Постанова № 75564327, 26.07.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 154/727/18 Головуючий у 1 інстанції: Пікула Н.В. Провадження № 22-ц/773/851/18 Категорія: 24 Доповідач: Здрилюк О. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Здрилюк О.І.,

суддів Карпук А.К., Бовчалюк З.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньгаз збут» про визнання договору укладеним із протоколом розбіжностей та зобов'язання укласти договір про реструктуризацію заборгованості, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 15 травня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

19 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, який мотивує тим, що 31 жовтня 2015 року між ним, як споживачем, та відповідачем, було укладено трьохсторонній Типовий договір про надання населенню послуг з газопостачання з постачальником ТОВ «Волиньгаз збут» і газорозподільним підприємством ПАТ «Волиньгаз».

Типовий договір затверджений Постановою Кабінету Міністрів від 05.07.2006 року № 938 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів від 02.03.2015 року № 74).

Вважає, що цей договір є нормативно-правовим актом, який не відповідає Конституції України, оскільки п.14 містить правову колізію в частині погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців, що не відповідає Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» № 554-IV від 20.02.2003 року (далі Закон № 554-IV від 20.02.2003 року), згідно якого заборгованість реструктуризується на термін до 60 місяців, залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації. А тому, ним згаданий договір було підписано з долученням до нього протоколу розбіжностей. Відповідач безпідставно відмовився від підписання даного протоколу, запропонувавши йому звернутися до суду для вирішення переддоговірного спору.

За опалювальні періоди з 2016 по 2018 роки у нього утворилась прострочена заборгованість, яка станом на 19.03.2018 року становить 6058,18 грн., яку він не має змоги своєчасно погасити у зв'язку з неплатоспроможністю, а відповідач відмовляється реструктуризувати її на термін до 60 місяців.

З урахуванням наведеного, просив визнати Типовий договір про надання населенню послуг з газопостачання від 31.10.2015 року укладеним на умовах протоколу розбіжностей споживача, приєднаного до даного договору. Зобов'язати відповідача укласти із споживачем договір про реструктуризацію заборгованості в сумі 5394,26 грн. за надані послуги газопостачання у 2016-2017 роках на підставі Закону № 554-IV від 20.02.2003 року.

Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 15 травня 2018 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ТОВ «Волиньгаз збут», посилаючись на її безпідставність та законність і обґрунтованість судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Відповідно до вимог ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України справу розглянуто без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.5 ст.268, ст.381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач є споживачем послуг з газопостачання, яке надає ТОВ «Волиньгаз збут».

31 жовтня 2015 року між ТОВ «Волиньгаз збут», як постачальником, ПАТ «Волиньгаз», як газорозподільним підприємством та ОСОБА_1, як споживачем, було укладено Типовий договір про надання населенню послуг з газопостачання, який позивачем було підписано з протоколом розбіжностей до п.14 даного договору.

У протоколі розбіжностей споживач пропонував п.13 договору, яким було передбачено, що: «У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу» - вилучити, а п.14, яким було передбачено, що: «в разі виникнення у споживача заборгованості з оплати вартості послуг з газопостачання, споживач повинен звернутися до постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність споживача. Графік погашення заборгованості оформляються додатком до цього договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості» - змінити і викласти його у наступній редакції: «У разі виникнення у споживача заборгованості з оплати вартості послуг з газопостачання постачальник і газорозподільне підприємство зобов'язані укласти Договір про реструктуризацію цієї заборгованості на підставі нижче згаданого. Відповідно до статті 1 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуги, що утворилися станом на 01 грудня 2006 року» (із змінами від 17.05.2011 року) заборгованість реструктуризується у порядку, визначеному Законом України від 20 лютого 2003 року №554-IV «Про реструктуризацію заборгованості за квартирну плату за житлово-комунальні, спожиті газ та електроенергію» і проводиться на строк 60 місяців залежно від суми заборгованості та від рівня сукупного доходу сім'ї на дату реструктуризації».

Відповідачем зазначений протокол розбіжностей було відхилено.

На звернення позивача від 16.11.2015 року відповідач листом за № 1-2/18 від 26.11.2015 року його повторно проінформував, що договір між ними укладався на умовах Типового договору про надання населенню послуг з газопостачання, затвердженого Постановою КМУ від 05.07.2006 року № 938 (в редакції Постанови КМУ від 02.03.2015 року № 74).

Судом встановлено, що у листопаді 2017 року у позивача виникла заборгованість по оплаті послуг з газопостачання в сумі 6575,22 грн., яку позивач визнає частково.

Позивачем у березні 2018 року було направлено Володимир-Волинському відділу реалізації ТОВ «Волиньгаз збут» заяву з пропозицією укласти з ним договір про реструктуризацію вищезгаданої заборгованості на строк до 60 місяців, на що отримав відповідь відповідача про те, що відносини між споживачем та постачальником регулюються «Правилами постачання природного газу», згідно яких за домовленістю сторін може бути укладений графік погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців.

Повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи, суд першої інстанції дав їм належну оцінку та підставно відмовив у позові.

Посилання позивача на те, що п.14 Типового договору суперечить Закону № 554-IV від 20.02.2003 року, а також вимоги позивача про зобов'язання відповідача укласти договір про реструктуризацію відповідно до умов, викладених у цьому Законі, а саме на термін до 60 місяців - відхиляються апеляційним судом, оскільки ст.1 цього Закону передбачала реструктуризацію на термін до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка склалась на дату набрання чинності цим Законом, тобто станом на 01.07.2003 року.

Позивач вимагає укласти договір реструктуризації заборгованості, яка виникла за опалювальні періоди, починаючи з 2016 року.

З урахуванням наведеного, такий договір має бути укладений на умовах, встановлених нормативно-правовими актами на час укладення такого договору.

Виходячи з наведеного, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи та давши їм вірну правову оцінку, суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а містять суб'єктивне тлумачення позивачем норм законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами страви та не містять встановлених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення, ухваленого з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.268 ч.ч.4, 5, 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 15 травня 2018 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя:

Судді: