Постанова № 75565250, 22.02.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1808/18 Справа № 206/4835/17 Головуючий у 1 й інстанції - Зайченко С. В. Доповідач - Пономарь З.М.

Категорія 47

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року м. Дніпро

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Пономарь З.М., суддів Баранніка О.П., Посунся Н.Є., при секретарі Сахарові Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 21 листопада 2017 року за позовом ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради про визнання договору оренди припиненим,-

в с т а н о в и в :

У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Дніпровської міської ради про визнання припиненим укладеного між ними 23.02.2006р. договору оренди земельної ділянки площею 0,0856га за адресою АДРЕСА_1. В обґрунтування позову посилався на те, що житловий будинок, для обслуговування якого надана вказана земельна ділянка, відчужено ним з дружиною ОСОБА_4 02.12.2014р. ОСОБА_5 Проте на його неодноразові звернення до Дніпровської міської ради про припинення договору оренди земельної ділянки, останньою не вчинено жодних дій та продовжується нарахування орендної плати.

Рішенням Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 21.11.2017р. позовні вимоги задоволено, визнано припиненим укладений між ОСОБА_2 та Дніпропетровською міською радою 23.02.2006р. договір оренди земельної ділянки площею 0,0856га за адресою АДРЕСА_1 та зареєстрованої за кадастровим номером НОМЕР_1.

В апеляційній скарзі Дніпровська міська рада просила скасувати вказане рішення суду першої інстанції, посилаючись на необхідність згоди міської ради на дострокове розірвання договору оренди та на обмеження повноважень міської ради щодо вільного розпорядження землею, що належить територіальній громаді міста. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 посилався на її необгрунтованість та суперечливість її доводів щодо розірвання договору оренди дійсним вимогам позову про припинення вказаного договору.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд не вбачає підстав для його скасування.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.

Згідно технічного паспорту на домоволодіння АДРЕСА_1 зазначений житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями фактично розміщений на земельній ділянці площею 0.1856га (а.с.32-36).

23.02.2006р. між орендодавцем Дніпропетровською міською радою та орендарем ОСОБА_2 укладено нотаріально посвідчений договір оренди землі, за умовами якого останньому у строкове платне користування надано земельну ділянку площею 0,0856га за адресою АДРЕСА_1, зареєстровану в Державному реєстрі земель за кадастровим номером НОМЕР_1. Цільове використання земельної ділянки за договором зазначено у якості обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (а.с.5-12).

02.12.2014р. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за нотаріально посвідченим договором подарували житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими спорудами та будівлями ОСОБА_5 (а.с.24-27).

02.12.2014р. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за нотаріально посвідченим договором подарували ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,1000га за адресою по АДРЕСА_1 за кадастровим номером НОМЕР_2 з цільовим призначенням - для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (а.с.28-27).

Згідно заяви до Дніпропетровської міської ради від 02.12.2014р. ОСОБА_2, посилаючись на відчуження ним домоволодіння по АДРЕСА_1, просив з вказаної дати розірвати договір оренди, наданої для обслуговування вказаного житлового будинку. Дніпровською міською радою зареєстровано отримання заяви 03.12.2014р. (а.с.72). У заяві до Дніпропетровської міської ради від 23.01.2015р. ОСОБА_2, посилаючись на ті ж самі обставини відчуження домоволодіння по АДРЕСА_1 та фактичного припинення орендних відносин, просив прийняти від нього за відповідним актом земельну ділянку площею 0,0856га за кадастровим номером НОМЕР_1. Заява отримана Дніпровською міською радою 27.01.2015р. (а.с.37). 11.02.2015р. ОСОБА_2, посилаючись на попередні звернення, просив Дніпропетровську міську раду повідомити конкретну дату, час та місце прийняття від нього земельної ділянки площею 0,0856га за кадастровим номером НОМЕР_1. Заява отримана радою 12.02.2015р. (а.с.38). 16.03.2015р. Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської ради на останні два звернення повідомило ОСОБА_2 про необхідність звернення до КП «Моніторингова агенція архітектури та містобудування» Дніпропетровської міської ради для отримання акту обстеження земельної ділянки (а.с.39). 20.05.2016р. ОСОБА_2 звернувся безпосередньо до міського голови з проханням про допомогу вирішенні питань, пов'язаних з поверненням земельної ділянки. 30.06.2016р. заступником міського голови ОСОБА_2 про те, що для підготовки рішення міської ради про припинення права користування земельною ділянки йому треба звертатись до Департаменту по роботі з активами Дніпропетровської міської ради (а.с.40,41).

Враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції обґрунтовано відповідно до вимог ст.377 ЦК України, ст.ст.120 ЗК України, ст.ст.7,31 Закону України «Про оренду землі» ухвалив рішення про визнання припиненим укладений між ОСОБА_2 та Дніпропетровською міською радою 23.02.2006р. договір оренди земельної ділянки площею 0,0856га за адресою АДРЕСА_1 та зареєстрованої за кадастровим номером НОМЕР_1.

Твердження Дніпровської міської ради в апеляційній скарзі про неправильність рішення суду першої інстанції безпідставні, суперечать вимогам закону та встановленим судом обставинам. Зважаючи на цільове призначення переданої ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки, вказана оренда є похідною від його права власності на житловий будинок АДРЕСА_1. Судом встановлено та не заперечується радою факт припинення права власності ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, для обслуговування яких йому на праві оренди передавалась спірна земельна ділянка. У зв'язку з цим укладений з ОСОБА_2 договір оренди землі фактично є припиненим. Доводи ради в апеляційній скарзі, пов'язані з розірванням договору оренди, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не відповідають суті дійсно заявлених та розглянутих судом позовним вимогам. Твердження в апеляційній скарзі про обмеження судовим рішенням повноважень ради також безпідставні, оскільки з часу первинного звернення ОСОБА_2 до Дніпропетровської міської ради 02.12.2014р. та неодноразових звернень після цього рада мала реальну можливість у позасудовому порядку вирішити спірне питання. Оскільки зазначені звернення ОСОБА_2 до ради залишились невирішеними, ним у відповідності до вимог 15,16 ЦК України реалізовано право на захист прав та інтересів у суді. При цьому встановлений судом факт припинення договору оренди землі жодним чином не обмежує повноважень ради.

Таким чином підстав для скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Повний текст постанови апеляційним судом виготовлено 26.02.2018р.

Керуючись ст.ст. 258,367,374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 21 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Судді : Пономарь З.М. Бараннік О.П. Посунся Н.Є.