній справі.

З вказаним висновком повністю погодитися не можна, оскільки такі докази наявні у матеріалах справи.

17.11.2016р. ОСОБА_2 та адвокат Барабаш Г.В. уклали угоду про надання правової допомоги, за умовами п.3 якої вартість наданих послуг адвоката визначається у їх додаткових угодах (а.с.25).

Згідно квитанції від 17.01.2017р. ОСОБА_2 сплатив адвокату Барабашу Г.В. за надання правової допомоги 8 000грн. (а.с.17).

Адвокат Барабаш Г.В. фактично приймав участь у судових засіданнях суду першої інстанції 10.05.2017р. у період часу з 14год.17хв. по 14год.50хв. та 11.12.2017р. у період часу з 11год.52хв. по 12год.29хв.(а.с.61,87,88).

Згідно додаткової угоди, укладеної ОСОБА_2 та адвокатом Барабашем Г.В. від 30.11.2017р. вартість консультацій щодо підготовки позовної заяви та вартість підготовки самої позовної заяви визначені у розмірі 1000грн. кожна, вартість представництва інтересів у місцевому суді за необмеженої кількості часу визначено у розмірі 6 000грн. (а.с.110). Актом приймання-передачі виконаних робіт, складеного 18.01.2017р. ОСОБА_2 та адвокатом Барабашем Г.В. підтверджено виконання та вартість вказаних робіт (а.с.111).

Враховуючи зазначені обставини, з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_2 слід стягнути 2683грн. на повернення витрат на правову допомогу, у тому числі, 1000грн. витрат на консультації адвоката щодо підготовки позовної заяви, 1000грн. за підготовку адвокатом позовної заяви та 683грн. за участь адвоката за конкретний період часу у судових засіданнях суду першої інстанції. Решта витрат за представництво адвоката інтересів позивача у місцевому суді поверненню не підлягає, оскільки таке представництво не підтверджено. Сама по собі домовленість позивача та його адвоката про оплату представництва останнього за необмежену кількість часу у конкретній сумі не є підставою для покладення витрат цієї суми на відповідача.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови ОСОБА_2 у стягненні витрат на правову допомогу з їх частковим стягненням та частковим задоволенням його апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 11 грудня 2017 року скасувати в частині відмови у стягненні витрат на правову допомогу.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_2 2683грн. на повернення витрат на правову допомогу.

В іншій оскарженій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Судді : Пономарь З.М. Бараннік О.П. Посунся Н.Є.