Постанова № 75562856, 27.07.2018, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/3927/18

Провадженя№ 3/266/1227/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2018 року м.Маріуполь

Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Пантелєєв Д.Г. розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який народився в м. Маріуполь, не працюючого, який мешкає за адресою: 87500, м. Маріуполь, вул. Хвиляста, б. 24.

за ст. 121 ч.4 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 22.06.2018 року в 21 год. 39 хв. гр. ОСОБА_1, рухаючись в районі б. 2 вул. ОСОБА_2 в Приморському районі м. Маріуполя керував автомобілем «Geely MR», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з непрацюючою лампою лівої фари в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим порушив п.31.4.3 (в) Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання, однак з невідомих причин не зявився та не виявив бажання особисто бути присутнім при розгляді справи, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 1ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обовязки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

За таких підстав, з урахуванням того, що ОСОБА_1 було відомо про дату судового засідання, про яку його повідомили співробітники поліції та призначену судом, однак він для участі у судовому засіданні до суду не зявився, суд прийшов до висновку про те, що його поведінка свідчить про бажання перешкодити своєчасному розгляду справи по суті та зловживання своїми правами.

Враховуючи вищевикладене, вважаючи причину неявки ОСОБА_1 не поважною, суд розглянув справу за його відсутністю на підставі наявних матеріалів.

Відповідно до положень ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення ж своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин справи.

Відповідно до положень ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Дослідивши матеріалисправи,суд вважає,що удіях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, а його вина в здійсненні даного адміністративного правопорушення доведена протоколом БР №086728 від 03.07.2018 року, рапортом співробітників УПП м. Маріуполя, відоезаписом, власним поясненням.

Відповідно до ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Таким чином, наявні передбачені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене 121 ч.4 КУпАП та призначає покарання з урахуванням обставин справи, даних про винну особу, обтяжуючих та пом'якшуючих обставин в межах санкції статті закону.

Керуючись ст. ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) винним в скоєнні адміністративного правопорушення та накласти на нього стягнення за ч.4 ст. 121 КУпАП пять діб адміністративного арешту з триманням в ІТТ м. Маріуполя.

Стягнути з правопорушника судовий збір на користь держави у розмірі 352 грн. 40 коп. (р/р31211256026001банк отримувачакоштів Казначейство України,код банку899998,отримувач коштівГУК ум.Києві/м.Київ/22030106, кодкласифікації доходівбюджету 22030106,ЄДРПОУ 37993783).

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова може бути предявлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення.

Суддя: Пантелєєв Д. Г.