Постанова № 75559312, 25.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 липня 2018 рокусправа № 808/780/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Мельник В.В.

судді: Сафронова С.В., Чепурнов Д.В.,

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року (головуючий суддя - Стрельнікова Н.В.) у справі № 808/780/18

за позовом ОСОБА_1

до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя

про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернулась до суду з позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі по тексту - Відповідач), в якому просила:

- згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, серії НОМЕР_1, виданого Позивачу на підставі підприємницької діяльності з 22.08.1994 року по 08.02.2010 року зобов'язати Відповідача зарахувати Позивачу додатковий пенсійний стаж з 22.08.1994 року по 08.02.2010 року в розмірі 15 років 5 місяців;

- зобов'язати Відповідача у зв'язку з несвоєчасним зарахуванням додаткового страхового пенсійного стажу Позивачу перерахувати та виплатити різницю пенсійних коштів Позивачу за період з 08.02.2010 року по дату зарахування додаткового страхового пенсійного стажу в розмірі 15 років 5 місяців.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року відкрито провадження по справі № 808/780/18.

В обґрунтування адміністративного позову Позивач зазначала, що Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та довідка про відсутність боргу по страховим внескам на обов'язкове державне пенсійне страхування перед Пенсійним фондом України свідчать про те, що ОСОБА_1 у вказаний період сплачувала податки і пенсійні внески у повному обсязі.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у справі № 808/780/18 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено у повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що для зарахування періоду роботи до страхового стажу необхідною та обов'язковою умовою є сплата страхових внесків за вказаний період, разом з тим, Позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що Позивач весь період з 22.08.1994 по 08.02.2010 (15 років 5 місяців 18 днів), будучи приватним підприємцем, сплачувала страхові внески.

Позивач - ОСОБА_1, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у справі № 808/780/18 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що при наданні Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця страховий пенсійний стаж зараховується автоматично. Позивач наголошує на тому, що протягом усього спірного періоду сплачувала у повному обсязі усі належні податки та збори. При цьому Запорізька ОДПІ ГУ ДФС України не в змозі надати Позивачу довідку про сплату податків з 22.08.1994 року по 08.02.2010 року, оскільки строк зберігання документів, які відображають відповідну податкову звітність платників податків, становить 5 років.

Відповідач направив до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року залишити без змін. Відзив обґрунтовано тим, що, в розумінні чинного законодавства України, посилання позивача на довідку від 15.12.2009 року №01/04-788 про відсутність боргу по страховим внескам на обов'язкове державне пенсійне страхування перед Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя не може бути підтвердженням сплати страхових внесків за період підприємницької діяльності у період з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року та з 01.04.2004 року по 08.02.2010 року. Крім того, свідоцтво про державну реєстрацію також не може бути підставою для зарахування періоду проведення підприємницької діяльності до страхового стажу, оскільки підтверджує факт внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, а не факт сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Особи, які беруть участь у справі, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників осіб, які беруть участь у справі, та без фіксування судового засідання технічними засобами у відповідності до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 №913905 ОСОБА_1, зареєстрована 22.08.1994 року як фізична особа-підприємець.

08.02.2010 року проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за власним рішенням.

Відповідно до довідки Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі від 15.12.2009 року № 01/04-788 встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_1 на дату реєстрації довідки по Управлінню Пенсійного фонду України в Ленінському районі боргу по страховим внескам (збору) на обов'язкове державне пенсійне страхування не має (а.с. 23).

02.08.2017 року Позивач звернулась до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя з проханням зарахувати до її пенсійного стажу додатковий стаж з 22.08.1994 року по 08.02.2010 року час здійснення підприємницької діяльності, а саме 15 років 5 місяців 18 днів.

Відповідно до довідки Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя від 03.08.2017 року № _05/_31, Позивач у період з 01.01.1995 року по 31.12.1995 року, з 01.03.1998 року по 30.04.1998 року, з 01.10.1998 року по 31.12.1998 року сплачувала збір до Пенсійного фонду України (а.с. 24).

16.08.2017 року № 237/Д-9 Відповідачем надано відповідь, якою роз'яснено позивачу положення ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», постанови Правління пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 та постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 та запропоновано звернутися до управління з відповідною заявою (встановленого зразка) про перерахунок пенсії.

16.08.2017 року ОСОБА_1 звернулась до об'єднаного управління з заявою про перерахунок пенсії по стажу.

