Постанова № 75559854, 24.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Шевченко О.В.

24 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/1965/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Старостіна В.В.

суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представника позивача Лейба О.В.

представника відповідача Гундар Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 по справі № 820/1965/18, повний текст складено 02.05.2018, розташованого за адресою: вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2018 позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС ту Харківській області в якому просив суд:

- визнати протиправними дії ГУ ДФС у Харківській області щодо відмови ОСОБА_3 у призначенні на посаду старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ оперативно-аналітичного відділу оперативного управління Головного управління ДФС у Харківській області;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Харківській області № 1015/Д/20-40-04-02-24 від 07.02.2018 року, оформлене листом про відмову ОСОБА_3 у призначенні на посаду старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ оперативно-аналітичного відділу оперативного управління Головного управління ДФС у Харківській області;

- зобов'язати ГУ ДФС у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 29.01.2018 року про призначення його на посаду старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ оперативно-аналітичного відділу оперативного управління Головного управління ДФС у Харківській області з урахуванням того, що до позивача не застосовуються критерії, визначені п.7 ч.1 ст. 3 Закону України "Про очищення влади".

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що до позивача не застосовуються критерії, визначені п.7 ч.1 ст. 3 Закону України "Про очищення влади", періоди та посади, які обіймав ОСОБА_3 сукупно не підпадають під вимоги вказаного закону, оскільки центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику є Міністерство, тоді як в період з 19.03.2012р. по 18.03.2013р. позивач обіймав посаду в ДПС України, яка не має ознак формування державної політики, а направлено виключно на її реалізацію. Крім того, відповідач відмовляючи ОСОБА_3 в призначенні на посаду, не надав доказів вчинення позивачем будь-яких протиправних дій, які б були спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_4, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем ОСОБА_3, подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2018.

В судовому засідання представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги пославшись на обставини, викладені в адміністративному позові, просила суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечувала, пославшись на обставини викладені у відзиві на адміністративний позов, просила в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матералах справи доказами, що 29 січня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до ГУ ДФС у Харківській області з заявою щодо прийняття на службу до податкової міліції та призначення на посаду старшого оперуповноваженого з ОВС оперативно-аналітичного відділу оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області. Одночасно з цим, позивач подав заяву про надання згоди на проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" стосовно нього, зазначивши, що заборони, передбачені ч.ч. 3 та 4 ст.1 вказаного закону до нього не застосовуються.

Листом від 07.02.2018р. ГУ ДФС у Харківській області повідомило позивача про результати розгляду його заяви від 29.01.2018р., зазначивши, що в результаті перевірки встановлено, що у період з 19.03.2012р. по 18.03.2013р. позивач обіймав посаду заступника начальника директора Департаменту - начальника управління контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД Департаменту податкового контролю ДПС України, у період з 19.03.2013р. по 18.02.2014р. - заступника директора Департаменту - начальника управління податкового аудиту Департаменту податкового та митного аудиту Міністерства доходів і зборів України. Як наслідок, перебування у зазначений період на вказаних посадах, які підпадають під критерій, визначений п.7 ч.1 ст.3 Закону України "Про очищення влади", є підставою для відмови у призначенні на посаду, на яку претендував позивач.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 у період з 19.03.2012 по 18.03.2013 та з 19.03.2013 по 18.02.2014 сукупно перебував на певних посадах, визначений ч. 1 ст. 3 Закону України "Про очищення влади", що є підставою для застосування до позивача заборон, визначених вказаним Законом.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про очищення влади" очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України "Про очищення влади" протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбаченої частиною першою статті 4 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України "Про очищення влади", заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали сукупно не менше одного року посаду (посади) у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року керівника, заступника керівника самостійного структурного підрозділу центрального органу (апарату) Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції.

Такі фізичні особи підлягають внесенню в окремий реєстр, відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства юстиції України, від 16.10.2014, № 1704/5

Реєстр - це електронна база даних, яка містить відомості про осіб, щодо яких застосовано заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади". Реєстр ведеться з метою: подання на запит державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з метою проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", або спеціальної перевірки, передбаченої Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", відомостей про осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;подання на запит правоохоронних органів інформації про внесення відомостей про особу до Реєстру або про відсутність у Реєстрі відомостей про таку особу у разі необхідності отримання такої інформації в рамках кримінального або адміністративного провадження або на запит прокурора в рамках здійснення нагляду за додержанням вимог і застосування законів; проведення звіряння переліку осіб, звільнених з посад у зв'язку із здійсненням очищення влади (люстрації), з відомостями, що містяться в Реєстрі; надання фізичній особі (уповноваженій нею особі) за її зверненням відомостей про неї.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 у період часу з 19.03.2012 по 18.03.2013 обіймав посаду заступника начальника директора Департаменту - начальника управління контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД Департаменту податкового контролю ДПС України, а з 19.03.2013 по 18.02.2014 - посаду заступника директора Департаменту - начальника управління податкового аудиту Департаменту податкового та митного аудиту Міністерства доходів і зборів України.

