Постанова № 75559485, 26.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3880/18 Головуючий у І інстанції - Келеберда В.І.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2018 року м.Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Літвіної Н.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі: Волощук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у якому просило:

визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП «Про накладення штрафів на ПАТ «Черкаське хімволокно» за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії, Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії» від 27.02.2018 року;

визнати протиправною та скасувати постанову НКРЕКП «Про накладення штрафу на ПАТ «Черкаське хімволокно» за порушення Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з транспортування, Ліцензійних умов з постачання теплової енергії» від 27 лютого 2018 року.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що при визначенні розміру санкції за вчинені правопорушення Відповідач не мав права застосовувати норми Закону України «Про ринок електричної енергії» до правовідносин, які мали місце в 2016 році.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП «Про накладення штрафів на ПАТ «Черкаське хімволокно» за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії, Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії» від 27.02.2018 року №251;

Визнано протиправною та скасовано постанову НКРЕКП «Про накладення штрафу на ПАТ «Черкаське хімволокно» за порушення Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з транспортування, Ліцензійних умов з постачання теплової енергії» від 27 лютого 2018 року №252.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що всі вчинені ПАТ «Черкаське хімволокно» порушення вимог Умов та Правил з виробництва електричної енергії, Умов та правил з виробництва теплової енергії, Ліцензійні умови з виробництва теплової енергії, Ліцензійних умов з транспортування теплової енергії та Ліцензійних умов з постачання теплової енергії є зафіксованими в Актах №№ 97, 98 ,99 та є достатніми для прийняття рішення про накладення штрафів.

20 липня 2018 року надійшов відзив на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно», у якому зазначається, що за результатами перевірок, проведених НКРЕКП не було встановлено факту використання позивачем коштів на цілі або у розмірах, які не передбачені інвестиційною програмою або які не передбачені структурою тарифу. Натомість в актах перевірки йде мова виключно про економію коштів. Також положення Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» не встановлюють права у Регулятора та не передбачають відповідного механізму щодо вилучення коштів з тарифів. Оскаржувана постанова відповідача прийнята ним більше ніж через 8 місяців після проведення перевірки та оформлення матеріалів перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що Сектором НКРЕКП у Черкаській області, на підставі постанови НКРЕКП від 16.03.2017 року №290 «Про проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг у II кварталі», було проведено планову виїзну перевірку дотримання Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою НКРЕ від 08 лютого 1996 року № 3 (далі - Ліцензійні умови з виробництва електричної енергії), і Умов та правил (ліцензійних умов) провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, ЛЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, затверджених постановою НКРЕ від 26 квітня 2006 року № 540 (далі - Ліцензійні умови з виробництва теплової енергії) Позивачем за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року. За результатами перевірки було складено Акт від 26 червня 2017 року № 97 га Акт від 26 червня 2017 року № 98. 27.02.2018 року Відповідачем проведене відкрите засідання з розгляду вищезазначених Актів, за результатами якого прийнято постанову «Про накладення штрафів на ПАТ «ЧЕРКАСЬКЕ ХІМВОЛОКНО» за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії, Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії» (Постанова 251).

У вступній частині вказаної постанови зазначено, що Позивачем порушено Умови та Правила здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, затверджені постановою НКРЕ від 08 лютого 1996 року № 3 та Умови та правила (ліцензійні умови) провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, ЛЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, затверджені постановою НКРЕ від 26 квітня 2006 року № 540, а саме: пункт 3.1 Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії та підпункт 3.6.1 пункту 3.6 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії щодо обов'язку ліцензіата діяти згідно з законодавством України та нормативно-технічними документами, а саме пунктами 4.1 та 4.4 Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях та когенераційних установках, затвердженого постановою НКРЕКП від 15 жовтня 2015 року № 2585, щодо обов'язку ліцензіата виконувати схвалену НКРЕКП, зокрема постановою від 22 грудня 2015 року № 3037 «Про встановлення тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії ПАТ «Черкаське хімволокно» (зі змінами), інвестиційну програму в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні з урахуванням фактичного наповнення джерел фінансування та у частині зміни вартості виконання заходів, передбачених схваленою інвестиційною програмою, а саме у частині збільшення вартості виконаних заходів, передбачених схваленою інвестиційною програмою, понад п'ять відсотків; пункт 3.1 Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії щодо обов'язку ліцензіата провадити ліцензовану діяльність відповідно до законодавства у сфері теплопостачання, у тому числі згідно з цими Ліцензійними умовами, іншими нормативно-правовими актами та нормативно-технічними документами, зокрема пунктами 4.1 та 4.4 Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях та когенераційних установках, затвердженого постановою НКРЕКП від 15 жовтня 2015 року № 2585 щодо обов'язку ліцензіата виконувати схвалену НКРЕКП, зокрема постановою від 22 грудня 2015 року № 3037 «Про встановлення тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії ПАТ «Черкаське хімволокно» (Черкаська ТЕЦ)» (зі змінами), інвестиційну програму в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні з урахуванням фактичного наповнення джерел фінансування та у частині зміни вартості виконання заходів, передбачених схваленою інвестиційною програмою, а саме у частині збільшення вартості виконаних заходів, передбачених схваленою інвестиційною програмою, понад п'ять відсотків

