Постанова № 75565203, 08.02.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/793/18 Справа № 203/1828/17 Головуючий у 1 й інстанції - Католікян М. О. Доповідач - Пономарь З.М.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 року м. Дніпро

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Пономарь З.М., суддів Баранніка О.П., Посунся Н.Є.

при секретареві Сахарові Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 10 липня 2017 року за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а :

17.05.2017р. ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості станом на 31.03.2017р. у сумі 45257грн.02коп., у тому числі, 2838грн.91коп. заборгованості за тілом кредиту, 36186грн.82коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 3600грн. пені та комісії, 2631грн.29коп. штрафів, посилаючись на неналежне виконання ним кредитних зобов'язань за договором від 05.10.2010р.

Рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 10.07.2017р. у задоволені позовних вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» відмовлено. В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» просив скасувати вказане судове рішення, посилаючись на його невідповідність вимогам закону.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вважає, що воно підлягає зміні в частині правового обґрунтування відмови в задоволенні позову за такими підставами.

З матеріалів справи вбачається наступне.

Згідно поданої 05.10.2010р. ОСОБА_3 анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку він зазначив про бажання оформити платіжну картку «Універсальна» з кредитним лімітом 3000грн. та вказав, що зазначена заява з Памяткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг (а.с.9,10). ОСОБА_3 на підставі вказаної заяви отримано кредитну картку із встановленим лімітом кредитних коштів у сумі 2900грн., якими він користувався для здійснення платежів та відповідно погашав кредитні кошти у період з 04.07.2013р. до 18.03.2014р. включно на загальну суму 4406грн.

За відомостями банку станом на 31.03.2017р. заборгованість ОСОБА_3 за договором складала 45 257грн.02коп. та складалась із 2838грн.91коп. заборгованості за кредитом, 36 186грн.82коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3600грн. заборгованості за пенею та комісією, штрафу (фіксована частина) - 500грн. та (процентна складова) - 2131грн.29коп. (а.с.7-8).

Відмовляючи у задоволенні позову банку про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції посилався на недоведеність банком факту укладення з позичальником договору на зазначених у позовній заяві умовах.

Однак з наведених письмових доказів вбачається, що ОСОБА_3 дійсно уклав згідно вимог ст.634 ЦК України договір шляхом приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, отримав кредитну картку з встановленим кредитним лімітом, користувався кредитними коштами та погашав їх. Зокрема, згідно наданого банком розрахунку заборгованості станом на 28.08.2013р. розмір поточної заборгованості за кредитом зазначено у сумі 2828грн.91коп. та розмір заборгованості за процентами у сумі 128грн.07коп. ОСОБА_3 здійснено погашення заборгованості 04.07.2013р. у сумі 205грн.32коп., 11.07.2013р. у сумі 1700грн., 01.08.2013р. у сумі 800грн., 04.08.2013р. у сумі 100грн., 20.08.2013р. у сумі 200грн., 28.08.2013р. у сумі 796грн.80коп., всього у сумі 3802грн.12коп. Хоча при цьому фактично заборгованість за кредитом у сумі 2828грн.91коп. та розмір заборгованість за процентами у сумі 128грн.07коп. фактично була погашена, згідно розрахунку заборгованості жодна з вказаних грошових сум не врахована банком на погашення заборгованості і станом на 29.08.2013р. банком продовжувала обліковуватись заборгованість за кредитом у сумі 2838грн.91коп. та заборгованість за процентами у сумі 130грн.24коп. З 01.11.2013р. банком почали щомісячно нараховуватись суми комісії та пені у розмірі 100грн., а здійснені ОСОБА_3 платежі на погашення кредиту у сумі 15грн. - 26.11.2013р., у сумі 300грн. - 18.02.2014р., у сумі 290грн. - 18.03.2014р. банком спрямовувались на погашення суми комісії та пені, а остання з них - на погашення заборгованості за процентами (а.с.7,8). З часу здійсненого ОСОБА_3 останнього погашення 18.03.2014р. користування кредитною карткою ним фактично закінчилось, картка не перевипускалась та відповідно до положень п.2.1.1.8.3. Умов та Правил надання банківських послуг протягом шести місяців мала бути банком закрита (а.с.13-59).

Враховуючи зазначене підстав для стягнення з ОСОБА_3 заборгованості станом на 31.03.2017р. у загальній сумі 45 257грн.02коп. згідно ст.ст.1048,1054 ЦК України та задоволення позову банку не вбачається за необгрунтованістю останнього.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи його рішення підлягає зміні в частині правового обґрунтування відмови у позові банка з частковим задоволенням апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 258,367,374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 10 липня 2017 року змінити в частині правового обґрунтування.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.

Судді : Пономарь З.М. Бараннік О.П. Посунся Н.Є.