Однак, при розгляді заяви ОСОБА_3 про прийняття на службу до податкової міліції від 29.01.2017 року, відповідачем жодних дій направлених на з'ясування чи є позивач особою, щодо якої застосовано заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" не вчиняло та з запитами про наявність його в вищевказаному реєстрі до розпорядника реєстрів не зверталося.

Таким чином колегія суддів вважає, що рішення ГУ ДФС у Харківській області від 07.02.2018 року, оформлене листом про відмову ОСОБА_3 у призначенні на посаду старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ оперативно- аналітичного відділу оперативного управління у Харківській області є протиправним та підлягає скасуванню з зобов'язанням відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 29.01.2018 року про призначення його на посаду старшого оперуповноваженого управління ГУ ДФС у Харківській області.

Щодо вимоги про визнання дій відповідача протиправними та не застосування до позивача критерію визначеного п.7 ч.1.ст. 3 ЗУ "Про очищення влади", колегія суддів вважає, оскільки відповідачем не вчинені належних дій по з'ясуванню особи позивача на предмет застосованя заборон, передбачених частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", то в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповдно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно Резолюції Парламентської асамблеї ООН Європи від 27 червня 1996 року № 1096 "Про заходи щодо позбавлення від спадщини колишніх комуністичних тоталітарних систем", встановлюється необхідність дотримання принципу індивідуальної вини при проведенні люстраційних заходів.

Парламентська асамблея Ради Європи надала державам-членам Ради Європи рекомендарії, яких слід дотримуватися при запровадженні процедурних заходів, які можуть бути сумісними з принципами демократичної та правової держави, якщо буде дотримано принцип індивідуальної вини, яка має бути доведена у кожному конкретному випадку, а особі яка піддається такій процедурі, буде гарантовано право на захист, презумція невинуватості та право оскарження до суду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самовряждування, їх посадові особи зобовязани діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в частині про визнаня протиправним та скасуваня рішення ГУ ДФС у Харківській області № 1015/Д/20-40-04-02-24 від 07.02.2018 року, оформлене листом про відмову ОСОБА_3 у призначенні на посаду старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ оперативно-аналітичного відділу оперативного управління Головного управління ДФС у Харківській області та про зобов'язання ГУ ДФС у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 29.01.2018 року про призначення його на посаду старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ оперативно-аналітичного відділу оперативного управління Головного управління ДФС у Харківській області підлягають задоволенню.

Щодо частини позовних вимог про визнання протиправними дії ГУ ДФС у Харківській області щодо відмови ОСОБА_3 у призначенні на посаду старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ оперативно-аналітичного відділу оперативного управління Головного управління ДФС у Харківській області та частини позовних вимог щодо зобов'язати ГУ ДФС у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 29.01.2018 року з урахуванням того, що до позивача не застосовуються критерії, визначені п.7 ч.1 ст. 3 Закону України "Про очищення влади", колегія суддів зазначає, що вказані вимоги є передчасними, оскільки апеляційним розглядом в цій частині відновлено його порушене право.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає частковому скасуванню та прийняттям в цій частині нової постанови.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 по справі № 820/1965/18 скасувати.

Прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнанти протиправним та скасування рішення ГУ ДФС у Харківській області № 1015/Д/20-40-04-02-24 від 07.02.2018 року, оформлене листом про відмову ОСОБА_3 у призначенні на посаду старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ оперативно-аналітичного відділу оперативного управління Головного управління ДФС у Харківській області.

Зобов'язати ГУ ДФС у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 29.01.2018 року про призначення його на посаду старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ оперативно-аналітичного відділу оперативного управління Головного управління ДФС у Харківській області.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

.

Головуючий суддя В.В. СтаростінСудді А.О. Бегунц С.С. Резнікова Повний текст постанови складено 27.07.2018.