16.08.2017 року Правобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснено перерахунок стажу ОСОБА_1 Зараховано 1 рік 8 місяців на підставі довідки Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України № 05/31 від 03.08.2017 року про сплату збору до УПФУ за період з 01.01.1995 року по 31.12.1995 року, з 01.03.1998 року по 30.04.1998 року, з 01.10.1998 року по 31.12.1998 року, а також на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу з бази даних реєстру застрахованих осіб, за даними якої, наявна сплата страхових внесків за період з 01.01.2004 року по 31.03.2004 року.

В подальшому, Позивач неодноразово зверталася із листами до Відповідача з проханням зарахувати до стажу весь період здійснення підприємницької діяльності з 22.08.1994 року по 08.02.2010 року, а саме 15 років 5 місяців 18 днів.

Серед іншого, листом Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя від 01.03.2018 № 68/Д-9 відмовлено Позивачу у задоволенні її заяви.

Зобов'язання відповідача зарахувати позивачу додатковий пенсійний стаж було предметом судового розгляду у даній справі.

Надаючи правову оцінку рішенням суб'єкта владних повноважень, колегія суддів виходить з наступного.

Так, ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується будь-яка робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Порядок сплати страхових внесків визначено постановою Верховної Ради України від 17.06.1993 № 3290-ХІІ "Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 17.06.1993.

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування, з 01.07.2000 року підтверджується даними персоніфікованого обліку.

Періоди здійснення фізичною особою підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування до 01.07.2000 року зараховується до страхового стажу за умови надання документів про сплату страхових внесків.

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування до 01.01.2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку або патентом про сплату фіксованого розміру податку з доходів громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01.01.2004 року - даними персоніфікованого обліку за інформацію відділу персоніфікованого обліку.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 р. періоди трудової діяльності і інші періоди, які враховувалися в стаж роботи для призначення пенсії до вступу у силу даного Закону, зараховуються в страховий стаж в порядку і на умовах, передбачених раніше діючим законодавством.

Згідно п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. під № 1566/11846, до заяви про призначення (перерахунку) пенсії додаються документи про стаж, які визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. № 637.

Відповідно до цього Порядку час роботи осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності і, на виключно їх праці, за період до 1 травня 1993 р. зараховується в трудовий стаж за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності по загальній системі оподаткування до 01.07.2000 р. зараховується в страховий стаж за умови надання документів про сплату страхових внесків.

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності з 01.07.2000 р. підтверджується даними персоніфікованого обліку.

Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" набув чинності з 1 січня 2004 року. Саме з цієї дати обчислюється не трудовий, а страховий стаж, який підтверджується даними персоніфікованого обліку. Для того, щоб до трудового стажу був зарахований період підприємницької діяльності з 1992 року, необхідно подати до Пенсійного фонду України за місцем реєстрації підприємця дві довідки (до 1 травня 1993 року і з 1 травня 1993 року по 31 грудня 1995 року), згідно встановленої форми (додаток № 1 до постанови КМУ від 12.08.93 р. № 637), при умові, що підприємець за відповідний період сплачував страхові внески.

В довідці вказується тільки період сплати і не відображається розмір сплачених внесків. Якщо в архіві Пенсійного фонду відсутні дані про сплату підприємцем страхових внесків, цей період не може бути врахований при обчисленні пенсії.

Позивач перебувала на обліку в Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя як фізична-особа підприємець з 22.08.1994 року, що сторонами не заперечується.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Аналогічне визначення поняття «страховий стаж» міститься і в абз.1 ч.1 ст.24 Закону № 1058-IV, а саме: страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Статтею 21 Закону № 1058-IV врегульовані питання персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Так, абзацом другим частини першої статті 21 Закону № 1058-IV передбачено, що персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

На кожну застраховану особу відкривається персональна облікова картка, в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки та офіційно повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку в паспорті) (частина друга статті 21 Закону № 1058-IV).

Персональна облікова картка застрахованої особи повинна містити такі відомості: частина персональної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід) та розмір сплачених страхових внесків: ідентифікаційний номер страхувальника; рік, за який внесено відомості; розмір страхового внеску до Пенсійного фонду за відповідний місяць; сума сплачених страхових внесків до Пенсійного фонду за відповідний місяць; страховий стаж; ознака особливих умов праці, які дають право на пільги в пенсійному забезпеченні; сума заробітної плати (грошового забезпечення, доходу), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць; сума доходу (прибутку) осіб, які провадять підприємницьку діяльність і обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) (пункт 2 частини третьої статті 21 Закону № 1058-IV).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 22 Закону № 1058-IV відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду для: підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; обчислення страхових внесків; визначення права застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом; визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом; надання застрахованій особі на її вимогу або у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»; надання страховим організаціям, що здійснюють страхування довічних пенсій; надання аудитору, який відповідно до цього Закону здійснює аудит Накопичувального фонду; обміну інформацією з централізованим банком даних з проблем інвалідності.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV).

З вказаного вбачається, що для зарахування періоду роботи до страхового стажу необхідною та обов'язковою умовою є сплата страхових внесків за вказаний період.

Тобто, обчислення страхового стажу провадиться на підставі даних системи персоніфікованого обліку, що містить помісячні відомості про сплату (або несплату) страхових внесків.

У системному взаємозв'язку наведені законодавчі положення покликані реалізувати один із найголовніших принципів пенсійного забезпечення України - його здійснення на засадах страхування. Вказаний принцип закріплено у абз. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 1058-IV, за якою: загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, зокрема, за принципом обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб підприємців.

У відповідності до довідки Головного управління ДФС у Запорізькій області від 01.08.2017 №801/10/28-08-00 ОСОБА_1 знаходилась на обліку в Запорізькій ОДПІ з 22.08.1994 по 08.02.2010, підприємницьку діяльність здійснювала на загальній системі оподаткування.

За даними довідки Управління Пенсійного фонду України у Правобережному об'єднаному управлінні від 03.08.2017 № 05/31, Позивач, за період з 01.01.1995 по 31.12.1995, з 01.03.1998 по 30.04.1998, з 01.10.1998 по 31.12.1998 сплачувала збір до Пенсійного фонду України. (а.с.24).

Згідно інформації Пенсійного фонду України за формою ОК-5 про індивідуальні відомості про застраховану особу, ОСОБА_1 у звітному 2004 році сплатила страхові внески за січень, лютий, березень 2004 року (а.с. 25).

Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що оскільки вказаними довідками підтверджено сплату Позивачем, як суб'єктом підприємницької діяльності, збору до Пенсійного фонду та страхових внесків в період з 01.01.1995 по 31.12.1995, з 01.03.1998 по 30.04.1998, з 01.10.1998 по 31.12.1998, з 01.01.2004 по 31.03.2004, зазначений період підлягає зарахуванню до страхового стажу (1 рік 8 місяців), що і було здійснено Відповідачем, про що свідчить розпорядження Правобережного УПФУ м. Запоріжжя від 21.08.2017 та розрахунок стажу (а.с.78).

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що пенсійним органом враховано періоди підприємницької діяльності Позивача, в які підтверджена сплата страхових внесків.

Разом з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази, які б підтверджували, що позивач весь період з 22.08.1994 по 08.02.2010 (15 років 5 місяців 18 днів), будучи приватним підприємцем, сплачувала страхові внески. При цьому ОСОБА_1 зокрема, не надавалась довідка згідно встановленої форми (додаток № 1 до постанови КМУ від 12.08.93 р. № 637 за період з 1 травня 1993 року по 31 грудня 1995 року).

При цьому Позивачем ні до пенсійного органу, ні до суду першої та апеляційної інстанції не надано належних доказів про сплату страхових внесків за спірні періоди, зокрема платіжних доручень, квитанцій тощо.

Таким чином, Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя правомірно не врахувало ОСОБА_1 у страховий стаж весь спірний період, оскільки нею не було надано будь-якого документального підтвердження сплати таких внесків.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та довідка про відсутність боргу по страховим внескам на обов'язкове державне пенсійне страхування перед Пенсійним фондом України свідчать про те, що ОСОБА_1 у вказаний період сплачувала податки і пенсійні внески у повному обсязі, колегія суддів вважає помилковими, оскільки вказане Свідоцтво лише підтверджує факт здійснення Позивачем підприємницької діяльності, а довідка про відсутність заборгованості свідчить про те, що за Позивачем відсутній борг по нарахованим нею страховим внескам за період підприємницької діяльності, в той час, як вказана довідка не може підтвердити сам факт нарахування фізичною-особою підприємцем таких внесків та подання відповідної звітності за весь спірний період.

З приводу посилань заявника апеляційної скарги на те, що достатнім є лише пред'явлення свідоцтва про зайняття підприємницькою діяльністю, колегія суддів апеляційного суду зауважує, що п. 3-1 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV є безпідставним, оскільки Розділ XV Закону України № 1058-IV доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 (набрав чинності з 11.10.2017 року), тобто вже після призначення позивачу пенсії. Крім того, слід зауважити, що п. 3-1 Перехідних положень охоплює, в даному випадку, лише період з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову у задоволенні адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у справі № 808/780/18 необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги Позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 243, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у справі № 808/780/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В повному обсязі постанова складена 30 липня 2018 р.

Головуючий суддя: В.В. Мельник

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов