Постанова № 75559749, 25.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1252/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 по справі № 816/1252/18, ухвалене в м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/28, 36039, о 12:28, повний текст рішення складено 11.05.2018р.

за позовом ОСОБА_1

до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

10.04.2018р. позивач, ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі - відповідач, Полтавський ОУПФУ Полтавської області), в якому просив суд:

- зобов'язати відповідача провести поновлення та виплату пенсії за віком позивача з 07.10.2009 - шляхом призначення її знову, відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що у 1999р. виїхала на постійне місце проживання до Держави Ізраїль, внаслідок чого з 2000р. їй припинено нарахування і виплату пенсії. Вважає, що припинення нарахування та виплату пенсії, у зв'язку із тим, що вона проживає в іншій країні є грубим порушенням її конституційних прав.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2018р. адміністративний позов задоволено частково.

Зобов'язано Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області поновити нарахування та виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 з 10 жовтня 2017 року.

Позовні вимоги в частині поновлення нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 по 09.10.2017 залишено без розгляду.

В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням в частині відмови в задоволенні позовних вимог та в частині залишення позовних вимог без розгляду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати в вказаній частині оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

20.07.2018р. відповідачем до суду апеляційної інстанції надано відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивач є громадянкою України (а.с. 36) та 31.03.1997р. позивачу призначена пенсія за віком.

17.08.1999р. позивач виїхала на постійне місце проживання до Держави Ізраїль, у зв'язку із чим з 2000р. виплату пенсії за віком позивачу припинено.

Уповноважений представник позивача звернувся до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою від 20.09.2017р. вх.№ 524/П-14 про поновлення нарахування та виплату раніше призначеної пенсії, починаючи із 01.02.2000р. (а.с. 80-82), однак листом від 06.10.2017 № 524/П-14 Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області повідомило представника ОСОБА_1 про те, що надані документи не відповідають вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 83-84).

Відмовляючи в частині позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що наведені позивачем у клопотанні про поновлення строку на подачу позовної заяви доводи є необґрунтованими, а також суд першої інстанції зазначив, що не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як свідчать матеріали справи, позивач за захистом свого порушеного права звернулась до суду з даним адміністративним позовом 10.04.2018р. (через засоби поштового зв'язку) та долучила до адміністративного позову клопотання про поновлення строку звернення до суду, однак обставини пропуску строку звернення до суду, наведені позивачем у клопотанні про поновлення строку на подання адміністративного позову, судом першої інстанції правомірно визнані необґрунтованими.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що про порушення свого права на отримання пенсії позивач повинна була дізнатись з дати припинення виплати пенсії.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Отже, судом першої інстанції обґрунтовано залишено позовні вимоги за період з 07.10.2009р. по 09.10.2017р. без розгляду.

Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання провести поновлення та виплату пенсії за віком у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів, суд зазначає наступне.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що права позивача в зазначеній частині позовних вимог на час судового розгляду справи є не порушені, оскільки нарахування пенсії не проведено, крім того вказані вимоги є передчасними, а вирішення вимог на майбутнє не є можливим оскільки відсутні підстави вважати про настання обставин, що можуть порушити права позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не доведено обґрунтованості доводів вказаних з метою підтвердження заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції від 08.05.2018р. відповідає вимогам ст. 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 по справі № 816/1252/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)С.С. РезніковаСудді(підпис) (підпис) А.О. Бегунц В.В. Старостін Повний текст постанови складено 30.07.2018.