
Справа № 318/1294/18
Номер провадження №2/318/619/2018
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" липня 2018 р. м. Кам'янка-Дніпровська
Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області в складі: головуючого судді Петрова В.В., при секретарі Александрові М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,
ВСТАНОВИВ:
12 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, мотивуючи свої вимоги тим, що 07.08.2002 року наказом № 550 к від 06.08.2002 року його прийнято до служби ліній електромонтером по ремонту повстяних ліній електропередачі до ВАТ «Запоріжжяобленерго». По причині порушення відповідачем законодавства про працю він звільнився 30.03.2018 р. Але дотепер не виплачено належні йому кошти заробітної плати та як компенсацію за невикористану відпустку. Просив суд стягнути з відповідача на його користь суму нарахованої, але невиплаченої заробітної плати за вересень 2017 р., грудень 2017 р., січень 2018 р., лютий 2018 р., березень 2018 р. в сумі 75639,39 грн., судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 15.06.2018 р. прийнято до розгляду позовну заяву в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та відкрито провадження у справі.
У зазначений відповідачу строк в ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі останній не надав суду відзив на позовну заяву без поважних причин. На адресу суду повернулось поштове повідомлення, яке підтверджує факт отримання відповідачем копії вищевказаної ухвали.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, взявши до уваги обставини, викладені позивачем по тексту позовної заяви, перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 30.03.2018 р. наказом № 1257-к ОСОБА_1 був звільнений за власним бажанням у зв'язку з невиконанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору за ч. 3 ст. 38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_2 (а.с. 5-7), копією наказу про припинення трудового договору № 1257к від 30.03.2018 р. (а.с. 9).
Листом від 19.04.2018 р. № 603-09/6453 ПАТ «Запоріжжяобленерго» повідомив ОСОБА_1 про те, що підприємство перебуває у тяжкому фінансовому становищі і немає фінансової можливості для своєчасної виплати заробітної плати, розрахунків із звільненими працівниками (а.с. 15).
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Згідно із ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованогоУказом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII від 19.10.1973, держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно ч. 3 ст. 38 КЗпП України, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Частиною 1 ст. 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Статтею 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Зазначені обставини щодо наявності заборгованості по заробітній платі визнані відповідачем і, оскільки суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин і добровільності їх визнання, ці обставини в силу положень ст. 82 ЦПК не підлягають доказуванню.
Таким чином відповідачем порушено трудові права позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення заборгованості по заробітній платі.
Вирішуючи питання щодо розміру невиплаченої заробітної плати, яка підлягає стягненню суд враховує зазначене.
Відповідно до копії довідки ПАТ «Запоріжжяобленерго» станом на 13.04.2018 р. розмір заборгованості із заробітної плати ОСОБА_1, за період вересень 2017 р. - березень 2018р. становить 75639,39 грн. (а.с. 17).
Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а стягненню підлягає нарахована, але фактично не виплачена заробітна плата у розмірі 75639,39 грн.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.
Отже, відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.
З огляду на наведене, доводи відповідача про скрутне фінансове становище та залежність виплати заробітної плати від стану виконання зобов'язань споживачами послуг товариства, як підстава для відмови у задоволенні позову, є неспроможними.
На підставі п.1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору за звернення до суду з позовним вимогами про стягнення заробітної плати, а тому суд вважає необхідним в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 10-12, 13, 81, 82, 141, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати- задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса проживання: 71304, АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: 71304, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) нараховану, але невиплачену заробітну плату у розмірі 75 639 (сімдесят п'ять тисяч шістьсот тридцять дев'ять) грн. 39 коп.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул.Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.(сімсот чотири гривні 80 копійок).
Рішення в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на користь ОСОБА_1 у межах суми платежу за один місяць, допустити до негайного виконання.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення, апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телемунікаційної системи подається до Апеляційного суду Запорізької області через Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області.
Суддя В.В. Петров
Судове рішення № 75564003, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області було прийнято 23.07.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 318/1294/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: