Постанова № 75559308, 26.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 липня 2018 року справа № 804/2994/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І. Панченко О.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2018 року у справі № 804/2994/18 (рішення прийнято у письмовому провадженні 01.06.2018р, суддя Ільков В.В.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати незаконною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач-1) в частині нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати нарахованої з 14.08.2010 року пенсії в розмірі 52575,29 гривень;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протягом місця здійснити нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії у розмірі 52575,29 грн. за період порушення строків з 14.08.2010 року по 08.12.2017 року;

- визнати незаконною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі відповідач-2) в частині нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 трьох відсотків річних від несплаченої в строк суми пенсії у розмірі 52575,29 грн. за період з 22.04.2014 року по 08.12.2017 року;

- стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1, за рахунок коштів Державного бюджету, три відсотки річних від несплаченої в строк суми пенсії у розмірі 52575,29 грн., за період з 22.04.2014 року по 08.12.2017 року, у розмірі 5730,00 гривень;

- встановити судовий контроль.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 (далі - позивачка) було задоволено частково. Суд визнав незаконною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області в частині нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 трьох відсотків річних від несплаченої в строк суми пенсії у розмірі 52575,29 грн., за період з 22.04.2014 року по 08.12.2017 року. Стягнув з Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1, за рахунок коштів Державного бюджету, три відсотки річних від несплаченої в строк суми пенсії у розмірі 52575,29 грн., за період з 22.04.2014 року по 08.12.2017 року, у розмірі 5730,00 гривень. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Із рішенням суду першої інстанції не погодилися позивача та відповідач-2 - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області.

Позивач оскаржує рішення суду в частині відмови у задоволенні його позовних вимог, заявлених до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що регулюють спірні відносини, позивач просить скасувати рішення в оскарженій ним частині та прийняти нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Доводи скаржника зводяться до того, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зобов'язане відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», виплатити йому за затримку виплати нарахованої з 14.08.2010 року пенсії в розмірі 52575,29 гривень за весь період прострочення з 14.08.2010 по 08.12.2017року. Вважає, що ні Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, ні Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не містять у собі приписів щодо обмеження їх застосування у сукупності.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві відповідач-1 просить відмовити позивачу у задоволенні його скарги, оскільки вважає законним і обґрунтованим рішення суду першої інстанції в оскарженій частині.

Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області також подавало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, проте ухвалою суду від 23.07.2018року скаргу було повернуто скаржнику відповідно до п.1 ч.4 ст. 298 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки апеляційну скаргу відповідача-2 було повернуто, суд апеляційної інстанції надає оцінку та переглядає рішення суду першої інстанції в межах доводів скарги позивача.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, інвалідом 2-ої групи, та має право на отримання державної та додаткової пенсії на підставі ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська (далі - Управління) було задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність УПФУ щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу пенсії у розмірі, визначеному законом та нарахування додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов'язано УПФУ здійснити перерахунок та виплату позивачу державної та додаткової пенсії, згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю з розрахунку 75 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 14.08.2010 року по 14.02.2011 року, з урахуванням виплачених сум. Рішення набрало законної сили 07.11.2011 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2011 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська - задоволено частково. Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2011 року у справі №2а-1230/2011 змінено, виключивши з абзацу четвертого та п'ятого резолютивної частини постанови слова "по 14.02.2011 року". В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

На виконання судового рішення 12.08.2013 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська було видано виконавчий лист, який був пред'явлений до виконання Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

08.11.2013 року ухвалою Індустрального районного суду м. Дніпропетровськ у справі №202/35376/13-а змінено спосіб виконання судового рішення Індустрального районного суду від 16.03.2011 року №0417/2а-1230/2011.

17.12.2013 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська видано виконавчий лист за наслідками розгляду справи за поданням Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

11 січня 2014 року відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області була видана постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження, у зв'язку з тим, що 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» № 4901, який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» та особливості їх виконання.