Як вбачається із мотивувальної частини Постанови №251, зазначене у резолютивній частині рішення прийнято на підставі статей 19 та 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» та статті 31 Закону України «Про теплопостачання».

Як вбачається з матеріалів справи, під час здійснення планової перевірки НКРЕКП встановлювались факти наявності чи відсутності порушень в діях Позивача, які були вчинені в період з 01.06.2016 року по 31.12.2016 року.

Постанова НКРЕКП «Про накладення штрафів на ПАТ «ЧЕРКАСЬКЕ ХІМВОЛОКНО» за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії, Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії» була прийнята від 27 лютого 2018 року, тобто більше ніж 8 місяців після проведення перевірки та оформлення Актів перевірки № 97 та № 98 від 26 червня 2017 року.

Крім того, суд встановлено, що Сектором НКРЕКП у Черкаській області було проведено планову виїзну перевірку дотримання ПАТ «ЧЕРКАСЬКЕ ХІМВОЛОКНО» Ліцензійних умов : виробництва, Ліцензійних умов з транспортування та Ліцензійних умов з постачання теплової енергії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року. За результатами перевірки було складено Акт перевірки від 26 червня 2017 року № 99.

27.02.2018 року Відповідачем проведене відкрите засідання з розгляду вищезазначеного Акту, за результатами якого прийнято постанову «Про накладення штрафу на ПАТ «ЧЕРКАСЬКЕ ХІМВОЛОКНО» за порушення Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з транспортування, Ліцензійних умов з постачання теплової енергії» (надалі - Постанова НКРЕКП від 27.02.2018 року №251).

У вступній частині вказаної постанови зазначено, що Компанією порушено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 10 серпня 2012 року № 276 (далі - Ліцензійні умови з виробництва), Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 10 серпня 2012 року № 277 (далі - Ліцензійні умови з транспортування), та Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 10 серпня 2012 року № 278 (далі - Ліцензійні умови з постачання), а саме: підпункт 2.1.7 пункту 2.1 Ліцензійних умов з транспортування в частині забезпечення обліку відпуску теплової енергії з теплових мереж ліцензіата з використанням відповідних приладів обліку теплової енергії, встановлених на межі балансової належності відповідальності) або межі продажу теплової енергії; пункти 3.1 Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з транспортування та Ліцензійних умов з постачання щодо дотримання вимог законодавства, яким регулюється діяльність у сфері природних монополій та сфері теплопостачання, а саме: статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання» та пунктів 7, 8 Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 червня 2014 року № 217, у частині: інформування теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями та їх структурними підрозділами споживачів про відкриті в уповноваженому банку спеціальні рахунки для оплати спожитої теплової енергії та наданих комунальних послуг централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, перерахування кошті в за теплову енергію та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від усіх категорій споживачів виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями та їх структурними підрозділами в уповноваженому банку для відповідної категорії споживачів, абзацу третього статті 14 Закону України «Про природні монополії» щодо обов'язкового виконання суб'єктами природних монополій рішень національних комісій регулювання природних монополій, а саме постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики а комунальних послуг, від 01 вересня 2016 року № 1505 «Про схвалення Інвестиційної програми Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» на 2016 рік», пункту 6 Порядку зарахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням у сфері теплопостачання, затвердженого постановою Кабінету 3 Міністрів України від 09 жовтня 2013 року № 750, у частині щоденного перерахування на спеціальний рахунок коштів в обсязі, передбаченому в установлених тарифах для виконання інвестиційних програм, пункту 2 Порядку розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм суб'єктів господарювання у сфері теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 14 грудня 2012 року № 630, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 14 грудня 2012 року №о 381, щодо щорічного, не пізніше ніж за два місяці до дати початку планованого періоду, подання до уповноваженого органу заяви щодо схвалення (погодження) інвестиційної програми разом з документами, передбаченими пунктом 3.3 розділу III цього Порядку; підпункти 5.2.2 пунктів 5.2 Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з транспортування та Ліцензійних умов з постачання в частині дотримання вимог, установлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, щодо провадження господарської діяльності, яка не належить до сфери природних монополій, якщо така діяльність має вплив на ринок, що перебуває у стані природної монополії.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що постанова НКРЕКП «Про накладення штрафу на ПАТ «Черкаське хімволокно» за порушення ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з транспортування, Ліцензійних умов з постачання теплової енергії» була прийнята 27.02.2018 року, (більше ніж через 8 місяців після проведення перевірки та оформлення у перевірки № 99 від 26.06.2017 року). Відповідач приймав оскаржуване рішення поза межами відведеного строку. Акти вищої юридичної сили, а саме статті 9 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» містить аналогічний п'ятиденний строк, а Закон України від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» не містить інших строків для винесення рішення.

