Ухвала суду № 75562234, 30.07.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/5557/18

Провадження № 2-ві/265/5/18

У Х В А Л А

30 липня 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Гноєвого С.С.,

за участю секретаря - Мамаєвої С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя заяву представника третьої особи Маріупольської первинної профспілкової організації №141-2 Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність» Прідущенко Вікторії Вікторівни про відвід судді Мельник Ірини Геннадіївни, по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного Акціонерного Товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про визнання розпоряджень неправомірними, стягнення премії за березень 2018 року, стягнення моральної шкоди, третя особа: Маріупольська первинна профспілкова організація № 141-2 Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність», -

В С Т А Н О В И В :

25 червня 2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про визнання розпоряджень №483 від 30.03.2018 року та №538 від 05.04.2018 року неправомірними, стягнення неправомірно не донарахованої премії за березень 2018 року, стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 гривень, третя особа: Маріупольська первинна профспілкова організація № 141-2 Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність».

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 18 липня 2018 року було відкрито провадження по вказаній справі.

24 липня 2018 року представник третьої особи Маріупольської первинної профспілкової організації №141-2 Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність» Прідущенко В.В. звернулась до суду із письмовою заявою про відвід судді Мельник І.Г. оскільки, на її думку існують обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, а саме не повідомлено про реальний конфлікт інтересів судді по справі за позовом за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» про визнання розпоряджень неправомірними, стягнення премії, стягнення моральної шкоди, третя особа: Маріупольська первинна профспілкова організація № 141-2 Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність». Так, на думку заявниці, суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Мельник І.Г. 02 липня 2018 року ухвалила неправомірне рішення про залишення позовної заяви без руху чим відмовила позивачу в доступі до правосуддя, вважала вимоги зазначені в ухвалі цілком незаконними, а дії судді упередженими по відношенню до позивача і оці всі дії головуючого судді викликають у неї сумнів щодо неупередженого ставлення судді і що рішення судді при розгляді цієї справи може бути справедливим. Також їй відомо, з декларації судді, що чоловік Мельник І.Г. працював у 2016 році на підприємстві ТОВ «Метінвест МРМЗ», а з 2017 року працює у КП «Маріупольське ВУВКГ», а тому вважала, що головуючий суддя, через свого чоловіка пов'язана з Групою Метінвест та відповідно має стосунки з керівництвом ПрАТ «МК «Азовсталь», який виступає в суді як відповідач. З огляду на викладене, з метою усунення сумнівів щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд та законність судового рішення нею було заявлено про відвід судді Мельник І.Г.

Відповідно до ч.8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Судом було ініційовано виклик учасників справи для розгляду клопотання про відвід судді Мельник І.Г., однак сторони в судове засідання не прибули.

Дослідивши матеріали заяви про відвід судді, вислухавши позицію сторін цивільного процесу, суд вважає, що наведені в заяві обставини та обґрунтування, не можуть розцінюватись як підстава для відводу судді по справі, оскільки вони не містять обставин, які вказували б на упередженість та нездатність головуючої судді Мельник І.Г. провести розгляд справи, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України.

Згідно з ч.ч. 7,8 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді.

Відповідно до ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1 - 4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Представник третьої особи Прідущенко В.В. у заяві про відвід судді посилається на те, що суддя Мельник І.Г., порушила норми процесуального права, які призвели до грубого порушення принципів цивільного судочинства, зокрема до доступу до правосуддя та конфлікту інтересів що свідчить про пряму заінтересованість судді у результатах розгляду справи на користь відповідача у справі.

Суд, розглядаючи зазначене питання опирається на позицію висловлену в рішеннях Європейського суду з прав людини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в п. 28-32 Рішення від 15.07.2010 року у справі «Газета «Україна-Центр» проти України» існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності

У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства», від 10 червня 1996 року, п. 38). У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 43). У контексті об'єктивного критерію у цій справі окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії», від 7 серпня 1996 року, п. 58 )

Крім того, ч. 4 ст. 36 ЦПК України чітко встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.

Окрім того, у висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Вислухав думку сторін, про відвід судді, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки заява про відвід судді Мельник І.Г. мотивована суб'єктивним ставленням заявника к рішенням головуючого, які, як вважає сторона заявника, полягають в упередженому ставленні судді при розгляді справи.

Оскільки, суб'єктивна думка заявниці Прідущенко В.В. про порушення суддею норм процесуального права не є підставою для відводу судді, доводи заяви не свідчать про пряму заінтересованість судді у результатах розгляду справи, а відтак підстав для задоволення заяви про відвід суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 258-261 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Заяву представника третьої особи Маріупольської первинної профспілкової організації №141-2 Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність» Прідущенко Вікторії Вікторівни про відвід судді Мельник Ірини Геннадіївни, по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного Акціонерного Товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про визнання розпоряджень неправомірними, стягнення премії за березень 2018 року, стягнення моральної шкоди, третя особа: Маріупольська первинна профспілкова організація № 141-2 Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність» - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Свої заперечення на ухвалу, відповідно до ч.2 ст. 353 ЦПК України, сторони можуть включити до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала складена та підписана 30 липня 2018 року.

Суддя Гноєвой С.С.