Постанова № 75559379, 23.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 757/75481/17-а Суддя (судді) першої інстанції: Матійчук Г.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Лічевецького І.О., Шелест С.Б.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 07 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И Л А

Позивач звернувся до суду з вимогою скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві 17.11.2017 було проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами якої складено акт та припис. За результатами перевірки було складено протокол від 28.11.2017 року про адміністративне правопорушення стосовно позивача, а 07.12.2017 року винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, проте з даним правопорушення позивач не згоден та просить скасувати незаконну постанову, наголошуючи на тому, що постанова винесена з пропуском строку притягнення його до адміністративної відповідальності.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 07 травня 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить Рішення суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове, яким задовольнити позовні вимоги. Скаржник звертає увагу на тому, що судом не вірно застосовані норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 17.11.2017 року було проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами якої складено акт та припис.

Постановою № 49 від 07.12.2017 року притягнуто ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн.

Не погоджуючись із таким рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду за захистом свої прав із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 96-1 КУпАП накладено штраф у розмірі 34000 грн. Крім того, судом зазначено, що позивачем допущене триваюче порушення, а отже посилання позивача на порушення строків притягнення до адміністративної відповідальності не знаходять свого підтвердження і матеріалах справи та не спростовані наданими доказами.

Однак, колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.4 ст.41 вищезазначеного Закону посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 2 наведеного Порядку передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно п.5 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п.п.7, 9 цього Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Згідно п.11 Порядку посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом, видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Пунктом 16 Порядку передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис) (п.17 Порядку).

Відповідно до п.п.21, 22 Порядку, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що контролюючим органом встановлено, що проектна документація на об'єкт «Будівництво комплексу будівель і споруд Міжнародного виставкового центру на Броварському проспекті, 15 (територія Лівобережного громадського центру) у Дніпровському районі міста Києва. III черга будівництва» розроблена ТОВ «Інститут сучасного - проектування» та передана замовнику будівництва - ТОВ «МВЦ» з порушеннями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм. стандартів і правил та відхилення від вихідних даних.

Таким чином, Позивача було притягнуто до відповідальності саме за передачу проектної документації, яка розроблена з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та з відхиленням від вихідних даних.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 КУпАП, передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, розроблена з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта - тягнуть за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту, головного інженера проекту, експерта, інших відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, від двох до трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Тобто, правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 96 КУпАП складається із 2-х правопорушень, а саме:

- передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, розроблена з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії;

- заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта.

Згідно з ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.

Зазначена стаття визначає присічні строки притягнення особи до відповідальності, а саме: не більше двох місяців з дня вчинення правопорушення та не більше двох місяців з дня виявлення правопорушення, в разі якщо воно носить триваючий характер.

Колегія суддів звертає увагу, що правопорушення у даній справі не є триваючим, характеризується вчиненням одноразової дії у певний час, у зв'язку з чим дане правопорушення припинилося фактом передачі замовнику проектної документації, а саме - 23.07.2015.

Отже, враховуючи, що проект на об'єкт: «Будівництво комплексу будівель і споруд Міжнародного виставкового центру на Броварському проспекті, 15 (територія Лівобережного громадського центру) у Дніпровському районі міста Києва, III черга будівництва» було виконано ТОВ «Інститут сучасного проектування» та отримано замовником (ТОВ «Міжнародний виставковий центр») ще 23.07.2015, що підтверджується накладною від 17.07.2015 №4, а оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96-1 КУпАП, винесена лише 07 грудня 2017 року, тобто з пропуском строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, то така постанова винесена не у відповідності до положень чинного законодавства України, а тому є незаконною та підлягає скасуванню.

Отже, оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки на час провадження в справі закінчились строки накладення адміністративного стягнення.

Крім того, зміст протоколу про адміністративне правопорушення визначений в ст. 256 КУпАП. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначають: дату й місце його складення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яку притягують до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час учинення й суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за це правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яку притягують до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

З аналізу наявних в матеріалах справи протоколу та оскаржуваної постанови №49 від 07.12.2017 року вбачається, що в них відсутній такий обов'язків реквізит як - місце й час учинення адміністративного правопорушення, що є додатковою підставою для скасування постанови №49 від 07.12.2017 року.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає постанову по справі про адміністративне правопорушення №49 від 07.12.2017 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 96-1 КУпАП та застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу неправомірною та такою, що прийнята поза межами встановленого статтею 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення та з порушенням ст. 256 КУпАП.

Згідно з ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та прийняв рішення з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 07 травня 2018 року - скасувати, та прийняти нове, яким позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №49 від 07.12.2017 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 96-1 КУпАП України.

Повний текст постанови складено « 23» липня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді І.О. Лічевецький

С.Б. Шелест