Крім того, суд першої інстанції також зазначив, що відповідно до положень пп. 1.1, 1.2 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 24 березня 2016 року № 377 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 червня 2016 року за № 835/28965) він визначає механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання, надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, які є ліцензіатами НКРЕКП. Порядок застосовується під час установлення НКРЕКП тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій, а також для суб'єктів господарювання на суміжних ринках, та поширюється на таких суб'єктів під час розрахунку зазначених тарифів. Проте даний нормативно-правовий акт не передбачає підстав та порядку вилучення зі структури тарифів коштів, а лише коригування тарифів за заявою ліцензіата.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 № 1540-VIII (далі - Закон № 1540-VIII) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.

Згідно статті 3 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

Частинами першою, другою статті 14 Закону № 1540-VIII встановлено, що засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті. Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію. У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, Регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання.

Частинами другою-четвертою статті 14 Закону № 1540-VIII встановлено, що за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:

1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;

2) накладення штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", Про природні монополії", «Про питну воду та питне водопостачання", «Про ринок природного газу", «Про теплопостачання".

Відповідно до положень ст. 19 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора. Під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов'язкові до виконання суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом. За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб'єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. Суб'єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п'яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб'єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.

Абзацом 5 частини п'ятої ст.19 Закону № 1540-VIII встановлено, що у разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Рішення Регулятора про застосування санкцій за правопорушення, передбачені цією статтею, може бути прийнято протягом п'яти днів з дня виявлення правопорушення Регулятором.

Як вбачається з матеріалів справи, під час здійснення планової перевірки НКРЕКП встановлювались факти наявності чи відсутності порушень в діях Позивача, які були вчинені в період з 01.06.2016 року по 31.12.2016 року.

Закон України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» № 2019-19 (надалі - Закон № 2019-VIII), прийнятий 13.04.2017 року та набув чинності 11.06.2017 року, тому дія норм Закону № 2019-VIII поширюється на всі правовідносини, які виникли після набрання ним чинності, а також на ті правовідносини деліктного характеру, які виникли до набрання ним чинності, але санкції за такі порушення згідно Закону № 2019-VIII є меншими, ніж ті, що встановлені нормативно-правовими актами, які діяли в період їх вчинення.

Поряд з цим пунктом 5 частини четвертої статті 77 Закону № 2019-VIII передбачена відповідальність за Порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню у розмірі від тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а абзацом третім ч.3 ст.27 Закону України «Про електроенергетику», який діяв на момент вчинення дій позивачем, передбачено накладення штрафу у розмірі від п'ятисот ю п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, при визначенні розміру санкції за вчинені правопорушення Відповідач не повинен був застосовувати норми Закону країни «Про ринок електричної енергії» до правовідносин, які мали місце до набрання ним чинності, а саме - в 2016 році.

Окрім цього, відповідно до положень п. 7.17. Постанови НКРЕКП «Про затвердження Порядку контролю за додержанням ліцензіатами умов та правил здійснення діяльності, пов'язаної з виробництвом, передачею та постачанням електричної енергії, комбінованим виробництвом теплової та електричної енергії, виробництвом теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії» від 19.05.2011 № 882 па підставі акта перевірки, який складено за результатами здійснення перевірки, під час якої виявлено порушення вимог законодавства в галузі електроенергетики або сфері теплопостачання та ліцензійних умов, протягом п'яти робочих днів з дня завершення перевірки НКРЕ приймає письмове рішення про усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірки, та/або про накладення санкцій, крім анулювання ліцензії.

Проте Постанова НКРЕКП «Про накладення штрафів на ПАТ «ЧЕРКАСЬКЕ ХІМВОЛОКНО» за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії, Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії» була прийнята від 27 лютого 2018 року, тобто більше ніж 8 місяців після проведення перевірки та оформлення Актів перевірки № 97 та № 98 від 26 червня 2017 року.

Враховуючи вище наведене, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що у відповідача були відсутні правові підстави для ухвалення такого рішення понад встановленими Законом для цього строк. При цьому, акти вищої юридичної сили, а саме стаття 9 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» містить аналогічний припис щодо п'ятиденного строку й Закон № 1540-VIII також не передбачає інших термінів.

Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води затверджений постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 377 (далі - Порядок № 377).

Відповідно до положень пп. 1.1, 1.2 Порядку № 377 цей Порядок визначає механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання, надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, які є ліцензіатами НКРЕКП. Порядок застосовується під час установлення НКРЕКП тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій, а також для суб'єктів господарювання на суміжних ринках, та поширюється на таких суб'єктів під час розрахунку зазначених тарифів.

Проте даний нормативно-правовий акт не передбачає підстав та порядку вилучення зі структури тарифів коштів, а лише коригування тарифів за заявою ліцензіата.

В ході розгляду справи колегією суддів враховано приписи Порядку розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм суб'єктів господарювання у сфері теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 14 грудня 2012 року № 630,. Пункт 1.1 цього Порядку установлює механізм розроблення, затвердження, погодження, схвалення інвестиційних програм суб'єктів господарювання у сфері теплопостачання з метою визначення обґрунтованості запланованих ними капіталовкладень та/або витрат у структурі інвестиційної складової тарифів на теплову енергію за регульованим тарифом на принципах економічної доцільності, а також цільового використання коштів цими суб'єктами.

Згідно з п. 1.2. Порядку № 630 дія Порядку поширюється на суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, які в установленому законодавством порядку отримали відповідну ліцензію (далі - ліцензіати) на право здійснювати господарську діяльність з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), її транспортування магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання.

Відповідних повноважень органу ліцензування на вилучення коштів із тарифів, відповідний Порядок № 630, також не містить.

В свою чергу положення Закону № 1540-VIII не наділяють таким повноваженням Регулятора та не передбачають відповідного правового механізму щодо вилучення коштів із тарифів.

Крім того, дослідивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що матеріали справи, зокрема Акти №97, 98, 99 на підставі якого винесені спірні рішення, не містять доказів розрахунку відповідачем суми до вилучення коштів з тарифу саме в розмірі зазначених в Актах.

Крім того, відповідно до статті 2 Закону України від 3 листопада 2016 року № 1728-VIII «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено до 31 грудня 2017 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

18 грудня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №1104 «Про затвердження переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

До даного переліку включено і НКРЕКП та її територіальні органи.

Дана постанова набула чинності з 23.02.2018 року, отже до цього періоду НКРЕКП не мало правових підстав для проведення планової перевірки, оскільки така можливість була заборонена згідно Закону України від 3 листопада 2016 року № 1728-VIII «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який встановив до 31 грудня 2017 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. (зі змінами внесеними згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»: у статті 2 цифри "2017" замінено цифрами "2018").

Отже, станом на березень 2017 року у відповідача не було правових підстав для проведення планової перевірки.

Доводи апеляційної скарги висновок суду першої інстанції не спростовують.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано обставини в адміністративній справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального при дотриманні норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Н.М. Літвіна

І.О. Лічевецький

Повний текст складено 30.07.2018 року.