Постанова № 75559141, 25.07.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 року м. ОдесаСправа № 915/1255/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів секретар судового засідання за участю представників учасників процесу: Від кредитора ПАТ «Дельта Банк»Богатиря К.В. Аленіна О.Ю., Мишкіної М.А. Чеголя Є.О. ОСОБА_5, довіреність № б/н, дата видачі: 29.06.18 розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на ухвалу господарського суду Миколаївської областівід29.05.2018рокуу справі№ 915/1255/14за заявою до боржника ЛіквідаторОСОБА_6 Товариства з обмеженою відповідальністю «Дісент Груп» Капінус Андрій Анатолійовичпробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.09.2014 було порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Дісент Груп», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дісент Груп» строком на сто п'ятнадцять календарних днів до 28.12.2014 року, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Черепенка Віктора Руслановича, зобов'язано розпорядника майна в строк до 24.10.2014 року подати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, зобов'язано розпорядника майна в строк до 05.11.2014 року подати до господарського суду акт інвентаризації майна боржника, призначено попереднє засідання на 06.11.2014 року о 10:00.

На виконання вимог ухвали суду з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, 05.09.2014 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України за № 8498 було розміщено оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ «Дісент Груп».

Постановою суду від 28.05.2015 боржника - ТОВ «Дісент Груп» було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Черепенка Віктора Руслановича.

На виконання вимог постанови на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 28.05.2015 за № 18546 було здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання ТОВ «Дісент Груп» банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором у справі арбітражного керуючого Черепенка Віктора Руслановича.

Ухвалою суду від 15.11.2016 ліквідатором ТОВ «Дісент Груп» було призначено Капінуса Андрія Анатолійовича (свідоцтво № 1533 від 16.07.2013, поштова адреса: 54017, м. Миколаїв, а/с 55).

Від ініціюючого кредитора - ОСОБА_6 20.04.2018 до господарського суду Миколаївської області надійшло клопотання про зобов'язання ліквідатора списати з балансу транспортні засоби.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.05.2018року зобов'язано ліквідатора Капінуса Андрія Анатолійовича списати з балансу ТОВ «Дісент Груп» транспортні засоби: автомобіль КРАЗ 256Б, зеленого кольору, 1991 року випуску; автомобіль ВАЗ 111740-110, сірого кольору, 2008 року випуску та екскаватор, номерний знак 4685кі.

Вказану ухвалу суд першої інстанції мотивував наступним.

У відповідності до листів Регіонального сервісного центру в м. Києві МВС України від 21.02.2017 № 31/26-56, від 21.07.2017 № 31/26-152із за ТОВ «Дісент Груп» зареєстрована наступна техніка: - автомобіль КРАЗ 256Б, зеленого кольору, 1991 року випуску; - автомобіль ВАЗ 111740-110, сірого кольору, 2008 року випуску.

Згідно листа Головного управління Держпраці у Київській області від 02.03.2017 року № 11/2349 за ТОВ «Дісент Груп» зареєстрований екскаватор, номерний знак 4685кі.

Згідно листа Арбузинського відділення Братського відділу Національної поліції в Миколаївській області від 14.03.2017 року повідомлено, що на даний час в рамках досудового розслідування кримінального провадження за №12016150130000533 розшукати документацію та майно ТОВ «Дісент Груп», в тому числі автомобілі та екскаватор, не представилось за можливе.

У відповідності до листа слідчого управління ГУ Нацполіції в Миколаївській області №402/24/3-2018 від 22.01.2018 року ліквідатора повідомлено, що за результатами вжитих заходів 29.12.2015 року слідчим прийнято постанову про закриття кримінального провадження №12015150130000533.

З метою уникнення затягування процедури банкрута та уникнення порушення прав кредиторів ініціюючий кредитор - ОСОБА_6 вважає, що на підставі пункту 33 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 7, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N 92 ліквідатор зобов'язаний списати автомобіль КРАЗ 256Б, зеленого кольору, 1991 року випуску; автомобіль ВАЗ 111740-110, сірого кольору, 2008 року випуску та екскаватор, номерний знак 4685кі та звернувся до суду з відповідним клопотанням.

Враховуючи, що автомобіль КРАЗ 256Б, зеленого кольору, 1991 року випуску; автомобіль ВАЗ 111740-110, сірого кольору, 2008 року випуску та екскаватор, номерний знак 4685кі, зареєстровані за ТОВ «Дісент Груп», з 2015 року перебували в розшуку, отже, зазначені транспортні засоби, не відповідають критерію визнання активом, так як більше 3 (трьох) років не перебувають під контролем ТОВ «Дісент Груп».

Таким чином, за приписами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, автомобіль КРАЗ 256Б, зеленого кольору, 1991 року випуску; автомобіль ВАЗ 111740-110, сірого кольору, 2008 року випуску та екскаватор, номерний знак 4685кі підлягають вилученню з активів (списанню з балансу).

З огляду на наведене вимоги ініціюючого кредитора - ОСОБА_6 щодо зобов'язання ліквідатора списати транспортні засоби: автомобіль КРАЗ 256Б, зеленого кольору, 1991 року випуску; автомобіль ВАЗ 111740-110, сірого кольору, 2008 року випуску та екскаватор, номерний знак 4685кі, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

23.06.2018р. до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області надійшла апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (вх. № 1774/18 від 23.06.2018р.) на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.05.2018 у справі № 915/1255/14, в якій скаржник просить скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.05.2018 по справі № 915/1255/14; винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_6 про зобов'язання ліквідатора списати з балансу транспортні засоби.

Як на підставу викладених у скарзі вимог, апелянт посилається на наступне:

- з дати закриття кримінального провадження - 29.12.2015 по теперішній час ліквідатором не вживались заходи щодо належного розшуку майна (в т.ч. заставного), яке належить банкруту з метою повернення його до ліквідаційної маси, звернень до правоохоронних органів з заявами про розшук такого майна та притягнення винних до кримінальної відповідальності, натомість від ініціюючого кредитора до господарського суду Миколаївської області було подано клопотання про зобов'язання ліквідатора списати з балансу транспортні засоби, за приписами пункту 33 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 7, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92;

- завданням ліквідатора є дійсний та належний пошук майна банкрута, а не лише констатація факту відсутності майна. У разі виявлення фактів незаконного відчуження майна ліквідатор повинен вжити заходів з повернення його до ліквідаційної маси;

- розгляд питання про списання з балансу транспортних засобів не відноситься до компетенції суду, це виключно повноваження ліквідатора відповідно до Закону про банкрутство.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.05.2018року у справі №915/1255/14.

09.07.2018року до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання ліквідатора Капінуса А.А. про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.05.2018року по справі № 915/1255/14.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2018року призначено справу № 915/1255/14 до розгляду на 25 липня 2018 року о 14:30 год.

У судове засідання 25.07.2018рокуу окрім представника апелянта ПАТ «Дельта Банк», інші сторони та учасники провадження у справі про банкрутство не з'явилися без повідомлення про причини неявки. Доказом фактичного направлення ухвали ОАГС від 12.07.2018року на адресу сторін та учасників провадження по справі є відбиток штампу канцелярії Одеського апеляційного господарського суду на зворотньому боці останнього аркушу вказаної ухвали, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення з відмітками про отримання та повернення. Вказані документи додані до матеріалів справи та в повній мірі свідчать про належне повідомлення сторін та учасників справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги ПАТ «Дельта банк» Одеським апеляційним господарським судом.

Статтею 120 частиною 7 Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діє з 15.12.2017, передбачено наступне:

Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 25.07.2018рік, не визнавалась апеляційним господарським судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу по суті, до суду не повідомлялося.

Таким чином, на думку колегії суддів, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги по суті, не дивлячись на відсутність представників сторін, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність сторін у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинна заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.

24.07.2018року до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання ліквідатора Капінуса А.А., в якому ліквідатор просить провести судове засідання по справі №915/1255/14, яке призначене на 25.07.2018 без участі арбітражного керуючого (ліквідатора ТОВ «Дісент Груп») Капінус А.А. Також в наданому клопотанні ліквідатор просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Дельта Банк» на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.05.2018року у справі № 915/1255/14 про зобов'язання ліквідатора списати транспортні засоби.

Розглянувши клопотання ліквідатора Капінус А.А. про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Дельта Банк», колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що дане клопотання необґрунтоване та задоволенню не підлягає з наступних підстав:

В обґрунтування клопотання ліквідатор Капінус А.А. посилається на те, що оскаржувана ухвала суду була переглянута судом першої інстанції в зв'язку з нововиявленими обставинами та ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.07.2018року по справі № 915/1255/14 оскаржувана ухвала суду скасована. Таким чином, в провадженні Одеського апеляційного господарського суду знаходиться апеляційна скарга ПАТ «Дельта Банк» на ухвалу суду першої інстанції, яка вже скасована, а отже, на думку ліквідатора, за апеляційною скаргою ПАТ «Дельта банк» на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.05.2018року відсутній предмет спору, права, інтереси та обов'язки ПАТ «Дельта Банк» оскаржуваною ухвалою не вирішено, адже зазначена ухвала суду скасована. До клопотання ліквідатора Капінуса А.А. додано завірену господарським судом Миколаївської області копію ухвали від 04.07.2018року по справі № 915/1255/14.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Глава 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України присвячена апеляційному провадженню.

Статтею 264 (глави 1 розділу IV) Господарського процесуального кодексу України передбачено підстави закриття апеляційного провадження апеляційним судом, а саме:

1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги;

2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;

3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

При поданні клопотання про закриття апеляційного провадження ліквідатор Капінус А.А. посилався на приписи ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, якою окрім іншого передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

На думку колегії суддів ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у даному випадку не може застосовуватися апеляційним судом, оскільки:

По перше глава 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, яка стосується апеляційного провадження, має свою спеціальну правову норму, пов'язану з підставою закриття провадження апеляційного господарського суду - ст. 261 ГПК.

По друге, як визначено ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, суди апеляційної інстанції переглядають справи за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження.

Порядок розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження передбачений главою 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України. При цьому стаття 231 розташована в главі 8 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України, та не відноситься до глави 10 цього Кодексу, якою врегульовано порядок розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає підстав для задоволення клопотання ліквідатора Капінус А.А., а тому відмовляє в його задоволенні.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що ухвала господарського суду Миколаївської області від 29.05.2018року по справі № 915/1255/14 переглядається апеляційним господарським судом з урахуванням тих обставин, які діяли станом на день її винесення без урахування ухвали господарського суду Миколаївської області від 04.07.2018року, оскільки вона у даному разі не є предметом апеляційного оскарження.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно приписів ст. 320 ч. 1 ГПК України в редакції, яка діє з 15.12.2017 року, рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

У даному конкретному випадку ухвала господарського суду Миколаївської області від 29.05.2018року формально набрала законної сили в день її винесення судом, але станом на 04.07.2018року - день її перегляду судом першої інстанції за нововиявленими обставинами вже було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу господарського суду, яке потенційно могло привести до її скасування апеляційним судом з підстав порушення норм матеріального чи процесуального права, допущених судом першої інстанції. За наявності такої ситуації, яка склалася у даній справі, господарський суд повинен був зупинити провадження за заявою про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами до прийняття рішення апеляційним судом за результатами розгляду апеляційної скарги на вказану ухвалу. Такі дії господарського суду виглядали б як послідовні та обґрунтовані нормами Господарського процесуального кодексу України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши наявні у справі докази та доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд встановив наступне.

20.04.2018року від ініціюючого кредитора - ОСОБА_6 до господарського суду Миколаївської області надійшло клопотання про зобов'язання ліквідатора ТОВ «Дісент Груп» Капінус Андрія Анатолійовича списати з балансу ТОВ «Дісент Груп» наступну техніку:

- автомобіль КРАЗ 256Б, зеленого кольору, 1991 року випуску;

- автомобіль ВАЗ 111740-110, сірого кольору, 2008 року випуску;

- екскаватор, номерний знак 4685кі.

В обґрунтування наданого клопотання ОСОБА_6 посилається на наступне: вищезазначені автотранспортні засоби з 2015 року перебувають в розшуку; транспортні засоби являються не ліквідним майном; транспортні засоби не відповідають критерію визнання активу, так як більше трьох років не перебувають під контролем ТОВ «Дісент Груп». Тому, на думку ініціюючого кредитора - ОСОБА_6, для уникнення затягування процедури банкрутства та уникнення порушення прав кредиторів, ліквідатор зобов'язаний списати автотранспорт та подати на затвердження звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.

У відповідності до листів Регіонального сервісного центру в м. Києві МВС України від 21.02.2017 № 31/26-56, від 21.07.2017 № 31/26-152із за ТОВ «Дісент Груп» зареєстрована наступна техніка:

- автомобіль КРАЗ 256Б, зеленого кольору, 1991 року випуску;

- автомобіль ВАЗ 111740-110, сірого кольору, 2008 року випуску.

Згідно листа Головного управління Держпраці у Київській області від 02.03.2017 року № 11/2349 за ТОВ «Дісент Груп» зареєстрований екскаватор, номерний знак 4685кі.

Відповідно до пояснень ліквідатора Капінуса Андрія Анатолійовича (№ 02-04/154 від 27.04.2018року), зазначені транспортні засоби першому ліквідатору - Черепенко Р.В. не передавалися, в жовтні 2015 року Черепенко Р.В. звернувся до ГУ Національної поліції у Миколаївській області з заявою від 29.10.2015 вих. № 01-34/173, якою просив перевірити законність дії та оголосити в розшук транспортні засоби, які зареєстровані за банкрутом.

Як свідчить лист слідчого управління ГУ Нацполіції в Миколаївській області від 18.11.2015 №5/Ч-02, 14.11.2015 року за заявою Черепенко Р.В. відкрито кримінальне провадження №12015150130000533.

В подальшому ліквідатор Капінус А.А. з метою отримання інформації про хід кримінального провадження неодноразово звертався до Арбузинського відділення Братського відділу Національної поліції в Миколаївській області та до слідчого управління ГУ Нацполіції в Миколаївській області з відповідними запитами від 27.02.2017, від 29.12.2017, від 11.01.2018.

Згідно листа Арбузинського відділення Братського відділу Національної поліції в Миколаївській області від 14.03.2017 року повідомлено, що на даний час в рамках досудового розслідування кримінального провадження за №12016150130000533 розшукати документацію та майно ТОВ «Дісент Груп», в тому числі автомобілі та екскаватор, не представилось за можливе.

У відповідності до листа слідчого управління ГУ Нацполіції в Миколаївській області №402/24/3-2018 від 22.01.2018 року ліквідатора повідомлено, що за результатами вжитих заходів 29.12.2015 року слідчим прийнято постанову про закриття кримінального провадження №12015150130000533.

З метою уникнення затягування процедури банкрута та уникнення порушення прав кредиторів ініціюючий кредитор - ОСОБА_6 вважає, що на підставі пункту 33 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 7, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N 92 ліквідатор зобов'язаний списати автомобіль КРАЗ 256Б, зеленого кольору, 1991 року випуску; автомобіль ВАЗ 111740-110, сірого кольору, 2008 року випуску та екскаватор, номерний знак 4685кі, а тому звернувся до суду з відповідним клопотанням.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Мотивована оцінка аргументів, наведених сторонами.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

- приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження;

- виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

- проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута;

- аналізує фінансове становище банкрута;

- виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

- очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;

- пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;

- має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;

- з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту;

- заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;

- подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;

- вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

- передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом;

- продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;

- повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;

- у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку;

- веде реєстр вимог кредиторів;

- подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

- здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів. Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Відповідно до п. 40 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерством фінансів України N 561 від 30.09.2003 р., об'єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі тощо.

Аналогічна норма міститься у п. 33 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. N 92, на яку також посилається суд та, відповідно до якої, об'єкт основних засобів вилучається з активів у разі його вибуття.

Наказом Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року № 352 «Про затвердження типових форм первинного обліку» затверджено типові форми первинної облікової документації з обліку основних засобів, у тому числі «Акт на списання автотранспортних засобів».

Як визначено означеним наказом, Акт на списання автотранспортних засобів (форма N ОЗ-4) застосовується для оформлення списання автомобіля вантажного чи легкового, причепа чи напівпричепа при їх ліквідації. Акт складається у двох примірниках та підписується комісією, що призначається керівником автогосподарства (підприємства) і затверджується керівником підприємства (організації) чи особою, на те уповноваженою. Перший примірник передається до бухгалтерії, другий залишається у особи, відповідальної за зберігання основних засобів, та є підставою для здачі на склад матеріальних цінностей та металобрухту, що залишився в результаті списання.

Ч. 3 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

Таким чином, виходячи з приписів закону, рішення щодо списання автотранспортних засобів належить саме ліквідатору, та саме ліквідатор призначає комісію, яка складає та підписує акт про списання автотранспортних засобів, який в подальшому затверджується керівником (органом управління) юридичної особи - банкрута, в даному випадку ліквідатором по справі про банкрутство.

Частинами 10 та 11 статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що ліквідатор зобов'язаний на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури. Дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

В даному випадку ініціюючим кредитором ОСОБА_6 до господарського суду було подано не скаргу на дії (бездіяльність) ліквідатора в частині не виконання обов'язків ліквідатора, а клопотання про зобов'язання керівника підприємства (ліквідатора банкрута) виконати певні дії.

Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачено розгляд господарським судом питань, які відносяться виключно до внутрішньо-господарської діяльності підприємства.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.03.2015 вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в сумі 4 031 833,79 грн. окремо внесені до реєстру вимог кредиторів, як забезпечені заставою майна боржника.

Крім того, як встановлено ухвалою суду від 19.03.2015 з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №11402954000 від 09.10.2008 між ПАТ «Дельта Банк» та майновим поручителем ТОВ «Дісент Груп» було укладено:

1)Договір застави транспортного засобу № 140420 від 09.10.2008 р., відповідно до умов якого в заставу Банку було передане рухоме майно - автомобіль Іж, модель Y-27175-036-01, 2008 р.в., колір білий, тип ТЗ фургон, шасі НОМЕР_3, двигун НОМЕР_4, державний НОМЕР_5. Заставна вартість складає 47 560,00 грн.

2)Договір застави транспортного засобу №140461 від 09.10.2008 р. відповідно до умов якого в заставу Банку було передане рухоме майно - автомобіль Iж, модель 27175-036, 2007 р.в., колір білий, тип ТЗ фургон, шасі НОМЕР_6, ДВИГУН НОМЕР_4, державний номер НОМЕР_1. Заставна вартість складає 39 360,00 грн.;

3)Договір застави транспортного засобу № 140462 від 09.10.2008 р., відповідно до умов якого в заставу Банку було передане рухоме майно - автомобіль ВАЗ, модель 111740-110, 2008 р.в., колір сірий, тип ТЗ легковий універсал, шасі НОМЕР_7, двигун НОМЕР_8, державний номер НОМЕР_2. Заставна вартість складає 52 840,00 грн.

Таким чином, одним із автотранспортних засобів а саме автомобіль ВАЗ, модель 111740-110, 2008 р.в., сірого кольору, яке просить списати з балансу боржника ОСОБА_6, знаходиться в заставі ПАТ «Дельта Банк».

Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Отже, задоволення вимог Заставодержателя до Заставодавця обмежуються виключно предметом застави, в даному випадку - майном боржника переданого в заставу Банку - сільськогосподарською технікою за вартістю, яка підлягає встановленню під час реалізації заставного майна в рахунок погашення заборгованості.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Тобто, кредитори, вимоги, яких забезпечені заставою майна боржника (у даному випадку майнового поручителя), отримають задоволення в ліквідаційній процедурі за рахунок лише заставного майна позачергово.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про заставу», застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

В даному випадку матеріалами оскарження не підтверджено факт загибелі заставного майна, яке перебуває в заставі ПАТ «Дельта Банк», також не доведено інших випадків припинення зобов'язань щодо застави майна, установлених законом.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що 17.04.2018 року відбулося засідання комітету кредиторів, на якому поставлено на голосування пропозицію погодити списання автомобілю КРАЗ 256Б, зеленого кольору, 1991 року випуску; автомобілю ВАЗ 111740-110, сірого кольору, 2008 року випуску та екскаватору, номерний знак 4685кі.

Як свідчить наданий протокол зборів комітету кредиторів від 17.04.2018, комітетом кредиторів не було погоджено списання вказаних транспортних засобів, безпосередньо проти такого списання голосував апелянт - ПАТ «Дельта Банк».

Виходячи із вищевикладених приписів закону і обставин справи, приймаючи до уваги протокол зборів комітету кредиторів від 17.04.2018року, який містить інформацію, що кредиторами не було погоджено списання транспортних засобів, ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29 травня 2018року по справі № 915/1255/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Дісент Груп» слід скасувати, як винесену з порушеннями норм матеріального та процесуального права та прийняти нове судове рішення, яким клопотання ініціюючого кредитора - ОСОБА_6 про зобов'язання ліквідатора ТОВ «Дісент Груп» Капінус Андрія Анатолійовича списати з балансу ТОВ «Дісент Груп» транспортні засоби - залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 269-271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

2.Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29 травня 2018року по справі №915/1255/14 скасувати.

3.Клопотання ініціюючого кредитора - ОСОБА_6 про зобов'язання ліквідатора ТОВ «Дісент Груп» Капінус Андрія Анатолійовича списати з балансу ТОВ «Дісент Груп» транспортні засоби - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ч. 3 ст. 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Повний текст постанови складено та підписано 27.07.2018р.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.Ю. Аленін

М.А. Мишкіна