04.03.2015 року на адресу відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа Індустріального районного суду №202/35376/13-а, про змінення способу та порядку виконання судового рішення - постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2011 року №0417/2а-1230/2011 та стягнення з управління Пенсійного фонду України м. Дніпропетровська на користь ОСОБА_1 суму державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, як особі віднесеній до 1 категорії, у відповідності зі статтями 50, 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в Законі України про Державний бюджет України на 2010 рік, за період з 14.08.2010 р. та державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком як особі віднесеній до 1 категорії, відповідно до ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 14.08.2010 року в розмірі 52515,29 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України.

04.03.2015 року державним виконавцем, відповідно до п.8 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, в якій зазначалося, що Кабінетом Міністрів України з метою реалізації п. 3 розд. II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" 03.09.2014 р. прийнято Постанову № 440, якою затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.

24.04.2015 року позивач звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з заявою, в якій стягувач - ОСОБА_1 просив прийняти до виконання рішення Індустріального районного суду 202/35376/13-а, відповідно до пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та пункту 4 Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440. Заява була розглянута відповідальною особою та зареєстрована в реєстрі рішень, виконання яких гарантується державою №47364177.

08 грудня 2017 року погашено заборгованість за виконавчим листом, виданим Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська від 27.01.2015 року по справі №202/35376/13-а, а саме відбулась виплата ОСОБА_1 коштів в розмірі 52 575,29 гривень.

Підставою для звернення позивача з даним позовом став той факт, що відповідачами в порушення вимог Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не було виконано у трьохмісячний строк постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2011 року у справі № 0417/2а-1230/2011. Позивач вважає, що на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» відповідач -1 має здійснити нарахування та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів за період з 14.08.2010 по 08.12.2017.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, який відмовив позивачу у задоволенні його вимог до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати врегульовано Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-III (далі Закон №2050-III) та прийнятою з метою реалізації цього Закону постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001р. №159, якою затверджений Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.

Відповідно до ст. 2 Закону України № 2050-III, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до ст.4 Закону № 2050-III, п.5 Порядку № 159 виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Це також відповідає положенням ч.2 ст.46 Закону № 1058-IV і свідчить, що нарахування і виплата компенсації має проводитись разом з виплатою пенсії за минулий час, а не окремо за певний період прострочення такої виплати.

В спірному випадку мало місце виконання рішення суду, що набрало законної сили про стягнення на користь позивача державної та додаткової пенсії, згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з розрахунку 75 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 14.08.2010 року. Судове рішення виконувалося відповідачем-2 згідно положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Статтею 1 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 №4901-VІ (далі - Закон №4901-VІ) зазначено, що даним законом встановлюються гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» та особливості їх виконання.

Пунктом 1 статті 3 даного Закону №4901-VІ визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує політику в сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Статтею 5 Закону України №4901-VІ встановлено, що у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Тобто, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, покладено на Державну казначейську службу України, як центральний орган виконавчої влади у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, із визначенням тримісячного строку виконання вказаних рішень. При цьому, виплата компенсації в розмірі трьох відсотків річних передбачена лише у разі не перерахування коштів протягом трьох місяців за рішенням суду про стягнення коштів.

Суд першої інстанції, аналізуючи обставини справи, дійшов висновку, що Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області не було виконано у встановлений законом строк постанови Індустріального районного суду м. Дніпро у справі № 0417/2а-1230/2011 про стягнення на користь позивача пенсії в розмірі 52575,29 гривень. Рішення суду було виконано значно пізніше, що завдало позивачеві шкоду у зв'язку зі знеціненням національної грошової одиниці, тому позивач має право на отримання компенсації саме в порядку ст.5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - відповідач-1 у справі, в даному випадку не наділене обов'язком щодо нарахування та виплати компенсації стягувачу в зв'язку із порушенням строків виплати сум за рішеннями суду в порядку, передбаченому Законом №4901-VІ.

Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування рішення суду першої інстанції в оскарженій позивачем частині відсутні.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2018 року у справі № 804/2994/18 - залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду в строк, передбачений ст.329 КАС України.

Головуючий суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: О.М. Панченко