Постанова № 75565732, 26.07.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/597/18

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О. Дата та місце ухвалення: 16.04.2018 р. м. Миколаїв

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді - Шеметенко Л.П.

судді - Димерлія О.О.

судді - Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства культури України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Міністерства культури України щодо вирішення питання про визнання пам'яткою знаку ленінському комсомолу, розташованому в м. Миколаєві, таким, що може чи не може бути занесеним до Державного реєстру нерухомих пам'яток України; зобов'язати Міністерство культури України прийняти рішення про визнання пам'ятного знаку ленінському комсомолу, розташованому в м. Миколаєві, таким, що може чи не може бути занесеним до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначив, що в листопаді 2017 року та січні 2018 року він звертався до Урядової гарячої лінії і просив вжити заходів щодо демонтажу пам'ятника ленінському комсомолу, який знаходиться в парку «Юність» у м. Миколаєві, і є символом тоталітарного минулого. Вказані звернення направлені до Міністерства культури України, проте відповідач їх по суті не розглянув, питання щодо демонтажу пам'ятного знаку не вирішив. Зазначені обставини свідчать про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з позовом, в якому ставить питання про зобов'язання відповідача вчинити певні дії в судовому порядку.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини справи.

26.11.2017 року та 31.01.2018 року позивач звернувся до Урядової гарячої лінії і просив вжити заходів щодо демонтажу пам'ятника ленінському комсомолу, який знаходиться в парку «Юність» у м. Миколаєві, і є символом тоталітарного минулого.

Вказані звернення зареєстровані за №ІЛ-7561825, №ІЛ-7786804/Д1 та направлені до Міністерства культури України для вирішення порушеного в них питання.

Однак, відповідач по суті звернення не розглянув, питання щодо демонтажу пам'ятника не вирішив.

Разом з цим, позивач зазначає, що до Урядової гарячої лінії із таким же питанням він звертався 16.08.2017 року та 14.09.2017 року.

Зазначені звернення направлялись на розгляд Миколаївській облдержадміністрації та були розглянуті по суті.

Так, районною адміністрацією зазначено про неможливість проведення демонтажу пам'ятника до прийняття Міністерством культури України рішення щодо занесення чи не занесенням вказаного пам'ятника до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Враховуючи, що відповідач допустив протиправну бездіяльність у вирішенні питання про демонтаж пам'ятника, позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти рішення про визнання пам'ятного знаку таким, що може чи не може бути віднесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача і недоведеність порушення відповідачем його прав та інтересів, у зв'язку із чим не вбачав підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року №393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За змістом ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року №393/96-ВР заявою (клопотанням) є звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Таким чином, цим Законом врегульовано питання практичної реалізації громадянами України своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів.

Порядок розгляду заяв (клопотань) врегульовано ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року №393/96-ВР, відповідно до якої, зокрема, органи державної влади та їх посадові особи, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Згідно із ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Так, у відзиві на адміністративний позов, поданому 16.04.2018 року (згідно штемпелю на конверті) (а.с. 23-28), тобто в межах установлено судом першої інстанції строку, Міністерство культури України зазначає про необґрунтованість вимог позивача та невідповідність його доводів дійсним обставинам справи.

З доданих до відзиву матеріалів вбачається, що 12.12.2017 року на звернення від 26.11.2017 року №ІЛ-7561825 Міністерство культури України своїм листом за №517/29/54-17 (а.с. 29) повідомило позивача, що згідно Розпорядження Голови Миколаївської облдержадміністрації від 21.05.2017 року №197-р пам'ятник в парку «Юність» у м. Миколаєві, споруджений у 1978 році до відзначення 60-річчя Ленінського комсомолу, занесений до Переліку пам'ятників та пам'ятних знаків, розташованих на території населених пунктів Миколаївської області, які підлягають демонтажу.

Також, відповідач повідомив позивачу про направлення на адресу Миколаївської облдержадміністрації листа, в якому ставиться питання про вирішення ситуації, що склалась із необхідністю відповідного повідомлення Міністерства та позивача.

На підтвердження направлення вказаного звернення до облдержадміністрації відповідач надав лист від 12.12.2017 року №518/29/54-17 (а.с. 31).

12.02.2018 року на звернення від 31.01.2018 року №ІЛ-7786804/Д1 Міністерство культури своїм листом за №51/10/54-18 (а.с. 30) повідомило позивача про те, що листом від 30.01.2018 року №35/10/70-18 Мінкультури повідомило Миколаївську облдержадміністрацію про необхідність надати необхідну документацію для вирішення питання про зняття з обліку вищенаведеного пам'ятного знаку.

Також, відповідач повідомив позивачу про те, що питання відносно визнання пам'ятника таким, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам'яток України буде розглянуто після надходження від облдержадміністрації необхідної документації в порядку, визначеному законодавством України.

На підтвердження направлення вказаного звернення до облдержадміністрації відповідач надав лист від 30.01.2018 року №35/10/70-18 (а.с. 33).

Так, у листі від 30.01.2018 року №35/10/70-18 Міністерство вказало, що для вирішення питання щодо визнання пам'ятника таким, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, органу охорони культурної спадщини Миколаївської обласної державної адміністрації необхідно надати відповідне звернення із витягом протоколу засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини про розгляд вказаного питання та облікову документацію на вказаний пам'ятний знак.

На вказане звернення Управління культури, національностей та релігій Миколаївської обласної державної адміністрації своїм листом від 02.03.2018 року №313/02-11 (а.с. 34) повідомило Міністерство про те, що 01.03.2018 року від Управління культури і охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради надійшов пакет документів для розгляду на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Управлінні культури, національностей та релігій облдержадміністрації питання про виключення пам'ятного знаку Ленінському комсомолу з переліків об'єктів культурної спадщини.

Також, Управління повідомило, що чергове засідання Консультативної ради заплановано на останню декаду березня 2018 року і після прийняття відповідного рішення буде направлено клопотання з вищезазначеного питання до Міністерства культури України.

Колегія суддів враховує, що відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 року №1805-III занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам'ятки) провадяться відповідно до категорії пам'ятки, зокрема, пам'ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Отже, Міністерство культури України наділено повноваженням занести об'єкт культурної спадщини до відповідного Реєстру, внести зміни до нього, вилучити з Реєстру у разі одержання відповідного поданням органу охорони культурної спадщини, Українського товариства охорони пам'яток історії та культури чи інших громадських організацій з урахуванням їх статутних завдань.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідне подання Міністерство не одержувало, а Управління культури, національностей та релігій Миколаївської обласної державної адміністрації повідомило відповідача про те, що чергове засідання з порушеного питання заплановано на останню декаду березня 2018 року.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду із цим позовом, а саме 27.02.2018 року, не виникли обставини, що свідчать про протиправну бездіяльність Міністерства культури України у вирішенні порушених у його зверненні питань.

Разом з цим, колегія суддів враховує те, що звернення позивача від 26.11.2017 року №ІЛ-7561825, від 31.01.2018 року №ІЛ-7786804/Д1 Міністерство культури України розглянуло і повідомило позивачу вищенаведену інформацію відповідно 12.12.2017 року, 12.02.2018 року, тобто з межах строків, визначених ч. 1 ст. 20 Закону України від 02.10.1996 року № 393/96-ВР.

З огляду на викладене, оскільки під час розгляду справи доводи позивача про протиправну бездіяльність відповідача у розгляді звернень та вирішенні порушених в них питань не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи, на момент звернення позивача із цим позовом не виникли обставини, що свідчать про протиправне порушення його прав та інтересів, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову із зобов'язанням суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії в судовому порядку.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 139, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Судове рішення складено у повному обсязі 30.07.2018 р.

Головуючий, суддя: Л.П. Шеметенко

Суддя: О.О. Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко